Спорт и здоровье

Спортом повинні займатися всі. Не треба ставити перед собою мету обов'язково побити світовий рекорд (світових рекордсменів - одиниці, і буде вкрай наївно розраховувати, що всі займаються спортом стануть згодом чемпіоном). Основною метою є - зміцнення здоров'я, розвиток сили та спритності. Регулярне заняття спортом допомагає жінці краще виконати свою материнську місію, призначену їй природою: народжувати і годувати дітей, виховувати і ростити їх.

Про корисливість спорту для здоров’я, говорять приклади спортивного довголіття. Московський спортсмен М.С. Свешніков у вісімдесят чотири роки займався греблею на академічному човні «Скіф», а п’ятдесятилітній ковзаняр Іпполітов успішно брав участь у змаганнях на льодяній доріжці. Засновник тяжкої атлетики в Російській імперії доктор А. Краєвський почав займатися гирями і штангою після п’ятдесяти років і досяг прекрасних результатів.  А борець Іван Поддубний в тридцять три роки став чемпіоном світу. Він так і залишився непереможним богатирем, ставши справжнім національним героєм. Навіть у шістдесять шість років він  не залишив бійцівського килима, справджуючи на ділі слова великого Арістотеля: « Ніщо так сильно не нищить людину, як тривала фізична без дія». Саме цей епізод і став загадкою спортивного довголіття. Проте розгадка була простою – в його режимі, в систематичних тренуваннях. Він не палив і не пив спиртного. Натреновані м’язи Поддубного  не поступалися по об’єму і міцності м’язам молоді. Атлет закликав юнаків підтягуватись і тренуватись: «У тих, хто кидав спорт до 40-45 рр. м’язи запливають жиром».

Поль Брег був ентузіастом і пропагандистом здорового способу життя. Брег трагічно загинув, катаючись на дошці по океанічних хвилях, у віці 95 років. До самої смерті він був абсолютно здоровий.

Бажання і цілеспрямованість, тренування та вдумливе ставлення до фізичних навантажень -  творять дива. Навіть фізично слабкі, хворі і вихолощені люди можуть стати прекрасними спортсменами. Ірина Родніна стала займатися фігурним катанням на ковзанах у дитинстві завдяки пораді лікаря, щоби поліпшити своє слабке здоров’я, а чемпіон Європи по спортивній ходьбі А.І Егоров у дитинстві хворів рахітом і не ходив до п’яти років. Під наглядом лікаря він став займатися спортом і досяг високих показнків.

Призначати спортивні вправи самому не варто, необхідно проконсультуватися з лікарем або інструктором з фізкультури, вони порекомендують комплекси вправ, які підходять саме для кожного індивідуально.

Спорт повинен бути супутником кожної людини протягом всього його життя - тільки тоді спорт може принести відчутну користь.

4. ВПЛИВ СПОРТУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Важко навіть перерахувати всі позитивні явища, що виникають в організмі під час розумно організованих фізичних вправ. В першу чергу слід сказати про серце.

Серцево-судинна система покликана забезпечувати циркуляцію крові і постачання тканин киснем і живильними речовинами. Регулярные заняття спортом надають стимулюючу дію на роботу серця. При цьому м'язи серця товщають і стають більш витривалими. У тренованих людей ритм серцевих скорочень (пульс) у стані спокою сповільнюється. Пов'язано це з тим, що треноване серце за одне скорочення перекачує більше крові, ніж не треноване.

Стінки кровоносних судин людей, які займаються спортом, стають більш еластичними і пружними, особливо виражений сприятливий вплив спорту на вени ніг. При скороченні м'язів, стінки вен стискуються, тим самим кров з вен швидше перекачується до серця. Помірні заняття фізкультурою допомагають запобігти варикозне розширення вен і тромбоз вен нижніх кінцівок. Кількість еритроцитів у крові спортсменів збільшується, завдяки цьому поліпшується постачання тканин киснем.

Під впливом систематичних занять фізичними вправами виникають помітні зміни і в обміні речовин. Обмін білків характеризується позитивним азотним балансом, тобто кількість споживаного азоту (головним чином азот міститься в білках) перевершує кількість азоту, що виділяється. Негативний азотний баланс спостерігається під час хвороб, схуднення, порушення обміну речовин. У людей, що займаються спортом, білки використовуються головним чином для розвитку м'язів та кісток. У той час як у нетренованих людей - для отримання енергії (при цьому виділяється ряд шкідливих для організму речовин).

Обмін жирів у спортсменів прискорюється: більше жирів використ-вується під час фізичної активності, отже, менше жирів запасається під шкірою. Регулярні заняття спортом знижують кількість, так званих, атерогенних ліпідів, які призводять до розвитку важкої хвороби кровоносних судин - атеросклероз.

Обмін вуглеводів під час занять спортом також прискорюється. При цьому вуглеводи (глюкоза, фруктоза) використовуються для отримання енергії, а не запасаються у вигляді жирів. Помірна м'язова активність відновлює чутливість тканин до глюкози і попереджає розвиток діабету 2 типу. Для виконання швидких силових рухів (піднімання тягарів) витрачаються в основному вуглеводи, а ось під час тривалих несильних навантажень (наприклад, ходьба або повільний біг), - жири.

Підвищується здатність організму розщеплювати і синтезувати глікоген, активізується функція ферментативних систем, пoліпшується функція залоз внутрішньої секреції. У людини поліпшується апетит. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна, секреторна та хімічна — нормалізуються. При хронічних гастритах і колітах під впливом тривалого застосування лікувальної фізкультури нормалізується кислотність: знижена — підвищується, а висока, навпаки, знижується, що великою мірою залежить від методики лікувальної фізкультури.

Жовчовидільна функція печінки та сечовидільна нирок під впливом фізичних вправ активізується. Нині розроблені спеціальні комплекси фізичних вправ, які допомагають поліпшити функції згаданих органів.

Основне функціональне навантаження в спорті припадає на опорно-руховий апарат, тобто на систему м'язів, кісток, суглобів, зв'язок і сухожиль. М'язи є єдиним руховим елементом організму людини, і тому будь-який рух або робота є результатом їх скорочення. Скорочення м'язів - це результат злагодженої роботи нервових центрів, нервів і м'язів, як таких. Довільна робота м'язів позбавлених нервів неможлива. Отже, під час тренувань тренуються не тільки м'язи, але і нервові центри, відповідальні за рух.  Тренування м'язів полягає, головним чином, в потовщенні м'язових волокон. М'язова маса нарощується за рахунок збільшення товщини м'язових волокон.

Регулярні тренування призводять до розростання в м'язах кровоносних судин (це збільшує постачання м'язів киснем і живильними речовинами), а також до збільшення концентрації в м'язових клітинах різних ферментів, за допомогою яких виробляється енергія.

При постійних фізичних навантаженнях м’язи подовжуються, що призводить до їх кращої еластичності, маса мускулатури збільшується, м’язи стають більш сильними, нервові імпульси викликають скорочення м’язів більш високої сили.

Сила м’язів і міць кістки взаємопов’язані. При заняттях спортом кістки стають більш грубіші, і відповідно розвиті м’язи мають достатню опору. Більш тривким і стійкішим стає весь скелет.

Під дією тренувань кістки піддаються значній перебудові. Процес оновлення кісток відбувається постійно, при цьому, деякі частини кістки розсмоктуються, а інші відновлюються. У спортсменів кістки перебудовуються відповідно з навантаженням. При цьому лінії навантажень збігаються з лініями жорсткості кістки.

Під дією фізичних навантажень зв'язки і сухожилля товщають і стають більш міцними. У тренованих людей міцність зв'язок досягає такої величини, що при травмах відривається шматок кістки з прикріпленою до неї зв'язкою, а сама зв'язка залишається неушкодженою.

Регулярні помірні заняття спортом надають позитивний вплив на суглоби. Зростає амплітуда рухів в суглобі, ущільнюється хрящова тканина.

Під дією спортивних тренувань відбуваються позитивні зміни і в дихальній системі людини. Легені тренованих людей значно відрізняються від легенів людей, які не займаються спортом. По-перше, в легенях бронхи розширюються і відкриваються додаткові альвеоли (повітряні мішечки), завдяки чому збільшується життєва ємність легенів. По-друге, легені тренованої людини набагато краще кровозабезпечені. Завдяки цьому збільшується насичення крові киснем, а, отже, і постачання киснем всіх органів і тканин організму. Завдяки поліпшенню вентиляції легенів люди, які займаються спортом, набагато рідше хворіють на бронхіт і запалення легенів.

При виникненні гіподинамії (недолік руху), а також з віком з'являються негативні зміни в органах дихання. Це призводить до кисневого голодування. У тренованому організмі, навпаки, кількість кисню вища (при тому, що потреба понижена), а це дуже важливо, оскільки дефіцит кисню породжує величезне число порушень обміну речовин. Значно зміцнюється імунітет.

Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь організм у цілому через основний пусковий механізм — нервову систему. Ось чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння, присідання тощо) ми одразу ж об'єктивно відмічаємо зміни функцій майже всіх органів та систем організму. Так, поглиблюється й прискорюється дихання, прискорюється пульс, змінюється артеріальний тиск, активізується функція шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок.

Таким чином, систематичні заняття спортом благотворно впливають на організм як здорової, так і хворої людини.

5. НАЙДОСТУПНІШІ ВИДИ СПОРТУ ДЛЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ  

Для тих, хто проводить більшу частину робочого часу сидячи, веде малорухливий спосіб життя  рекомендуються види спорту, пов'язані з перебуванням на свіжому повітрі, а також лижні прогулянки. Для людей, які проводять більшу частину робочого часу стоячи (наприклад, перукарі, зубні лікарі, вчителі, представники інших професій), підійде заняття плаванням.

Найсприятливіший вплив на здоров'я має біг. Він справляє різнобічний фізіологічний вплив на всі системи організму.

Біг є природним руховим актом, що супроводжує людину протягом усього її розвитку. Він з усіх видів спорту має найбільший сприятливий вплив на серцево-судинну систему в цілому, при ньому зростає життєва ємність легень, покращується обмін речовин, вдосконалюється робота м'язової системи, активізується діяльність нервової системи й ендокринного апарату.

В результаті підвищується працездатність організму, його опірність до несприятливого впливу зовнішнього середовища.

Біг є гарним засобом психологічної саморегуляції, використовується для боротьби з нервовою перенапругою і шкідливими звичками.

При повільному бігові протягом 10 хв частота серцевих скорочень збільшується до 130-160 за 1 хв, максимальний артеріальний тиск досягає 140-160 мм рт.ст.

Найпоширенішим і найдоступнішим видом рухової діяльності людини є ходьба, її можна використовувати у щоденному житті людини будь-якого віку, з різним рівнем фізичної підготовки і стану здоров'я, її не застосовують лише для хворих з постільним режимом, але на реабілітаційному етапі ходьба відіграє важливу роль у процесі видужання і пристосування організму до звичного об'єму фізичної діяльності.

Японські дослідники розрахували, що для нормального активного стану організму і підтримки здоров'я, людина повинна робити щодоби до 10000 кроків, тобто при середній ширині кроку 70-80 см проходити за день 7-8 км.

Про користь ходьби відомо давно. Підраховано, що міський житель XIX століття протягом дня робив близько 300 тисяч кроків, тепер же міський житель і 10 тисяч не набирає.

Ходьба - ефективний і зовсім безкоштовний вид фізкультури, не вимагає взагалі ніяких витрат ні на устаткування, ні на екіпірування. Для ходьби не потрібно виділяти спеціальне місце і час, а в процесі ходьби можна займатися різними приємними і корисними речами.

Також до  рухливого режиму можна віднести і заняття аеробікою.

Аеробіка включає комплекс дозованих фізичних вправ, які виконуються з різним фізичним навантаженням і швидкістю. Вправи виконують на свіжому повітрі, здебільшого у супроводі музики, завдяки чому створюється піднесений емоційний стан при виконанні фізичних рухів, що активізує процеси енергетичного обміну, засвоєння організмом кисню, діяльність симпатоадреналової системи.  Все це сприяє ефективному відновленню фізичних сил організму, швидкому зняттю втоми, підвищенню працездатності, поліпшенню настрою, викликає енергійний підйом творчості й емоційного стану організму.

Аеробні вправи відносяться до таких видів фізичного навантаження, коли необхідна наявність кисню протягом тривалого часу. Вони пред'являють організму вимоги, що змушують його збільшувати споживання кисню. У результаті відбуваються сприятливі зміни в легенях, серці і судинній системі.

Можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний кровотік, причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних функцій - транспорт кисню.

Плавання - це особливий вид спорту, який корисний майже для всіх систем організму, підвищує загальний тонус тіла, а також допомагає розслабитися.

Ефективність вправ у воді не менше, ніж на суші. Додатковим плюсом є те, що навантаження під час тренувань у воді відчуваються набагато менше. Крім того, підтримуючий ефект водного середовища дозволяє працювати над певними групами м'язів більш обережно, якщо це необхідно. 
Переваги занять плаванням:

• Плавання спалює калорії і жир. Плавання спалює стільки ж ка-лорий і жиру, як біг,аеробіка або альпінізм, тому може бути рекомендовано для боротьби із зайвою вагою.

• Плавання формує струнку мускулисту фігуру. Плавання можна розглядати, як спосіб сформувати струнку мускулисту фігуру, так як воно залучає всі основні групи м'язів.