Тотожність та відмінність поглядів на субстанцію у Р. Декарта, Б.Спінози та Г. Лейбніца

Юма вважають скептиком, оскільки він піддав сумніву існування таких сутностей, як субстанція, причинність, простір і час. Критичним аналізом цих сутностей він підготував ґрунт для І. Канта.

Насамперед, Гьюм ліквідував залишені його попередниками "контрабандні лази" і "нитки Аріадни" в огорожі відчуттів, що відокремлює нас від "зовнішнього світу". Останнє словосполучення взяте у лапки на тій самій підставі, що й перші два — все це метафори. Зовнішніми мисленню — у суворо емпіричному розумінні цього слова — можуть бути лише сприйняття. Сприйняття обмежують сферу, усередині якої борсається думка; вирватися за цю межу їй не під силу. «Відправимо нашу уяву до небес або до найвіддаленіших меж всесвіту; ми ніколи не просунемося ані на крок по той бік самих себе, не зможемо осягти жодного іншого існування, крім тих сприйнять, що з'явилися в межах уяви. Це є світом уяви; у нас немає жодної ідеї, що виникла б за її межами». Лишень нові форми сприйняттів описували філософи кожного разу, коли повідомляли про відкриття нового способу, який дає можливість, нарешті, осягнути об'єкт як такий. Порівнюючи уявлення з уявленням, вони наївно вважали, що порівнюють уявлення про об'єкт із самим об'єктом. З іншого боку, більшість посполитих людей (тобто їх здоровий глузд) і зовсім не відрізняє об'єкти від сприйнять. «Відчуття, що проникають через вухо або око, і є, на їхню думку, істинними об'єктами». Насправді, доводить Гьюм, існування будь-чого окрім сприйнять, з яких складається пізнавальний досвід людини, є найвищою мірою проблематичним. Тому він пропонує досліджувати даність (сприйняття), а не розміркувати стосовно того, про що людина не має ані найменшого уявлення. У цьому сенсі принципи задуманої шотландським філософом "науки про людину" цілком відповідали духу найпередовішої науки того часу – відомо ж бо, що, починаючи з Галілея, фізики відмовилися від пошуків "прихованих якостей" і "сутнісних сил" на користь (кількісного) дослідження взаємодії реальних тіл.

Тому Гьюм більше переймається причиною нашої впевненості в існуванні зовнішніх і незалежних від мислення об'єктів, аніж проблемою реальності їхнього буття. Упевненість ця ґрунтується на вірі (belief, на відміну від релігійної віри — faith); думати, нібито наші сприйняття пов'язані з речами означає, за Гьюмом, робити припущення, яке не має під собою жодних раціональних підстав. Неможливо умозаключити від завжди дискретних і здатних бути відокремленими одне від одного сприйнять до існування безперервних об'єктів. Однак дискретні сприйняття, у випадку їхньої подібності і пов'язаності, здатні породжувати в нашій уяві "нейтралізуючу" відмінності ідею постійного та незмінного (самототожного) зовнішнього об'єкта, подібно до того, як з різних смакових сприйнять уява створює ідею не існуючого насправді смаку (Лок), або ж подібно до того, як на підставі різних видів тіла формується ідея величини тіла і відстані до нього (Берклі). Навіть власне Я Гьюм оголошує ідеєю, що складається з атомарних самовідчуттів. «Коли я намагаюсь ближче підійти до того, що називається "власне Я", завжди натикаюся на те або інше сприйняття — гніву або байдужості, любові або ненависті, страждання або насолоди. Я ніколи не зможу побачити "себе" поза сприйняттями»[5, c. 266-269].

Висновки

Ідеалізм у суб'єктивному варіанті розвивали емпірики англійські філософи Джон Берклі (1684—1753) та Девід Юм (1711 —1776), в об'єктивному — раціоналісти Рене Декарт (1596—1650) і Готфрід-Вільгельм Лейбніц (1646—1716). Крім означених, у Новий час на основі гносеологічного протиставлення суб'єкта й об'єкта формується протилежність натуралізму (об'єктивізму) і суб'єктивізму.

Класичним вираженням поміркованого раціоналізму Ляйбніця є його славетний вислів із " Новихдосвідів про людський розум": «немає нічого в розумі, чого не було б колись у відчуттях, за винятком самого розуму». Власне Ляйбніцю належить лише дотепна поправка до відомої формули сенсуалізму, винайденої ще Аристотелем. Проте Ляйбніц сперечався не з Аристотелем. Свої "Нові досвіди..." німецький раціоналіст написав, полемізуючи з автором "Досвіду про людське розуміння" англійцем Джоном Локом, у творчості якого сенсуалізм Бекона і Гобса знайшов своє логічне завершення, а емпіризм Берклі та Гьюма - свою теоретичну основу.

Як бачимо, бути послідовним до кінця і витримати філософський фасон не так-то й просто. Не зміг суб'єктивний ідеаліст Берклі утриматися, як належить правовірному емпірикові, в межах сприйняття і відкрився Богові, котрого не можна ані емпірично сприйняти, ані відчути. Не зміг свого часу відкараскатися від нав'язливої примари об'єктивності й родоначальник британського емпіризму Локк, який зв'язав світ відчуттів з існуючими поза свідомістю речами за допомогою концепції первинних якостей ("ниточка", що її легко розірвав Берклі). Тільки шотландець Девід Гьюм не спасував ані перед Богом, ані перед матерією і надав емпіризмові найбільш послідовного та закінченого вигляду (через що увійшов в історію філософії як закінчений скептик і агностик).

Список використаної літератури

1. Андрущенко В. Філософія: Підруч. / Микола Іванович... Горлач (заг.ред.). — 2.вид., перероб. та доп. — Х. : Консум, 2000. — 672с.

2. Арутюнов В. Філософія: Навч.-метод. посібник для самостійного  вивчення дисципліни / Київський  національний економічний ун-т. — 2-е вид.,перероб.і доп. — К. : КНЕУ, 2001. — 221с.

3. Афанасенко В. Філософія: Підруч. для вищої школи / Василь  Григорович Кремень (заг.ред.), Микола  Іванович Горлач (заг.ред.). — 3.вид., перероб. та доп. — Х. : Прапор, 2004. — 735с.

4. Білодід Ю. Філософія : Український  світоглядний акцент: Нав-чальний  посібник/ Юрій Білодід,. -К.: Кондор, 2006. -355 с.

5. Бичко І. Філософія: Підручник  для студ. вищих закладів освіти. — 2. вид., стер. — К. : Либідь, 2002. — 408с.

6. Бойченко І. Філософія  історії: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. — К. : Знання, 2000. — 724с.

7. Буслинський В. Філософія: Навч. посібник для студ. і аспірантів  вищ. навч. закладів / Київський славістичний  ун-т / Володимир Андрійович Буслинський (ред.). — К., 2002. — 315с.