Оцінка екологічної безпеки путивльського району

У середньому за рік у Сумській області випадає 603 мм атмосферних опадів, найменше – в лютому, найбільше – в липні.

                                                                                                               Таблиця 1.2.2

                                  Середня кількість опадів, (мм)

I	II	II	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
43	33	38	39	55	68	77	62	45	38	52	53	607

 

Мінімальна річна кількість  опадів (228 мм) спостерігалась у 1908 р., максимальна (886 мм) – в 1973 р.  
Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 р. 
У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (18) – у грудні.  
Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря  в середньому за рік становить 78%, найменша вона у травні (64%), найбільша – у грудні (89%).

                                                                                                                  Таблиця 1.2.3

                                         Відносна вологість повітря, (%)

I	II	II	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
85	83	82	70	64	70	73	72	75	80	88	89	78

 

Найбільшу повторюваність у місті  мають вітри з південного сходу, найменшу – з півночі та північного сходу.

                                                                                                                 Таблиця 1.2.4

                                  Повторюваність вітру різних напрямків, (%)

Пн.	ПнС.	С.	ПдС.	Пд.	ПдЗ.	З.	ПнЗ.	Штиль
9,4	9,2	13,6	17,5	12,1	10,5	15,0	12,7	4,9

 

Найбільша швидкість вітру –  взимку, найменша – у липні–серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні – 3,1 м/с.

За даними таблиці 1.2.4. будуємо розу вітрів (Рис.1.1).

 

                                        Рис.1.1 Роза вітрів.

 

 Швидкість вітру представлена у таблиці 1.2.5.             

                                                                                                             Таблиця 1.2.5

                                   Швидкість вітру по місяцях, (м/с)

I	II	II	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
4,4	4,6	4,3	4,1	3,5	3,3	3,1	3,1	3,3	3,9	4,4	4,7	3,9

 

Кількість днів з грозами в середньому за рік становить 20, градом – 7, снігом – 74 дні.

 

1.3 Характеристика  ґрунтового покриву Путивльського  району, Сумської області. 

Наприкінці минулого століття В. Докучаєв, основоположник наукового ґрунтознавства, довів, що характер ґрунту залежить від  особливостей певних чинників; клімату, рослинності, рельєфу, типу порід, з  яких утворюється ґрунт тощо. Тісний зв'язок з основними елементами ландшафту, якими і є названі чинники, залежність від них його характеру, дозволила Б. Полинову назвати грунт дзеркалом ландшафту. І дійсно, у ґрунті, як у дзеркалі, відображаються всі особливості природно-історичних умов його утворення. Водночас грунт є основним засобом сільськогосподарського виробництва, у процесі якого людина суттєво змінила його характер.

Природні умови Сумської області, до якої входить Путивльський район , клімату, рослинності, порід, рельєфу обумовили формування в її межах різноманітних типів ґрунтів. На особливостях розвитку ґрунтового покриву позначилася й тривала господарська історія їх використання. Внаслідок усіх цих факторів ґрунтовий покрив області характеризується значною строкатістю (рис. 1.2). Та попри різноманітність видів ґрунтів, які зустрічаються у межах області, простежується низка чітких закономірностей їх географічного розподілу і топографічного розміщення.

Територія області розташовується в межах двох фізико-географічних зон мішаних лісів та лісостепу, що обумовлює характер поширення  ґрунтів, рослинності, тваринного світу  й ландшафтів. Зона мішаних лісів  характеризується значним розвитком  хвойних лісів, під якими сформувалися дерново-підзолисті ґрунти, лісостепова  — сірих лісових ґрунтів, які  сформувалися під дібровами, та чорноземів, характерних для степових угруповань. Усі ці ґрунти нині практично повністю розорані й зайняті сільськогосподарськими угіддями.

 
Рис.1.2. Ґрунтовий покрив Сумської області.

 

Повсюдно в області по заплавах річок розвинуті дернові, лучні, лучно-болотні і болотні ґрунти. Болотні ґрунти зустрічаються в  районах зниженнях місцевості і  на поза заплавних просторах Полісся. На перших надзаплавних терасах під  сосняками (борами) сформувалися дерново-підзолисті ґрунти легкого механічного складу (піщані та супіщані). Внаслідок розвитку ерозійних процесів ці ґрунти на схилах часто бувають певною мірою змиті. У нижніх частинах схилів зустрічаються потужні намиті різновиди ґрунтів.

Дерново-підзолисті та сірі лісові. Найбільша  північна частина області (Середино-Будський, Шосткінський, Ямпільський райони), що входить до складу Лівобережного Полісся, характеризується розвитком комплексу дерново-слабо- і середньо-підзолистих ґрунтів, серед яких зустрічаються відносно невеликі масиви дерново-підзолистих оглеєних ґрунтів, болотних та сірих лісових.

Дещо південніше (територія Глухівського, південь та південний схід Кролевецького, північ Путивльського району) аж до р. Сейм під дібровною рослинністю переважно на лесоподібних суглинках сформувалися сірі лісові ґрунти. Серед них зустрічаються досить великі масиви опідзолених чорноземів (наприклад, між селами Нова Слобода і Веселе), а також на значній площі — дерново-підзолисті ґрунти. Сірі лісові ґрунти цього району представлені переважно світло-сірими та сірими лісовим ґрунтами.

У ґрунтовому відношенні схожі масиви ґрунтів тут стрічаються й  південніше від Сейму: північніше та західніше від м. Ромни, Тростянець та в районі с. В. Чернетчина.

Сірі лісові ґрунти утворюються  під пологом дібров. У дібровах із рясним підліском у ґрунтах  активно відбуваються процеси гумусонакопичення. Водночас високий вміст кальцію у деревному опалі дібровних лісів, а також першопочаткове багатство лесоподібних порід карбонатами різко гальмує розвиток під пологом цих лісів процесів підзолоутворення. Внаслідок цього зазначені ґрунти є так би мовити перехідним типом від дерново-підзолистих ґрунтів до чорноземів.

Підтипи сірих лісових фунтів у  межах області характерні для  різних елементів рельєфу. Так, світло-сірі лісові, ґрунти частіше зустрічаються  на добре дренованих підвищеннях. На підвищеннях середнього рівня, а  також на схилах переважають сірі лісові ґрунти. Темно-сірі лісові ґрунти займають відносно знижені плато  та нижні третини пологих схилів. У разі залягання всіх цих ґрунтів  на полях вони часто певною мірою  с еродованими.

Сірі лісові ґрунти є досить родючими і відіграють суттєву роль у сільськогосподарському виробництві.

Чорноземи. На південь від р. Сейм Сумська область розташовується в межах типового лівобережного  лісостепу зі значним розвитком  переважно потужних та вилугованих середньо- і мало гумусних типових чорноземів. У межах цих районів процеси ґрунтоутворення відбувалися в умовах добре дренованої полого хвилястої рівнини, складеної карбонатними лесовидними суглинками. На них під степовою рослинністю й утворюються чорноземи.

На ділянках, які відносно слабо  зволожуються з поверхні, залягають  потужні карбонатні чорноземи. У  цьому ґрунті карбонати знаходяться  або на поверхні, або на глибині  лише 2 - 30 см.

Вилуговані чорноземи сформувалися в умовах дещо більш інтенсивного зволоження з поверхні, аніж потужні чорноземи. Тому в них карбонати вимиті (вилуговані) у більш глибокі горизонти і залягають зазвичай на глибині 80—90 см. Потужність цих ґрунтів також менша і становить 80—90 см. Механічний склад та хімічні властивості цих ґрунтів близькі до властивостей потужних чорноземів.

На ділянках, які зазнавали впливу лісової рослинності (переважно  дібровної), утворилися опідзолені чорноземи. Карбонати в них залягають  на глибині 100 см і більше. Вміст гумусу в цих ґрунтах коливається  близько 4 % у верхньому горизонті.

 

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об’єктів Путивльського району.

На території Путивльського  району, що розташований у лісостеповій зоні, протікають річки Сейм, Клевень, Любка. В районі налічується 48 озер та 37 ставків загальною площею водного дзеркала 490,2 га.

Річка Сейм у районі досить звивиста, утворює лимани, стариці (Любка) і заболочені озера.

 

 

                       Рис.1.3.Загальний вигляд річки Сейм.

 

Довжина Сейму становить 748 км (в  межах України — бл. 250 км), площа басейну — 27 500 км². Долина асиметрична, завширшки до 4 км, місцями 9—12 км. Переважна ширина русла 80—100 м, завглибшки пересічно 4—5 м. Русло звивисте, розгалужене, супроводиться численними старицями і заплавними озерами. Правий берег високий (до 40 м), стрімкий, розчленований балками і ярами, лівий — пологий (заввишки 5—10 м). Заплава переважно лівостороння, завширшки понад 2 км. Похил річки 0,2 м/км.

Замерзає в кінці листопада — в грудні, скресає в кінці березня — на початку квітня. У пониззі річка судноплавна.

Утворюється від злиття двох річок — Сіми і Сімиці. Протікає через Середньоруську височину і Придніпровську низовину. Російсько-український кордон перетинає на схід від села Бояро-Лежачі. Тече переважно на захід (місцями змінюючи напрямок на південний або північний). У пригирловій частині тече переважно на північний захід. Впадає до Десни на схід від села Мале Устя, що на південний схід від смт Сосниці.

Флора і фауна річки досить різноманітна. В річці живе багато видів риб: підуст, в'язь, жерех, лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь, піскар, краснопірка, верховодка звичайна, карась та ін. В затоках  річки та в самій річці живуть раки.

На високих берегах річки  часто трапляються нірки берегових  ластівок. Вони живуть переважно великими колоніями. В деяких місцях на обривистому  березі можна нарахувати до тисячі і більше нірок. На заплавних луках  біля річки, в озерцях живуть сірі та білі чаплі, також сюди на харчування прилітає багато лелек, які гніздяться звичайно в навколишніх селах. Інколи на річці можна бачити диких качок  та гусей.

У річці живе річковий бобер, про  це свідчать характерно повалені дерева (зріз має форму конуса), які можна  бачити на березі. Проте основним місцем, де він будує свої дамби, є невеликі притоки Сейму.