Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2013 в 16:55, курсовая работа
Мета курсового проекту – проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.
Проектування ОС ведеться на основі стратегічних рішень і складається з наступних етапів: проектування продукції, робіт, послуг й їхніх виробничих процесів; визначення виробничих потужностей; проектування підприємства, розробка виробничих операцій.
Початкові дані за варіантом №5 3
Вступ 4
1. Проектування операційної системи 6
1.1 Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування 6
1.2 Визначення необхідної площі 10
1.3 Розрахунок кількості робітників 10
1.4 Проектування оргструктури управління підприємством 11
2. Організація оперативного управління операційною системою 16
2.1 Визначення форми організації виробництва 16
2.2 Розрахунки календарно–планових нормативів 18
2.3 Побудова графіку роботи переробляючої підсистеми 24
3. Основні техніко-економічні показники операційної системи 25
3.1 Розрахунки витрат матеріалів 25
3.2 Розрахунки фонду оплати праці 26
3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу 28
Висновки 34
Список використаної літератури 35
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економіки, організації та
планування діяльності підприємства
Курсовий проект
з курсу «Операційний менеджмент»
Тема: «Проектування операційної системи малого підприємства»
Проектант, студентка
3 курсу 1 групи Богдан Ю. О.
Керівник проекту
викладач
Харків 2009
Зміст
На розглядуваному підприємстві виготовляються наступні вироби: вал 02, вісь 05, піввісь 08, балансир 10. Трудомісткість виготовлення деталей по операціях техпроцесу наведена у табл. 1.
Таблиця 1
Трудомісткість виготовлення деталей по операціях
Деталь |
Трудомісткість по операціях, хв.. | ||||||
Центрувальна |
Токарна чорнова |
Токарна чистова |
Фрезерувальна |
Свердлувальна |
Шліфувальна |
Полірувальна | |
Вал 02 |
1,1 |
4,2 |
4,0 |
3,3 |
2,8 |
5,1 |
— |
Вісь 05 |
1,1 |
3,1 |
3,3 |
2,9 |
1,4 |
3,7 |
1,8 |
Піввісь 08 |
0,9 |
2,4 |
2,2 |
3,2 |
1,5 |
3,2 |
2,3 |
Балансир 10 |
1,4 |
4,8 |
3,9 |
4,5 |
— |
5,9 |
1,2 |
Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік наведені у табл. 2.
Таблиця 2
Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік
Деталь |
Матеріал |
Норма витрат на деталь, кг |
Ціна матеріалу за 1 т., грн. |
Програма випуску, шт. |
Вал 02 |
Сталь 40Х |
4,3 |
1040 |
27000 |
Вісь 05 |
Сталь 35Х |
3,7 |
940 |
52200 |
Піввісь 08 |
Сталь 40ХМ |
3,5 |
1200 |
57000 |
Балансир 10 |
Сталь 40ХМТ |
4,5 |
1350 |
39600 |
Характеристика застосовуваного устаткування наведена у табл. 3.
Таблиця 3
Характеристика устаткування
Тип верстата |
Потужність двигуна, кВт |
Площа на один верстат, кв.м |
Ціна, грн. |
Фрезерно-центрувальний |
11 |
4,5 |
9500 |
Токарний |
6,8 |
4,2 |
7900 |
Горизонтально-фрезирувальний |
7,5 |
5,8 |
9200 |
Свердлувальний |
3,8 |
2,9 |
5100 |
Шліфувальний |
7 |
5,3 |
10500 |
Полірувальний |
3,2 |
2,2 |
4200 |
Для визначення будь-якої форми власності та масштабів та масштабів господарської діяльності найвагомішим є питання щодо управління господарською діяльністю та планування в цілому. У наш час керівники українських підприємств змушені приймати управлінські рішення не володіючи достатньою кількістю інформації, а також на маючи практичного досвіду роботи в нових ринкових умовах. У зв’язку з цим актуальним є застосування таких методів господарювання та управління, завдяки яким підприємство буде отримувати найбільший прибуток.
За таких умов, великого значення набуває якість короткострокового та середньострокового планування, а також якість оперативно-календарного планування. Одним із найважливіших завдань оперативно-календарного планування є організація та забезпечення періодичності виготовлення виробів згідно з потребами виробництва (бізнес-планом). У зв’язку з цим, одним із найважливіших завдань оперативно-календарного планування виробництва є визначення розміру партії виготовлення виробів та періодичності їх запуску у виробництво. На основі встановленого розміру партії випуску виробів будуються календарні план-графіки роботи устаткування, які регламентують строки запуску партії у виробництво, а також послідовність та строки проходження її по операціям технологічного процесу.
Ефективне управління всіма видами діяльності, пов’язане з перетворенням матеріалів, інформації, споживачів, називають операційним менеджментом. Операційний менеджмент це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням та вдосконаленням операційної системи, направленої на виробництво продукції, робот, послуг. Повна система операційної діяльності підприємства по виробництву продукції, робот, послуг для споживача називається операційною системою.
Курсовий проект з курсу „Операційний менеджмент” дозволяє закріпити теоретичні знання з курсу і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи підприємства та організації оперативного управління нею.
Мета курсового проекту – проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.
Проектування ОС ведеться на основі стратегічних рішень і складається з наступних етапів: проектування продукції, робіт, послуг й їхніх виробничих процесів; визначення виробничих потужностей; проектування підприємства, розробка виробничих операцій.
Курсовий проект включає три розділи:
– проектування операційної системи;
– організація оперативного управління операційною системою;
– оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко-економічних показників.
При проектуванні операційної системи та визначенні ї типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.
Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.
Розрахунок кількості
де Тпрj – трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;
Fef – ефективний фонд часу роботи устаткування;
Квнв – коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1,1).
Трудомісткість програми випуску деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи – 1920 верстато-годин на рік, для двозмінного – 3840.
Розрахункову кількість
Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:
Розрахунки коефіцієнтів завантаження доцільно проводити по кожній деталі і в цілому по підприємству для одно- і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1та 1.2.
На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90 %, для серійного – не нижче 65 – 75%. Тобто при обох режимах роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва.
Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м2 площі (480 грн.). Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою:
де Cen – ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0,18 грн.);
1,3 – коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;
Fef – ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;
Wdv – сумарна установлена потужність двигунів, кВт.
Результати розрахунків подані у таблицях 1.3 – 1.6.
Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.
Таблиця 1.1
Розрахунок кількості
Операція |
Тип верстата |
Вал 02 |
Вісь 05 |
Піввісь 08 |
Балансир 10 |
∑Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj | ||||||||||||
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj |
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj |
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj |
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj | ||||||
Центрувальна |
Фрез.-центрувал. |
544,5 |
0,28 |
1 |
0,28 |
1052,7 |
0,55 |
1 |
0,55 |
940,5 |
0,49 |
1 |
0,49 |
1016,4 |
0,53 |
1 |
0,53 |
3554,1 |
1,851 |
2 |
0,925 |
Токарна чорнова |
Токарний |
2079 |
1,18 |
2 |
0,54 |
2966,7 |
1,55 |
2 |
0,77 |
2508 |
1,31 |
2 |
0,65 |
3484,8 |
1,82 |
2 |
0,91 |
11038,5 |
5,749 |
6 |
0,958 |
Токарна чистова |
Токарний |
1980 |
1,13 |
2 |
0,52 |
3158,1 |
1,64 |
2 |
0,82 |
2299 |
1,19 |
2 |
0,59 |
2831,4 |
1,47 |
2 |
0,74 |
10268,5 |
5,348 |
6 |
0,891 |
Фрезерувальна |
Горизонтал.-фрез. |
1633,5 |
0,85 |
1 |
0,85 |
2775,3 |
1,44 |
2 |
0,72 |
3344 |
1,74 |
2 |
0,87 |
3267 |
1,70 |
2 |
0,85 |
11019,8 |
5,739 |
6 |
0,956 |
Свердлувальна |
Свердлувальний |
1386 |
0,72 |
1 |
0,72 |
1339,8 |
0,7 |
1 |
0,69 |
1567,5 |
0,81 |
1 |
0,82 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4293,3 |
2,236 |
3 |
0,745 |
Шліфувальна |
Шліфувальний |
2524,5 |
1,31 |
2 |
0,66 |
3540,9 |
1,8 |
2 |
0,92 |
3344 |
1,74 |
2 |
0,87 |
4283,4 |
2,23 |
3 |
0,74 |
13692,8 |
7,131 |
8 |
0,891 |
Полірувальна |
Полірувальний |
0 |
0 |
0 |
0 |
1722,6 |
0,89 |
1 |
0,89 |
2403,5 |
1,25 |
2 |
0,63 |
871,2 |
0,45 |
1 |
0,45 |
4997,3 |
2,602 |
3 |
0,867 |
Всього |
5,29 |
9 |
0,59 |
8,62 |
11 |
0,78 |
8,55 |
12 |
0,71 |
8,21 |
11 |
0,75 |
58864,3 |
30,66 |
34 |
0,901 |
Таблиця 1.2
Розрахунок кількості
Операція |
Тип верстата |
Вал 02 |
Вісь 05 |
Піввісь 08 |
Балансир 10 |
∑Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj | ||||||||||||
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj |
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj |
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj |
Тпрj |
Срозj |
Спрj |
Кзавj | ||||||
Центрувальна |
Фрез.-центрувал. |
544,5 |
0,14 |
1 |
0,14 |
1052,7 |
0,27 |
1 |
0,27 |
940,5 |
0,24 |
1 |
0,24 |
1016,4 |
0,26 |
1 |
0,26 |
3554,1 |
0,925 |
1 |
0,925 |
Токарна чорнова |
Токарний |
2079 |
0,54 |
1 |
0,54 |
2966,7 |
0,77 |
1 |
0,77 |
2508 |
0,65 |
1 |
0,65 |
3484,8 |
0,91 |
1 |
0,91 |
11038 |
2,874 |
3 |
0,958 |
Токарна чистова |
Токарний |
1980 |
0,52 |
1 |
0,52 |
3158,1 |
0,82 |
1 |
0,82 |
2299 |
0,59 |
1 |
0,59 |
2831,4 |
0,74 |
1 |
0,74 |
10268 |
2,674 |
3 |
0,891 |
Фрезерувальна |
Горизонтал.-фрез. |
1633,5 |
0,43 |
1 |
0,43 |
2775,3 |
0,72 |
1 |
0,72 |
3344 |
0,87 |
1 |
0,87 |
3267 |
0,85 |
1 |
0,85 |
11019 |
2,869 |
3 |
0,956 |
Свердлувальна |
Свердлувальний |
1386 |
0,36 |
1 |
0,36 |
1339,8 |
0,35 |
1 |
0,35 |
1567 |
0,41 |
1 |
0,41 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4293 |
1,118 |
2 |
0,559 |
Шліфувальна |
Шліфувальний |
2524,5 |
0,66 |
1 |
0,66 |
3540,9 |
0,92 |
1 |
0,92 |
3344 |
0,87 |
1 |
0,87 |
4283,4 |
1,11 |
2 |
1,11 |
13692 |
3,565 |
4 |
0,891 |
Полірувальна |
Полірувальний |
0 |
0 |
0 |
0 |
1722,6 |
0,44 |
1 |
0,44 |
2403,5 |
0,62 |
1 |
0,62 |
871,2 |
0,23 |
1 |
0,23 |
4997,3 |
1,301 |
2 |
0,651 |
Всього |
6 |
0,44 |
7 |
0,60 |
12375 |
7 |
0,61 |
7 |
0,58 |
58864,3 |
17,33 |
18 |
0,852 |
Информация о работе Проектування операційної системи малого підприємства