Контрольна робота з «Проектне фінансування»

- структура складається зверху-вниз - визначаються загальні задачі, а за тим вони деталізуються,

- структура складається знизу-вверх - визначаються приватні задачі, а за тим вони узагальнюються.

Охарактеризуємо кожний з цих методів.

Матриця розподілу відповідальності - кожному етапу життєвого циклу проекту приписують конкретних виконавців:

Дерево цілей - це графи, схеми, що показують, як генеральна мета проекту розбивається на підцілі. При цьому основним правилом є повнота підцілей, що визначають головну для даного рівня мета.

Дерево робіт - складається шляхом розчленування великого, складного проекту на складові проекти, на окремі комплекси робіт. Такі комплекси робіт відокремлені один від одного певними зв'язками, що дуже зручно при мережному плануванні.

Організаційна структура виконавців - складається по дереву робіт за проектом і включає в себе відповідальні підрозділи по комплексам робіт. Наприклад, ОГЕнергетіка буде відповідальний за комплекс робіт «Лінії електропередачі».

Структура споживаних ресурсів - для кожного рівня реалізації проекту складається граф споживання ресурсів: матеріально-технічних, трудових і фінансових,

Потім вони диференціюються, наприклад, матеріально-технічні:

- На будівельні матеріали, машини, обладнання. Будматеріали диференціюються-на складовані і не складовані.

Підхід Світового банку до поділу проектного циклу на стадії (див. рис. 6) відображає найважливіші цільові установки саме цієї фінансово-кредитної установи щодо проекту — якісна підготовка, експертиза відібраних проектів, переговори про надання кредитних ресурсів та, безумовно, заключна оцінка проекту. 
 
 
 
Частіше проектний цикл поділяють на три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну, які, в свою чергу, розгалужуються на стадії (див. рис. 7). Даний підхід активно застосовується у практиці проектного аналізу. 
 

 
          Отже, будь-який намір інвестування має супроводжуватися програмою його реалізації. Як правило, увипадку залучення коштів зовнішніх позичальників чи інвесторів, план здійснення інвестицій є обов’язковим через те, що систематизована відповідним чином програма дій дає їм змогу прийняти адекватне рішення з огляду на прагнення максимізації прибутку та мінімізації ризику неповернення наданих коштів. Такі програми найчастіше формулюються у вигляді інвестиційних проектів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Розрахунково-аналітична частина.

 

Зміст завдання розрахунково-аналітичної частини контрольної роботи приведений в таблиці 2.1. В процесі виконання контрольного завдання необхідно визначити:

• суму чистого приведеного дисконтованого грошового потоку;
• період окупності інвестиційних витрат;
• коефіцієнт напрацювання (рентабельності) чистого економічного ефекту реалізації інвестиційного проекту;
• навести графічну інтерпретацію грошових потоків інвестиційного проекту.

Таблиця 2.1

Варіанти вихідних даних контрольного завдання

Варіанти контрольного завдання	Вихідні показники завдання
	Сумарні інвестицій-ні витрати, тис. грн.	Період прове- дення капітало-вкла- день, роки	Трива-лість ізвести-ційного циклу, роки	Обсяги чистого прибутку за 1-й рік експлуатаційної фази проекту, тис. грн.	Щорічні темпи зростання чистого прибутку, %	Обсяги амортизаційних відраху-вань в перший рік експлуатаційної фази проекту, тис.грн.	Темпи зростання амортизаційних відрахувань, %	Рівень ризику отримання очікував-ного фінанси-вого результату, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
6	31800	1	14	14900	8	2750	1,5	7

 

 

У відповідності із контрольним завданням на початку розрахунків потрібно визначити щорічні суми чистого звичайного грошового потоку підприємства в постінвестиційній фазі його діяльності:

ЧГП (cash flow) = ЧП + А, де

де ЧГП – значення чистого грошового потоку підприємства;

ЧП – чистий прибуток підприємства;

А – щорічні амортизаційні нарахування.

Динаміку чистого звичайного грошового потоку підприємства протягом тривалості інвестиційного циклу рекомендується представити в наступному вигляді (табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Чистий звичайний грошовий потік підприємства

 

№ п/п	Найменування показників	Роки постінвестиційної фази діяльності підприємства
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1	Чистий прибуток	14900,0	16092,0	17379,4	18769,7	20271,3	21893,0	23644,4	25536,0	27578,9	29785,2	32168,0	34741,4	37520,7	40522,4
2	Суми нарахованої амортизації	2750,0	2791,3	2833,1	2875,6	2918,7	2962,5	3007,0	3052,1	3097,9	3144,3	3191,5	3239,4	3287,9	3337,3
3	Чистий звичайний грошовий потік	17650,0	18883,3	20212,5	21645,3	23190,0	24855,5	26651,4	28588,1	30676,7	32929,5	35359,5	37980,8	40808,7	43859,7

 

Приведений дисконтований чистий грошовий потік підприємства визначається як нарощувана сума дисконтованого грошового потоку підприємства після відшкодування капітальних витрат та визначення періоду окупності. Розрахунки рекомендується проводити в табличній формі наступного вигляду (табл. 2.3).

Інвестиційні витрати були проведені до започаткування постінвестиційної фази діяльності підприємства. Обсяги інвестиційних витрат відшкодовуються щорічними сумами дисконтованого грошового потоку. Період окупності інвестиційних витрат визначається наступним чином:

 

Таблиця 2.3

Дисконтовані грошові потоки підприємства

 

№ п/п	Найменування показників	Роки постінвестиційної фази діяльності підприємства
		1	2	3	4	5	6	7		8	9	10	11	12	13	14
1	Інвестиційні витрати (ІВ) (-)	31800
2	Чистий звичайний грошовий потік	17650,0	18883,3	20212,5	21645,3	23190,1	24855,5		26651,4	28588,1	30676,7	32929,5	35359,5	37980,7	40808,7	43859,7
3	Коефіцієнт дисконтування	0,9346	0,8734	0,8163	0,7629	0,7130	0,6663		0,6227	0,5820	0,5439	0,5083	0,4751	0,4440	0,4150	0,3878
4	Чистий дисконтова ний грошовий потік	16495,7	16492,6	16499,5	16513,2	16534,5	16561,2		16595,8	16638,3	16685,1	16738,1	16799,3	16863,5	16935,6	17008,8
5	Приведений чистий грошовий потік	-15304,3	1188,32	17687,8	34201	50735,5	67296,7		83892,5	100531	117216	133954	150753	167617	184552	201561

 

де - кількість повних років невідшкодованих інвестиційних витрат;

НіВ – частка невідшкодованих інвестиційних витрат на початок чергового року постінвестиційної фази діяльності підприємства, тис. грн.;

ДГПр – сума дисконтованого грошового потоку чергового року постінвестиційної фази діяльності підприємства, тис. грн.

Розрахунки завершуються тим роком постінвестиційної фази діяльності підприємства в якому має місце залежність:

НіВ < ДГПр.

Коефіцієнт напрацювання (рентабельності) чистого економічного ефекту реалізації інвестиційного проекту визначається наступним чином:

, де

- сума приведеного чистого грошового  потоку інвестиційного проекту підприємства, тис. грн;

ІВ – сума інвестиційних витрат проекту, тис.грн.

(грн./грн.)

За результатами проведених розрахунків слід провести графічну інтерпретацію грошових потоків інвестиційного проекту за схемою, наведеною на рис.2.1.

За умовою завдання інвестором було вложено в даний проект  31800 тис. грн., період проведення капіталовкладення склало 1 рік, тривалість інвестиційного циклу склав 14 років. За перший рік експлуатаційного фази обсяги чистого прибутку склали 14900 тис. грн. і з кожним роком він зростає на 8% ( у 2 році він склав 16092, у 3 році – 17379,4, у 4 році – 18769,7 і т. д.). Обсяги амортизаційних відрахувань в перший рік експлуатаційної фази проекту склали 2750 тис. грн. і зростали на 1,5% кожного року. Обсяги інвестиційних витрат відшкодовуються щорічними сумами дисконтованого 

Рис. 2.1 Графічна інтерпретація грошових потоків інвестиційного проекту.

 

грошового потоку. У проекті період окупності інвестиційних витрат склав 1,93 роки. Коефіцієнт напрацювання склав 6,34 грн/грн. Даний проект є досить привабливим і вигідним для інвестора.

 

Список використаної літератури

 

1. Куриленко Т.Г. Проектне фінансування. – К.: Кондор 2006.    – 246 с.
2. Жуков В.В. Проектне фінансування. – Х.: інжек 2006. – 206 с.
3. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. – К.: ЦНЛ 2004. – 375 с.
4. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент .– С.П.: Питер 2000. - 151 с.
5. Ендовицкий Д.А. Практикум по инвестиционному анализу. – М.: Финансы и статистика 2001. – 238 с.
6. Брігхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К.: Молодь.
7. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. – К.: Ника-Центр.
8. Ковень В.В. Методы оценки инвестиционных проэктов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 144 с.
9. Лимитовский М.З. Основы оценки инвестиционных и финансовых решений. – М.: 2000, - 232 с.
10. Савчук В.Н. Аналіз та розробка інвестиційних проектів. – К.: Абсолют – В, 1999. – 304 с.
11. Кобиляцький Л.С. Управління проектами. – К.: МАУП, 2002 – 200 с.
12. Абрамом С.И. Управление инвестициями в основной капитал. – М.: Экзамен, 2002. – 543 с.
13. Якове Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса. – М.:Экономика, 1988 – 334 с.
14. Б. Твисс Упраление научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика, 1989. – 227 с.
15. Онищенко В.О., Пазинич В.І. Методичні підходи оцінки інноваційного змісту інвестиційних проектів розвитку суб’єктів господарювання. Фінанси України, №7, 2006 рік, с. 30-37.