Процеси транснаціоналізації та глобалізації В міжнародному туризмі

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І  МИСТЕЦТВ

 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

 

 

 

 

«ПРОЦЕСИ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ  ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ»

 

 

 

 

 

Семінарське заняття  №1

з дисципліни

«Міжнародний туризм»

студентки V курсу

групи Т-49 м

Омельченко Інни

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП ____________________________________________________________3

РОЗДІЛ І. ПРОЦЕС ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ 

1.1. Процеси транснаціоналізації  міжнародної діяльності __________________5

1.2. Специфіка транснаціоналізації  туристичного бізнесу __________________6

1.3. Особливості створення  ТНК _______________________________________8

1.4. ТНК у готельній  індустрії. ________________________________________10

1.5. ТНК та глобальні комп’ютерні системи бронювання __________________12

1.6. ТНК у повітряному  транспорті ___________________________________12

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЦЕС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

2.1. Поняття «глобалізація» в  туризмі __________________________________15

2.2. Рівень глобалізації ______________________________________________17

2.3. Наслідки глобалізації туризму ____________________________________18

ВИСНОВКИ ______________________________________________________21

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ _______________________________23

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми виявляється під знаком прискореного розвитку туризму, що перетворило його на глобальне явище за масовістю, формами і технологіями організації відпочинку. Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації.

 Міжнародний туризм  не тільки збільшує валютні надходження в країну, він забезпечує зайнятість населення, а також допомагає раціонально використовувати ресурси. Останнім часом міжнародний туризм надзвичайно швидко розвивається, поступаючись лише автомобільній та хімічній промисловості.

Світ живе у добу змін, які ведуть до глобальної інтеграції, зумовленої впровадженням наукомістких технологій.

Характерною ознакою  процесу глобалізації у туристичній  галузі є застосування новітніх інформаційних  і телекомунікаційних технологій, що сприяють підвищенню ефективності й удосконаленню роботи компаній, поліпшенню обслуговування клієнтів.

До сфери туризму  впроваджуються промислові компанії, банки, асоціації та об'єднання. Чимало учасників ринку скорочують діяльність у традиційних собі областях і зосереджують зусилля у галузі туризму і подорожей. На туристичних ринках з'являються конгломерати.

Об'єкт дослідження – сфера міжнародного туризму.

Туризм для світової спільноти — одна з найперспективніших та найдинамічніших галузей світової економіки. Завдяки швидким темпам розвитку він визнаний економічним феноменом ХХІ сторіччя.

У туристичному бізнесі, як і в інших галузях економіки, з'явилася тенденція до глобалізації, яка відбиває співробітництво держав і соціальних організацій політичної, економічної, культурної революції.

Предмет дослідження – процеси транснаціоналізації і глобалізації.

У сучасних умовах на світовому  туристському ринку посилюються  позиції транснаціональних корпорацій. Туристські корпорації в значній  мірі монополізували ринок і перетворилися на могутні міжгалузеві виробничо-господарські комплекси, що включають підприємства різних галузей промисловості, які обслуговують туристичний бізнес, транспортні, банківські, страхові і інші компанії і реалізують тури через широку мережу туроператорів і турагенств в різних країнах.

Процес глобалізації — процес стирання географічних кордонів між соціальними і культурними системами та різке прискорення темпів інтернаціоналізації різних сфер суспільного життя, є однією із сучасних тенденцій розвитку як світового господарства в цілому, так і туристичної індустрії зокрема.

Джерельна база. Питанням глобалізації приділяється достатня увага з боку широкого кола українських дослідників – представників різних наукових шкіл і напрямків.

Серед численних наукових студій заслуговують на увагу ґрунтовні праці Олега Білоруса, Валентина Клочка, Євгенії Маруняк, Станіслава Соколенка, Василя Шейка.

Аспекти міжнародного туризму  досліджували різні вчені. Можна  виділити роботи А. Ліманського, Я. Ружковського, Д. Осипова, А.О. Александрової, О.В. Вавилової, М.Е. Немоляєвої, Л.Ф. Хадоркова, Г.А. Панирян.

Метою роботи є розкриття понять транснаціоналізації та глобалізації, і визначення, аналіз, прогнозування їх впливу на сферу міжнародного туризму.

Завдання  роботи. В даній роботі потрібно розглянути наступні завдання:

1. виявити глобалізаційні процеси в туристичній індустрії;
2. дослідити процес транснаціоналізації у сфері туризму;
3. визначити вплив даних процесів на міжнародний туризм.

Структура роботи. Структурно робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та джерел.

 

РОЗДІЛ І. ПРОЦЕС ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

 

1.1. Процеси транснаціоналізації міжнародної діяльності

 

Процес  транснаціоналізації  розглядається як  процес  розширення міжнародної діяльності компаній, їх вихід за національні кордони окремих країн, що призводить до переростання національних компаній у транснаціональні. Ця тенденція пов’язана з появою, зростанням та активністю транснаціональних та багатонаціональних корпорацій, які розвиваються  за  рахунок  іноземних  інвестицій.  Переважна  більшість сучасних міжнародних корпорацій мають форму транснаціональних.

Транснаціональна  корпорація (ТНК) — компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в кількох країнах та здійснює координацію своєї діяльності. [5, c. 325]

За  визначенням  Конференції  ООН  з  торгівлі  та  розвитку (ЮНКТАД), транснаціональні корпорації (ТНК) — це підприємства, що складаються з материнської компанії та закордонних філіалів.

Тобто, ТНК створює систему міжнародного виробництва, розподілену  між  кількома  країнами,  але  контрольовану  з  одного центру — материнської компанії.

Країна базування — це країна, у якій знаходиться штаб-квартира материнської компанії ТНК.

Приймаючі країни — це іноземні країни, в яких ТНК розміщує власні  дочірні підприємства  або філіали на  основі  здійснення прямих іноземних інвестицій. [11, c. 3- 12]

Характерними рисами транснаціоналізації є:

• поєднання капіталів за рахунок поглинання компаній інших країн,
• створення спільних підприємств,
• залучення фінансових засобів іноземних  компаній, 
• встановлення  довгострокових зв’язків  за  кордоном.

 

За існуючою методологією ООН, до ТНК належать ті міжнародні компанії, діяльність яких характеризується наступним критеріям:

• наявність материнської компанії і підрозділів за кордоном не менше ніж у двох країнах світу.
• провадження єдиної економічної політики під централізованим керівництвом;
• закордонні підрозділи можуть засновуватися компанією на основі прямих іноземних інвестицій через створення виробничих потужностей або через злиття та поглинання інших підприємств;
• контроль активів закордонних підрозділів — передбачає, що частка акціонерного капіталу в дочірньому підприємстві, що належить материнській компанії в іншій країні, становить 10 % або більше.

У деяких країнах цей  поріг може бути вищим, наприклад, у  Великобританії частка іноземного капіталу має становити 20 % і більше . [6, c. 295- 303]

Діяльність ТНК націлена на знищення конкуренції та посилення  ролі на міжнародних ринках, що є суттю їх економічної політики.

 

1.2. Специфіка  транснаціоналізації туристичного  бізнесу

 

Однією з сучасних тенденцій розвитку міжнародної туристичної індустрії є її транснаціоналізація. У туризмі вихід компанії за національні кордони зумовлений своєрідністю туристичного товару або послуги.

Туристична послуга  представляє собою набір послуг та товарів, які споживає турист. Частина  їх співвідноситься з країною  походження туриста, а інша — з  країнами та регіонами, що перетинає  транзитом турист, третя — з країною призначення.

Товари та послуги  туристичного призначення мають  комплексний  та  взаємодоповнюючий  характер.  Вони  поєднуються  в набір, щоб досягти необхідного  результату — задовольнити потреби  туриста. Постачальник туристичних  послуг розуміє, що попит на його товар передбачає попит й на інші товари та послуги.

Тому, по-перше, кожний виробник, керуючись мотивом максимізації прибутку, намагається розповсюдити свою діяльність на інші сфери туристичної індустрії. Так, авіакомпанії можуть об’єднуватись з туроператорами і готельним сектором. Ініціатива часто виходить від фірм, що базуються в країнах-постачальниках туристів, які отримують конкурентні переваги завдяки вивченню туристичного попиту і тенденцій розвитку на туристичному ринку.

По-друге, продаж комплексного турпродукту, який складається з багатьох елементів — перевезення, розміщення, харчування та ін., — приносить компанії додаткові вигоди, зокрема економію на маркетингу.

По-третє, компанії, що базуються в країнах-донорах туристичних потоків, отримують конкурентні переваги завдяки кращому розумінню туристичного попиту та тенденцій на внутрішньому ринку туризму та використовують ці знання при реалізації товарів, що пропонують країни-реципієнти. [3, c. 303]

Зазвичай, підприємства  туристичної  індустрії  розширюючи сферу своєї діяльності, не ставлять перед собою прямої мети збільшення власної частки на ринку туризму.

Зусилля компаній націлені на стимулювання подальшого розвитку туризму в цілому в розрахунку, що він приведе до появи додаткових можливостей для основних сфер діяльності підприємства.

На практиці це передбачає пайові внески в акції зарубіжних фірм, підписання не інвестиційних  договорів, а договорів на управління, що є особливо популярним в туристичній індустрії в останні роки.

Більшість ТНК у туризмі базуються в країнах так званої «Тріади»: США — Західна Європа — Японія, та з недавнього часу і в Гонконгу. [11, c. 3- 12]

Географія штаб-квартир  ТНК підтверджує той факт, що  транснаціоналізація  туристичного  бізнесу  бере  початок  у країнах-донорах туристичних потоків, які здійснюють зарубіжне інвестування.

 

1.3. Особливості  створення ТНК

 

Глобальні туристські об'єднання утворюються шляхом злиття, придбань і поглинань туристських  організацій. У багатьох європейських країнах відбувається глобальне ділення ринку шляхом придбання компаній.

Для індустрії туризму, як і для інших галузей, характерний  вихід процесу концентрації підприємств  за межі національних меж шляхом створення  транснаціональних корпорацій. [5, c. 325]

При створенні глобальних об'єднань особлива увага приділяється вибору організаційної форми зарубіжного підприємництва:

• створення нової туристичної організації за кордоном;
• придбання іноземної організації індустрії туризму, що діє;
• участь в капіталі іноземної туристичної організації, що дає право контролю;
• надання позик і кредитів іноземним філіям на розширення їх діяльності або іноземним фірмам.

Кожна з цих форм вимагає  для їх здійснення певних умов і має як негативні, так і позитивні сторони.

Створення нової організації сфери туристських послуг - одна з найбільш дорогих і складних форм, пов'язана з чималим ризиком, оскільки при цьому доводиться діяти в незнайомій обстановці. Необхідне хороше знання місцевих умов і особливостей ринку, бажано мати відому і авторитетну торгову марку. Така форма зарубіжної діяльності в туризмі може бути під силу тільки небагатьом національним туристським організаціям. [13, c. 87 - 90]

Придбання іноземної  організації, що працює в індустрії  туризму, дає можливість інвесторові відразу включитися в місцеві структури, використовувати зв'язки і авторитет організації, що набуває. Гідність цієї форми інвестування в тому, що можна прискорити функціонування поглиненої організації, відпадає необхідність в здійсненні операцій, пов'язаних з організацією нового підприємства. [13, c. 87 - 90]

 

Операції з придбання іноземного капіталу як цілком, так і частини капіталу зарубіжної компанії пов'язані з наступними проблемами:

1. існування в багатьох країнах дуже високих (заборонних) цін на придбання організації.
2. збільшення витрат на проведення операцій з вивчення фінансового положення туристської організації, що включає обов'язкове звернення до спеціалізованих організацій і фірм по перевірці рахунків.
3. модернізація або організаційна перебудова підприємства сфери туристських послуг. [13, c. 87 - 90]