Ефективність діяльності комерційних банків на валютному ринку

З даних  табл. 2.11 видно, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась на 3,97%, при цьому сума коштів до запитання фізичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльності зменшилась відповідно на 5,07 та 3,49 %. Одночасно строкові кошти цієї категорії клієнтів збільшилися на 13,68 %, що є позитивним моментом, оскільки ці ресурси є дешевшими від міжбанківських. Одночасно зростання обсягів залучених коштів банків свідчить про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогих ресурсів, що, у свою чергу, позначиться на середній вартості ресурсів банку та прибутковості.

Таблиця 2.12

Оцінка  розвитку валютних операцій ВАТ Кредитпромбанку  за 2009-2011рр.

Рис 2.2. Динаміка розвитку валютних операцій ВАТ Кредитпромбанк

Активна динаміка розвитку валютних операцій вимагає від Банку проведення жорсткої політики по контролю і управлінню ризиками. Динаміку розвитку валютних операцій на 2009, 2010, 2011 рр. відображає таблиця 2.12 і рисунок 2.2. Для ефективного контролю і управління діяльності Банку при проведенні активних операцій необхідно використовувати фінансові і функціональні методи контролю за ризиками, які включають всестороннє вивчення клієнтів служби економічній безпеці Банку, аналіз їх кредитоспроможності, аналіз економічної кон'юнктури і ступеня залежності від неї позичальників, аналогічно процентних ставок, що існують на ринку, прогноз зміни курсів валют, прогноз операційних і поточних витрат Банку. Крім того, безперечно оцінюватися технічні можливості виконання операцій – наявність відповідного програмного забезпечення і кваліфікованих кадрів.

Дотримання  строгого контролю за рівнем ліквідності банку в майбутньому забезпечить, довіра існуючих і потенційних клієнтів, дозволяє вимушеного неприбуткового продажу активів і обмежувати витрати по залученню пасивів.

Система управління ризиками ліквідності і  платоспроможності повинна бути заснована на щоденному контролі за станом приведених вище показників, аналізу чинників, що впливають на їх зміну.

В даний  час широко розвиваються зовнішньоторговельні зв'язки наший країни з іншими країнами. Багато ділових партнерів займаються імпортними постачаннями, а виробники хочуть використовувати імпортне устаткування в своєму виробничому циклі, оскільки воно надійніше, а часто із-за надання деяких пільг при його покупці. Все це приводить до підвищення попиту підприємств – клієнтів банку на кредити в різних валютах. Також вигідність валютних кредитів посилюється в даний час деякою стабілізацією курсу долара США, це привертає клієнтів, оскільки вартість валютних кредитів значно нижча, ніж вартість гривневих кредитів на той же термін (якщо ставки по гривневих кредитах для клієнтів банку коливаються в межах 170 відсотків річних, то по валютних кредитах ставка складає близько 25 – 30 відсотків річних, що при стабільному курсі долара значно дешевше). Динаміку курсу долара США за період 2009–20011 років можна побачити в приведеній таблиці 2.13 і рисунку 2.3.

Таблиця 2.13.  

Курс долара США по відношенню до гривні за період 2009–2011 року

Рис. 2.3 Динаміка курсу долара США по відношенню до гривні

Основне завдання банку підтримувати і розвивати  своїх клієнтів, оскільки від їх добробуту залежить і стійкість, і розвиток самого банку. Отже, думаю, що банк повинен всіма силами допомагати клієнтам, особливо при роботі на зовнішніх ринках, адже відома істина, що банківські службовці набагато досвідченіше у сфері вибору форм і умов розрахунків між підприємствами. Не всі підприємства, наприклад, використовують висновок контрактів в різних валютах. Вся сума контракту в цьому випадку розбивається на декілька частин і виражається в різних валютах по курсах на момент укладення оборудки.

Таблиця 2.14

Відношення  EUR до доллара за період 2009–2011 року

Отже, якщо протягом часу виконання контракту  відбудеться значною зміна в  курсах валют, то валютні ризики значно знизяться або зникнуть зовсім. Прикладом може послужити швидке падіння долара США щодо євро. 

2.3. Шляхи підвищення ефективності діяльності банків на валютному ринку 

Останнім  часом в нашій країні відбулося  багато змін як в політичній, соціальній сферах, так і в економічній. Зокрема, важливого значення набули зовнішні та внутрішні інвестиції. Не остання, якщо не найголовніша роль дісталася в цьому питанні українським банкам, які є провідними установами, які займаються інвестиційною діяльністю. Власне тому, важливого значення набувають дослідження інвестиційного процесу в Україні взагалі та інвестиційної діяльності банків зокрема.

За своєю  природою діяльність банка в основному  пов’язана з використанням фінансових інструментів, в тому числі похідних фінансових інструментів. Основними факторами, що впливають на ефективність надання фінансових послуг банком, є різноманітні ризики. Кредитний ризик – це реальний або потенційний ризик втрати кредитних коштів, який виникає у банка внаслідок нездатності контрагента виконати умови фінансової угоди з банком. Кредитний ризик присутній у всіх видах діяльності банка, результат яких залежить від дій позичальників, емітентів, інших контрагентів та виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере на себе зобов’язання їх надати чи здійснює інвестиції.

Функція управління ризиками в банку здійснюється відносно фінансових ризиків (кредитного, ринкового, географічного, валютного, ризику ліквідності та ризику відсоткової  ставки), а також операційних та юридичних ризиків. Основна мета управління фінансовими ризиками – визначити ліміти ризику та встановити контроль над тим, щоб ці ліміти не перевищувалися. Керування операційними та юридичними ризиками повинно забезпечити належне функціонування внутрішніх процедур та політики, спрямованих на зведення цих ризиків до мінімуму.

Наприклад, процес визначення кредитного ризику у комерційному банку слід розподіляти  на оцінку індивідуального та портфельного кредитного ризику. Джерелом індивідуального  кредитного ризику є окремий конкретний контрагент – позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого контрагента, тобто його індивідуальну здатність вчасно та в повному обсязі виконати прийняті на себе зобов’язання. Портфельний ризик виявляється в зменшенні вартості активів банка. Джерелом портфельного ризику є сукупна заборгованість перед банком за операціями, яким притаманний кредитний ризик, тобто портфель однорідних кредитних операцій. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банка.

Управління  кредитним ризиком здійснюється шляхом оцінки та моніторингу кредитоспроможності  позичальників, визначення й постійної  актуалізації рейтингу якості кредитної угоди, структурування кредитних угод, визначення та встановлення лімітів, постійного моніторингу якості кредитного портфелю в розрізі регіонів та програм кредитування, вдосконалення внутрішніх процедур проведення активних операцій та методик аналізу кредитоспроможності контрагентів банка.

Окрім різноманітних ризиків, що впливають  на результативність діяльності банку, існують й інші фактори. Безпосередньо  це: зобов’язання, операційні витрати, кредити як юридичним, так і фізичним особам, депозити, власний капітал, акціонерний капітал та активи

На сьогоднішній день в Україні помітно загострилася конкуренція на ринку банківських  послуг. Безперечну перевагу над своїми конкурентами мають банки, які пропонують клієнтам велику кількість послуг. До основних продуктів банку належать: видача грошових кредитів; прийом депозитів; здійснення грошових розрахунків і платежів; випуск кредитних та платіжних карток; консультування, надання економічної та фінансової інформації.

Окрім зовнішніх факторів, на надання фінансових послуг комерційними банками, впливають також і внутрішні показники. Таким чином, можна запропонувати наступні шляхи вдосконалення банком основних показників діяльності:

1. Розширення клієнтської бази. Зазначений фактор дає банкові ряд переваг, основними з яких є наявність залишків на розрахункових рахунках, можливість використовувати стабільно частину коштів клієнтів для проведення активних операцій, надходження готівки до каси банку, одержання комісійного доходу за розрахунково-касове обслуговування. З метою збільшення кількості клієнтів банку слід розробити програму залучення клієнтів і встановлення з ними довгострокових взаємовигідних відносин, яка складається з таких напрямів:

– створення найсприятливіших умов обслуговування клієнтів, таких, як комфортність і безпека обслуговування, створення атмосфери довіри і взаєморозуміння, конфіденціальність операцій і дотримання комерційної таємниці;

– удосконалення існуючих і впровадження нових технологій обслуговування клієнтів;

– створення персональних менеджерів для роботи з клієнтами;

– цілеспрямований пошук і додаткові стимули залучення клієнтів;