Структурно-семантические особенности фразеологизмов английского языка

 

as sly as a fox (British)

 

- as smart as a possum (American).(хитрий як лисиця)

 

А possum - це розмовний варіант назви американської тварини -опосума (оpossum), який відомий своєю звичкою прикидатися мертвим у випадку небезпеки. Тому в американському варіанті компаративної фразеології він виступає символом хитрощів, поряд з лисом.

 

Або вже знайомі нам одиниці, які теж носять підкреслено американський колоріт:

 

to feel like a million dollars (почуватися відмінно)

 

to look like a million dollars (виглядати відмінно)

 

as busy as Grand Central Station(по вуха зайнятий)

 

Щодо перекладу фразеологічних одиниць, загальноприйнятою у вітчизняному перекладознавстві стала класифікація перекладацьких співвідношень, запропонована В.Н. Комісаровим в його відомій роботі «Теорія перекладу (лінгвістичні аспекти)» [3:153-155]. Нагадаємо основні її положення. Перший тип перекладу фразеологізму - за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці в мові перекладу - можливий лише тоді, коли і пряме, і переносне значення фразеологічних одиниць обох мов співпадають. Найчастіше це стосується фразеологізмів з античних або біблійних джерел, так званих «інтернаціональних» фразеологізмів, які не мають виразної національно-культурною маркованості та наявні в багатьох мовах.

 

У другому типі переклад здійснюється за допомогою фразеологічної одиниці з однаковим переносним смислом, але іншим образним наповненням. Перший та другий тип перекладу можуть також бути визначеними як «повно-еквівалентний» та «частково-еквівалентний» переклад [11:39].

 

За умов відсутності фразеологічної одиниці з еквівалентним переносним смислом перекладачеві доводиться вдаватися до калькування іншомовної образної одиниці.

 

В задачі нашого дослідження не входило  спеціальне вивчення прийомів перекладу  фразеологізмів в художній літературі - для цього було б необхідно провести докладний порівняльний аналіз текстів оригіналу та перекладу кожного джерела ілюстративного матеріалу, що може бути зроблено лише в рамках окремого дослідження. Проте, працюючи над темою, ми часто зверталися до загальномовних та спеціалізованих словників та зіткнулися з наступною проблемою: навіть у спеціалізованих фразеологічних словниках переклад робиться часто описовий, не застосовується відповідна фразеологічна одиниця іншої мови у тих випадках, коли вона існує. Так, на зворот «чорний як сажа, як воронове крило» знаходимо відповідник “sooty”, хоча в англійській мові існують відповідні фразеологічні одиниці «as black as coal, as black as a crow», семантика порівняльних членів цих одиниць не дуже відрізняється в англійській та українській мовах. Таким же чином перекладається у словниках звороти «as crazy as a loon» - божевільний, «as good as gold» - справжній і т.ін.

 

2.3. Структурно – семантичні  особливості фразеологічної гіперболи.

 

Особливий акцент слід зробити на тлумачення фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфічним відношенням до означуваних  предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням." [14, с. 21 – 24].

 

Л.І. Ройзензон фразеологізми називав  стійкими словесними комплексами (ССК): "Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують у мові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал: тільки ця риса об'єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови. Усі інші риси, якими б важливими вони не були, насправді не можуть бути об'єднуючими.

 

Деякі автори схильні приписувати  фразеологізму лексичне значення або  ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л.Г. Авксентьєв, "ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття", однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. "Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність" [20, с. 44].

 

Семантика ФО і його форма перебувають  у діалектичній єдності. Процес фразеологізації  для кожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості  структури багатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх з відповідними словосполученнями – прототипами. Проте "розглядати той чи інший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підміняти якісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичного джерела" [20, с. 45 – 46]. Це, безперечно не означає, що у фразеологізмі не можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення. Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чи іншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювали свої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилося ширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якісно нових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різних сферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop – під одну гребінку підстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. – закрутити гайку, знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of – ставати на рейки (з мови залізничників) [49, с. 61 – 65].

 

Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: "основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом. Існує ще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з'ясовано вище ФО належать скоріше до синтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером.

 

В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу  на експресивності, як характерній  ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізма [34, с. 75 – 78].

 

Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів [29, с. 78 – 80].

 

Говорячи про наявність у  фразеологічної гіперболи  своєї  семантики, не можна не сказати і  про те, що подібне значення має  кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом  з тим і відмінність слова  і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши  у порівняльному аспекті семантику  слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуков визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовних одиниць.

 

У структурному плані значення фразеологізму  виражаються не одним словом, а  обов'язковим сполученням не менше  двох компонентів. Складові частини  слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [24, с. 98 – 100]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням "померти" – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one’s toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie(гірка правда – солодка брехня) [49, с. 15 – 20].

 

Говорячи про значення ФО, не можна  залишити поза увагою поняття внутрішньої  та зовнішньої форми, які О. О. Потебня  розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологізму", фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.

 

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає  семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

 

 

 

ВИСНОВКИ 

 

Рівень інформативності та прагматичної ефективності прийомів оказіональної вживання ФЕ знаходиться в прямо пропорційній залежності від ступеня відхилення від норми: чим вище ступінь відступу від норми, тим вище інформативно-прагматична цінність ФЕ. Окказіональним прийнято вважати таке вживання фразеологізму, при якому він зазнає деякий лексичне, граматичне, семантичне або стилістичне видозміна, яке відхиляється від мовної норми.Залежно від виду трансформації виділяються структурні, семантичні та структурно-семантичні прийоми окказионального поновлення ФЕ, які представлені таким чином:

 

1) зміни, що впливають на змістовну  сторону ФЕ, але не порушують  їх структурну організацію; 

 

2) перетворення, які змінюють структуру  фразеологічних одиниць і тим  самим вносять деякі інновації  в їх план змісту;

 

3) ускладнені перетворення, що  порушують, і руйнують як семантику,  так і структуру ФЕ, побудованих  на гіперболі;також перетворення, що виступають у вигляді комбінованого використання двох або більше способів трансформації.

 

Використання контекстуальних  перетворень ФЕ може мати своїм кінцевим результатом посилення, ослаблення експресивності фразеологізму, уточнення  значення, підвищення експресивної насиченості контексту і т.д.

 

Як для англомовних, так і  для російськомовних фразеологічних одиниць, заснованих на гіперболі, найбільш характерні такі типи контекстуальних  трансформацій ФЕ: заміна компонента / компонентів, вклинення, додавання  змінного компонента / компонентів, еліпсис,фразеологічне насичення контексту.

 

 Порівняльне розгляд способів  контекстуальної реалізації гіперболічних  ФЕ виявило певну схожість  у виборі прийомів окказіональних  трансформацій як в англійській, так і російською мовами.

 

Таким чином, порівняльне вивчення фразеологічних одиниць, заснованих на гіперболі, в англійській і російській мовах, показало превалюють подібності над відмінностями як на семантичному і структурному рівнях, так і в плані їх контекстуальної реалізації.

 

Це дослідження не вичерпує кола питань, пов'язаних з вивченням ролі фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі, в англійській і російській мовах. Перспективи подальшого дослідження представляються нам в руслі відтворення мовної картини світу носіїв обох мов і дослідження ролі етимології ФЕ та їх окказіональних актуалізації в цьому процесі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

На основі огляду теоретично-довідкової літератури, як останніх років, так і середини ХХ ст., ми зробили спробу простежити еволюцію наукових поглядів на фразеологізм від загального поняття про цей феномен. Також ми намагалися дати свою власну оцінку дискусійним питанням в галузі фразеології.

 

Особливу увагу було приділено  питанням класифікації фразеологічних одиниць. Надано багато прикладів класифікацій, заснованих на різних диференційних критеріях. Було відзначено також, що зараз майже кожен дослідник пропонує свою власну типологію або удосконалює класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження та з урахуванням найсучасніших досягнень мовознавчої думки на період проведення його дослідження.

 

Рівень інформативності та прагматичної ефективності прийомів оказіональної вживання ФЕ знаходиться в прямо пропорційній залежності від ступеня відхилення від норми: чим вище ступінь відступу від норми, тим вище інформативно-прагматична цінність ФЕ. Окказіональним прийнято вважати таке вживання фразеологізму, при якому він зазнає деякий лексичне, граматичне, семантичне або стилістичне видозміна, яке відхиляється від мовної норми.Залежно від виду трансформації виділяються структурні, семантичні та структурно-семантичні прийоми окказионального поновлення ФЕ, які представлені таким чином:

 

1) зміни, що впливають на змістовну  сторону ФЕ, але не порушують  їх структурну організацію; 

 

2) перетворення, які змінюють структуру  фразеологічних одиниць і тим  самим вносять деякі інновації  в їх план змісту;

 

3) ускладнені перетворення, що  порушують, і руйнують як семантику,  так і структуру ФЕ, побудованих  на гіперболі;також перетворення, що виступають у вигляді комбінованого використання двох або більше способів трансформації.