Особливості харчування в готелях різних категорій

Готелі можна класифікувати  за наявністю в них засобів  пересування (транспорту), за формою власності (муніципальні, державні, приватні, орендовані тощо).

Виходячи з потреб клієнтури, готелі бувають різного призначення: для ділових людей (загального типу, відомчі, для нарад тощо); готелі для відпочинку (туристські, курортні, для автотуристів, мотелі, кемпінги); спеціальні типи готелів (для транзитних пасажирів, для спортсменів тощо).

В Україні найбільш поширені готелі загального типу, розраховані  в основному на людей, що приїжджають  з діловими цілями на відносно короткий термін, а також на громадян, що подорожують  з різними цілями. Такі готелі розташовуються в центральній частині міста, поблизу суспільних, адміністративних, торгових центрів і передбачають добре транспортне сполучення з різними районами міста.[7, с.15]

Номерний фонд готелів  загального типу в основному складається  з одно-, дво- і часто тримісних номерів, у яких, як правило, існує місце для роботи. Число одномісних номерів у ряді готелів доходить до 40-50% від номерного фонду. У готелях передбачають відділення зв'язку, у ряді випадків - відділення банку, приміщення для проведення переговорів і нарад.[1а]

Різновид готелів загального типу - відомчі готелі, розраховані  в основному на проживання людей, що приїжджають з діловими цілями у певне відомство, установу або  на підприємство. Такі готелі розташовуються неподалік від цього відомства  або в місцях, зручно пов'язаних з  ним громадським транспортом. Набір  громадських приміщень у відомчому  готелі часто буває обмеженим  і залежить від типу підприємства, яке він обслуговує, і від складу приміщень громадського призначення  в ньому.

На Заході поширене будівництво  спеціальних готелів для нарад, що іноді називають «конгрес-готелями»  або «конференц-готелями», а також  готелів для ділових людей - «бізнес-готелів». Загалом це готелі високого рівня  комфорту, що мають розвинутий набір  приміщень громадського призначення: зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, конференцій, симпозіумів, різні типи ресторанів, відділення зв'язку і банків, телетайп, телекс, басейни, сауни, кегельбан.

У готелях для ділових людей передбачають також приміщення для роботи і проведення невеликих нарад, торговельних операцій, для влаштування виставок зразків товарів, для організації представництва фірм, у ряді випадків влаштовують номери, які здатні трансформуватися, і дозволяють приймати в них відвідувачів, проводити невеликі переговори.

Туристські готелі призначені для туристів, що проводять свій відпочинок активно. У нашій країні ці готелі розраховані головним чином  на організований груповий туризм - екскурсійний і спортивний.[1а]

Туристські готелі будують  як у місті, так і поза ним, поблизу  об'єктів туристської привабливості, у місцях з добрими природними факторами, часто поблизу зелених  масивів. Особливістю туристських  готелів є наявність приміщень  туристського обслуговування, а також  туристсько-методичних кабінетів і  інструкторських (для методичної роботи інструкторів з туристськими групами). Набір цих приміщень пов'язаний з типом туристського маршруту і  способом пересування ним туристів. У туристсько-спортивних готелях  передбачають пункти прокату туристського і спортивного інвентарю і  спорядження (лиж, ковзанів, саней, мисливського і рибальського спорядження, човнів, байдарок і т.ін.). Залежно від специфіки туристсько-спортивного готелю набір цих приміщень різний. Аналогічні пункти прокату можуть бути також у мотелях і кемпінгах, розташовуваних на курортах і в зонах відпочинку.

Як правило, у цих готелях  добре розвинутий набір наданих  послуг, більш різноманітні підприємства громадського харчування, у тому числі  «розважального» (денні і нічні  бари), магазини, кіоски тощо. У готелях  підвищеної комфортності є також  басейни, сауни, кегельбан, бари, ресторани, культурні центри.[7, с.16]

Туристські бази як традиційний  тип установи туризму з регламентованим  контингентом відпочиваючих, режимом  завантаження, експлуатації і розпорядком  роботи призначаються для приймання  і обслуговування головним чином  планових (частково - самодіяльних) туристичних  груп, що роблять подорожі за маршрутами, прокладеними по спеціально розроблених  і обладнаних піших, лижних, водних, гірських, кінних, санних, велосипедних, автобусних або комбінованих туристських  трасах.

Туристські бази зазвичай розташовуються в приміських зонах  відпочинку, у складі туристсько-оздоровчих районів або комплексів. Однак  при відповідному економічному обґрунтуванні туристські бази можливо споруджувати й у малонаселеній місцевості (забезпечивши сприятливу транспортну доступність), яка має унікальні екскурсійні об'єкти і природно-кліматичні умови для активного відпочинку.

Як показує закордонний  досвід експлуатації туристських баз, вони можуть функціонувати за принципом  туристського пансіонату, тобто приймати самодіяльних туристів у «пікові» сезони на не обмежений путівкою термін із забезпеченням їх усіма необхідними  туристськими послугами. Такі туристські бази ще не знайшли поширення в  Україні, але можуть сприяти вирішенню  актуальної проблеми організації відпочинку величезного числа самодіяльних туристів, так званих «дикунів».

На практиці широке поширення  одержало розташування туристських  баз (туристських готелів) безпосередньо  в будинках-пам'ятниках архітектури  й історично визначних місцях. З цією метою проводиться реставрація  старих будинків, архітектурних ансамблів  з частковим переплануванням  відповідно до нового функціонального призначення. У цих випадках туристські бази поєднують функції засобів розміщення, специфічного туристського обслуговування, а також об'єктів показу, що забезпечує задоволення туристських потреб екзотичного характеру. Цей вид діяльності дозволяє зберегти цінну історичну і культурну спадщину.

У проміжних пунктах туристських  маршрутів, переважно в малонаселених  місцевостях, створюються туристські станції для надання послуг гостинності (житло, харчування), а також набору культурно-побутових послуг і спортивного  обслуговування туристів. Термін перебування  туристів у цих станціях складає  від 3-х до 5-ти діб.

Різновидом туристських  станцій є туристські притулки. Їхня специфіка полягає в короткочасності прийому й обслуговування туристів наприкінці окремих етапів туристського маршруту. Нетривалий час перебування туристів у притулку (до 2-х діб) дозволяє спростити обслуговування, надаючи лише найголовніші послуги. Як транзитні стоянки в особливо важкодоступних місцях туристського маршруту використовуються туристські хатини. Вони, як і притулки, розраховані на нетривале перебування.

Курортні готелі призначаються  для відносно тривалого відпочинку на одному місці, у ряді випадків з  можливістю профілактичного лікування  або доліковування. Для цього передбачаються приміщення лікувально-оздоровчого призначення відповідно до основного профілю курорту, можлива також організація дієтхарчування. Курортні готелі мають розвинутий склад приміщень культурно-масового обслуговування (зали багатофункціонального призначення, холи для відпочинку, бібліотеки, більярдні, приміщення для ігор тощо), іноді приміщення для відпочинку й ігор дітей, а також приміщення і спорудження спортивного призначення (плавальні і купальні басейни, спортзали, спортивні майданчики тощо).

Номерний фонд курортних  готелів складається в основному  з одно- і двомісних номерів. У ряді випадків передбачається можливість додаткового розташування в номері третього спального місця (для дитини).

Готелі цілорічної експлуатації мають більш високий рівень комфорту і надають широкий набір послуг, у тому числі розвинуту мережу підприємств харчування (ресторани, бари, кафе тощо), розширений склад приміщень  для проведення дозвілля (вітальні, зали ігрових автоматів, бальні зали, дискотеки, кегельбани) , у ряді випадків майданчики для відпочинку і спорту, солярії, аерарії, пляжі, причали тощо. Усе це дозволяє використовувати  готелі також у період міжсезоння. При готелях високої категорії  передбачаються зали для засідань, у яких у періоди міжсезоння проводять  конференції і наради, успішно  завантажуючи в такий спосіб номерний фонд.

Створення великих готельних  комплексів - один із сучасних напрямків  розвитку готельної справи в курортах. У зв'язку з різними вимогами до умов відпочинку до складу курортних  комплексів включають готелі різного  призначення, рівня комфорту, місткості, поверховості. Одним з типів є  готелі з номерами для сімейних пар. Іноді такі номери оформлюють, як невеликі одно-двокімнатні квартири з кухнею-нішею.

Крім того, різні вимоги до умов відпочинку (комфорту, вартості тощо) призвели до будівництва кемпінгів  і бунгало на території багатьох курортних комплексів.

Зазвичай в курортних  комплексах значна частина громадського, спортивного, побутового і медичного  обслуговування розташовується в загальнокурортних установах. Для цього споруджують загальнокурортні ресторани, бари, кафе різних типів, їдальні для дорослих і дітей, зали багатофункціонального призначення, кінотеатри, підприємства торгівлі, стадіони, спортзали, тенісні корти, спортивні й ігрові майданчики, закриті і відкриті басейни, кінноспортивні центри тощо. Велику увагу приділяють пляжному обладнанню, організації човнових пристаней, спортивних розваг на воді (вітрильний спорт, водні лижі, водний велосипед); у гірських комплексах - облаштуванню канатних підвісних доріг і фунікулерів.[7, с.18]

Готелі для транзитних пасажирів орієнтовані на короткочасне перебування в зв'язку з очікуванням  транспортних засобів, а також відпочинком персоналу, що обслуговує транспорт, і розташовуються в аеропортах і аеровокзалах, залізничних, морських, річкових вокзалах.

Транзитні готелі в зв'язку з коротким терміном перебування  в них мають ряд особливостей, наприклад, у готелях при аеропортах, розташованих удалині від міста, є спрощений склад підприємств  громадського харчування, розрахований лише на проживаючих у готелі. Номерний фонд транзитних готелів може мати менший розмір площі на людину, можлива  організація спеціально обладнаних кімнат відпочинку, де пасажир, не займаючи номер, зможе відпочити протягом декількох годин.

Як правило, аеровокзальні  готелі не скаржаться на заповнюваність, оскільки через аеропорти проходить  безліч пасажирів, як у складі груп, так і одинаків.

Сучасна світова практика вимагає від аеровокзальних готелів  новий вид сервісу - створення  та обладнання спеціальних приміщень  для нарад. Це сприяє залученню ділових  людей, що, не бажаючи витрачати час  на переїзд у місто і назад, воліють вирішувати всі проблеми, не залишаючи території аеровокзалу.

Апартаментні готелі тривалого перебування. Головна відмінність цього виду готелів - це велика корисна площа у порівнянні зі звичайними готелями і тривалий термін проживання в них. Додаткова площа звичайно буває у вигляді вітальні зі зручними кріслами і диваном та невеликою кухнею з коморою багатофункціонального призначення. Апартаментні готелі (або просто апарт-готелі) надають майже домашні умови проживання своїм клієнтам, що змушені знаходитися в місті внаслідок тривалого службового відрядження, відвідування семінарів тощо. Більшість гостей знімають номери надовго, отримуючи досить часто знижку в залежності від терміну проживання. У таких готелях передбачені підприємства харчування, бізнес-центр, приміщення для відпочинку.

Досить широке поширення  у світовій практиці одержала і така форма об'єктів розміщення, як пансіони. Проживання в них обходиться набагато дешевше, ніж проживання в звичайних готелях. Головна відмінність пансіону від готелю полягає в тому, що він не підпадає під категорію класності. Це, однак, зовсім не означає, що умови проживання в пансіоні гірші, ніж у готелі. Основна відмінність пансіону від готелю - можливість розбіжностей з діючими стандартами оснащення й обладнання готелів м'яким і твердим інвентарем. Характерною рисою пансіону вважається невеликий номерний фонд, звичайно розрахований на проживання 10-20 чоловік. Найчастіше він належить одній родині, що і обслуговує клієнтуру. У вартість проживання в пансіоні включається лише сніданок, приготовлений у домашніх умовах. Атмосфера привітніша і тепліша, ніжу звичайному готелі, що нарівні з низькими цінами залучає клієнтів.[10]

Готелі для спортсменів  розташовуються при спортивних комплексах або в місцях, що за природними умовами  підходять для розвитку певного  виду спорту. У готелях для спортсменів  звичайно є приміщення для видачі напрокат спортінвентарю, ряд громадських  приміщень для проведення дозвілля, приміщення, пристрої і прилади спортивного і медичного призначення. Як правило, є заклади ресторанного господарства і відпочинку.

Останнім часом будинки  готелів усе частіше кооперуються з установами іншого призначення: конгрес-центрами, адміністративними і торговельними  установами, концертними і виставковими залами і навіть житловими квартирами, розташовуючись з ними або в одному будинку, або в складі одного комплексу.

Готелі для автотуристів і мотелі (мотор-готелі) розташовуються поблизу шосейних доріг. Крім готельного будинку з комфортабельними номерами і рестораном (або кафе) та іншими приміщеннями громадського призначення, ці готелі і мотелі надають можливість паркування і технічного обслуговування автотранспортних засобів (автозаправна станція, ремонтні майстерні, станція  технічного обслуговування тощо).

Розташування мотелів  обумовлюється призначенням, розташуванням  міст і населених пунктів, наявною  мережею автошляхів, під'їзних шляхів, природно-кліматичними особливостями тієї або іншої місцевості, наявністю лікувальних ресурсів, історичних та інших цікавих у туристичному відношенні місць. В особливому режимі будується робота транзитних мотелів, де автотурист зупиняється на мінімальний час - для відпочинку в дорозі і ночівлі. їхнє розміщення й обладнання орієнтоване також на характер траси і середню величину денного пробігу автомашини.[10]