Структурно-семантические особенности фразеологизмов английского языка

 

У складі коннотативного макрокомпоненти  значення ФЕ, заснованих на гіперболі, виділяється мінлива сукупність його складових: оціночної, емотивність, експресивність і інтенсивність.Окреслені компоненти конотації взаємопов'язані і, найчастіше, взаємозалежні, що є очевидним у випадку емотивності і оцінковості, еспрессівності та інтенсивності. [32;37-42]

 

В основі оцінного компонента конотації  гіперболізованих ФЕ лежить закріплене в мові ставлення до званому об'єкту, що виявляється у схваленні, засудження або явній відсутності будь-яких виражених емоцій.Загальновизнаним є поділ на негативний, позитивний і нейтральний компоненти значення. Оціночно як компонент конотації носить як узуальних, так і випадковий характер.

 

Емотивність як складова конотації, передбачає більш глибоке проникнення в  чуттєву сферу людської свідомості.Емотивність являє собою емоційну оцінку об'єкта, що відображає спектр емоцій, почуттів, настроїв, переживань людини, у зв'язку з чим розглядається нами невіддільне від оцінними.         Розроблена шкала емотивності фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі, включає в себе сім основних Емос значення: Гордує., Пренебр., Неодобр., Ірон., Нейтр. (0), шутл., Схвалений. Емосеми розташовуються біполярно в градуальних вираженої послідовності.

 

Аналіз вивченого теоретичного матеріалу вказує на відсутність  необхідності різкого розмежування експресивності й інтенсивності.Інтенсивність значення фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі, вказує на явне відхилення міри ознаки званого об'єкту від норми, закріпленої у свідомості.Стрибок в оцінці міри ознаки припускає зміну якісної характеристики описуваного об'єкта, і тим самим забезпечує досягнення ефекту нереальності описуваного.

 

 Гіперболізовані фразеологічні  одиниці, як правило, високо  експресивні. Основним завданням  ФЕ, що передають крайню ступінь  інтенсифікації зіставляються ознак,  слід вважати не досягнення  читача функції, а емоційний  вплив на слухача / читача. [33]

 

Базовими критеріями формування розглянутих  нами компонентів конотації є  критерій, компонентного складу, семантичний та екстралінгвістичний критерії.

 

У процесі розгляду міжмовних відповідностей фразеологічних одиниць, побудованих  на гіперболі, виявлено фразеологічні  еквіваленти (повні та часткові), фразеологічні  аналоги і безеквівалентние ФЕ.

 

Існування фразеологічних еквівалентів в різноструктурних мовах пояснюється, подібністю реалій і соціальних умов, в яких функціонують мови.      До фразеологічним аналогам віднесені фразеологічні одиниці з єдиною структурою-словосполучення, пропозиції,, дієслівних, субстантивних сполучень і т.д. і схожим значенням в обох мовах.

 

Фразеологічні аналоги є найбільш численним класом, міжмовних відповідностей, що пояснюється, з одного боку, існуванням у різних народів (в даному випадку англійців, росіян) великої кількості стійких виразів з однаковим або майже однаковим значенням, з іншого,різноструктурних зіставляються мов ^ що знаходить своє відображення в різній структурно-граматичної організації фразеологізмів.[38]

 

Відмінною, рисою безеквівалентних ФЕ, заснованих на гіперболі, є можливість їх передачі на іншу мову за допомогою  застосування прийому калькування  і прийому дескриптивного перекладу. Лексичний спосіб переказу ФЕ, не мають фразеологічних відповідників в іншій мові, застосовується вкрай рідко, що пояснюється неможливістю передачі багатогранного гіперболічного значення за допомогою монолексеми.

 

Розгляд питання реального мовного  вживання гіперболізованих фразеологічних одиниць англійської та російської мов показало, що поряд з узуальним використанням ФЕ типовим є застосування оказіональних фразеологічних трансформацій.

 

Під узуальной реалізацією ФЕ розуміється таке вживання фразеологізмів, яка визнана мовної та літературної нормою, пізнавано носіями мови і знаходить своє відображення в тлумачних, етимологічних, фразеологічних та інших словниках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Фразеологічний склад мови вивчається спеціальним розділом мовознавства, який носить назву «фразеологія». Фразеологія вивчає семантичні, структурні, функціональні, комунікативні особливості фразеологічних одиниць, а також закономірності виникнення і творення фразеологізмів.

 

Актуальним залишається й питання  походження фразеологізмів. Одні дослідники розглядають фразеологізми як «уламки» текстів - казок, байок, пісень - які згодом були скорочені до прислів'їв, приповідок чи до слів. Ця точка зору склалася під впливом мовознавчих творів О.О. Потебні і має досі своїх прихильників. Б. Ларін обстоював протилежну точку зору: на його думку, давні стиснені формули ідіоматичного плану розгортаються, розкриваються у більш повний та зрозумілий образ.

 

Найбільш часто вживані фразеологічні  одиниці фіксуються у фразеологічних словниках. Укладанням тлумачних, етимологічних фразеологічних словників, словників фразеологічних синонімів, регіональних фразеологізмів займається окрема галузь лексикографії - фразеографія. Фразеологічні словники різних типів мають велике значення для вивчення рідної та засвоєння іноземної мови.

 

Гіпербола (від. гр. hyperbole— жену через  щось) — образне перебільшення, яке  виявляється в тому, що якась ознака приписується предмету такою мірою, якою вона реально йому не властива і не може бути властивою. Основне призначення гіперболи — звернути увагу на цей предмет, підкреслити позитивнічи негативні якості. Гіперболізуються такі ознаки, як розмір, колір, сила, кількість тощо.

 

Розгляд питання реального мовного  вживання гіперболізованих фразеологічних одиниць англійської та російської мов показало, що поряд з узуальним використанням ФЕ типовим є застосування оказіональних фразеологічних трансформацій.

 

На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції  фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:

 

1) номінативні фразеологізми (виконують  чисто номінативну функцію);

 

2) номінативно-експресивні фразеологізми  (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).

 

Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

 

Друга група включає семантично преобразовані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

 

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми  поділяють на організовані за моделями сполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад'єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні і т.ін.). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що можна сказати, що майже кожен дослідник пропонує свою власну типологію або удосконалює класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження. Розгляд питання реального мовного вживання гіперболізованих фразеологічних одиниць англійської та російської мов показало, що поряд з узуальним використанням ФЕ типовим є застосування оказіональних фразеологічних трансформацій.

 

Під узуальной реалізацією ФЕ розуміється таке вживання фразеологізмів, яка визнана мовної та літературної нормою, пізнавано носіями мови і знаходить своє відображення в тлумачних, етимологічних, фразеологічних та інших словниках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО – СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ГИПЕРБОЛИ  В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

 

2.1. Особливості фразеологічної  гіперболи. 

 

У промові фразеологічні одиниці  часто вживаються у своїй вихідній, узуальній формі, зрозуміло, з необхідними формальними змінами відповідно до граматичними законами.

 

Саме узуальне вживання є провідною, основною формою, відштовхуючись від  якої можливим представляється інтенсифікувати або деінтенсіфіціровать семантико-стилістичні особливості фразеологічної гіперболи. Окказіональнимі гіперболізованим фразеологічними одиницями слід вважати ті ФЕ, які, будучи побудованими на гіперболі, відрізняються високим ступенем експресивності, є результатом індивідуально-авторської творчості, а також мають властивість невоспроизводимости,ненормативності та функціональної одноразовості.

 

 

I have told you it a thousand times. Я говорив тобі  тысячу разів.

 

Основними причинами виникнення авторських перетворень прийнято вважати такі:

 

-прагнення надати фразеологизму  певний-стилістичний відтінок; бажання  уникнути тавтології, бажання підкреслити авторське ставлення до фразеологизму або звернути увагу на його значення; незадоволеність пише або говорить емоційно-експресивного силою перетворюваної ФЕ.   Для ФЕ, побудованих на гіперболі, характерні різні типи оказіональних трансформацій, серед яких виділяються наступні:

 

·         Фразеологічний каламбур;

 

·        Додавання  змінного компонента;

 

·        Вклинювання (розірване використання ФЕ);

 

·         Заміна лексичного компонента / компонентів;

 

·        Еліпсис;

 

·         Фразеологічне  насичення контексту.

 

Гіпербола і літота можуть виражатися мовними одиницями різних рівнів (словом, словосполученням, реченням, складним синтаксичним цілим), тому віднесення їх до лексичним образним засобам почасти умовно. Інша особливість гіперболи і Літота полягає в тому, що вони можуть і не приймати форму стежка, а просто виступати як перебільшення або применшення (Не родись багатим, а родись кучерявим: по щучью велінню все тобі готове. Чого душа хоче - із землі народиться;з усіх боків прибуток повзе і валиться. Що жартома задумав - пішла жарт у справу; а труснув кучерями - в одну мить достигло. - Кільця.).Проте частіше гіпербола і Літота приймають форму різних тропів, причому їм завжди супроводжує іронія, так як і автор і читач розуміють, що ці образні засоби неточно відображають дійсність.

 

Гіпербола може «нашаровуватися», накладатися  на інші тропи- епітети, порівняння, метафори, надають образу риси грандіозності. Відповідно до цього виділяються гіперболічні епітети

 

[Одні будинку завдовжки до  зірок, інші - довжиною до місяця; до небес баобаби (Маяк.);

 

Пароплав в стоярусних вогнях (Луг.)],

 

·        гіперболічні порівняння (... Мужик з черевом, схожим на той велетенський самовар, в якому вариться збитень для всього прозябнувшего ринку. - Г.),

 

·         Гіперболічні метафори (Свіжий вітер обраних п'янив, з ніг збивав, з мертвих воскресив, тому що, якщо не любив, - значить, і не жив, і не дихав, - Вис.).

 

·        Літота найчастіше приймає форму порівняння (Як билинку, вітер молодця хитає ... - кільця.),

 

·        Епітета (Конячку  веде за вуздечку мужичок у великих чоботях, в кожушку овчинному, у великих рукавицях ... а сам з нігтик, - Н.).

 

         Як і  інші стежки, гіперболи  бувають  загальномовного та індивідуально-авторськими.До загальномовного відносяться гіперболи: чекати цілу вічність, задушити в обіймах, море сліз, любити до безтями і т.п.; Літота: осина талія, від горшка два вершка, море по коліно, крапля в морі, близько - рукою подати, випити ковток води і т.п.Ці стежки включаються в емоційно-експресивні засоби фразеології.

 

         Використання  фразеологічного каламбуру підвищує рівень експресивності узуальних ФЕ, заснованих на гіперболі, і призводить до зміни змістовної сторони значення фразеологізму.

 

          Практично  будь-яке з розглянутих змін  структури або семантики фразеологізму  несе в собі порушення механізму  реалізації узуальних форм ФЕ, що як не можна краще впливає  на підвищення експресивності як компонента конотації гіперболічних ФЕ англійської та російської мов.

 

         В результаті  аналізу фактичного матеріалу  виявлено, що найбільш часто зустрічається  типом окказиональной трансформації  фразеологічних, одиниць, побудованих  на гіперболі, як в англійській, так і в російській мовах є додавання змінного компонента / компонентів.

 

Основною функцією даного прийому  є посилення виразності, а також  уточнення значення. У більшості  випадків, в ролі додаткового компонента / компонентів виступають прикметники  і прислівники. Інші частини мови також можуть бути представлені в ролі змінних компонентів, однак дане явище спостерігається в менш значній кількості випадків.

 

         Вклинювання  є не менш поширеним способом  контекстуальної трансформації  ФЕ, заснованих на гіперболі. За  допомогою введення додаткового  експресивного компонента / компонентів  в сам фразеологізм прийом вклинювання надає пожвавлення стертою узуальной структурі значення ФЕ.

 

         Завданням  вклинювання є уточнення або  посилення значення з одночасним  підвищенням експресивності всього фразеологізму. Виділяються просте вклинювання і складне, що розуміється як фразеологічний розрив.