Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків йому в результаті нераціонального природокористування

У разі скиду речовин, для яких не встановлені  рівні ГДК або орієнтовнобезпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівнем 100, а при ГДК - "відсутність" - 100 000. Для завислих речовин .показник відносної небезпечності приймається рівнем 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1.

N - величина неоподаткованого мінімуму  доходів громадян в одиницях  національної валюти;

& - коефіцієнт, що враховує категорію  водного об'єкта у відповідності  з таблицею 4;

0,001 - коефіцієнт, що враховує розмірність  величин.

 

Збитки  за наднормативні скиди  комунальними каналізаціями відшкодовуються у    разі    порушення технологічних режимів     роботи очисних    споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 5% прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів).

 

        Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:

 

З_с.а.в. = V ·  Т ·  С_сф · Σ(0,003 · А_і · N ) · & · 0,001,       (8)

 

Збитки  за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у розмірі, що не повинні перевищувати 50% річного прибутку за послуги каналізації.

Збитки  для скидів зворотних вод із водних транспортних засобів (за винятком скидів із суден кораблів та інших плавучих засобів в територіальні та внутрішні морські води України) визначаються формулою:

 

З_в = Σ(W · С_ф · 0,003 · А_і · N · & · 0,001),    (9)

 

       де: W - об'єм скинутих зворотних вод, м³;

С_ф - фактична концентрація забруднюючих речовин в зворотних водах, г/м³.

У разі відсутності даних про витрати  скинутих із судна господарсько-фекальних  вод та їх концентрацію об'єм накопичення  їх для суден 1 категорії (судна довжиною більше 65 м необмеженого району плавання незалежно від чисельності екіпажу) приймається   50 л, а для всіх інших категорій 25 л на одну особу за добу при БСК 20 - 350 мг/л   і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.

Збитки  для аварійних та інших скидів сировини, речовин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолу і т.п.) визначаються формулою:

 

З_а = М · 0,003 · А_і · N · &,     (10)

 

 

де:   М - маса скинутої забруднюючої сировини, кг.

Розрахунок  збитків від забруднення водного  об'єкта сміттям (за винятком забруднення сміттям територіальних і внутрішніх морських вод України із суден, кораблів та інших плавучих засобів) здійснюється за формулою:

 

З_с = М · К_х · 0,17 · А_і + Т · 0,1,    (11)

 

де: З_с - збитки від забруднення вод сміттям, в одиницях національної валюти;

М - маса сміття (ц), яке зібране судном - сміттєзбірником, або визначене як добуток множини забрудненої площі S на середню масу сміття W_ср з 1 м² (зібраного в трьох різних місцях забруднення акваторії на однаковій відстані від її центру – ΔW₁ , ΔW₂ , ΔW₃ ) визначаються за формулами:

 

М = S · W_ср,    (12)

 

W_ср = (ΔW₁ + ΔW₂ + ΔW₃ ) / 3   (13)

 

де: Д - дельта;

S - площа водної поверхні забрудненої сміттям, м²;

К_х - коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям - у відповідності з таблиці 4;

0,17 - вартість перевезення та утилізації  сміття в НМД - одиниць;

А_і - показник небезпечності сміття, визначається з відношення 1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;

Т - термін роботи спецсуден (судна) при збиранні сміття, годин;

0,1 - вартість 1 години роботи спецсудна в НМД -одиниць.

Загальна  сума збитків при одночасному  забрудненні водного об'єкта декількома забруднюючими речовинами (але однією юридичною чи фізичною особою) визначається додаванням до найбільшої з усіх розрахованих величин збитків суми збитків  для інших забруднюючих речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15.

У разі залпового  скиду, який  призвів до забруднення  водного об'єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків множиться на коефіцієнт 10. Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були вжиті заходи щодо ліквідації наслідків забруднення водного об'єкта (збирання, знешкодження забруднюючої речовини та ін.).

У випадку вживання заходів з ліквідації наслідків забруднення сума збитків  зменшується залежно від кількості  зібраної або знешкодженої забруднюючої речовини і загального терміну ліквідації наслідків забруднення.

 

 

 

Сума  збитків в цьому випадку встановлюється за формулою:

 

З_з = З_вс · (1 – Σ (ΔМ_і · М) / К_зі),           (14)

 

      де: З_з - зменшена сума збитків, в одиницях національної валюти;

З_вс - початкова сума збитків, в одиницях національної валюти;

ΔМ_і - маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу ліквідації, т;

             М - маса скинутої забруднюючої  речовини, т;

  К_зі - коефіцієнт зменшення збитків у відповідності з таблиці 5, залежно від терміну ліквідації наслідків забруднення.

 

 

 

Задачі для розрахунку розмірів відшкодування збитків,

заподіяних державі  внаслідок порушення

законодавства про охорону  та раціональне

використання водних ресурсів

 

Задача 5. Визначення збитків від забруднення підземних вод у зоні розміщення нафтобази. Комісією, створеною територіальними органами Мінекобезпеки України встановлено, що на нафтобазі (Донецька область, ст. Микитівка) внаслідок аварійного порушення герметичності резервуара для зберігання бензину в підземні води протягом двох тижнів надійшло 2,25т бензину. Оцінка втрат нафтопродуктів погоджена з керівництвом нафтобази, яке за 2 доби   (з моменту встановлення) забезпечило ліквідацію аварійної ситуації. Забруднення зазнали підземні води, які залягають на глибині 4,0 - 4,5 м від поверхні землі. Величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян - 17 у.о.

Обчислити: загальну величину збитків внаслідок аварії на нафтобазі.

Розв’язання:

З_{п в}=  57,73 ∙ 17 ∙ 2,25 ∙ 0,1 = 220,82 грн.       

6. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ

 

Реформування лісового господарства унеможливлюється без створення ринку лісових ресурсів. Тому виникає необхідність пошуку нових науково обґрунтованих методів оцінки земель лісового фонду, лісових насаджень, продуктів прижиттєвого і побічного користування, соціальних та захисних функцій лісу. В умовах реструктуризації економіки це дасть змогу залучати різні компоненти лісу в ринкові відносини, науково обґрунтувати стартові ціни на лісові землі, лісові насадження різного призначення, які можуть вилучатися для передачі у власність, користування, оренду, заставу, а також для визначення розміру втрат, що завдаються лісовим ресурсам стихійними явищами та нераціональними методами лісоексплуатації.

 

6.1 ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕСУРСІВ ПОБІЧНОГО КОРИСТУВАННЯ ЛІСОМ

 

До  ресурсів побічного користування лісом  відносяться дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби, деревні соки, лікарська  сировина тощо. Вартісна оцінка вказаної продукції здійснюється, виходячи з  натуральних показників, встановленого  ліміту заготівлі (збирання, добування) і цін реалізації за видами сировини. Вказане виражається за формулою:

 

R₆ = Σ_i V_i · C_i,  (15)

 

 

    де: R₆- економічна цінність ресурсів побічного користування лісом, у.о.;

          V_i - запас і-го ресурсу, економічно доступного для використання, т;

          С_i - ринкова (закупівельна) ціна одиниці і-го ресурсу, у.о./т.

Економічна  оцінка ресурсів побічного користування лісом з метою регулювання їх використання, зокрема для справляння плати за їх експлуатацію здійснюється за рентним підходом через формулу:

 

R₆¹ = Σ_i V_i · r_i,  (16)

де:  R₆¹- економічна цінність будь-якого ресурсу, у.о.;

V₁ - обсяг і-го ресурсу, т;

r_i - рента з одиниці і-го ресурсу, у.о./т.

Для економічної оцінки ресурсів побічного  Користування лісом за рентним підходом розрахунково формуються нормативи витрат на їх експлуатацію, охорону і відтворення в найгірших за якістю (низької продуктивності) і розташуванням ділянок лісу (замикаючі витрати), і, відповідно, індивідуальні зведені виграти конкретної ділянки лісу. Враховуючи, що рентний підхід економічної оцінки ресурсів побічного користування лісом через відсутність необхідних нормативів ускладнюється, а інколи практично унеможливлюється, така оцінка може здійснюватись на непові середньорічного економічного ефекту (доходу), що лишається різницею між обсягами заготівлі ресурсів побічного користування в грошовому виразі за витратами, пов'язаними з цією діяльністю.

Економічний ефект від використання ресурсів побічного користування лісу ще не є економічною оцінкою, їх економічна оцінка - це сума ефектів за розрахунковий період і визначається шляхом реалізації ефекту, саме так, як це інколи має місце при проведенні економічної оцінки землі. Вказане виражається формулою: 

 

R₇¹ =(Σ_i V_i · r_i) / E,  (17)

 

      де: Е - норматив капіталізації, 0,03.

Такий підхід економічної оцінки ресурсів побічного користування зумовлюється тим, що джерелом економічного ефекту вданій сфері є земля і праця.

Результати  оцінки ресурсів побічного користування лісом у господарській практиці можуть використовуватись:

• за формулою 15 - для визначення частки ресурсів в складі суспільного продукту;
• за формулою 16 - визначення рівня ефективності користування ресурсами та обчислення економічної ефективності заходів, спрямованих на підвищення їх продуктивності;
• за формулою 17 - визначення розмірів платежів за користування ресурсами та орендної плати.

 

 

Економічна оцінка ресурсів побічного  користування лісом

 

Задача 7. Ділянка лісу площею 1 га. Тип лісорослинних умов - В₂. За даними лісовпорядкування на ділянці, що оцінюється, є економічно доступні для використання ресурси: чорниці - 0,015 т/га, опеньки -        0,015 т/га в середньому щорічно. Закупівельна ціна 1 т вказаних ресурсів становить        1800 грн.

Обчислити: економічну цінність ресурсів побічного користування    лісом (R₆).

Розв’язання:

R₆ = (0,015 · 1800) + (0,015 · 1800) = 54 грн.

 

 

7. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

 

Для забезпечення охорони та ефективного  використання атмосферного повітря  впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:

• встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у 
  атмосферне повітря та інших шкідливих впливів на нього;
• встановлення лімітів використання повітря як сировини 
  основного виробничого призначення;
• встановлення нормативів плати і розмірів платежів за 
  викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та 
  інші шкідливі впливи на нього;
• встановлення нормативів плати за перевищення лімітів 
  викидів, інших шкідливих впливів та видачу дозволів на 
  використання атмосферного повітря;

встановлення  нормативів плати за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого  призначення;

- надання   підприємствам,  установам,  організаціям   і 
громадянам податкових, кредитних та інших пільг при 
впровадженні ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і 
ресурсозберігаючих технологічних процесів, здійснення інших    природоохоронних    заходів    відповідно    до законодавства.

 

 

 

 

1. Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

 

Розрахунки  наднормативних викидів (M_i) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду за формулою:

 

М_і = 0,0036 ·(V_і · C_і - M_qі)·T, (1)

 

де: V_і - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м³/с;

С_і - середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), розрахована як середня арифметична, г/м³;