Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2014 в 10:16, курсовая работа
Мета курсової роботи – проаналізувати рівень конкурентоспроможності та запропонувати шляхи щодо її підвищення та подальшу стратегію ВАТ «Концерн Хлібпром».
Відповідно сформульованій меті курсової роботи передбачається виконання наступних завдань:
розробити теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства;
надати загальну характеристику діяльності обраного підприємства;
провести та обґрунтувати заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства в галузі
Умови виникнення та роль конкуренції в ринковій економіці
6
Фактори, які впливають на підвищення конкурентоспроможність підприємства
8
1.3. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства, сутність SWOT-аналізу
12
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПІДПРИЄМСТВА.
Загальна характеристика підприємства ВАТ „Концерн Хлібпром”
16
Основні економічні показники діяльності підприємства в галузі
17
2.3 Ситуація на сировинному ринку та конкурентне середовище
23
РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Стратегічні напрямки розвитку
27
3.2. SWOT-аналіз діяльності підприємства
29
ВИСНОВКИ
33
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
Через несприятливі умови діяльності в 2008 році, що пов'язані із регулюванням рентабельності хлібобулочної продукції органами місцевої влади, основні гравці ринку зменшили активність в інвестиційній діяльності. Через кредитну кризу та брак оборотних коштів інвестиційні плани хлібовиробників будуть заморожені також і в 2009 році. Зокрема плани щодо збільшення потужностей скоріше за все будуть заморожені такими гравцями ринку як Київхліб (будівництво хлібобулочного заводу в Київській області та потужностей по зберіганню зерна), Донецькхліб (будівництво заводу в Полтаві), Холдинг Т і С (будівництво заводу в Київській області), Стіомі Холдинг (експансія, збільшення потужностей), Куліничі (будівництво заводу в м. Харків та збільшення потужностей в Полтаві).
На українському ринку хлібопродуктів, відбувається якісна зміна попиту, що являється наслідком росту рівня зайнятості, зміни у способі життя споживачів. Основними чинниками впливу а попит на хлібобулочну продукцію є:
В асортиментному ряду хлібобулочних виробів за останні роки відбуваються зміни: продовжують скорочуватися об’єми випуску пшеничного і житнього хліба, збільшується випуск хліба із суміші житнього і пшеничного борошна та булочних виробів. Також освоюються та заповнюються нові сегменти ринку. Одночасно зростає роль упаковки як засіб розпізнавання торгової марки та носія інформації про виробника.
Як і будь-яка інша галузь хлібопекарна має внутрішньо притаманні ій особливості, які визначають умови функціонування й особливості, які визначають умови функціонування та розвитку її підприємств.
Концентрація капіталу призвела до того, що на сьогодні більше 50% ринку хлібопродуктів зосереджено в руках таких великих холдингів та регіональних гравців, як: ВАТ «Київхліб», ЗАТ «Холдинг»Т і С», ТОВ «Холдинг «Хлібні інвестиції», ВАТ «Концерн Хлібпром», ВАТ «Коровай», ЗАТ «Укрзернопром», ВАТ «Донбасхліб», АТ «Дніпрохліб», ВАТ «Сумський хлібокомбінат», ВАТ «Житомирхліб», ЗАТ «Агросервіс 2000» тощо (Додаток К).
3.1. Вибір стратегічних напрямків розвитку підприємства
Визначимо основні напрямки стратегічного розвитку підприємства за допомогою матриці SWOT-аналізу (Додаток Ц).
На даному етапі слід звернути особливу увагу на WO-стратегія, яка враховує усунення недоліків та слабких місць в діяльності підприємства та використання можливостей зовнішнього середовища, однак вона не передбачає досить ризикованих дій по розширенню виробництва. Слід зазначити, що впровадження SO-стратегії, яка передбачає активні дії по придбанню нової виробничої лінії, розширення штату персоналу, збільшення обсягів виробництва, не може бути ефективною без усунення наявних недоліків на даному етапі. Так, наприклад, при недостатньо ефективно функціонуючій системі маркетингу, не варто сподіватися на якісне проведення дослідження ринку та прогнозування попиту, а це пов’язано з можливістю втрат через перевиробництво, залишки готової продукції тощо.
Отже, до виконання слід прийняти стратегію помірного розвитку, що передбачає виправлення помилок в маркетинговій, організаційній та управлінській діяльності. Ця стратегія містить наступні кроки:
Приведені заходи містять основні позиції зі стратегічного розвитку ВАТ «Концерн Хлібпром», впровадження їх у життя дозволить не тільки зберегти позиції підприємства на ринку, але й зайняти лідируюче положення.
Слід підкреслити, що у даний час більш обґрунтованою та доцільною є стратегія поступового розвитку, мобілізації усіх незадіяних резервів підприємства, виправлення помилок у господарській, управлінській, фінансовій, виробничій, маркетинговій діяльностях, зменшення витрат, ніж агресивна стратегія розширення виробництва, що потребує значних грошових коштів. Розширення виробництва за рахунок впровадження високотехнологічного обладнання, яке дозволить значно підвищити продуктивність, повинно стояти серед перспективних цілей підприємства, але лише за умови проведення ринкового дослідження з метою з’ясування потреб та очікувань споживачів, ринкового потенціалу тощо; мобілізації ресурсів підприємства .
3.2. Впровадження організаційної структури управління орієнтоване на розв’язання стратегічних проблем.
При розробці принципів і методики проектування структур управління важливо відійти від представлення структури як застиглого набору органів, що відповідають кожній спеціалізованій функції управління. Організаційна структура управління - поняття багатобічне. Воно, насамперед, включає систему цілей і їхній розподіл між різними ланками, оскільки механізм управління повинний бути орієнтований на досягнення цілей. Сюди ж відносяться склад підрозділів, що пов'язані визначеними відносинами; розподіл задач і функцій по всіх ланках; розподіл відповідальності, повноважень і прав усередині організації, що відбиває співвідношення централізації і децентралізації управління. Важливими елементами структури управління є комунікації, потоки інформації і документообіг в організації. Нарешті, організаційна структура - це поведінкова система, це люди і їхні групи, що постійно вступають у різні взаємини для рішення загальних задач.
При виборі оптимальної структури управління ВАТ «Концерн Хлібпром» повинний дотримуватися наступних принципів:
1) не випустити з уваги ні одну з управлінських задач, без рішення яких реалізація цілей виявиться неповною;
2) виявити і взаємоув’язати стосовно до цих задач систему функцій, прав і відповідальності по вертикалі управління - від генерального директора підприємства до майстра ділянки;
3) досліджувати й організаційно
оформити всі зв'язки і
4) забезпечити органічне
Основні недоліки організаційної структури ВАТ «Концерн Хлібпром» з огляду на обрану стратегію наступні:
Пропонуємо заходи з впровадження організаційної структури управління орієнтованої на розв’язання стратегічних проблем (Додаток Ш).
За рахунок впровадження цих заходів можливість скоротити:
На роботу буде прийнято:
Всього економія витрат на оплату праці (при середньомісячному заробітку 1 працюючого 1024 грн.) складе: 11 * 1024 – 4 * 1024 = 86,02 тис. грн. на рік.
Але окрім економії витрат на оплату праці будуть досягнуті наступні завдання:
Організаційна структура підприємства повинна відображати основні його стратегічні цілі, лише за цієї умови вдасться досягти бажаного рівня конкурентноздатності.
ВИСНОВКИ
З розвитком ринкових відносин в Україні, посиленням конкуренції між суб’єктами господарювання виникає проблема забезпечення їх кон-курентоспроможності, що є головною передумовою підтримання стійких позицій підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках. Успіх підприємства в умовах конкурентної боротьби обумовлюється здійсненням постійного моніторингу позицій на ринку, дослідженням сильних та слабких сторін власної господарської діяльності і конкурентів, здатністю пристосовуватись до змін ринкових ситуацій.
Об’єктом дослідження було обрано підприємство виробничої галузі – ВАТ «Концерн Хлібпром». Аналіз економіко-господарської діяльності показав, що підприємство має задовільний фінансовий стан, має достатньо нове та потужне обладнання, значний ресурсний потенціал, але при цьому спостерігається негативна тенденція до погіршення майже усіх розрахованих показників його діяльності, не зважаючи на зростання обсягів реалізації.
У данній роботі розглянуті не тільки основні економічні показники підприємства, а й ситуація на сировинному ринку та конкурентне середовище, що дало змогу зробити аналіз конкурентоспроможності підприємства в галузі.
Концентрація капіталу призвела до того, що на сьогодні більше 50% ринку хлібопродуктів зосереджено в руках таких великих холдингів та регіональних гравців, як: ВАТ «Київхліб», ЗАТ «Холдинг»Т і С», ТОВ «Холдинг «Хлібні інвестиції», ВАТ «Концерн Хлібпром», ВАТ «Коровай», ЗАТ «Укрзернопром», ВАТ «Донбасхліб», АТ «Дніпрохліб», ВАТ «Сумський хлібокомбінат», ВАТ «Житомирхліб», ЗАТ «Агросервіс 2000».
Аналіз конкурентоспроможності показав, що ВАТ «Концерн Хлібпром» має непогані показники, він знаходиться на четвертій позиції (5,8 % ринку), лідерство на ринку утримує ВАТ «Київхліб». Це свідчить про значний потенціал ВАТ «Концерн Хлібпром» на ринку українських хлібопродуктів.