Оцінка природно-ресурсного потенціалу території та визначення шкоди і збитків йому в результаті нераціонального природокористування

M_qi - потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, встановлена дозволом на викид, г/с;

Т - час  роботи джерела в режимі наднормативного  викиду, годин.

Термін  роботи джерела в режимі наднормативного  викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Якщо  за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу  по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного  викиду береться з часу Введення нормативу  в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але  не більше як за один астрономічний  рік. У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної  облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого  нормативу по даному джерелу і  речовині, а при інспекційній перевірці  перевищення встановлено, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного  викиду береться з моменту виявлення  порушення. В цьому разі приписом до акта перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого за замовленням підприємства здійснюється контрольна перевірка  його фактичного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела  в режимі наднормативного викиду. Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного  викиду проводяться за рахунок підприємств.

В разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або  результати вимірів анульовані, час  роботи джерела в режимі наднормативного  викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.

При невиконанні у встановлені терміни  заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця  між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результатами  інструментальних вимірів,  і величиною  нормативу викиду після впровадження заходу урахуванням терміну, що минув  після планового його закінчення.

Розрахунки  потужності викидів забруднюючих речовин  по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією  відбору проб з газопилових потоків, затвердженою Мінекобезпеки України. Середня арифметична із визначених разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викидів за формулою 1.

Розрахунки  потужності наднормативних викидів  в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних  регламентів та ін.

 

Розрахунок розмірів відшкодування  збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

 

Розрахунок  ведеться на основі розміру мінімальної  заробітної плати з урахуванням  обсягів наднормативних викидів  і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою:

 

Z = М_i · 1,1 · П · А_i · К_т · К_zi,      (2)

 

де: Z - розмір компенсації збитків, одиниць  національної валюти;

М_i - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно, т;

1,1 х П - базова ставка компенсації  збитків в частках мінімальної  заробітної плати (П) за одну  тонну умовної забруднюючої речовини  на момент перевірки, одиниць  національної валюти /т;

А_i - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини, визначається за формулою:

 

А_і = 1 / ГДК_і,      (3)

 

де: ГДК_і - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/м³.

Для речовин з ГДК > 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10. Дня речовин, по яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника  відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК  забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної  небезпечності А_і приймається рівним 500;

К_т - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

 

К_т = К_иас · К_ф ,      (4)

 

К_нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за таблицею 1.

К_ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське-значення населеного пункту і визначається за таблицею 2.

К_zi- коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною, визначається за формулою:

 

К_zi = q / ГДК_сі,   (5)

 

де: q - середньорічна концентрація і-ої забруднюючої      речовини       за      даними       прямих інструментальних   вимірів   на   стаціонарних   постах   за попередній рік, мг/м³;

ГДК_сі - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення  атмосферного повітря населеного пункту     і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта  К_zi приймається рівним одиниці.

 

Якщо  населений пункт одночасно має  промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт К_ф = 1,65.

 

Задачі для розрахунку розмірів компенсації збитків за наднормативні  викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

 

 

Відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу

 

Задача 4. При перевірці меблевого комбінату м. Києва було виявлено відсутність дозволу на викид фенолу по джерелу № 4. Однак, інструментальними вимірами, проведеними 4 січня 1994 р., зафіксовано середню концентрацію викиду фенолу 687,45 мг/м³ при об'ємній витраті газоповітряної суміші від джерела № 4-24 м³/с. Таким чином, потужність викиду становить 16,5 г/с і є наднормативним викидом. По факту виявленого порушення підприємству було видано припис на отримання дозволу на викид фенолу з терміном виконання до 1 березня 1994 р. У вказаний термін дозвіл на викид був отриманий. Відлік часу роботи джерела в наднормативному режимі береться з урахуванням терміну усунення порушення. Режим роботи підприємства однозмінний при 5-тиденному робочому тижні, таким чином, час роботи технологічного обладнання в наднормативному режимі становить 304 год. (8 год. х 38 діб).

0,003 - середньодобова ГДК фенолу, мг/м³; 0,007 - середньорічна концентрація фенолу по м. Києву за даними стаціонарних постів спостережень за 1993 р., мг/м³; 1,1 - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати за 1 т умовної забруднюючої речовини; 90000 - розмір мінімальної заробітної плати на момент перевірки, грн.

Обчислити: 1) потужність наднормативного викиду фенолу (М_і); 2) показник відносної небезпечності фенолу (А_і); 3) коефіцієнт (К_т), що враховує територіальні соціально-екологічні особливості м. Києва; 4) коефіцієнт (К_zi),   що   залежить   від   рівня   забруднення   атмосфери м. Києва фенолом; 5) розмір компенсації збитків (Z).

Розв’язання:

1. М_і = 0,0036 ·(687,45 ·24 – 16,5)·304/1000 = 18,034
2. А_і = 1 / 0,003 = 333,33  
3. К_т = 1,8 · 1,25 = 2,25
4. К_zi = 0,007 / 0,003 = 2,33
5. Z = 18,034 · 1,1 · 90000 · 333,33 · 2,25 · 2,33 =    3119895886 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

В 1991 р. Законом України «Про охорону  навколишнього природного середовища»  була встановлена плата за забруднення  навколишнього природного середовища. Безпосередньо механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований  постановою Кабінету Міністрів України  від 13 січня 1992 р. та відповідною постановою від 1 березня 1999 р., якими Затверджено  Порядок встановлення нормативів збору  і стягнення платежів за забруднення  навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:

• викиди     в     атмосферу     забруднюючих     речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
• скиди   забруднюючих   речовин   у   поверхневі   води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти,   в   тому   числі   скиди,   що   проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
• розміщення відходів.

Особливості дії механізму платежів за лімітовані викиди виявляється в тому, що ці платежі відносяться до витрат виробництва, які впливають на собівартість, а через неї і на ціну продукції.

Ліміт викидів забруднюючих речовин в  атмосферне повітря встановлюється для стаціонарних джерел забруднення  і не встановлюється для пересувних джерел.

Платежі за понадлімітовані викиди вилучаються з прибутку підприємств - забруднювачів в кратному розмірі відносно фіксованих платежів за лімітовані викиди і роблять економічно невигідними перевищення дозволених обсягів викидів.

 

8.1. обчислення збору за забруднення навколишнього

 природного середовища

 

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними  джерелами забруднення (П_вс), обчислюються платниками     самостійно      щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 32, 33 і визначаються  за формулою:

 

П_вс = Σ^П_{i = 1} (М_лі · Н_ві · К_нас · К_ф) + (М_ni · Н_ві · К_нас · К_ф  · К_n),  (1)

 

 

де: М_лі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту, т;

М_ni - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду та ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Н_ві - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

К_нас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл. 1;

К_ф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл. 2;

К_n - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, 5.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними  джерелами забруднення (П_вn), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору на ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблиці 1, 2, і визначається за формулою:

 

П_вn = Σ^П_{i = 1} М_і · Н_ві · К_нас · К_ф ,    (2)

 

 

де: М_i - кількість використаного пального і-того виду, т,

Н_ві - норматив збору за тонну і-того виду пального, грн. /т;

К_нас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці 1;

К_ф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці 2.

Суми збору, який справляється за скиди у водний об'єкт (П_с), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці 3 і визначаються за формулою:

 

П_с = Σ^П_{i = 1} (М_лі · Н_ві · К_рб) + (М_nі · Н_ві · К_рб · К_n),   (3)

 

де: М_лі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

М_ш - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Н_ві, - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

К_рб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в табл. 3;