Особливості підготовки та проведення екскурсії на архітектурну тематику «дДуховні святині Львова»

Кармелітки  розмістили у храмі ікону Матері Божої Неустанної помочі. Ікона дістала  славу чудотворної і це притягувало  усе більшу кількість вірних. Цей  факт, а також швидке зростання  згромадження, призвели до того, що приміщення монастиря і храм виявились замалими. Відтак було куплено ділянку для  нового монастиря при вулиці Кшижовій (нині вул. Чупринки). 6 вересня 1886 року кармелітки переселились у новий  монастир, що перебував на стадії будівництва.

Храм  однонавний, однооб'ємний, трипрясловий, зорієнтований на осі схід-захід. Виходить на вулицю бічним (південним) фасадом. Збудований з цегли, зовні  нетинькований. Нава перекрита циркульним склепінням з люнетами, захристя —  хрестовим. Зі сходу примикає захристя, із заходу — притвор. Обидва за шириною дорівнюють храмові, однак захристя значно нижче. Дах каплиці двоспадовий, критий черепицею. Увінчаний восьмигранною бляшаною сиґнатуркою із хрестом. Захристя крите бляхою.

Фасад декорований  за рахунок цегли двох кольорів (звичайної  теракотової і жовто-охристої). Розділений на три секції контрфорсами, що вгорі  переходять у лізени. У кожній секції влаштовано по два вузьких вікна  із півциркульними завершеннями і скошеними  цегляними парапетами. Кожна пара таких вікон згрупована під півциркульним  архівольтом, утвореним заглибленнями  в цегляній кладці. Верх фасаду увінчаний  неоготичною аркадою, із застосуванням  звичайної цегли і темної, вкритої  ледь зеленкавою поливою. Деякі елементи фасаду виконано з пісковика. Оскільки фасадом храму є бічна стіна, то вхід з вулиці влаштований також  через бічну стіну притвору.

Первинні  розписи втрачені і замінені новими з кінця XX століття. Зберігся дерев'яний лакований вівтар 1897 року. До монастиря  у Варшаві потрапили вівтарні скульптури, а також ікона Матері Божої Неустанної Помочі. 6 вітражів зі слідами сецесійної стилізації дозволяють припустити їхнє походження із першої третини XX століття. Нині знаходяться  у монастирі в Познані. До монастиря  в Шамотулах вивезено вітраж із зображенням  Святої Родини, що увінчував вівтар та ікони із зображенням Матері Божої  Ченстоховської і Втечі до Єгипту.

Зі сторони  вулиці монастир двоповерховий із додатковим окремим входом. На першому поверсі  два вікна із півциркульними завершеннями, на другому поверсі — три прямокутних. Внутрішнє планування передбачало  три кімнати. Східне крило прямокутне, видовжене в напрямку із півдня на північ. Цегляне, тиньковане. Вкрите двоспадовим  бляшаним дахом. Складається із п'ятьох  секцій, котрі різняться за плануванням, висотою і поверховістю, а також  кількістю осей. Екстер'єр стилістично  не пов'язаний із храмом. Північне крило  одноповерхове з вікнами лише у двір, вкрите односпадовим дахом.

 

 

3.3. Преображенська церква

Преображенська  церква (повна назва: Церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа) у  Львові, Україна. Розташована на території  центральної частини міста Львів (Галицький район, колишнє Середмістя), за адресою: вул. Краківська № 21.

На основі збережених мурів колишнього костелу  тринітаріїв почалось спорудження  другої (після Успенської) церкви для  львівського середмістя. У 1850 році архітектор Антон Фрех виготовив перший проект майбутньої церкви, який так і не дочекався реалізації: тут тимчасово  влаштовано склад декорацій для  театру Скарбка (тепер театр ім. М. Заньковецької).(Мельник).

Змінилась архітектурна мода і 1874 року вже затверджено  другий проект храму, розроблений Сильвестром  Гавришкевичем. Будівництво тривало  двадцять років (1878-1898), ще кілька років  велись роботи над оздобленням Преображенської  церкви, яку освячено 29 квітня 1906 року митрополитом Галицьким Андреем  Шептицьким, єпископом Перемишльським Костянтином Чеховичем та єпископом  Станіславівським Григорієм Хомишиним. Над оздобленням храму працювали  митці Леонард Марконі, Тадей  Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко [Додаток 3].

У 1948 році на вулиці Краківській, перед Преображенською  церквою був застрелений керівник ініціативної групи з переходу греко-католиків  у підпорядкування православного  Московського патріархату о. Гавриїл  Костельник. Радянська пропаганда звинуватила  в його вбивстві підпілля ОУН, Хоч  і не виключено, що сталінські спецслужби прибрали небажаного свідка ліквідації УГКЦ.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

В ході даної роботи були проаналізовані теорія і практика екскурсійної діяльності.

Попередня робота по складанню екскурсій включає визначення її цілей і завдань, накопичення знань по заданій темі, складання маршруту і вибір об'єктів екскурсії. Практична частина включає складання технологічної карти, екскурсійної розповіді паспорта одного з об'єктів і методичної розробки маршруту екскурсії, що визначає методику і техніку ефективного проведення екскурсії. Для успішного проведення екскурсії застосовуються спеціальні прийоми показу та розповіді. Автор вважає, що для цієї теми можна використовувати майже всі методичні прийоми, але найбільш доцільно використовувати прийом зорової аналогії, прийом зорового порівняння, прийом опису та прийом запитань-відповідей.

Сучасні методики екскурсійного обслуговування головну роль відводять показу – спостереженню, огляду об’єтка під керівництвом екскурсовода, під час якого екскурсант не тільки споглядає об’єкт, але й розрізняє в ньому окремі частини, бере участь у їх аналізі. Основою показу є три елементи:

• Безпосереднє спостереження об’єкта ;
• Ознайомлення з експонатами «портфеля екскурсовода»;
• Зорова реконструкція для відтворення зовнішнього вигляду втраченого або видозміненого об’єкта, картини минулих подій, поведінки людей, про яких розповідає екскурсовод.

Екскурсія, що тут представлена, розроблялась як міська, тематична, пішохідно-транспортна, короткотривала екскурсія для усіх верств населення.

 

 

 

 

 

СПИСОК використаної ЛІТЕРАТУРИ і ДЖЕРЕЛ

1. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 304.
2. Барбарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. – К.:Альтерпрес, 2007.- 464с. :іл.
3. Вуйцик В. С. Православна церква св. Георгія (початково газета «Ратуша» 1991, 22-23 липня) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 76—81.
4. Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 82—83.
5. Емельянов Б. В. Экскурсоведение: Учебник. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Сов. спорт, 2002. — 216 с.
6. Емельянов Б. В. Профессиональное мастерство экскурсовода: Учеб. пособие. — М.: ЦРИБ “Турист”, 1986.
7. Использование памятников истории и культуры в экскурсиях: Метод. рек. — М.: ЦРИБ “Турист”, 1976. — 48 с.
8. Каліберда С. Органи Львова // Галицька брама. — № 4-6 (124-126), 2005. — С. 21.
9. Кіндратюк Б. До історії дзвонів Львова // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — № 9, 2008. — С. 53.
10. Контроль за качеством экскурсий: Методические рекомендации. — М.: ЦРИБ “Турист”, 1985. — 72 с.
11. Концептуальні засади організації екскурсійної діяльності в Україні. Додаток до наказу Державного депертамету туризму №32 від 15.01.02.
12. Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с.
13. Методика подготовки и проведения экскурсии: Учеб. пособие. — М.: ЦРИБ “Турист”, 1980.
14. Рифяк Р. Про пам'ятки україно-польської війни 1918—1919 рр. // Галицька брама. — № 9-10 (57-58). — 1999. — С. 32.
15. . Сичинава В. А. Экскурсионная работа: Пособие для учителей. — М.: Просвещение, 1981.
16. http://mykolaj.lviv.ua/\
17. http://www.vbkua.info/
18. http://svitlo.orthodox.lviv.ua/
19. http://bratstvolviv.orthodoxy.ru/kontakt_ru.html
20. http://upc.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=6&Itemid=10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1. Документація, необхідна для кожної екскурсійної теми

№ п/п.	Назва документа	Зміст документа
1.	Перелік літератури по темі	Перераховуються всі книги, брошури , статті, що були використані при підготовці даної екскурсії.
2.	Картки об’єктів, які включено до маршуту	Відомості, які характеризують екскурсійний об’єкт. Вид пам’ятки, назва, подія, місцезнаходження, короткий опис, автори і час створювання об’єкта.
3.	Контрольний текст екскурсії	Підібраний і звірений матеріал, що розкриває тему.
4.	Індивідуальні тексти екскурсовода	Матеріал викладений конкретним екскурсоводом  і відповідності до технологічної  карти, структури екскурсії, її маршуту.
5.	Схема( карта ) маршуту	Відображається шлях пересування  групи. Позначається початок і кiнець маршуту.
6.	«Портфель екскурсовода»	Папка з фото, схемами, картами, рисунками, копiями документів.
7.	Технологічна карта	Рекомендації щодо проведення екскурсії. Називаються методичні прийоми показі , розповіді, визначається послідовність демонстрації об’єктів.
8.	Матеріали екскурсії	Матеріали до теми: реферати, довідки, таблиці та ін..
9.	Список екскурсоводів, які проводять  екскурсії на дану тему	Список поповнюється у відповідності  з допущенням до проведення даної  екскурсії нових екскурсоводів

 

 

 

Додаток 2.     

Етапи показу екскурсійних об’єктів

 

Перший	Загальний погляд екскурсантів на об’єкт після слів екскурсовода: “Перед вами Успенська церква”.	Відбуваеться засвоєння вигляду  об’єкта
Другий	Більш детальний огляд церкви після  розповіді про події, що з нею  трапилось	Засвоєння особливості об’єкта
Третій	Повторний огляд об’єкта( спостереження) при його аналізі екскурсоводом	Засвоєння окремі частини і деталі об’єкта
Четвертий	Самостійне спостереження об’єкта  екскурсантами. Запамятовується середовище і місце події	Відбувається запам’ятовування об’єкта  і місця його розташування
Пятий	Узагальнення побаченого і почутого від екскурсовода	Формулюються висновки за підтемою
Шостий	Заключний погляд екскурсантів на об’єкт	Екскурсант переконується в правильності власного уявлення про об’єкт

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Преображенська церква (Церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа)