Формування та використання прибутку підприємства на прикладі ПАТ "Луцькпластмас"

 

Згідно з даними таблиці відбулось поступове зростання показника рентабельності за чистим прибутком, що показує яка кількість чистого прибутку міститься в одній гривні чистого доходу від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг). В світовій практиці норма рентабельності за чистим прибутком має знаходитись в межах 6-12%, а для ПАТ «Луцькпластмас» цей показник у 2010 році становив -17%, і лише у 2012 році перетнув межу додаткового значення в 1%, що в свою чергу не задовольняє нормативного рівня прибутковості. Це свідчить про те, що для підприємства властивий високий рівень понесення витрат в ході своєї діяльності, затратності виробництва.

Відбулися зміни також і в значенні показника рентабельності за операційним прибутком, зокрема в 2011 році в порівнянні із 2010 роком відбулось його зростання на 12 позицій і становило 1% тоді як у 2010 він був від’ємним та дорівнював -11%. Це говорить про те, що підприємство в результаті своєї операційної діяльності несло збитки в розмірі 11 копійок із кожної гривні виробленої продукції чи наданих послуг.

Зміни відбулись також і в значенні рентабельності за валовим прибутком. Тільки цей із вище зазначених видів дослідженої рентабельності ПАТ «Луцькпластмас» протягом усього досліджуваного періоду мав додатні значення. Зокрема, у 2010 році він становив 21% і вже у 2011 році досягнув свого піку та дорівнював 49%. Така динаміка оцінюється позитивно, адже після сплати податків та інших вирахувань із доходу прибуток із кожної гривні реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) становив 49 копійок. Проте вже в 2012 році такий прибуток становив лише 18 копійок, що навіть менше ніж у збитковому 2010 році і може бути викликане зростанням рівня витрат на підприємстві.

Показники рентабельності виступають як суттєві  характеристики факторного середовища формування прибутку підприємства. Саме тому вони є важливими обов’язковими елементами фінансового аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

Таблиця 2.5

Показники рентабельності щодо активів ПАТ «Луцькпластмас» за 2010-2012 роки

Показник	Роки			Абсолютний приріст
	2010	2011	2012	2011-2010	2012-2011
Рентабельність активів	-4,39	0,03	0,77	4,43	0,73
Термін окупності активів (інвестицій)	-82,00	10837,20	470,00	3033	-2879
Рентабельність необоротних активів	-5,40	0,04	0,92	5,44	0,88
Термін окупності необоротних активів	-66,72	9015,00	390,66	2522	-2395
Рентабельність оборотних активів	-18,42	0,2	4,54	18,61	4,34
Термін окупності оборотних активів	-19,55	1822,20	79,33	511,60	-484

 

За даними таблицями видно, що у звітному 2010 році було досить збитковим і вкладені в активи кошти не приносили прибутку, а збиток становив 4,4 гривні збитку із 1 гривні вкладених коштів. Проте в наступні два роки спостерігається позитивна тенденція, інвестиції в активи почали приносити прибуток, який становив 3 та 77 копійок у 2011 та 2012 роках відповідно. Що стосується періоду, за який вони мають окупитися, то він має тенденцію до зменшення, що оцінюється позитивно. Це означає, що вкладені в 2012 році в активи кошти окупляться через 470 днів, проте очікується зменшення цього терміну.

Така ж сама тенденція спостерігається і для рентабельності необоротних активів. При чому прибутковість вкладеної в необоротні активи однієї гривні становить 92 копійки. Очікуваний термін окупності становить 391 день, що зменшився на 2395 днів та оцінюється як позитивна тенденція.

Найвищим є показник рентабельності оборотних активів, що становив у 2012 році 4,54, котрий свідчить про те, що із вкладеної гривні в оборотні активи прибуток становитиме 4 гривні та 54 копійки. Найбільш прибутковим є фінансування оборотних активів для ПАТ «Луцькпластмас», адже як рентабельність, так і термін окупності мають найбільш позитивні значення серед структури активів досліджуваного підприємства.

На рівень показників рентабельності, які, по суті, є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності. Завдання фінансового аналітика – кількісно оцінити вплив кожного чинника на рентабельність, тобто оцінити саме його внесок. Регулюючи розмір чинників з урахуванням їх взаємозв'язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

Отже, розрахуємо вплив чинників на зміну чистого прибутку підприємства на основі факторної моделі: П=Д*Рчиста, де П – чистий прибуток, Д – дохід від реалізації,  Рчиста  - чиста рентабельність.

Визначимо абсолютну зміну чистого прибутку у звітному періоді:

∆П=172-6= 166 тис. грн.

∆П (Д)= 31611* 0,0014=44,255 тис. грн.;

∆П(Рчиста)= 35883*0,0034= 122,002 тис. грн.

Результати розрахунків, здійснених за наведеними вище алгоритмами, узагальнено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Оцінка впливу чинників на зміну чистого прибутку ПАТ «Луцькпластмас» на основі факторної моделі в 2011-2012 роках

Показник	2011	2012	Абсолютний приріст	Зміна чистого прибутку внаслідок впливу чинників
Чистий прибуток, тис. грн.	6	172	166	166
Дохід від реалізації продукції, тис. грн.	4272	35883	31611	44
Чиста рентабельність, у вигляді десяткового дробу	0,0014	0,0048	0,0034	122

 

Дані таблиці свідчать про те, що збільшення чистого прибутку є наслідком збільшення рентабельності фінансово-господарської діяльності ПАТ «Луцькпластмас», яка характеризується показником рівня чистого прибутку по відношенню до доходу від реалізації продукції. Що ж стосується доходу як другого чинника впливу на чистий прибуток досліджуваного підприємства, то він показав, що від збільшення обсягів доходу від реалізації продукції чистий прибуток зріс лише на 44,4 тис. грн., тому його вплив можна віднести до другорядного. Внаслідок зростання чистої рентабельності всього на 0,003 пункту чистий прибуток зріс аж на 121, 603 тис. грн., що говорить про те, що саме зростання, хоч і не значне, чистої  рентабельності призводить до суттєвого зростання чистого прибутку. Через це варто зазначити, що задля досягнення кращих фінансових результатів ефективнішим може стати нарощення рівня рентабельності діяльності ПАТ «Луцькпластмас» порівняно із нарощенням обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

За даними фінансової звітності стає очевидним, що ПАТ «Луцькпластмас» при розподілі прибутку не враховує значимість для підприємства формування цільових фондів, що підвищує ризики в процесі його діяльності. Більша частина прибутку відноситься до нерозподіленого прибутку і майже третину від розподілу прибутку становить інший додатковий капітал.

Отже, для ПАТ «Луцькпластмас» найприбутковішими  є вкладення в оборотні активи на підприємстві. Що стосується прибутковості реалізації продукції, то вона за міжнародними мірками не досягає нормативного рівня, більшою мірою через чутливість підприємства до змін в ринковому середовищі та політичному житті того оточення, в якому знаходиться ПАТ «Луцькпластмас». Зважаючи на те, що під час дослідження було встановлено, що при збільшенні обсягів реалізації продукції швидкими темпами зростає рівень прибутку, а також скорочення рівня собівартості продукції не призводить до таких позитивних змін, як нарощення рівня чистої рентабельності продукції, що реалізується. Також на зростання чистого прибутку значним чином вплинуло зростання операційного прибутку, зокрема за рахунок нарощення інших операційних доходів та зменшення інших операційних витрат.

Ситуація на ПАТ «Луцькпластмас» не є досить проблемною, адже воно не залучає до своєї діяльності довгострокові позики та не має довгострокової дебіторської заборгованості.

Отже, після кризового 2010 року для ПАТ «Луцькпластмас» настав період наростання як обсягів виробництва, так і зростання отримуваного прибутку, при чому досить стрімкими темпами. Досліджуваний суб’єкт господарювання має тенденцію та перспективи до щорічного покращення фінансового становища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1. Шляхи поліпшення  процесу формування прибутку  на підприємстві

 

В сучасних умовах відбуваються зміни, що впливають на підходи до управління підприємством. Ці зміни відображають нову роль прибутку для діяльності суб’єктів господарювання. Для ефективного управління підприємством у цілому таким важливим показником є прибуток. Зокрема, необхідне удосконалення існуючих інструментів управління, а також розробка нових, що відповідають сучасним умовам діяльності українських підприємств.

Управління прибутком – складна багаторівнева система трансакцій, що містить у собі як мінімум три підсистеми: формування, розподіл та використання. Для кожної з них притаманні конкретні цілі, завдання, інструментарій їх досягнення.

Управління формуванням прибутку на рівні підприємств – процес планування і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств. У ринковій економіці вдосконалення процесу формування прибутку на макрорівні здійснюється безперервно. Воно в умовах ринкової економіки має якісно суттєвіше значення в порівнянні із директивно-плановою економікою. Головною метою при плануванні є максимізація доходів, що дозволяє забезпечувати фінансування більшого обсягу потреб підприємств в його розвитку.

Виходячи з того, що управління прибутком спрямоване на зростання добробуту власників, держави та персоналу, ця система дає змогу вирішувати ряд основних завдань управління формуванням прибутку, до яких слід віднести [11, c. 183]:

1. забезпечення максимізації розміру прибутку, що формується, і котрий відповідає ресурсному потенціалу суб’єкта господарювання та ринковому середовищу;
2. забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку, що формується, та допустимим рівнем ризику;
3. забезпечення постійного збільшення ринкової вартості підприємства;
4. підтримка конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі;
5. забезпечення ліквідності підприємства та його платоспроможності;
6. підтримка інвестиційної привабливості;
7. забезпечення виплат необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам підприємства;
8. забезпечення формування відповідного обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до завдань розвитку на майбутній період;
9. забезпечення ефективності програм участі персоналу щодо прибутку.

Необхідною умовою вдосконалення механізму формування прибутку підприємства є розрахунок потреби прибутку. Це зводиться до детального планування окремих напрямків використання коштів для досягнення стратегічних цілей діяльності. Механізм повинен бути підкріплений реальними можливостями підприємства щодо отримання необхідної суми прибутку [7, с. 103].

Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування планів формування і використання прибутку на майбутній період. Тому важливо при формування прибутку розглянути наявні у підприємства резерви збільшення прибутковості.

Одним із резервів зростання прибутку для ПАТ «Луцькпластмас» є збільшення обсягу реалізації продукції. Між прибутком та обсягом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, за інших рівних умов, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток.

При збільшенні прибутку в результаті виробничої діяльності досліджуване підприємство має можливість заробити кошти на виробничий та соціальний розвиток, матеріальне заохочення,  до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час зростання прибутку означає збільшення відрахувань до державного бюджету.

На досліджуваному підприємстві немає проблем із заборгованістю по заробітній платі, крім того середній рівень її по підприємству суттєво перевищує мінімально допустимий обсяг. Проте, для підприємства постає проблема із вдосконаленням політики збуту. Через це значну роль слід відвести і для правильної організації оплати праці робітників відділів збуту, а також для збереження наявних довготривалих господарських зв’язків. Задля удосконалення політики формування прибутку на  ПАТ «Луцькпластмас» слід дотримуватись регулярного проведення інвентаризації запасів та обладнання з метою виявлення надлишків.

Як ще один фактор зростання прибутку для ПАТ «Луцькпластмас» може слугувати зниження собівартості продукції. Саме у зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Зниження собівартості продукції – необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітанні підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Оскільки одним із резервів зростання прибутку є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів, то доцільним для ПАТ «Луцькпластмас» може стати постійне вдосконалення та дотримання нормативів. Також значний вплив на збільшення прибутку має оновлення фондів. Технічне переозброєння є одним із вирішальних в довгостроковій перспективі питань для досліджуваного підприємства, адже рівень зносу на ньому вже  перетнув  позначку в 50%. Однак з іншої сторони це може призвести до зростання собівартості продукції ПАТ «Луцькпластмас».