Ефективність діяльності комерційних банків на валютному ринку

     Слід  зазначити, що фінансові кризи не є новим явищем для світової економіки. Аналізуючи динаміку розвитку економіки, що зображена на рисунку 1, можна  зробити висновок, що, починаючи  з 1973 року порівняно з періодами  існування Бреттон-Вудської валютної системи та системи золотого стандарту, частота криз практично подвоїлась. Коливання кривої виявляє тенденцію зниження світового ВВП відносно історичного середнього значення, а з 2008 року виявляє від’ємне значення ВВП.

     Слід  окремо зазначити, що криза ставить під серйозний сумнів спроможність ринкової системи до саморегулювання без масштабного втручання держави, що надало привід окремим експертам цілком серйозно говорити про фактичний колапс ринкової економіки [25].

     Свого часу Дж. Сорос стверджував, що фінансові ринки за своїми властивостями є нестабільними, окрім цього, існують суспільні потреби, які не можуть бути задоволені шляхом надання повної свободи ринковим силам [29].

     Згідно  неокейсіанської моделі, що характеризує необхідність державного регулювання господарських процесів, починають активно конкурувати погляди, які визнають принципову можливість саморегулювання господарства на основі «природних» економічних та ринкових процесів.

     В сучасних умовах з’являється необхідність проведення узгоджених дій, координації економічної, зокрема валютно-кредитної і фінансової, політики держав. Звідси спроби знайти оптимальне поєднання ринкових механізмів, національного і міжнародного регулювання, компроміс між національними і загальними інтересами країн.

     В умовах швидкого розвитку інтернаціоналізації  та глобалізації економічних процесів валютний фактор виступає одним з  основних елементів розвитку світової економіки. Процеси, що відбуваються у  валютній сфері, формуються під дією великої кількості економічних та політичних чинників міжнародного, а також внутрішнього характеру.

     Валютний  та фінансові ринки носять глобальний та інтернаціональний характер. Швидке переміщення величезних фінансових ресурсів між різними країнами здійснюється шляхом використання сучасних технічних можливостей.

     Сучасний  міжнародний платіжний оборот, пов’язаний з оплатою грошових вимог і  зобов’язань юридичних і фізичних осіб різних країн, обслуговується валютним ринком.

     Валютний  ринок є однією з головних форм забезпечення світових господарських зв’язків, виконуючи по суті функції міжнародної грошової системи та сприяючи здійсненню міжнародних інвестицій та торгівлі.

     Валютний  ринок – це система економічних  відносин між його суб’єктами щодо здійснення операцій з купівлі-продажу  валют і валютних цінностей за допомогою сучасних засобів фінансової телемунікації, де цінами виступають встановлені під впливом попиту і пропозиції валютні курси [32].

     Розбудова повноцінного валютного ринку та ефективна організація валютних відносин в Україні визначаються необхідністю їх належного регулювання з боку держави. Одне з ключових місць у цьому процесі належить механізму реалізації валютної політики, що охоплює всі необхідні важелі впливу на валютні відносини і є одним із найважливіших елементів у загальній системі заходів щодо підтримання макроекономічної стабільності в країні, стимулювання економічного зростання та підвищення добробуту населення.

     Валютна політика як одна з головних форм регулювання  зовнішньоекономічних відносин набуває  ключового значення у практичній реалізації державного впливу на перебіг усіх господарських процесів з метою реалізації стратегії економічного розвитку та розбудови в Україні ефективно функціонуючого ринкового механізму.

     Головним  елементом валютної політики слід вважати  валютне регулювання – діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. [40, с.7].

     Залежно від виду використовуваних державою у процесі валютного регулювання інструментів валютне регулювання може бути прямим або опосередкованим. Пряме валютне регулювання полягає в корекції поведінки суб’єктів ринку через застосування обмежуючих законодавчих актів і втручання органів виконавчої влади. Опосередковане валютне регулювання полягає у використанні економічних, зокрема валютно-кредитних, методів впливу на поведінку економічних агентів ринку.

     Переважання прямих чи опосередкованих засобів  валютного регулювання визначають, таким чином, його характер – адміністративний або ліберальний.

     В умовах сучасної світової кризи Національний банк України, як головний виконавчий орган валютного регулювання, використовує жорстке адміністративне валютне  регулювання задля обмеження  відтоку капіталів за кордон та паралельного підтримання пропозиції валюти на внутрішньому ринку.

     Посилення важелів державного регулювання  в Україні базується на зваженій та продуманій антикризовій стратегії  валютно-фінансового регулювання, що з одного боку, враховує світовий досвід регулювання та специфіку поточної ситуації у світовому господарстві, а з іншого – пріоритети та особливості розвитку України.

     З початком розгортання світової фінансової кризи Україна була абсолютно  не підготовленою до серйозних впливів  зовнішніх кризових явищ по причині  паралельного розгортання внутрішніх економічних та політичних кризових явищ.

     На  валютному ринку України у 2009 році відбувалися коливання попиту та пропозиції іноземної валюти. Протягом січня-серпня на міжбанківському ринку  спостерігалося стійке перевищення  пропозиції іноземної валюти над попитом на неї. НБУ врівноважував валютний курс переважно через купівлю іноземної валюти. За даними НБУ загальний обсяг валютних інтервенцій упродовж січня–серпня 2009 року становив 6.6 млрд. дол. США. Обсяг міжнародних резервів наприкінці серпня перевищив 38 млрд. дол. США і збільшився з початку 2009 року на 5.6 млрд. дол. США.

     Починаючи з вересня звітного року на міжбанківському  ринку України спостерігався  дефіцит іноземної валюти, який був  спричинений загостренням світової фінансової кризи та зменшенням зовнішнього споживання, які провокували зменшення валютних надходжень за експортними операціями резидентів та їх зовнішніми запозиченнями. Внаслідок цього щоденні обсяги надходжень іноземної валюти на рахунки підприємств зменшилися з 595 млн. дол. США у серпні до 357 млн. дол. США у грудні 2009 року

     Задля мінімізації дефіциту іноземної  валюти та зниження девальваційного  тиску на гривню впродовж ІV кварталу 2009 року Національний банк України  проводив активні валютні інтервенції  шляхом продажу 10.3 млрд. дол. США.

     Станом  на 01.01.2010 р. міжнародні резерви України  дорівнювали 31,5 млрд. дол. США і зменшилися за рік на 0,9 млрд. дол. США, або на 2,8%. У серпні 2009 року обсяги міжнародних  резервів були найбільшими за останні 7 років і становили 38,0 млрд. дол. США [33].

     Основним  джерелом зростання міжнародних  резервів були інтервенції Національного  банку України, в результаті яких упродовж 2009 року на міжбанківському  валютному ринку було придбано 7,0 млрд. дол. США у доларовому еквіваленті. Разом з тим в IV кварталі звітного року, за умов погіршення ситуації на міжбанківському валютному ринку України, Національним банком України було продано іноземної валюти загальним обсягом 10,3 млрд. грн. у доларовому еквіваленті (95% від загальної суми проданої іноземної валюти за звітний рік), що призвело до зменшення міжнародних резервів у цілому [35, c. 166].

     Одним із джерел поповнення міжнародних резервів було надходження у листопаді  коштів від Міжнародного валютного  фонду у сумі, еквівалентній 3 млрд. СПЗ, або 4,6 млрд. дол. США.

     Протягом 2009 року ситуація на валютному ринку  України визначалась перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, що пояснювалось значними платежами  за зовнішнім боргом та погіршенням  умов зовнішньої торгівлі.

     Відбулося суттєве звуження міжбанківського валютного ринку – обсяг операцій з купівлі-продажу валюти зменшився на чверть. При цьому спостерігалось скорочення валютних надходжень на користь резидентів, що спричиняло зменшення пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку. Водночас відбулося збільшення переказів іноземної валюти нерезидентів для погашення раніше отриманих від них кредитів. Це збільшувало дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку України, а також посилювало вразливість гривні і збільшувало амплітуду коливань її обмінного курсу.

     З метою зменшення девальваційного  тиску на гривню Національний банк України в 2009 році активізував проведення валютних інтервенцій на міжбанківському  ринку. Сальдо валютних інтервенцій  Національного банку України  протягом усього року було від’ємним  і за 2009 рік становило 10,4 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з попереднім роком у 2,7 рази. Валютні інтервенції також використовувались для підтримки зовнішніх платежів резидентів за їх імпортними контрактами. Так, третину від річного обсягу інтервенцій склали інтервенції для здійснення зовнішніх платежів НАК «Нафтогазу України». Крім цього, задля зменшення ажіотажного попиту на іноземну валюту та зменшення девальваційних очікувань, починаючи з лютого Національним банком України було запроваджено проведення цільових валютних аукціонів із продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб з метою погашення ними заборгованості за валютними кредитами, на яких здійснювався продаж доларів США, євро і швейцарських франків. Протягом року на цих аукціонах було продано 1,4 млрд. дол. США (в еквіваленті). [39, с.7].

     Обсяг міжнародних резервів, незважаючи на суттєві кредитні ресурси, отримання  від міжнародних фінансових організацій, зменшився за результатами року на 16,0% або на 5,0 млрд. дол. США, і на 01.01.2010 р. становив 26,5млрд. дол. США (в доларовому еквіваленті). Крім інтервенцій НБУ на їх динаміку вплинуло здійснення планових платежів Урядом із погашення та обслугування зовнішнього боргу, а також платежів НБУ з погашення та обслугування боргу перед МВФ.

     На  початку 2010 року на валютному ринку  України спостерігалось сезонне  зниження активності його учасників  як за операціями з купівлі, так і  з продажу валюти. Порівняно з  груднем попереднього року обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України зменшився на 45,7%, порівняно з січнем 2009 року – на 23,2%. Водночас унаслідок перевищення платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями над обсягами надходжень іноземної валюти до країни формувався певний валютний дефіцит, що спричиняв девальваційний тиск на гривню.

     Для стабілізації обмінного курсу гривні Національний банк України продовжував  регулярне проведення інтервенцій  із продажу іноземної валюти. При  цьому було підтримано платежі НАК  “Нафтогаз України” за його зовнішніми контрактами, що сприяло своєчасному розрахунку компанії за імпортований газ. Крім цього, тривало проведення валютних аукціонів із продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб.

     Обсяг міжнародних резервів у січні 2010 року зменшився на 4,6% і за станом на 01.02.2010 р. становив 25,3 млрд. дол. США.

     З середини лютого 2010 року міжбанківський валютний ринок України демонструє наочні ознаки стабілізації. На ньому, зокрема, спостерігається: домінування пропозиції          іноземної валюти над попитом на неї: за січень-квітень 2010 року обсяг чистої валютної пропозиції становив 2,6 млрд. дол. США; поступове підвищення ринкових котирувань гривні: з початку 2010 року гривня на міжбанківському ринку укріпилася відносно долара США на 0,87 %1.

     Як  результат, з початку року офіційний  курс гривні до долара США зміцнився  на 0,74 %1.

     Безпосередніми  чинниками зазначених зрушень виступили:

     – відновлення зростання середньоденних надходжень іноземної валюти, обсяги яких у квітні збільшилися порівняно з січнем на 14,6 %;

     – уповільнення    відтоку іноземної  валюти на користь нерезидентів: їх щоденні обсяги у квітні знизилися  в порівнянні з січнем на 14,8 %.

     Завдяки зазначеному на міжбанківському  валютному ринку України вперше, після вересня 2008 року, сформувалася чиста пропозиція іноземної валюти, середньоденний обсяг якої становив в лютому 0,4 млн. дол. США, в березні – 59 млн. дол. США, а в квітні – 75 млн. дол. США.

     За  цих умов Національний банк України  отримав можливість активізувати купівлю іноземної валюти. Додатне сальдо його валютних інтервенцій з початку 2010 року становило 1338 млн. дол.  США1 проти «-5,6 млрд. дол. США» у відповідному періоді 2009 року.

     Незважаючи  на відсутність державних зовнішніх  запозичень та регулярну підтримку платежів НАК «Нафтогаз України» за його зовнішніми контрактами, Національний банк України протягом березня-травня збільшив обсяг міжнародних резервів до  26,4 млрд. дол. США (в еквіваленті)1, що дозволяє фінансувати майбутній імпорт товарів та послуг протягом 4,7 місяця. Крім цього, заборонено проведення валютних аукціонів із продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб [38].