Сутність, форми, фактори, основні напрямки міжнародного поділу праці на сучасному етапі

             Експорт-імпорт товарів з країнами світу протягом 2006-2008 років

Показники, млн. дол США	2006	2007	2008	Всього
Експорт	38368	49296,1	66954,4	154618,5
Імпорт	45038,6	60618	85535,3	191191,9

 

      Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, унесених в Україну, у 2006р. становив 16890 млн. дол. США., тоді як у 2008 р. цей показник становив 29542,7млн. дол. США, тобто спостерігаємо збільшення обсягу прямих інвестицій протягом 2006-2008 рр. на 12652,7 млн. дол. США (74,37 %).

Тоді як інвестиції з України протягом 2006-2008рр. зросли на 5977,1 млн. дол. США. Таким чином спостерігаємо позитивну тенденцію до збільшення обсягів інвестицій в Україну і негативне тяжіння до вкладення коштів у іноземне виробництво.

 

                                                                                                                    Таблиця 4.

                        Обсяги прямих інвестицій протягом 2006-2008 років

Рік	Прямі інвестиції в Україну, млн. дол. США	Прямі інвестиції з України, млн. дол. США
2006	16890	219,5
2007	21607,3	243,3
2008	29542,7	6196,6
Всього	68040	6659,4

 

       Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. Майже половина загального обсягу інвестицій належить інвесторам трьох країн: Кіпру (21,5%), Німеччини (16,5%) та Нідерландів (10,0%). У десятку найбільших інвесторів української економіки також входять: Російська Федерація, Австрія, Сполучене Королівство, Франція, Сполучені Штати Америки, Віргінські Острови, Британські та Швеція.

Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості - 22,5% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у тому числі переробної - 19,3%. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій унесено у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів; хімічну та нафтохімічну промисловість, а також машинобудування.

      Прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру. "Статистична інформація"

Таким чином спостерігаємо відкритість національної економіки, що зумовлює значний вплив іноземного капіталу на українські галузі виробництва, тоді як український капітал значною частиною йде не на інвестування національного виробництва, а "тікає" за межі держави.

       Для розкриття ситуації, що пов’язана із територіальним поділом праці в Україні та його ефективністю розглянемо наступні показники.

У 2007р. порівняно з 2006р. реальний валовий внутрішній продукт становив 107,3%. Тобто спостерігаємо позитивну тенденцію.

 

Рисунок 2. Зміни реального ВВП протягом 2006-2007рр. (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

    Показник ВВП в Україні у 2007 році є стабільніший, ніж у попередньому, але зростання ВВП у 2007р. відбулося в основному за рахунок збільшення валової доданої вартості у торгівлі, переробній промисловості, транспорті та зв’язку.

      У той же час у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві спостерігалося зниження обсягів валової доданої вартості, а у добувній промисловості відбулося скорочення темпів її зростання. "Статистична інформація про соціально-економічне становище України"

У 2008р. порівняно з 2007р. реальний валовий внутрішній продукт становив 102,1%. "Статистична інформація" Таким чином спостерігаємо позитивну тенденцію зміни показника реального валового внутрішнього продукту.

                                

Рисунок 3. Зміни реального ВВП протягом 2007-2008рр. (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

 

       У 2007 р. показник валового внутрішнього продукту є більшим ніж у 2008р., тобто спостерігаємо негативну тенденцію зміни валового внутрішнього продукту. У 2008 році показник валового внутрішнього продукту значно змінюється протягом всього року, тобто є нестабільним.

      Таким чином в Україні наявна негативна тенденція, оскільки позитивна зміна валового внутрішнього продукту зумовлена скороченням суспільно важливих галузей промисловості і збільшення валової доданої вартості у торгівлі, переробній промисловості, транспорті та зв’язку. У виробництві не прослідковується використання надбань науково-технічного прогресу, тобто українська продукція не може бути реально конкуренто спроможною на світовому ринку.

 

      2.4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

    

      У складі колишнього Радянського Союзу економіка України розвивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці, міждержавні господарські зв'язки були відсутні майже повністю. У цього явища були такі причини:

ідеологічні особливості радянської економіки;

обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість розвитку прогресивних форм, зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита ринкова економіка;

багаті природні ресурси союзних республік і загальносоюзний поділ праці;

політична ізоляція Радянського Союзу;

командно-адміністративна система управління та відповідна їй система економічних відносин: державна власність, яка ототожнювалася з суспільною; державний план без врахування ефективності використання ресурсів;

монополізація багатьох галузей виробництва;

система зовнішньоекономічних зв'язків, яка відокремлювала внутрішню економіку від світового господарства.

        Сьогодні склалися об'єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

значна зміна системи економічних відносин;

прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньоекономічні зв'язки та зовнішньоекономічну діяльність;

прискорення світового науково-технічного прогресу;

необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;

структурна перебудова галузей народного господарства;

визнання України та входження її в міжнародні організації.

          Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МПП необхідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків у розвитку народного господарства.

      Для ефективного включення України у глобальні економічні структури і процеси необхідно створити ряд передумов. Серед них слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення економіки України у глобальні процеси та структури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки.

 

         2.5. Можливості участі України в міжнародному поділі праці

     

      Розбудова незалежної України об'єктивно потребує входження її у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин на принципах рівноправності та взаємної вигоди у співробітництві.

Дипломатичне визнання молодої Української держави більшістю країн світу прискорює й урізноманітнює розвиток її зовнішньоекономічних відносин. Однаковою мірою це стосується як молодих незалежних країн, що утворилися на основі колишнього СРСР і переходять до ринкового тину відносин, так і держав розвинутої ринкової економіки та країн, що розвиваються.

Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство і розвитку її міжнародних відносин безпосередньо випливає передусім з потреб використання у національній системі відтворення міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ринкової економіки країни з метою її розвитку і зростання багатства суспільства. Така необхідність сприяє формуванню ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв'язки в процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс екологічних проблем, що розв'язуються спільними зусиллями. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можливості у створенні належних умов для задо­волення життєвих потреб народу України.

Стан ресурсного самозабезпечення України і розвиток її експортного потенціалу Подальша інтеграція економіки України у світове господарство, її ефективність великою мірою залежать від наявних ресурсів країни, які є основним елементом економічного потенціалу. Перш ніж дати характеристику останнього, нагадаємо, що площа України становить 603,7 тис. км2. Це приблизно дорівнює території таких європейських країн, як Франція та Швейцарія разом узяті.

       Чисельність населення країни у 2009 р. становила 46053,3 тис. чоловік, що не набагато менше ніж у Великобританії та Франції. Трудові ресурси України в 2009 р. становили 20321,6 тис. чоловік. Спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою налічується 6,8 млн. чоловік, що становить майже 30% усіх трудових ресурсів країни.

       Україна має великі запаси корисних копалин і надзвичайно вигідне територіальне поєднання сировинних родовищ. Країна володіє значними покладами вугілля, залізної та марганцевої руд, сірки, ртуті, титану, урану, мінеральних солей.

       Україна забезпечена власними ресурсами газу на 22%, нафти - на 8%. Як зазначалося на колегії Державного комітету з нафти і газу, видобуток нафти в Україні в 2010 р., за прогнозами, становитиме 7-7,5 млн. т, газу - 30-31 млрд. м3. Тим часом тільки при нинішніх витратах палива країні потрібно кожного року мати 57-60 млн. т нафти та 115-120 млрд. м3 газу, що змушує нас імпортувати велику кількість вуглеводів, котрі постійно дорожчають на ринках збуту. За таких умов енергетична програма країни має бути зорієнтована передусім на підвищення ефективності власного енергетичного комплексу, розвиток енергозберігаючих технологій, на структурну перебудову економіки. Іншого шляху немає. Тут можна послатися на досвід Японії: значно зменшивши і постійно витримуючи за останні 15 років річне нафто-споживання на рівні близько 50 млн. т, країна збільшила при цьому промислове виробництво майже вдвічі.

       Донбас може забезпечити Україну не тільки вугіллям, а й газом, істотно послабивши залежність країни від зовнішніх джерел надходження. Так, за підрахунками вчених, українська частина вугільного басейну зосереджує понад 1,3 трлн м3 метану, який нині є серйозним ворогом гірників та екології.

Продовольчі ресурси України достатні не тільки для повного задоволення потреб населення, а й для поставки за її межі.

      Економіка України забезпечується продукцією власного виробництва на 82%.

        Існують усі передумови для становлення України як процвітаючої незалежної держави. До них можна передусім віднести:

а) Наявність промислових, сировинних і водних ресурсів, чорноземів, що дає змогу повністю забезпечити населення продуктами харчування.

б) Потенційну здатність кадрів до висококваліфікованої і наукоємної праці, яка може бути реалізована у короткий час за рахунок активізації сильніших ринкових стимулів до праці.

 в) Вигідне географічне положення, вихід до моря, сприятливий клімат, різноманітна й мальовнича природа.

       Таким чином, проведений аналіз  дає можливість зробити висновок, що Україна має достатні трудові  й природні ресурси, сировинну  базу та виробничі потужності, необхідні для її розвитку як незалежної, суверенної держави, інтеграції у світову співдружність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                    Висновки

   

            У курсовій роботі я розглянула поняття міжнародного поділу праці, як вищого ступеня суспільного поділу праці, який є основою міждержавних економічних відносин і об’єктивною умовою загальної економічної взаємозалежності та проблеми участі у ньому України. Він передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах. Головним напрямком розвитку міжнародного поділу праці стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва, що є формами міжнародного поділу праці і виражають його сутність. Поняття "міжнародний поділ праці" відображає явища та процеси поділу праці між суб’єктами різних країн і на наддержавному рівні. Грандіозні економічні, політичні та соціальні процеси останніх десятиліть суттєво вплинули на міжнародний поділ праці. Головним напрямком його розвитку стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва.

       Таким чином розвиток міжнародного поділу праці обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці і зниження витрат виробництва.

Сьогодні Україна, як незалежна держава, має всі передумови для економічного розвитку. Цьому сприяють не лише природні умови, а й вигідне географічне розташування на перехресті торгових шляхів.

      Україна є виробником ряду конкурентоспроможних на міжнародному ринку товарів і володіє значним банком унікальних технологій та наукових розробок, реалізація яких відкриє резерв нових можливостей для власного і світового прогресу. Запуск супутника Землі "Січ" ввів Україну до клубу космічних держав. Літак "Мрія" та інші вироби заводу ім. О. Антонова, електронні мікроскопи, різних типів і класів кораблі, найпотужніші в світі преси, турбіни та дизельні двигуни - все це є на виробничому конвеєрі України. Як і висококласні тепловози, автомобілі багатьох класів і різного призначення.