Організація і методика внутрішнього аудиту

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

Кафедра бухгалтерського обліку і  аудиту

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

З дисципліни: Організація і методика аудиту

На  тему: «Організація і методика внутрішнього аудиту»

 

 

 

 

 

 

                                                              Виконала студентка ІV курсу 
                                                                        Групи ОА-6.082 
                                                                        Обліково-економічного факультету 
                                                                        Баукіна Інна Олександрівна  
                                                                      

                                                              Науковий керівник:

                                                              Мариніч Ілья Олександрович 
 
 
 

 

Київ-2011

Зміст

 

 Вступ ………………………………………………………………….…….……3

Розділ 1. Теоретичні аспекти внутрішнього аудиту…………….…..……..5

 1.1. Поняття внутрішнього аудиту………………………………….…..…….5

1.2. Класифікація внутрішнього аудиту…………………………….……….11

1.3. Об’єкти внутрішнього аудиту………………………………….………..13

1.4. Мета, функції та завдання внутрішнього аудиту……………….……….15

Розділ 2. Організаційні та методологічні аспекти внутрішнього аудиту……………………………………………………………………….….24

 2.1. Організаційна структура внутрішнього аудиту на підприємстві……24 

 2.2. Планування внутрішнього аудиту………………………………………26

 2.3. Типи структур апарату внутрішнього аудиту…………………………29

 2.4. Етичні принципи та професійні стандарти внутрішнього аудиту……34

 2.5. Склад служби внутрішнього аудиту……………………………………41

 2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту…………………………….43

 Висновки та  пропозиції ……………………………………………………..49

 Список використаних джерел………………………………………………51

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Діяльність підприємств  в сучасних умовах, яка пов’язана  з деякою законодавчою невизначеністю відносно майбутнього та перспектив їх подальшого розвитку, супроводжується  різноманітними ризиками. Перед керівниками  підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання  ефективної системи управління. В  цих умовах зростає роль системи  внутрішнього аудиту.       Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.  Внутрішній аудит є важливою функцією управління, яка охоплює облік, фінансовий аналіз і контроль, порівняння і оцінку фактично досягнутого результату з поставленою метою і задачами підприємства. Внутрішній аудит систематично контролює діяльність всіх об’єктів управління, виявляє причини відступу від стандартів, відхилення від цілей поставлених перед конкретним об’єктом, що сприяє оперативному усуненню виявлених порушень. Організація внутрішнього аудиту як функції управління підприємством має на увазі строгу регламентацію своєї діяльності, визначення прав, обов'язків і відповідальності фахівців, кваліфікаційні вимоги, взаємостосунків з підрозділами і персоналом підприємства.          Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.   Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцненню його фінансового стану.            Метою даної роботи є висвітлення основних питаннь організації внутрішнього аудиту на підприємстві.      Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.      Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретичні аспекти  внутрішнього аудиту  

1. Поняття внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єкті в інтересах  його власників і регламентована його внутрішніми документами система  контролю над дотриманням установленого  порядку ведення   бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішнього контролю [4,c.14]. 

Підвищення загального рівня якості управлінських кадрів і професійної підготовки менеджерів господарюючих суб’єктів стає актуальним на сучасному етапі господарювання. З метою більш ефективного управління створюється служба внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми.      З розширенням повноважень і набуття досвіду господарювання власника, керівника підприємства все частіше на підприємствах зустрічаються відділи внутрішнього аудиту. Такий структурний підрозділ об'єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль - внутрішній аудит - достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності чинному законодавству, встановленим нормативам і стандартам.       Потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю за станом обліку має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ.      Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед усіх елементів управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль, аналіз, стимулювання) саме контроль дає реальну оцінку стану підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю вимогам ринкових перетворень потребує удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що власник або керівник хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи фірми, але персонал не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.       Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності структурних підрозділів підприємства, в зв'язку з чим вона відчуває потребу в інформації, що формується на більш низькому рівні. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення на допомогу приходять внутрішні аудитори, які допомагають їм: забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають "зони ризику", можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та "посилити" слабкі сторони в системах управління. їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами управління. Внутрішній аудит є одним із способів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділів підприємства.        Під внутрішнім аудитом розуміється організована на підприємстві, діюча в інтересах його керівництва та (або) власників і регламентована внутрішніми нормативними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу, та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю.       Потреба у створенні внутрішнього аудиту в Україні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств. Робота фахівців внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої зовнішньої і, перш за все, внутрішньої звітності. Працівники бухгалтерських служб територіально відокремлених структурних підрозділів, дочірніх і залежних підприємств не завжди дотримуються єдиної методики ведення бухгалтерського, і особливо його підсистеми — управлінського обліку. Внаслідок відсутності єдиного методологічного підходу одні й ті ж операції відображаються по-різному, що може стати причиною недостовірності консолідованої звітності. Недостовірність звітності, у свою чергу, не дає змоги керівництву оцінити реальне фінансове становище господарюючого суб'єкта в цілому і правильно визначити напрями його подальшого розвитку. Крім того, фахівці служби відділу внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.    Внутрішній аудит здійснюється спеціально створеним на підприємстві підрозділом, який, як правило, підпорядковується у функціональному аспекті Раді директорів, аудиторському комітету або Загальним зборам власників підприємства. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються власником і керівництвом підприємства залежно від: складу та специфіки діяльності, масштабів показників діяльності, наявної системи управління, стану внутрішнього контролю тощо.            Одним із напрямів діяльності внутрішніх аудиторів може бути організація й удосконалення документообігу на підприємстві. Зокрема, у процесі спостереження за оформленням документів з реалізації готової продукції або товарів, внутрішні аудитори можуть визначити "слабкі місця" (якщо вони є), що дає змогу удосконалити чи розробити більш ефективну систему руху документів, правильно розподілити роботу між працівниками, що в цілому впливає на ефективність процесу реалізації.  Іншим напрямом може бути вивчення системи підбору персоналу. У цьому разі аудитор вивчає методи, що використовуються на підприємстві для підбору кадрів (підприємство може скористатися послугами засобів масової інформації, кадрових агентств, використовувати особисті зв'язки співробітників). Фахівець з внутрішнього аудиту вивчає систему тестування, що застосовується для визначення рівня кваліфікації претендентів і його відповідності вакантній посаді. Після проведеного дослідження, збору інформації аудитор надає рекомендації для розробки більш ефективної системи добору кадрів. Старанність і виважений підхід до цього процесу безпосередньо впливають на подальший виробничий процес господарюючого суб'єкта, організацію його роботи, ефективність роботи в цілому, та підрозділів зокрема. 

Місце служби внутрішнього аудиту в системі внутрішньогосподарського контролю визначається її взаємозв'язками з іншими службами та підрозділами підприємства.

Взаємозв'язок служби внутрішнього аудиту з іншими службами та підрозділами підприємства

Таблиця 1.1.1.

Підрозділ підприємства	Форма взаємозв 'язку
Дирекція	Аудитор отримує  від керівництва підприємства для  виконання накази, розпорядження, вказівки, плани тощо, а надає результати перевірок, аналізу, оцінки діяльності, рекомендації, висновки тощо
Відділ постачання та збуту	Аудитор контролює  стан матеріально-технічного забезпечення, ефективність укладених угод з придбання запасів, звіти про витрачання матеріалів на виробництво, відпуск матеріалів на сторону, акти приймання та списання запасів; підтверджує обґрунтованість надходження та списання запасів, консультує з питань складання договорів, заповнення бланків обліку та звітності, проведення й оформлення процесу і результатів інвентаризації
Матеріальний  склад	Аудитор контролює  рух запасів, обґрунтованість і  своєчасність їх оприбуткування та списання, наявність карток складського обліку, матеріальних звітів, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, вимог, наявність договорів про матеріальну відповідальність, правильність зберігання, забезпеченість збереженості запасів, справність вагового та вимірювального обладнання; консультує з питань раціонального складання та оформлення первинних документів; інформує про зміни в обліку та звітності
Виробничі цехи	Аудитор контролює  виробничі звіти, накладні на відпуск  сировини у виробництво, відповідність  фактичного виходу продукції плановим нормативам, обґрунтованість застосування норм природного убутку; перевіряє обґрунтованість віднесення витрат на виробництво продукції, заповнення журналів технічного огляду та якості; проводить оцінку виробничої діяльності підприємства, дотримання технічної дисципліни, своєчасності та правильності відображення виробничих операцій у первинних документах; інформує про зміни норм, нормативів та розрахункової собівартості продукції
Планово-економічний відділ	Аудитор перевіряє наявність  діючих норм і нормативів, звітів про виконання планових завдань з виробничої, фінансової і комерційної діяльності, планових відпускних цін на продукцію, що виготовляється, штатного розкладу та Положення про фонд споживання; інформує про допущені відхилення в частині оформлення первинної документації; консультує з питань внесення змін і доповнень до Положення про оплату праці та фонд споживання, складання розрахунку цін
Відділ бухгалтерської служби	Аудитор перевіряє документи, що підтверджують достовірність бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності, обґрунтованість розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами, дебіторами, кредиторами тощо; надає матеріали перевірок інвентаризації, аналізу; інформує про зміни в податковому законодавстві, законодавстві з бухгалтерського обліку та звітності

 

Отже, рекомендації і висновки внутрішніх аудиторів повинні сприяти  скороченню витрат і підвищенню ефективності діяльності підприємства, цим самим  створюючи умови для реалізації його генеральної стратегії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Класифікація внутрішнього  аудиту

Внутрішній аудит організовується  з урахуванням його специфіки  на кожному підприємстві, тому на практиці виникають різні види внутрішнього аудиту (Рис.1.2.1.).

 

 

 

Рис. 1.2.1.

Операційний (управлінський) аудит включає в себе [2,c.191]:

а) функціональний (між функціональний) аудит систем виробництва та управління — це аудит, який проводиться з  метою оцінки якості виконання функцій  виробництва та управління будь-яким підрозділом (посадовою особою підприємства);          б) організаційно-технічний аудит систем виробництва та управління — це аудит різних ланок систем виробництва та управління на предмет організаційної i технічної діяльності їх функціонування;     в) всебічний аудит системи виробництва i управління — це поглиблений аудит, який проявляється в сукупності з організаційно-технічним функційним аудитом систем виробництва та управління та контролем елементів i процесів, що пов’язують підприємство з зовнішнім середовищем.           Аудит на відповідність вимогам поділяється на два підвиди:    а) аудит на відповідність принципам, який включає процедури аудиторського контролю з точки зору дотримання (виконання) підприємством законів i підзаконних актів i приписів апаратом управління підприємства;           б) аудит на відповідність доцільності, який включає процедури аудиторського контролю діяльності посадових осіб на предмет раціональності, розумності, обґрунтованості та корисності їх діяльності.  Аудит фінансової звітності поділяється на:     а) плановий, який проводиться в межах затвердженого плану роботи; б) позаплановий, який здійснюється на вимогу власника, керівника підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Об’єкти внутрішнього  аудиту

У спеціальній економічній  літературі українські і зарубіжні  вчені виділяють такі об'єкти внутрішнього аудиту:           - ведення бухгалтерського обліку, достовірність звітності;     -стан майна, забезпеченість власними засобами: фінансова стійкість;   -платіжна спроможність;          -система управління підприємством;        -якість роботи економічних і технічних служб, оподаткування, планування;             -нормування; стимулювання;         -внутрішньогосподарський контроль;        -організація і технологія виробництва;        -процеси господарської діяльності;        -проектно-кошторисна документація, виконавча дисципліна та ін.     Проте такий об'єкт внутрішнього аудиту, як "ведення бухгалтерського обліку", деякі джерела розглядають як вид послуг зовнішнього аудиту, а не об'єкт внутрішнього аудиту.         До об'єктів організації внутрішнього аудиту належать аудиторські номенклатури. Під аудиторською номенклатурою розуміють перелік інформації, котра є в законодавчих актах, нормативних документах, кошторисах, зафіксованих фактах, які використовують у процесі аудиту для підготовки управлінських рішень. Склад номенклатури формується залежно від характеру діяльності господарства.      Кожний окремий об'єкт внутрішнього аудиту потребує індивідуального підходу до використання прийомів аудиту, що є елементами його методу. Від політики і стилю управління залежать напрямки внутрішнього аудиту, глибина дослідження тих чи інших об'єктів внутрішнього контролю.   Використання ЕОМ в аудиті впливає не тільки на технологію аудиторського контролю, а й на його методологію. Зокрема, на методологію внутрішнього аудиту впливають підходи до процесу комп'ютеризації аудиторської діяльності.           Системи комп'ютеризації аудиторської діяльності повинні складатися з таких компонентів: економіко-математичних; економіко-організаційних та інформаційних моделей, які відображають процес аудиту; технічних, програмних, інформаційних й інших засобів, які забезпечують реалізацію моделей. Відповідно комп'ютерна система складається з функціональної і забезпечувальної частин. Функціональна частина містить у собі сукупність методик, методів і способів виконання аудиту, відображених в інформаційних і методичних моделях, стандартах, нормах тощо. Забезпечувальна частина передбачається для реалізації функцій аудиту, тому вона повинна складатися з інформаційного, програмного, технічного та іншого забезпечення.         Успішна реалізація завдань раціональної організації внутрішнього аудиту потребує певних умов і передумов. Основною умовою є те, що за останні роки, й особливо після введення у дію Закону України "Про аудиторську діяльність", формується сприятливе середовище для запровадження нових форм контролю, адекватних ринковим відносинам. З кожним роком підвищується кількість наукових праць з аудиту, дослідження поглиблюються, зростає їх практична значущість.     Для документування роботи досвідчені аудитори ведуть свої особисті робочі записи у журналі.         Після того як аудитор отримав детальне уявлення про структуру внутрішнього контролю клієнта, він може оцінити ризик неефективності цієї системи.

 

 

 

 

 

1.4. Мета, функції та завдання внутрішнього аудиту

Для кращого розуміння  суті внутрішнього аудиту доцільно розглянути його відмінності від зовнішнього  аудиту (табл.1.4.1.) [ 4, c.225 – 226 ].

Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

Таблиця 1.4.1.

Ознака	Внутрішній аудит	Зовнішній аудит
1	2	3
1.Мета і завдання	Визначає керівництво  підприємства	Визначається договором
2.Замовник	Керівництво	Власники (акціонери)
3.Види послуг	Визначає керівництво  підприємства, беручи до уваги потреби  управління	Визначається договором  на аудиторські послуги
4.Об’єкти аудиту	Залежать тільки від господарсько–фінансової  діяльності підприємства і визначаються керівником	Залежать від господарсько–фінансової  діяльності суб’єктів перевірки  і визначаються договором
5.Характер діяльності	Виконавча діяльність	Підприємницька діяльність
6.Організація служби	Окрема служба внутрішнього аудиту або в складі іншого структурного підрозділу	Аудиторська фірма або  аудитор, зареєстрований як фізична  особа (підприємець)
7.Організація роботи аудитора	Виконання конкретних завдань  керівництва	Визначається керівництвом аудиторської фірми або аудитором  самостійно
8.Суб’єкти аудиту	Штатні працівники підприємства	Незалежні аудитори
9.Регламентація аудиту	Регламентується керівництвом підприємства	Регламентується Законом  «Про аудиторську діяльність», міжнародними і національними нормативами
10. Кваліфікація	Вища або середня спеціальна освіта	Вища освіта та наявність  сертифіката аудитора
11.Оплата праці	Нарахування зарплати згідно зі штатним розкладом підприємства	Нарахування зарплати згідно з діючим положенням про оплату праці  аудиторської фірми або договору
12.Відповідаль-ність	Перед керівництвом підприємства	Перед замовником і перед  третіми особами
13.Наявність ризику	Ризик бізнесу підприємства, втрати репутації	Ризик бізнесу аудиторської фірми, аудиторський ризик
14.Подання звітності	Керівництву підприємства	Замовнику (власнику, акціонерам), може бути опублікована
15.Зміст і форми звіту	Акт перевірки та інші звітні документи визначає керівництво  підприємства	Аудиторський висновок за змістом і формою повинен відповідати  вимогам АПУ, інші форми звітності  погоджуються між аудитором і  замовником