Управління формуванням прибутку та шляхи підвищення прибутків

Інша група  показників, що може бути використана для оцінки вище наведеної моделі ефективності, відображає співвідношення адміністративних витрат і витрат на збут з виробничою собівартістю реалізованої продукції та частку їх в операційних витратах.

Ці показники  показують, відповідно, ефективність системи управління підприємством та збутом продукції, тобто скільки на 1 грн. виробничих витрат підприємство витрачає (коп.) витрат на управління або збут, а також питому вагу адміністративних (загальногосподарських) і комерційних витрат підприємства в операційних витратах.

Рівень ефективності господарської діяльності в сфері  оптимізації активів підприємства визначається за показниками покриття та окупності активів в цілому, а також тієї частини, яка формує власний капітал.

Кожне підприємство здійснює свою діяльність при участі позиченого капіталу. Ефект від залучення в господарську діяльність позиченого капіталу виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного процента (фінансових витрат по обслуговуванню зобов’язань).

А для того, щоб  виключити ризик при використанні позичених активів, необхідно зробити  прогноз щодо рентабельності активів  підприємства та можливих фінансових витрат на обслуговування зобов’язань.

Наведені в  табл.2.10 дані свідчать про досить хороший фінансовий стан підприємства «Врожай Агро 1».

Таблиця 2.10

Показники рівня  ефективності господарської діяльності ПП «Врожай Агро 1» за 2010 – 2012  роки

Показники	Минулий період	Звітний період	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
1. Рентабельність (прибутковість) основної діяльності, %	14	32	18
2. Рентабельність (прибутковість)  продажу, %	12	27	15
3. Показник валового  доходу, %	12	15	3
4. Показник чистого  прибутку, %	10	22	12

 

За даними фінансової звітності даного підприємства можна  було розрахувати основну масу показників рентабельності так, як підприємство протягом останніх років прибуткове і всі показники свідчать про покращення фінансового стану  протягом 2010-2012 рр.

Враховуючи  такий фінансовий стан адміністрації  підприємства необхідно вжити мір по збереженню активів підприємства та орієнтацію на нову можливу статтю доходів підприємства – фінансові доходи.

Отже, аналіз фінансово-господарської  діяльності ПП «Врожай Агро 1» свідчить про прибутковість підприємства, ефективне використання ресурсів підприємства, рентабельність продукції. 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ОСНОВНІ ШДЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

3.1  Планування прибутку підприємства, як основа ефективного ведення господарства

Планування прибутку - складова частина фінансового планування. Воно проводиться нарізно за видами діяльності підприємства, оскільки розрізняється методологія обчислення й оподатковування прибутку відрізних видів діяльності. У процесі розробки фінансових планів враховуються всі фактори, що впливають на розмір прибутку та моделювання цих змін у квартал, півріччя.

У загальному випадку виділяють  три методи планування прибутку. Перший - метод прямого розрахунку. В його основі лежить розрахунок прибутку від реалізації продукції за асортиментом.   Планування є елементи чистого прибутку і в першу чергу прибутку від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Основою розрахунку прибутку служить прогнозований обсяг продажу, оскільки саме з ним пов'язана виробнича програма і запаси. Цей обсяг обмежується наявними виробничими потужностями, саме вони і є відправною точкою планування. Після визначення обсягу продажу розробляється виробнича програма на основі укладених контрактів.   

Виробнича програма залежить від планового обсягу реалізації і від запасів готової продукції на складі на початок та кінець планового періоду.

При цьому враховується і зміна залишків незавершеного  виробництва. Виробнича програма є також основою для розрахунку потреби в матеріалах, що так само визначається з урахуванням запасів на складі на початок планового періоду і перехідних залишків на кінець періоду.

Важливим моментом у  плануванні прибутку є облік трудових витрат виходячи з норм витрат робочого часу на виготовлення одиниці продукції і вартості людино-години. З урахуванням необхідних відрахувань у соціальні фонди плануються витрати на оплату праці.

Далі складається кошторис виробничих накладних витрат, що включаються  у повну собівартість. Сума цих  витрат залежить від їх складу і  зв'язку з обсягом виробництва. Окремо визначаються іменні та постійні витрати. В результаті проведених розрахунків формується виробнича та повна собівартість реалізованої продукції з урахуванням залишків готової продукції на початок і кінець планового періоду.

На наступному етапі  складаються кошториси адміністративних і комерційних витрат. Ці витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом, а також із просуванням товарів на ринок збуту. Частина цих витрат залежить від обсягу продажу (наприклад комісійні). Інші є постійними і враховуються в загальній сумі. Визначення постійних і змінних витрат підприємство здійснює самостійно.

На підставі цих розрахунків  формується план з прибутку від реалізації продукції. Для планування балансового прибутку використовуються дані про майбутні операційні доходи і витрати з фінансової та інвестиційної діяльності.

Більш простий варіант  припускає узагальнений розрахунок за позиціями плану. Прибуток від випуску товарної продукції розраховується як різниця між вартістю всього товарного випуску за цінами продажу (без ПДВ акцизів, митних платежів, торгових і збутових знижок) і повною собівартістю товарної продукції планового періоду.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця  між розмірами виручки в цінах продажу (без ПДВ, акцизів, торгових і збутових знижок) і повною собівартістю реалізованої продукції. Розмір виручки і повна собівартість реалізованої продукції визначаються з урахуванням перехідних залишків готової продукції на початок і кінець планового періоду.

Другий метод планування прибутку - аналітичний - застосовується при незначних змінах в асортименті продукції та при відсутності інфляції, зростанні цін і собівартості. При використанні аналітичного методу розрахунок ведеться окремо за порівнянною і непорівнянною товарною продукцією. Порівнянна продукція випускається в базисному році.

Прибуток від виробництва  порівнянної продукції в плановому  році визначається з врахуванням  прибутку, обчисленого на першому  і наступних етапах;

Перевага аналітичного методу полягає  в тому, що він показує вплив різних факторів на величину прибутку. Але ця перевага виявляється тільки при стабільних умовах господарювання.

Третій метод припускає визначення точки беззбитковості, тобто визначення обсягу і вартості продажу, при яких підприємство здатне покрити всі свої витрати, не одержуючи прибутку. Цей метод планування прибутку базується на принципі розподілу витрат на постійні і змінні та розрахунку маржинального прибутку. З виторгу від реалізації продукції (без ПДВ, акцизів, мита) віднімаються змінні витрати і залишається маржинальний прибуток. Далі з маржинального прибутку віднімаються постійні витрати і визначається фінансовий результат (прибуток чи збиток). Точка беззбитковості — це такий розмір виручки, при якому підприємство не одержує ні прибутку, ні збитку.

Після визначення точки  беззбитковості планування прибутку будується на основі ефекту операційного (фінансового) важеля, тобто того запасу фінансової стійкості, при якому підприємство може дозволити собі знизити обсяг реалізації, не приходний до збитковості. Ефект операційного важеля полягає в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації приводить до ще більш сильної зміни прибутку. Дія даного ефекту пов'язана з непропорційним впливом постійних і змінних витрат на фінансовий результат при зміні обсягу виробництва і реалізації. Чим вище частка постійних витрат у собівартості продукції, тим сильніше вплив операційного важеля, і навпаки, при зростанні обсягу продажу частка постійних витрат у собівартості знижується і вплив операційного важеля зменшується.

 

 

3.2 Шляхи вдосконалення прогнозування та розрахунку прибутку підприємства за рахунок автоматизації аналітичного процесу.

Ринкові перетворення, характерні для  української економіки сьогодні, зумовлюють необхідність глибокого  теоретичного осмислення сутності явищ, фактів і процесів, а також виважених практичних дій, особливо, коли об’єктом дослідження та реального впливу є конкретний суб’єкт ринку (фінансовий результат його діяльності).

Головна внутрішня мета діяльності ПП «Врожай Агро 1» повинна бути така, що функціонування в умовах ринкової економіки, складається в максимізації прибутку. Зрозуміло, що для того щоб цього досягти, підприємству необхідно здійснювати аналіз результатів своєї діяльності.

Крім того, в умовах розвитку і поглиблення в Україні ринкових засад в економіці об’єктивно ускладнюються завдання у сфері прийняття управлінських рішень у будь-якому масштабі. Оволодіння прийомами і методами економічного аналізу дає змогу фахівцям розвивати економічне мислення, навчитися сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємстві або інших об’єктах управління.

Проведення подібної роботи для  ПП «Врожай Агро 1» особливо актуально, тому що воно має обмежені фінансові ресурси.

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об’єму реалізації товарної продукції. Між прибутком та об’ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції, що реалізовується ПП «Врожай Агро 1» має значний вплив на збільшення реалізованої продукції фірми.

Збільшення прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація  оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств.

Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять  свого покупця на ринку без  вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу. Так, наприклад, для ПП «Врожай Агро 1» велике значення при здійсненні торгівельної діяльності надавалось розташуванню асортименту випуску продукції та якості виконаних робіт.

Зниження собівартості продукції  є найважливішим фактором росту  прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається  підприєство. Максимальна мобілізація  резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції  – необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого  підприємства, джерело накопичень для  прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Ефективне використання матеріальних ресурсів в значній мірі залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання промисливих підприємств  є контроль за станом запасів і за управлінням ними.

Робота служби постачання повинна  сприяти економічному і раціональному  використанню матеріальних ресурсів при  плануванні матеріально-технічного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів.

Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш  повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної  сировини в загальному обсязі материальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.

Резервом збільшення прибутку суб’єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі, по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрізмінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне перезброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових потужностей і об’єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчення одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затраченних коштів на проектування будівельних об’єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним  з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно ріст прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази.