Організація виробництва в просторі та часі

 

 

 

 

3.3. Розрахунок  параметрів з організації потокового виробництва допоміжного цеху з виготовлення запасних частин.

Метод організації виробництва  – це певний спосіб виконання виробничого  процесу, який передбачає сукупність відповідних  заходів та прийомів його реалізації. Для методу організації виробництва  особливо важливим є взаємозв’язок  послідовності виконання операцій технологічного процесу  з порядком розміщення обладнання і ступінь  неперервності виробничого процесу.

Розрізняють три методи організації  виробництва

• не потоковий (одиничний);
• потоковий;
• автоматизований.

Потокове виробництво  – високо коефіцієнтний метод  організації виробничого процесу, який передбачає обробку предметів  праці за встановленим найкоротшим  маршрутом з фіксованим часом.

Головною ознакою потокового виробництва є стійка номенклатура випуску однорідної продукції. У потоковому виробництві виражені основні принципи високо коефіцієнтної організації виробничого процесу і, передусім, принципи прямо точності, неперервності. Потокові методи застосовуються в умовах виготовлення значних обсягів продукції протягом тривалого часу переважно у масовому  та велико серійному виробництвах.

Потокове виробництво  є вищою формою реалізації масового виробництва із наступними характерними особливостями:

• розподіл технологічного процесу на певні операції та закріплення їх за конкретними робочими місцями4
• точна визначеність тривалості (синхронність) операцій4
• розміщення робочих місць в послідовність технологічного процесу виготовлення виробу( предметний принцип розміщення);
• оснащення ліній здебільшого транспортними пристроями ( транспортерами, пневмотранспортними засобами, промисловими роботами, маніпуляторами тощо.), які призначені для передання виробів від одного робочого місця до іншого, а також для регулювання ритму потокової лінії.

Основною структурною  ланкою потокового виробництва є  потокова лінія – технологічно та організаційно відокремлена група  робочих місць, на яких виготовляється один або кілька подібних типорозмірів виробів. Потокові лінії бувають різними, тому їх класифікують за певними ознаками:

1. за кількістю найменувань виготовленим на них виробів:

• однопридметні ( постійно-потокові);

• багатопредметні (багато-потокові).

2. за характером руху виробів за операціями:

• неперервно-потокові;
• перервно-потокові.

3. за способом підтримки ритму:

• із регламентованим ритмом;
• із вільним ритмом.

4. за видами застосування транспортними засобами:

• конвертні;
• не конвертні.

5. за характером руху конвеєра:

• неперервні дії;
• періодичної дії.

6. за місцем виконання операції:

• на конвеєрі;
• на спеціально обладнаних робочих місцях.

Для ефективної роботи підприємства вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри і такти, темп, ритм, кількість робочих місць, швидкості руху конвеєра та довжини робочих зон.

Такт потокової лінії  – інтервал часу, за який із лінії  сходять вироби, що пересуваються  послідовно один за одним, тобто це інтервал часу, через який періодично відбувається випуск певної продукції.

               T  еф

r    =      ────                                                                  (3.1)

               B nл

Де r – такт потокової  лінії, хв.;

T  еф – ефективний  фонд часу потокової лінії в плановому періоді, хв.;

B nл – план випуску деталей за даний період часу в натуральному вимірі.

Темп потокової лінії, що виражає кількість продукції, яка зійде з потокової лінії (конвеєра) за одну годину її роботи, визначається  за формулою:

                       60

      T   =    ────                                                              (3.2)

                       r

Якщо предмети праці передають  не по штучно, а транспортними партіями (nm), то вони сходять з лінії за інтервалом часу, що називається ритмом лінії, який визначається за формулою:

R=  rxnm                                                                              (3.3)         

Де  R  - ритми лінії, хв.;

Кількість робочих місць  обчислюється для кожної операції за формулою:

                   ti

PMi    =  ────                                                                    (3.4)

                   R

Де PMi  – розраховано  кількість робочих місць на іншій  операції.

Швидкість руху конвеєра залежить від його такту і відстані між виробами (або центрами двох суміжних місць):

                L

V    =  ────                                                                        (3.5)

                t

де V – швидкість руху конвеєра, м/хв.

L - відстань між центрами  двох суміжних робочих місць  (вироби на конвеєрі), м/хв.

На робочому конвеєрі з безперервним рухом при виконані операції робітника пересувається за ходом конвеєра в межах відведеною йому робочої зони. Після закінчення операції робітник повертається до початку зони і виконує операцію над наступним виробом, який на цей момент підійшов до робочої зони. Довжина робочої зони обчислюється  за формулою:

                 ti

PЗ    = L ────                                                                  (3.6)

                  R

PЗ- довжина робочої зони на іншій операції, м/хв.

Потокове виробництво  має деякі недоліки, а саме

• монотонність та одноманітність праці;
• чутливість до можливих відхилень у постачанні, оснащення та документації, що може спричинити зупинення конвеєра.

Для розв’язання вказаних проблем потокового виробництва було створено автоматичні потокові лінії.

 За допомогою додатка  Д розрахуємо такт та швидкість  конвеєру, чисельність робочих місць.  Визначимо період конвеєра з  графічним зображенням таблиці  розмічальних знаків.

Відомо, шо кількість запасних частин, що виготовляються  на ІнГЗК  у цеху за добу дорівнює 318 одиниць. Норма часу трьох операцій : 21хв.;13хв.;4,5хв. Кількість робочих змін на добу=3 при тривалості зміни у 8 годин. Крок конвеєра = 2 метри.  Перевантаження робочого місця не повино перевищувати 6 %.

Рішення:

  N=318 шт/добу ;                  r=

t₁=21 хв.;                              r=

t₂=13 хв.;                              V=

t₃=4,5 хв.;                             V=,44 метр/хв..

m_зм=3 зміни.;                      С_і= ;

t_зм=8 годин;                         С₁=

l_o=2,0 метри;                        С₂=

перенавантаження              С₃=

роб.місць не більше 6%     С_пр1=5; С_пр2=3; С_пр3=1.

r-?                                         так як перевантаження роб. місць не перевищує

V-?                                       6% ,  значить чисельність працюючих залишаємо      

C_i-?                                       незмінним.

                                             К_з.м.= ;

                                             К_{з.м 1.}= =0,932;  К_з.м.2= К_з.м.3=

 

Будуємо таблицю розмічальних знаків.

Спочатку визначається період конвеєра (П) — комплект знаків, що призначені для його розмітки. За однакової продуктивності всіх робітників, які закріплені за кожною операцією, (П) визначається як найменше загальне кратне з кількості робочих місць на всіх операціях потокової лінії. Період конвеєра використовується для адресування виробів на робочі місця. Стрічка розмічається таким чином, щоб у загальній її довжині період укладався ціле число разів. П=15.

           «Принцип побудови  розмічальних знаків».                                             

№ операції.	кіл-ть  робоч. місць	Кількість    розмічальних знаків.
1.	1.        2.       3.       4.       5.	6   11    7   12       8   13     9    14       10  15
2.	1.        2.       3.	4  7  10  13  5  8  11  14  6  9  12  15
3.	1.	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15