Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків йому в результаті нераціонального природокористування

 

Завдання 3. Об'єднання санаторно-курортних установ па дільниці    Сакська № 1 Сакського родовища підземних йод за період з початку року видобуло 145 758 м³ мінеральної води, з якої 207687 м³ використано як лікувальні питні і 7300 пішло на скид без використання. Фактичний дебіт (видобуток за добу) складає 399 м³/добу. категорія родовища - III. Розрахунок ведеться з обсягу Використання мінеральної води для внутрішнього застосування (норматив 3,0 грн./м³) в обсязі 207687 м³. Квота видобутку         210000м³. З початку року внесено плати користування надрами для видобування мінеральної води 467295,75  грн., у тому числі до державного бюджету 186918,3 грн. і місцевого бюджету 280377,45 грн.

 

 

Обчислити плату: 1) за період з початку року, виходячи з диференційованих нормативів, у тому числі: 2) до державного бюджету;           3) до місцевого бюджету; 4) за звітний квартал, у тому числі: 5) до державного бюджету; 6) до місцевого бюджету.

Розвязання:

1. 207687 · 3 = 623061 грн.
2. 623061 · 0,4 = 249224,4 грн.
3. 623061 · 0,6 = 373836,6 грн.
4. 623061 – 467295,75 = 155765,25 грн.
5. 249224,4 – 186918,3 = 62306,1 грн.
6. 373836,6 – 280377,45 = 93459,15 грн.

 

 

 

4.ВИЗНАЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

 

Землі вважаються забрудненими якщо в їх складі  виявлені кількісні або  якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших  антропогенних навантажень. При  цьому зміни можуть бути  зумовлені  не тільки появою в зоні аерації  нових речовин, а й збільшенням  вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорту для земель сільськогосподарського призначення. Фактори забруднення  земель встановлюються посадовими особами  спеціально уповноважених органів, яким надані права державних інспекторів, і оформлюється протокол про порушення  законодавства з охорони навколишнього  природного середовища.

Через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов та обмеженість інформації визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним  завданням. За наявності  інформації про кількість забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі  чи засмітила її поверхню, визначають на місці площу, глибину проникнення  та обсяги забруднення. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення  не визначено, спеціалізовані організації  виконують інженерно - екологічні  вишукування. Технічне завдання для  виконання вишукувальних робіт  та програм їх виконання підлягають погодженню з відповідними територіальними  органами Мінекобезпеки України. За наявністю декількох виконавців забруднення земель відповідальність несе кожен з них пропорційно  завданої шкоди. Відшкодування шкоди  державі за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації  осередку забруднення та ліквідації його наслідків в найкоротший  термін. При одночасному забрудненні  земель кількома забруднюючими речовинами загальний розмір відшкодування  шкоди визначається як сума втрат  від кожної забруднюючої речовини.

4.1 Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення

земельних ресурсів

 

Розмір  шкоди обчислюється на основі протоколу  та інших матеріалів, що підтверджують  факт забруднення земельних ресурсів, у 10-денний термін з дня виявлення  забруднення.

Основою розрахунків  розміру шкоди від забруднення  земельних ресурсів є грошова  оцінка земель сільськогосподарського призначення (конкретної земельної ділянки). Вона є нормативною базою для визначення розміру шкоди від забруднення земель іншого призначення (незалежно від форм власності) до визначення грошової оцінки земель всіх категорій.

Грошова оцінка 1 га несільськогосподарських земель (яри, піски, кам’янисті місця тощо), приймають рівною половині грошової оцінки 1 га пасовищ у зоні розташування конкретної земельної ділянки.

Одиницею  розміру для розрахунків величини шкоди приймається  товща землі  в 0,2 м (орний шар), тобто обсяг орного шару ґрунту 2000 м2 на 1 га поверхні землі.

Здійснення  природоохоронних заходів економічно доцільне за умови, коли витрати не перевищують половини грошової оцінки земельних ресурсів, в протилежних  випадках – їх доцільно консервувати.

Витрати для  здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних  ресурсів збільшуються  залежно  від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні 10 : 3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини поділені на чотири групи небезпечності, основою для  яких є показники гранично допустимих рівнів (ГДР) та орієнтовано допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин  в ґрунті (мг/кг).

При обчисленні розміру шкоди, завданої земельним ресурсам в результаті організації несанкціонованих звалищ побутових, промислових та інших  відходів, вводиться коефіцієнт 10, а  токсичних – 100.

Розмір  відшкодувань шкоди Рвв визначається за формулою:

 

Рвв = А · Гд · Кз · Кн. · Шегз,           (1)

 

де: А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної  ділянки, які визначаються як 0,5;

Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, у.о. (формула 2);

Кз – коефіцієнт, шо характеризує вміст забруднюючої речовини (м²) в об’ємі забрудненої землі (м²) залежно від глибини просочування;

Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини (табл.1) ;

Шегз – показник шкали еколого-господарського значення земель (табл.2).

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою:

 

                                       Гд = ∑(Пагр · Г агр.),         (2)

 

де: Пагр – площа агро виробничих груп ґрунтів, м²;

Гагр – грошова оцінка 1 м² агровиробничої групи ґрунтів, у.о./м², яка визначається формулою:

 

Г агр  = (Гу · Багр) / Бу,      (3)

 

де: Гу –грошова оцінка 1 м² відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, у.о./м²;

Багр – бал бонітету агро виробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт  забруднення землі (Кз) визначається за формулою 4 (при Кз≤1) він не враховується:

 

                                  Кз = Озр / (Тз · Пд · Іп),     (4)

 

де: Озр – об’єм забруднюючої речовини ,м²;

Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м (орний шар);

Пд – площа забрудненої земельної ділянки, м²;

Іп – індекс поправки витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл.3).

За  відсутністю даних про об’єм забруднюючої  речовини його величина розраховується за формулою:

 

Озр = Взр / Щзр,    (5)

 

де:  Взр – вага забруднюючої речовини, т;

Щзр – відносна щільність забруднюючої речовини, т/м² (табл.4).

 

 

Завдання

 

Розрахунок  відшкодування шкоди від забруднення  земель рідким аміаком:

площа забрудненої  ділянки -  Пд – 7875м²;

вид земельного угіддя – пасовища;

глибина просочування забруднюючої речовини – Гп – 1,5м;

забруднююча речовина – Бензол  82%;

вага забруднюючої речовини, т – Взр -  -;

об’єм забруднюючої речовини – Озр – 25м3;

у тому числі  проникло в землю – 15м³№

площа агро виробничих груп ґрунтів земельної ділянки за шифрами:

а) 29д - 1500 м2;

б) 48д - 1875 м2;

в) 59д  - 4500 м2;

бал бонітету агро виробничих груп ґрунтів земельної ділянки за шифрами:

а) 29д -  36;

б) 48д -  47;

в) 59д -  79;

бал бонітету 1 га сільськогосподарських угідь підприємства – Бу – 38;

грошова оцінка 1 м2 сільськогосподарських угідь – Гу – 0,34 грн.;

індекс поправки до витрат -  Іп – 0,042;

показник  шкали еколого – господарського значення земель – Щегз – 0,2;

показник  доцільності ліквідації наслідків  забруднення – А – 0,5.

Обчислити: 1)грошову оцінку 1 м2 агровиробничих груп ґрунтів за шифрами (Гагр): 29д; 48 д; 59д; 2) грошову оцінку земельної ділянки до забруднення (Гд); 3) коефіцієнт забрудненості землі (Кз); 4) розмір відшкодування шкоди (Рвв).

Розв’язання:

1. Г агр.(29д)  = (0,34 ·  36) / 38 =   0,32   грн./м²

Г агр.(48д)  = (0,34 ·  47) / 38 =   0,42  грн./м²

Г агр.(59д)  = (0,34 ·  79) / 38 =   0,71   грн./м²

2. Гд = (1500 · 0,32 )+  (1875 · 0,42 )+ (4500 · 0,71 ) = 4462,5 грн.
3. Кз = 25 / (0,2 · 7875 · 0,042) = 0,38
4. Рвв = 0,5 · 4462,5 · 1 · 3 · 0,2 = 1338,75 грн.

 

 

 

 

 

5. СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ ЗА ВОДНІ РЕСУРСИ І ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Економічним засобом впливу на захист водного  середовища і раціональне використання водних ресурсів є запровадження  платежів за вилучення водних ресурсів з водних об’єктів, з суспільних систем водопостачання і скид стічних  вод в міську каналізацію, плати  за скид стічних вод у водні  об’єкти, а також стягнення платежів за забруднення водних ресурсів і  штрафів за недотримання діючих норм і правил тощо. Платежі за водозабір, водовикористання і скид стічних  вод надходять у державний  бюджет або національні чи бюджетні фонди охорони природи.

 

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики

 і водного транспорту

 

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів установлені окремо для  поверхневих вод і підземних  вод; нормативами збору за користування водами для потреб гідроенергетики  і водного транспорту встановлені  окремо для потреб гідроенергетики  і для водного транспорту. Вони наведені в додатках до постанови  Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. № 836 та від 23 липня 1999 р. № 1341.

Для  відповідних  категорій водокористувачів незалежно  від їх відомчого підпорядкування  збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється із застосуванням  коефіцієнтів, а саме для:

• рибогосподарських підприємств з вирощування рибо ставкового матеріалу та товарної риби в ставках та озерах - 0,1;
• сільськогосподарських виробників, включаючи тих, що здійснюють експлуатацію іригаційних меліоративних систем (виробництво сільськогосподарської продукції та зрошення, крім виробництва рису) - 0,2;
• теплових та атомних електростанцій (виробництво тепло - та електроенергетики) - 0,5;
• підприємств житлового та комунального господарства, включаючи відомчі - 0,1;
• виробників рису - 0,08.

Нормативи збору за спеціальне використання води з поверхневих водних об’єктів та підземних вод установлюються в копійках за 1 м2:

• за користування водами для потреб гідроенергетики - в копійках за 100 м3 води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;
• за користування водою для потреб водного транспорту - в копійках за 1 тоннаж - добу експлуатації вантажних суден та 1 місце - добу експлуатації пасажирських суден.

 

Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики

 

Норматив  збору за користування водними ресурсами  всіх річок складає - 0,98 коп. за 100 м3, пропущених через турбіни електростанцій (крім гідро акумулятивних електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями).

Нормативи збору за користування водами для  потреб водного транспорту крім стоянкового, службово - допоміжного і буксирного флотів:

• усі річки, крім Дунаю - 1,75 коп. за 1 тоннаж - добу експлуатації;
• пасажирський флот, що експлуатується - 0,20 коп. за 1 місце -  добу експлуатації.

 

 

 

Порядок обчислення збору  за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для  потреб гідроенергетики

 і водного транспорту

 

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим  підсумком з початку року, а  за користування водами для потреб водного транспорту – починаючи  з 1 півріччя.

Збір  за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється, виходячи з обсягу фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води від інших водокористувачів в установленому порядку) з урахуванням  обсягу втрат в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору  та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які отримають воду з каналів, збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюють, виходячи з обсягів  фактично використаної води, з урахуванням  втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору, які встановлені для водного  об’єкта, з якого забирається  вода в канал та коефіцієнтів.

У разі перевищення  водокористувачами встановленого  ліміту  використання водних ресурсів збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється і сплачується  у п’ятикратному розмірі, виходячи з обсягів використаної води понад  ліміт, нормативів збору та коефіцієнтів.