Подолання тіньової економіки – нагальна проблема людства

2. Запровадження «періоду  очікування» для осіб, які не  сплачували страхові внески до  пенсійної системи.

Основна ідея такого заходу, запропонованого експертами Інституту  економічних досліджень та політичних консультацій, – підвищення віку виходу на пенсію для осіб, які не сплачували внески до пенсійної системи, або  сплачували їх не у повному обсязі.

Низький рівень податкової культури, пов’язаний з відсутністю  у суспільстві норм і стандартів поведінки щодо дотримання законодавства  та сплати податків і страхових внесків, значною мірою зумовлений безкарністю  правопорушень у цій сфері. Запровадження  «періоду очікування» частково подолає  практику відсутності санкцій за недотримання норм законодавства. [16]

3. Посилення зв’язку між  фактично сплаченими страховими  внесками та розміром пенсійного  забезпечення.

Основою для забезпечення зазначеного заходу є пенсійна реформа. Разом з тим тінізація оплати праці залишається ризиком для  запровадження накопичувальної  складової пенсійної системи. Оскільки нині схема нарахування пенсій за цією складовою є непрозорою, а  відповідна роз’яснювальна робота серед  населення не проводиться, схильність до перебування у нелегальному секторі  у осіб, які братимуть участь у  пенсійній системі ІІ рівня, може зрости. [16]

4. Посилення відповідальності  за ухилення від сплати податків  і страхових внесків та поліпшення  їх адміністрування. 

Відсутність етичних норм щодо сплати податків та страхових  внесків у суспільстві має  компенсувати запровадження жорстких санкцій за порушення законодавства  у сфері оплати праці. Запровадження  карної відповідальності за невиплату  заробітної плати, у свій час, позитивно  вплинуло на динаміку заборгованості з виплати заробітної плати. Штрафні  санкції за порушення законодавства  про працю в Україні є найнижчими в Європі. Тому підвищенню ризикованості  та вартості використання тіньових схем оплати праці сприятимуть:

• збільшення штрафних санкцій  за ухилення від оформлення трудових відносин між працівником та роботодавцем;

• запровадження карної відповідальності посадових осіб роботодавця  за неоформлення трудових відносин з працівником;

• розширення повноважень  Інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок додержання законодавства  про оплату праці.

Прийняття нормативних актів, запропонованих Міністерством соціальної політики, щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про  працю і мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення є передумовою зниження рівня  тінізації оплати праці. [16]

5. Запровадження індикативної  заробітної плати з метою обчислення  внесків до Пенсійного та інших  фондів соціального страхування. 

Як пропонує Міністерство соціальної політики України, «середня індикативна заробітна плата  не може бути меншою за встановлену  законом мінімальну заробітну плату, збільшену на відповідний коефіцієнт для окремих категорій працівників, зокрема для перших керівників підприємств, установ та організацій такий  коефіцієнт дорівнює 5, для головних бухгалтерів – 3, для працівників  – 2».

На нашу думку, цей захід  взагалі не спрямований на детінізацію оплати праці. Внаслідок його реалізації збільшиться навантаження на заробітну плату – підприємства, які сплачують працівникам заробітну плату легально, хоча й невелику, повинні будуть сплачувати більші страхові внески. Підприємства, які легально не сплачують заробітну плату, не почнуть її сплачувати, оскільки умови перебування у нелегальному секторі не погіршаться. Таким чином, запровадження індикативних заробітних плат збільшить Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрями подолання навантаження на легальний бізнес та має ризик подальшої тінізації економіки.

  Отже, щоб ухвалити зазначений законопроект, необхідно оцінити його потенційний вплив на рівень тіньової економіки з метою попередження подальшої тінізації доходів фізичних осіб, передбачити додаткові превентивні заходи щодо запобігання тінізації доходів. [16]

 

 

Детінізація земельних відносин

У контексті земельної  реформи детінізація земельних  відносин є однією з передумов  забезпечення ефективного функціонування ринку землі. Зменшенню рівня  тінізації земельних відносин сприятимуть: інвентаризація земельних ресурсів; удосконалення методичних підходів до грошової оцінки земель; створення  електронного загальнодержавного кадастру землі. Такі кроки необхідно здійснити  з метою удосконалення земельних  відносин у Програмі економічних  реформ України на 2010–2014 рр. Крім того, формуванню прозорого ринку землі  та детінізації земельних відносин сприятимуть наступні заходи. [2, с. 10]

1. Зняття мораторію на  продаж земель сільськогосподарського  призначення (за умов завершення  інвентаризації земель і формування  кадастрово-реєстраційної системи), що зменшить мотивацію значної  кількості суб’єктів господарювання  до використання тіньових і  корупційних схем переведення  земель сільськогосподарського  призначення до інших категорій земель. [2, с. 10]

2. Забезпечення прозорої  діяльності органів державної  влади та місцевого самоврядування  у прийнятті рішень щодо передання  у власність або користування  земельних ділянок державної  та комунальної власності. [2, с. 10]

3. Гарантування вільного  доступу фізичних і юридичних  осіб до інформації про вільні  земельні ділянки та генеральні  плани населених пунктів, що  сприятиме залученню ширшого  кола учасників до земельних  аукціонів. Це створюватиме умови  для формування ринкових засад  під час продажу та відведення  в оренду земель державної  та комунальної власності, наблизить  ціни продажу земельних ділянок  державної та комунальної власності  до ринкових, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету. [2, с. 10]

4. Вдосконалення процедур  реалізації спільних інвестиційних  проектів, пов’язаних з будівництвом  на земельних ділянках державної  або комунальної власності, учасниками яких є суб’єкти державної чи комунальної власності спільно з приватними інвесторами. [2, с. 10]

5. Використання технологій  космічного зондування, що прискорить  інвентаризацію земель, забезпечить  повноту та точність даних  у державному земельному кадастрі. Крім того, методи космічного  зондування необхідно запроваджувати  для систематичного контролю  цільового використання земель, визначення структури та площ  посівів основних сільськогосподарських культур. [2, с. 10]

6. Вдосконалення нормативних  актів з інвентаризації земель  у частині запровадження дієвих  процедур, які б виправляли помилки  у державному земельному кадастрі  у разі виявлення невідповідності  фактичних меж ділянок тим,  що зазначені у кадастрі, з  метою недопущення «легалізації»  правопорушень, пов’язаних із  самовільним захопленням земельних  ділянок або їх нецільовим використанням. [2, с. 10]

7. Спрощення процедур  передання у власність або  оренду земельних ділянок промисловості,  на яких розташовано об’єкти  нерухомого майна, що перебувають  у власності фізичних або юридичних осіб. [2, с. 10]

Отже, на сучасному етапі тіньова економіка відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства, як негативну так і позитивну за допустимого її рівня. Проте, реальний рівень тіньової економіки в Україні перевищує допустиме значення і становить загрозу національній безпеці держави.

З огляду на це, Україні необхідно розробити чітку довгострокову програму з детінізації економіки зі суворим контролем її виконання.

Реалізація зазначених заходів щодо подальшої детінізація економіки не лише сприятиме формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, процесу демократизації суспільства загалом, а й забезпеченню відродження та ефективного розвитку вітчизняного підприємництва.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Поширення тіньової економіки  негативно позначається на дієвості механізмів та інструментів глобального  управління, управління національними  економіками. Тінізація економічних  відносин має специфічний вплив  на економіку України. Зовнішні кризові  явища спричинюють масштабне  вилучення капіталів з офіційної  економіки, що поглиблює її кризовий стан.

Високий рівень тінізації  економіки України зумовлений несприятливим  інституційним середовищем ведення  бізнесу. Найістотнішими чинниками  тінізації національної економіки  є: суперечливість та дублювання законодавчої й нормативно-розпорядчої бази; недієвість організаційно-інституціональних механізмів антикорупційного законодавства; недосконалість судової та правоохоронної систем; неефективне адміністрування податків; ускладнений доступ до земельних  ресурсів; високий рівень злочинності; відсутність історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної  поведінки у суб’єктів господарювання та громадян.

Основними напрямами детінізації ринку праці є:

• перерозподіл обсягів  страхових внесків між працівником  та роботодавцем ;

• запровадження «періоду очікування» для осіб, які не сплачували страхові внески до пенсійної системи;

• посилення зв’язку  між фактично сплаченими страховими внесками та розміром пенсійного забезпечення;

• посилення відповідальності за ухилення від сплати податків і  страхових внесків та поліпшення їх адміністрування.

До напрямів детінізації ринку землі варто віднести:

• зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (за умов завершення інвентаризації земель та формування кадастрово-реєстраційної  системи);

• запровадження прозорості діяльності органів державної влади  та місцевого самоврядування у прийнятті  рішень щодо передання у власність  або користування земельних ділянок  державної та комунальної власності;

• забезпечення вільного доступу  фізичних та юридичних осіб до інформації про вільні земельні ділянки та генеральні плани населених пунктів;

• використання технологій космічного зондування, що прискорить інвентаризацію земель, забезпечить  повноту та точність даних у державному земельному кадастрі, здійснюватиме  систематичний контроль цільового  використання земель, визначення структури  і площ посівів основних сільськогосподарських  культур;

• вдосконалення нормативних  актів з інвентаризації земель у  частині запровадження дієвих процедур, які б виправляли помилки у  державному земельному кадастрі у разі виявлення невідповідності фактичних  меж ділянок тим, що зазначені  у кадастрі, з метою недопущення  «легалізації» правопорушень, пов’язаних із самовільним захопленням земельних  ділянок або їх нецільовим використанням;

• спрощення процедур передання  у власність або оренду земельних  ділянок промисловості, на яких розташовано  об’єкти нерухомого майна, що перебувають  у власності фізичних або юридичних  осіб.

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Варналій З.С. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації [Текст] / Захарій Степанович Варналій ; – Київ : Вид-во НІСД, 2006. – 576 с.
2. Державна земельна політика в Україні: стан і стратегія розвитку // Національна безпека і оборона. – 2009. – No 3. – С. 8
3. Ерке, Ю.Пропозиції щодо детінізації економіки України [Текст] / Юрій Ерке – К. : Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2011. – 23 с

4. Корягина Т. Теневая экономика в России. Истоки и структурные изменения [Текст] / Татьяна Ивановна Корягина – 1997. – № 1. – С. 39.

5. Мазур І. Детінізація економіки України: теорія та практика : [Текст] / Ігор Мазур. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 239 с
6. Мазур, І. І. Мотивація суб’єктів тіньової економічної діяльності [Текст] / Іван Іванович Мазур // Економічна теорія. – 2006. – № 4. – C. 40–54
7. Николаева М.И. Теневая экономика: методы анализа и оценки (обзор работ западных экономистов) [Текст] / М.И. Николаева, А.Ю. Жевгаков. – М. : Изд-во "ЦЭМИ АН СССР, 1987.235 – С.
8. Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження [Текст] / Олександр Валентинович Турчинов;  – Київ : Вид-во АртЕк, 1995. – 300 с.
9. Флейчук, М. І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: теоретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації [Текст] / Марія Ігорівна Флейчук. – Львів: Ахілл, 2008. – 660 c.
10. Харазішвілі, Ю. М. Вимірювання тіньового ВВП за допомогою функцій сукупного попиту та сукупної пропозиції [Текст] / Юрій Михайлович Харазішвілі // Економіка України. – 2007. – № 1. – С. 57–63.
11. Feige Edgard L. (1990). Definining and Estimating Underground and Informal Economies:
12. The New Institutional Economic Approach, World Development, 18. – № 7. – P. 990.
13. Schafer W. Gleichgewicht, Ungleichgewicht und Schattenwirtschaft // Schattenokoekonomie: Theoretische Grundlagen und wtrtschaftspolitische Konsequenzen. Gottingen, 1984. – S. 40
14. Schneider, F. Shadow Economies: Size, Causes, and Consequences / F. Schneider, D. Enste // Journal of Economic Literature. – 2000. – Vol. 38. – № 1. – P. 77–114.
15. Global Corruption Barometer / Transparency International [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/gcb/2010/results
16. Детінізація особистих доходів громадян. – К. : Міжнародний центр перспективних досліджень, 2004. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.icps.com.ua/files/articles/37/83/ SO_2_Bringing%20personal%20incomes%20out%20of%20the%20shadows_UKR.pdf
17. Енергобаланс. Держстат України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/pr/etgv/etgv_u/elbal_u.html
18. Конкурентоспроможність України: оцінка Всесвітнього економічного  форуму (за Звітом про глобальну конкурентоспроможність 2010-2011 рр.):  аналіт. записка / Департамент економічного аналізу та прогнозування Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=71439
19. Корупція та тіньова економіка. Джей Піл Чоі (JAY PIL CHOI) (Мічиганський державний університет), Марсель Тум (MARCEL P. THUM) (Дрезденський технологічний університет) – 2006.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. dialogs.org.ua / crossroad_full.php? m_id=7953.
20. Опрос на тему: “Теневая экономика в Украине”/  ИАА “Маркетинг и Консалтинг”  центр исследований корпоративных отношений. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.iamik.ru.
21. Тіньова економіка як негативний фактор економічної безпеки/ Бородюк В., Турчинов Л., Приходько Т. Оценка масштабов теневой экономики и её влияние на динамику макроэкономических показателей // Экономика Украины. - 1996. - №11. - С. 4-16. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.referat.repetitor.ua/.