Правове регулювання часу відпочинку по трудовому праву
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Сентября 2014 в 21:14, курсовая работа
Краткое описание
Актуальність теми в питанні відпочинку громадян в рамках, охоплюваних трудовим правом, на мій погляд полягає в наступному: по-перше, це право закріплено не тільки нормами трудового права, а в першу чергу в основному законі держави - Конституції. Організація праці і відпочинку в підприємствах різних форм власності, на жаль, не завжди відповідає нормам, зазначеним у законі. На мій погляд, особливо це стосується підприємств, що входять до сфери приватних. В українському трудовому праві часом відпочинку визнається частина календарного часу, протягом якого працівники звільняються від виконання трудових обов'язків і можуть використовувати його на власний розсуд.
Содержание
Вступ Поняття та види часу вiдпочинку. Перерви для харчування та годування дитини. Щоденний (мiжзмiнний) вiдпочинок. Щотижневий вiдпочинок (вихiднi днi). Святковi та неробочi днi. Правове регулювання роботи у вихiднi днi. Поняття відпусток та їх види. Порядок та черговість надання окремих видiв вiдпусток. 3.1 Щорічна основна відпустка. 3.2 Додаткова відпустка за роботу зі шкiдливими та важкими умовами працi. 3.3 Додаткова відпустка за особливий характер працi. 3.4 Іншi додатковi вiдпустки, передбаченi законодавством. 4. Оплата вiдпусток. Висновок Список використаних джерел
5) вiдпустки без збереження
заробiтної плати. [8, 207 с.]4
Законодавством, колективними
договорами, угодами та трудовими договорами
можуть встановлюватися й iншi види вiдпусток.
3. Порядок та черговість
надання окремих видiв вiдпусток.
Громадянам, якi перебувають
у трудових вiдносинах з пiдприємствами,
установами, органiзацiями незалежно вiд
форми власностi, виду дiяльностi та галузевої
належностi, а також громадянам, якi працюють
за трудовим договором у роботодавця
- фiзичної особи, надаються щорiчнi (основна
та додатковi) вiдпустки iз збереженням
на їх перiод мiсця роботи (посади) i заробiтної
плати.
Законом України «Про вiдпустки»
встановлюються такi види щорiчних вiдпусток:
□ основна (ст. 6),
□ додаткова за роботу зі шкiдливими
та важкими умовами працi (ст.7),
Щорiчна основна вiдпустка надається
працівникам тривалiстю не менш як 24 календарнi днi
за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується
з дня укладення трудового договору (ст.
6 Закону України «Про вiдпустки»).
Промислово-виробничому
персоналу вугiльної, сланцевої, металургiйної,
електроенергетичної промисловостi, а
також персоналу, зайнятому на вiдкритих
гiрничих роботах, на роботах на поверхнi
шахт, розрiзiв, кар’єрiв i рудникiв, на будiвельно-монтажних
роботах у шахтному будiвництвi, на транспортуваннi
та збагаченнi корисних копалин, надається
щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 24 календарнi днi
зi збільшенням за кожні два вiдпрацьованi
роки на два календарнi днi, але не бiльш
як 28 календарних днiв.
Працiвникам, зайнятим на пiдземних
гiрничих роботах i в розрiзах, кар’єрах
i рудниках глибиною 150 м i нижче, надається
щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 28 календарних дні
внезалежно вiд стажу роботи, а в розрiзах,
кар’єрах i рудниках глибиною до 150 м - 24 календарнi днi
зi збільшенням на 4 календарнi днi
при стажi роботи на даному пiдприємствi
два роки i бiльше.
Працiвникам лiсової промисловостi
та лiсового господарства, державних заповiдникiв,
нацiональних паркiв, що мають лiсовi площi,
лiсомисливських господарств, постiйних
лiсозаготiвельних i лiсогосподарських
пiдроздiлiв інших пiдприємств, а також
лiсництв надається щорiчна основна вiдпустка
тривалiстю 28 календарних днiв
за списком робiт професiй i посад, затверджуваних
КМУ (постанова КМ України вiд 9 червня
1997 р. № 570).
Воєнiзованому особовому
складу гiрничо - рятувальних частин надається
щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв,
працівникам невоєнiзованих гiрничо-рятувальних
частин - 24 календарнi днi
зi збільшенням за кожнi два вiдпрацьованих
роки на два календарнi днi, але не бiльше 28 календарних днiв.
Керiвним, педагогiчним, науково-педагогiчним
працівникам освiти та науковим працівникам
надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю до 56 календарних
днiв в порядку, затверджуваному КМ
України (постанова КМ України вiд 14 квiтня
1997 р. № 346).
Тривалiсть щорiчної основної
вiдпустки інвалідів I i II груп - 30 календарних днiв,
а iнвалiдiв III групи - 26 календарних днiв.
Особам віком до 18 рокiв надається щорiчна
основна вiдпустка тривалiстю 31 календарний день [4, Закону України «Про вiдпустки»]5.
Сезонним працівникам та тимчасовим
працівникам вiдпустка надається пропорційно
до відпрацьованого ними часу. Список
сезонних робiт i сезонних галузей затверджується
КМ України (постанова КМ України вiд 28
березня 1998 р. № 278).
Положення ст. 6 Закону України
«Про вiдпустки» щодо тривалостi щорiчної
основної вiдпустки не поширюються на
працiвникiв, тривалiсть вiдпустки яким
установлюється iншими законодавчими
актами, проте тривалість їх вiдпустки
не може бути меншою за передбачену законом.
Положення ст. 6 Закону України
«Про вiдпустки» щодо тривалостi щорiчної
основної вiдпустки не поширюються на
працiвникiв, тривалiсть вiдпустки яким
установлюється iншими законодавчими
актами, проте тривалість їх вiдпустки
не може бути меншою за передбачену законом.
3.2 Щорiчна додаткова
вiдпустка за роботу зі шкiдливими i важкими
умовами працi.
Така відпустка до 35 календарних днiв
надається працiвникам, зайнятим на роботах,
пов’язаних з негативним впливом на здоров’я
шкiдливих виробничих факторiв, за списком
виробництв цехiв, професiй i посад, затвердженим
КМ України (постанова КМ України вiд 17
листопада 1997 р. № 1290).
3.3 Щорiчна додаткова
вiдпустка за особливий характер працi.
Вiдповiдно до ст. 8 Закону України
«Про вiдпустки» щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер
працi надається:
1) окремим категоріям
працiвникiв, робота яких пов’язана
з підвищеним нервово-емоцiйним
та інтелектуальним навантаженням
або виконується в особливих
природних географiчнихi геологiчних
умовах та умовах пiдвищеного
ризику для здоров’я, тривалiстю
до 35 календарних днiв;
2) працівникам з ненормованим
робочим днем тривалістю до 7 календарних
днiв згiдно зi списками посад,
робiт та професiй, визначених
колективним договором, угодою.[3, Закон України «Про відпустеи
від 15 листопада 1336р.]6
Конкретна тривалiсть щорiчної
додаткової вiдпустки за особливий характер
працi встановлюється колективним або
трудовим договором залежно вiд часу зайнятостi
працiвника в цих умовах.
Щорiчна додаткова вiдпустка
надається понад щорiчну основну вiдпустку
за однiєю пiдставою, обраною працiвником.
Порядок надання додаткової вiдпустки
з кількох пiдстав може встановлюватись
КМ України.
Щорiчнi
вiдпустки за бажанням працiвника можуть надаватись одночасно
з щорiчною основною вiдпусткою або окремо
вiд неї. Загальна тривалiсть щорiчних основної
та додаткових вiдпусток не може перевищувати
59 календарних днiв, а для працiвникiв,
зайнятих на пiдземних гiрничих роботах, - 69 календарних днiв.
Право працiвника на щорiчнi
основну й додатковi вiдпустки повної тривалостi
у перший рiк роботи настає пiсля закiнчення
шести місяців безперервної роботи на
даному пiдприємствi (ст. 10 Закону України
«Про вiдпустки»).
Щорiчнi вiдпустки
повної тривалостi до настання шестимiсячного
термiну безперервної роботи у перший
рiк роботи на даному пiдприємствi за бажанням
працiвника надаються:
1) жiнкам - перед вiдпусткою
у зв’язку з вагiтнiстю та
пологами або після неї, а також
жiнкам, якi мають двох i більше дiтей
віком до 15 рокiв або дитину-iнвалiда;
2) iнвалiдам;
3) особам віком до 18 рокiв;
4) чоловiкам, дружини яких
перебувають у вiдпустцi у зв’язку
з вагiтнiстю та пологами тощо;
5) особам, звiльненим пiсля
проходження строкової вiйськової
або альтернативної (невiйськової) служби,
якщо пiсля звiльнення зі служби
вони були прийнятi на роботу
протягом трьох мiсяцiв, не враховуючи
часу переїзду на постiйне мiсце
проживання;
6) сумісникам - одночасно
з вiдпусткою за основним місцем
роботи;
7) працiвникам, якi успiшно
навчаються в закладах освiти
та бажають приєднати вiдпустку
до часу складання iспитiв, залiкiв,
написання дипломних, курсових, лабораторних
та інших робiт, передбачених навчальною
програмою;
8) працiвникам, якi не використали
за попереднiм місцем роботи
повнiстю або частково щорiчну
основну вiдпустку i не одержали
за неї грошову компенсацiю;
9) працiвникам, якi мають путiвку
(курсiвку) для санаторно-курортного
(амбулаторно-курортного) лiкування;
10) батькам - вихователям
дитячих будинкiв сiмейного типу;
11) в iнших випадках, передбачених
законодавством, колективним або
трудовим договором.[ 2,128 с.]7
Щорiчнi вiдпустки за другий
та наступнi роки роботи можуть бути наданi
працiвниковi в будь-який час вiдповiдного
робочого року.
Черговiсть надання вiдпусток
визначається графiками, що затверджуються
власником або уповноваженим ним органом
за погодженням з профспілковим чи іншим
уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом, i доводиться до вiдома
всіх працiвникiв. При складаннi графіків
ураховуються iнтереси виробництва, особистi
iнтереси працiвникiв i можливостi для їх
вiдпочинку. Конкретний перiод надання
щорiчних вiдпусток у межах, встановлених
графiком, узгоджується мiж працiвником
i роботодавцем, який зобов’язаний повiдомити
працiвника про дату початку вiдпустки
не пiзнiш як за два тижнi до встановленого
графiком термiну. Власник або уповноважений
ним орган зобов’язаний вести облiк вiдпусток,
що надаються працiвникам.
Щорiчнi вiдпустки
за бажанням працiвника у зручний для нього
час надаються:
1) особам віком до 18 рокiв;
2) iнвалiдам;
3) жiнкам перед вiдпусткою
у зв’язку з вагітністю та
пологами;
4) жiнкам, якi мають двох i
бiльше дiтей вiком до 15 рокiв
або дитину-iнвалiда;
5) одинокiй матерi (батьку),
що виховує дитину без батька
(матерi), опiкунам, пiклувальникам або iншим
самотнiм особам, якi фактично виховують
одного або бiльше дiтей вiком до15 рокiв
за вiдсутностi батькiв;
6) дружинам(чоловiкам) вiйськовослужбовцiв;
7) ветеранам працi та особам,
якi мають особливi трудовi заслуги
перед Батькiвщиною;
8) ветеранам вiйни, особам,
якi мають особливi заслуги перед
Батькiвщиною, а також особам, на
яких поширюється чиннiсть Закону
України «Про статус ветеранiв
вiйни, гарантiї їх сцiального захисту»;
9) батькам— вихователям
дитячих будинкiв сiмейного типу;
10) в iнших випадках, передбачених
законодавством, колективним або
трудовим договором.
Керiвним, педагогiчним,
науковим, науково-педагогiчним працiвникам,
спецiалiстам закладiв освiти щорiчнi вiдпустки
повної тривалостi у перший i наступнi робочi
роки надаються у перiод лiтнiх канiкул
незалежно вiд часу прийняття їх на роботу.[6]8
До стажу роботи, що дає право
на щорiчну основну вiдпустку (ст. 6 Закону
України «Про вiдпустки»), зараховуються:
1) час фактичної роботи
(у тому числi на умовах неповного
робочого дня) протягом робочого
року, за який надається вiдпустка;
2) час, коли працiвник фактично
не працював, але за ним згiдно
iз законодавством зберiгалися
мiсце роботи (посада) та заробiтна
плата повнiстю або частково, в
тому числi час оплаченого вимушеного
прогулу, спричиненого незаконним
звільненням або переведенням
на iншу роботу;
3) час, коли працiвник фактично
не працював, але за ним зберiгалося
мiсце роботи (посада) i йому виплачувалася
допомога по державному соцiальному
страхуванню, за винятком частково
оплачуваної вiдпустки для догляду
за дитиною до досягнення нею
трирiчного вiку;
4) час, коли працiвник фактично
не працював, але за ним зберiгалося
мiсце роботи (посада) i йому не
виплачувалася заробiтна плата
у порядку, визначеному ст. 25 i ч. 2
ст. 26 Закону України «Про вiдпустки»,
за винятком вiдпустки без збереження
заробiтної плати для догляду
за дитиною до досягнення нею
шестирiчного вiку;
5) час навчання з відривом
вiд виробництва тривалiстю менше
десяти мiсяцiв на денних вiддiленнях
професійно-технiчних закладiв освiти;
6) час навчання новим
професiям(спецiальностям) осiб, звiльнених
у зв’язку зi змiнами в органiзацiї
виробництва та працi, у тому
числi з лiквiдацiєю, реорганiзацiєю
або перепрофiлюванням пiдприємства,
скороченням чисельностi або штату
працiвникiв;
7) iншi перiоди роботи, передбаченi
законодавством. [2,128 с.]9
До стажу роботи, що дає право
на щорiчнi додатковi вiдпустки (статті
7 i 8 Закону України «Про вiдпустки»), зараховуються:
1) час фактичної роботи
iз шкiдливими, важкими умовами
або з особливим характером
працi, якщо працiвник зайнятий
у цих умовах не менше половини
тривалостi робочого дня, встановленої
для працiвникiв даного виробництва,
цеху, професії або посади;
2) час щорiчних основної
та додаткових вiдпусток за
роботу iз шкiдливими, важкими умовами
i за особливий характер працi;
3) час роботи вагiтних
жiнок, переведених на пiдставi медичного
висновку на легшу роботу, на
якiй вони не зазнають впливу
несприятливих виробничих факторiв.
Якщо працiвник, переведений
на роботу на iнше пiдприємство, повнiстю
або частково не використав щорiчнi основну
та додатковi вiдпустки, то до стажу роботи,
що дає право на щорiчнi основну та додатковi
вiдпустки, зараховується час, за який
вiн не використав цi вiдпустки за попереднiм
місцем роботи.
Додатковi
вiдпустки у зв’язку з навчанням.
Вiдповiдно до ст. 13 Закону України
«Про вiдпустки» учням, якi здобувають
загальну середню освiту в середнiх загальноосвiтнiх
вечірніх (змiнних) школах, класах, групах
з очною та заочною формами навчання при
загальноосвiтнiх школах, надається додаткова
оплачувана вiдпустка на перiод складання
іспитів.
Соцiальнi
вiдпустки, їх види i порядок надання.
Вiдповiдно до ст. 17 Закону України
«Про вiдпустки» на пiдставi медичного
висновку жiнкам надається оплачувана
вiдпустка у зв’язку з вагiтнiстю та пологами
такою тривалiстю:
народження двох i бiльше дiтей
та у разi ускладнення пологiв), починаючи
з дня пологiв.
Жiнкам, якi усиновили новонароджених
дітей безпосередньо з пологового будинку,
надається вiдпустка з дня усиновлення
тривалiстю 56 календарних днiв
(70 календарних днiв - при усиновленнi двох
i бiльше дiтей).
Вiдповiдно до ст. 18 Закону України
«Про вiдпустки» після закiнчення вiдпустки
у зв’язку з вагiтнiстю та пологами за
бажанням жiнки їй надається вiдпустка
для догляду за дитиною до досягнення
нею трирiчного вiку.
Пiдприємство за рахунок власних
коштiв може надавати жiнкам частково оплачувану
вiдпустку та вiдпустку без збереження
заробiтної плати для догляду за дитиною
більшої тривалостi. Ця вiдпустка може
бути використана повнiстю або частинами
також батьком дитини, бабою, дiдом чи iншими
родичами, якi фактично доглядають за дитиною,
або особою, яка усиновила чи взяла під
опiку дитину. За бажанням жiнки або осiб,
зазначених у ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про вiдпустки»,
у перiод перебування їх у вiдпустцi для
догляду за дитиною вони можуть працювати
на умовах неповного робочого часу або
вдома. При цьому за ними зберiгається
право на одержання допомоги в перiод вiдпустки
для догляду за дитиною.