Управління фінансовими результатами діяльності підприємства

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобовязань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобовязань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним коли виконуються умови:

А1>П1;

А2>П2;

А3>П3;

А4<П4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості [46].

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить проте, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Саме така ситуація спостерігається на досліджуваному підприємстві “ Коломийський Райавтодор”:

А1(83тис.грн)< П1(208тис.грн);

А2(845 тис.грн)> П2(50тис.грн);

А3(296тис.грн)> П3(0грн);

А4(445тис.грн)< П4(1411тис.грн).

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов’язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банками, постачальниками і іншими  контрагентаим.

Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз  основних показників ліквідності.  Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов’язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату, а й у випадках надзвичайних ситуацій.

Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях.[28,с.267]

Основні показники ліквідності: 

1. Загальний  коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт  покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:

Кзл = (А1+А2+А3)     (1.3)

                                      (П1+П2)

 

 Кзл = (83+845+296):(208+50)=4,74

Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Встановлений норматив цього показника  рівний 2,0. Розрахований для “Райавтодор” – 4,74, тобто поточні активи перевищують поточні зобов’язання.

2. Коефіцієнт  швидкої ліквідності — цей  коефіцієнт за смисловим значенням  аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для  вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено  найменш ліквідну їх частину  — виробничі запаси. Він обчислюється так:

Кш.л = (А1+А2)                   (1.4)

                                         (П1+П2)

 

КШ.Л = (83+845):(208+50)=3,59

Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1. однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості. Такою є ситуація на “Коломийський райавтодор”,  коефіцієнт швидкої ліквідності становить 3,59.

3. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності визначається  за формулою:

Кабс.лік =      А1                      (1.5)

                                       (П1+П2)

 

Кабс.лік = 83:(208+50)=0,32

Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. Цей показник на підприємстві “Коломийський райавтодор” є вищим за норму і складає 0,32, отже можна говорити про ліквідність даного підприємства.

Головним критерієм для визначення фінансового стану підприємства є платоспроможність підприємства. Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення.

Ознаками платоспроможності є:

* наявність  грошей у касі, на поточних  рахунках;

* брак  простроченої кредиторської заборгованості.

Слід зазначити, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади) і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період.

Для оцінки платоспроможності на підприємстві складаємо платіжний баланс (календар) на будь-яку дату (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Платіжний баланс (календарний), тис. грн.

Актив			Пасив
наявні кошти для заборгованості	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	негайні та інші платежі	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
1 . Кошти (гроші) та їх еквіваленти	10	83	1.Заборгованість за позикою
2.Розрахунки з дебіторами	737	235	2.Заборгованість кредиторів	409	258
			3. Векселі видані
Усього	747	318	Усього	409	258
Сальдо				338	60
Баланс	747	318	Баланс	747	318

 

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, то це означає неплатоспроможність підприємства. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх на готівку. На підприємстві “Коломийський райавтодор” за даними таблиці 1.2. сальдо платіжного балансу знаходиться в пасиві, отже підприємство можна вважати платоспроможним.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів.

Функціонування підприємства незалежно від виду його діяльності і форми власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити прибуток. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим фактором стимулювання виробничо-господарської діяльності підприємства і створює фінансову основу для його розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу.  Прибуток – це найважливіший узагальнюючий показник в системі оцінкових показників ефективності виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання аналізу фінансових результатів діяльності підприємства такі:

• оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);
• визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень  рентабельності;
• виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;
• аналіз порога прибутку.

Прибуток відображає загальний фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Найважливіший складник загальної величини прибутку – це прибуток від реалізації продукції, величина якої формується під впливом таких показників: обсяг реалізації; структура продукції; відпускні ціни на сировину, матеріали, паливо, тарифи на енергію та перевезення; рівень витрат матеріальних і трудових ресурсів тощо.

Методика формалізованого розрахунку цих показників може бути представлена в такому вигляді:

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції:

∆P = P1 – P0 = ∑ ∆ Pi ,                (1.6)

де  ∆Р – зміна прибутку від реалізації продукції за аналізований період;

Р1 -  прибуток звітного року;

Р0 -  прибуток базисного року;

і – фактори, що впливають на розмір прибутку.

2. Вплив  на прибуток відпускних цінна  реалізовану продукцію ( ∆Р1):

∆P1 = N1p – N1,0p = ∑p1q1 - ∑p0q1,                      (1.7)

 

де N1p= ∑p1q1 – реалізація у звітному році в цінах звітного року;

N1,0p = ∑p0q1 - реалізація у звітному році в цінах базисного року;

р – ціна продукції;

q – кількість продукції.

3. Вплив на прибуток змін в  обсязі продукції (∆P2):

∆P2 = Р0k1,2 – P0 = P0(k1,2-1),                       (1.8)

де k1 – коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції у відпускних цінах, визначається за формулою:

k1 = N1,0/ N0 ,                                                  (1.9)

k2 – коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції  за повною собівартістю:

k2 = S1,0/ S0 ,                                                  (1.10)

де S1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції за звітний рік у цінах і тарифах базисного року;

S0 – собівартість реалізованої продукції базисного року.

4. Вплив на прибуток змін у  структурі та асортименті реалізованої продукції (∆P3):

∆P3 = Р1,0 – P0 *k1,2 ,                       (1.11)

де Р1,0 -  прибуток, одержаний від фактично реалізованої продукції у цінах і за собівартістю базисного року.

5. Вплив  на прибуток економії від зниження  собівартості продукції (∆P4):

∆P4 = S1 – S1.0 ,                            (1.12)

де S1 – фактична собівартість реалізованої продукції.

У другому розділі будуть розраховані показники рентабельності та факторного аналізу прибутку для “Коломийський райавтодор”.

Капіталізація чистого прибутку дозволяє розширити діяльність підприємства за рахунок власних, більш дешевих джерел фінансування. При цьому знижуються фінансові витрати підприємства на залучення додаткових джерел. Розміри капіталізації чистого прибутку дають змогу оцінити темпи зростання власного капіталу підприємства, розкрити факторну структуру цього зростання та оцінити запас фінансової стійкості таких важливих показників, як рентабельність випущеної, реалізованої продукції та окремих її видів, оборотність усіх активів.

В основі аналізу лежать факторні моделі рентабельності, які розкривають найважливіші причинно-наслідкові зв’язки показників фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства. Вони служать інструментом  оцінки ситуації, що склалася. У цілому для всіх показників існує єдиний факторний простір, заданий набором взаємопов’язаних блоків показників.

Проведення факторного аналізу  фінансових результатів дозволяє передбачити можливість банкрутства. На підставі його результатів необхідно розробити заходи, спрямовані на підвищення доходності та зміцнення фінансового стану підприємства.

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБЄКТ УПРАВЛІННЯ

 

2.1. Резерви збільшення прибутку

Прибуток  підприємства як результативний показник його діяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності.

Залежність прибутку від величини доходів і витрат може бути подана так:

 

        П = Д – ПВ = ( ВД  ±  Дінш. )  -  ( Во  ±  Зінш. )  = 

               =  ( Цреал. – Цзак. ) * К – ВО ± Пінш.,

де:

      Д   –           доход від усів видів діяльності;

      ПВ  –          поточні витрати для здійснення  усіх напрямків діяльності;

      ВД   -          валовий дохід від реалізації товарів;

      Дінш.-        доход  від інших видів діяльності;

      ВО    –        витрати обігу;

      Зінш. –       витрати, пов”язані  зі здійсненням інших видів  діяльності;

      Цреал.,  

      Цзак.  –      відповідно, ціна реалізації і закупівлі товарів;