Аграрна революція як складова промислового перевороту в Англії

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І Аграрна революція як складова промислового перевороту в Англії………………………………………………………………………………7

РОЗДІЛ ІІ Перетворення у сільському господарства в процесі аграрної революції………………………………………………………………………....11

РОЗДІЛ ІІІ Проблема огородження в ході аграрної революції в Англії……19

РОЗДІЛ ІV Наслідки аграрної революції в Англії……………………………22

ВИСНОВКИ..........................................................................................................26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………...…28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми полягає в тому, що саме даний період вважається своєрідним трампліном переходу Англії до нового етапу економічного розвитку. Англія у XVIII ст. стала на шлях перетворень в галузях промисловості, морських перевезень та сільського господарства. Цей виток був як ланцюгова реакція розпочавши з модернізації, завдяки якій робота на підприємствах та сільських господарствах стала швидшою та значно ефективнішою. В результаті відбулися зміни що вивели сільське господарство на новий рівень розвитку і змінили хід аграрних процесів в Англії. А географічне розташування країни та її дипломатичні стосунки з іншими країнами, сприяли перевезенню виготовлених товарів за межі країни. Все це і дало поштовх до стрімкого перетворення країни на високо розвинуту та економічно стабільну. Тому дослідження та аналізування подібних процесів надзвичайно необхідне, адже саме такий досвід може допомогти  у проведенні подібних перетворень у інших країнах, які лише стали на шлях реформування.

Метою дослідження є: висвітлити хід, суть та наслідки аграрна революції в Англії у XVIIIст. Показати розвиток країни в зазначений період. Виконати поставлену мету ми зможемо дослідивши ряд поставлених завдань:

• визначити місце аграрної революції як однієї з складових промислового перевороту;
• виокремити та проаналізувати перетворення у сільському господарстві в ході аграрної революції;
• дослідити проблему огородження, яка мала місце в процесі аграрної революції; 
• дати оцінку наслідкам аграрних перетворень які відбулися в країні;

 

Об’єктом дослідження виступає соціально-економічне становище Англії. Процеси перетворення її  в потужну аграрну державу, яка може конкурувати з провідними країнами Європи.

Предметом дослідження є: Аграрна революція ХVІІІ ст., та перетворення які відбулися внаслідок її проведення.

Географічні рамки дослідження: охоплюють територію тогочасної Англії у ХVІІІ ст.

Хронологічні рамки дослідження. Тема наукової роботи охоплює досить не великий історичний період (ХVІІІ ст.), що дозволяє прослідкувати шлях розвитку Англії від перших кроків проведення перетворень в сфері сільського господарства до повного завершення реформування Англійського аграрного сектору.

Історіографія та характеристика джерел. При написанні курсової роботи були використані історичні документи і матеріали, опубліковані у хрестоматійних виданнях, зокрема, англійські акти про заохочення мореплавства і торгівлі, джерела, що характеризують соціально-економічне становище в британських колоніях, тексти міжнародних договорів.

Велике значення для вивчення теми несуть собою хрестоматійні видання А. Губера і А. Єфимова[1], які містять у собі важливі документи котрі можуть пролити світло на становище населення та його думки викликані перетвореннями. Також не можна оминути увагою працю Лавровського В. [3], його «История в источниках. Промышленный переворот в Англии.» яка являє собою збірку де вміщенні уривки з джерел, які змальовують зміни що відбулися в економічному житті Англії в період 60-х років XVII ст. і 30-ми роками XIXст.

Також було опрацьоване таке важливе джерело як «Хрестоматия по новой истории» під редакцією Єфимова А.В.[2], воно містить документи офіційного характеру, такі як законодавчі акти, адміністративні розпорядження та переписки, матеріали слідчих комісій, судові та парламентські звіти. Які дають змогу чітко уявити політичну та економічну ситуацію на період революції.

В ході дослідження була опрацьована велика кількість монографій та статей які стосуються даної теми. В основному використовувалися роботи Винокурова М.В.[4], А.І. Легкоступa [5, 6], Тревельянa Дж. М. [9, 10], Штокмарa В.В. [12],  Сказкинa С.Д. [8] та Семеновa В. Ф.[7], які яскраво та ґрунтовно висвітлюють життя селянства, його становище в суспільстві. Охарактеризовують процеси які відбувалися на селі та в сільському господарстві. Описують ставлення селян до проведення революції, та зміни які відбулися в її результаті. Вони торкнулися багатьох проблем пов’язані з історією селянства в період панування феодальних виробничих стосунків. В  їхніх роботах зібраний матеріал соціально-економічного, побутового і культурно-ідеологічного характеру, який взятий з різних джерел, котрі висвітлюють повсякденне життя населення країни, характеризують економічні відносини різних класів між собою, сімейні відносини, домашній побут, умови праці та відпочинку. І являють собою важливий матеріал який можна використовувати в дослідженні даної теми.

Не варто оминати увагою працю Манту П. «Промышленная революция XVIII столетия в Англии»[25]. В даному підручнику поданий величезний матеріал який стосується економічної історії Англії в XVI,XVII, та XVIII століттях та подається картина промислового та аграрного переворотів.

Мортон А.Л. в своїй  «Истории Англии» [26],розкриває основні рушійні сили історичного розвитку Англії, висвітлює внутрішні закономірності історіі англійського народу. Ця робота є загальною основою, яка визначає різноманітні історичні факти, різні сторони життя англійського суспільства на певних історичних етапах етапах, та стан виробничих сил в Англії. Дана праця показує історію Англії як закономірний процес внутрішнього розвитку з якого витікають всі зовнішні чинники цього основного процесу. Мортон показує як зміни в економіці проводять до нових явищ в соціальних та політичних стосунках англійського суспільства.

Методи дослідження В ході створення цієї роботи було застосовано такі основні методи дослідження як: історико-порівняльний, історико-хронологічний, а також історико-статистичний.

Практичне значення роботи. Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшого дослідження, проведення шкільних уроків, дискусій, та підготовці до семінарських занять на історичних факультетах.

Структура роботи. Наукова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел та літератури та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І Аграрна революція як складова промислового перевороту в Англії.

Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливою передумовою промислового перевороту була буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для

становлення індустріального суспільства.

Цьому сприяв і аграрний переворот ХVІ-ХVІІ ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській

основі, сільське господарство. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості. [17, 98 c.]

До другої половини XVIII ст. в Англії завершилося формування нації — важливого політичного чинника, який мав великий вплив на становлення економічної основи цивілізації нового типу. У цей же час у країні відбулося становлення єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.

Зовнішньоекономічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.[25, 63 c.]

Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

Зовнішньоекономічні умови — постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислового перевороту.

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Механік Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький верстат «летючим човником». Винахідником - ткачем Джеймсом Харгривсом у 1764 р. Була винайдена механічна прядка «Дженні», на якій можна було працювати з 16-18 веретенами. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон створив «мюль-машину», яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні», але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механізованого прядіння. Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е.Картрайта у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші машини і фабрики. У 60-80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисловості. [ 25, 150 c.]

Епохальне в історії промисловості значення мали винаходи шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта, їх кількість та потужність постійно зростала. [25, 263 c.]

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконаліших та швидших транспортних засобів. Наявність парової машини зробило можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р.Тревтик збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшов перші випробування і розвивав швидкість у 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. [25, 225 c.]

Будівництво залізниць викликало корінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. Англія перетворилася у «майстерню» світу, її винаходи знаходили застосування у багатьох країнах. Змінилася соціальна структура суспільства, збільшилася кількість робітників, які становили 45,5% зайнятого населення. Прискорилася урбанізація Англії. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення. [12, 173 c.]

Отже, можна говорити, що аграрна революція проводилася на основі промислового перевороту, який дав великий поштовх для розвитку сільського господарства та покращення аграрних перетворень в країні. Вони були взаємопов’язані і без вдосконалення технічного оснащення неможливо було проводити перетворення які стосувалися сільського господарства. Аграрна революція являла собою основну складову промислового перевороту. Так як саме через революцію основна маса населення перебралася в міста, це створило великий ринок праці та великі потреби які потрібно було задовольняти. Велика кількість робочих рук штовхала до збільшення мануфактур і фабрик, а в результаті вдосконалення оснащення та підвищення продуктивності праці, а отже задоволення наявних потреб населення яке відбувалося за рахунок аграрного сектору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ Перетворення у сільському господарства в процесі аграрної революції.

Розвиток сільського господарства у цей час був не таким інтенсивним, як промисловості та транспорту. Так, сіялка лише зрідка використовувалася в розвинутому Східному Норфолку (наприклад, в Тауні чи Коуку), в інших місцевостях вона з’явиться лише з XIX ст. Кінна молотарка, створена в Шотландії близько 1780 р., за якою потім з’явилася парова, теж не отримала швидкого розповсюдження, як і трикутний плуг, так званий плуг Розерхема, що дозволяв заорювання на двох конях при одній людині (замість прямокутного плуга з його шістьма чи вісьма биками, погоничем та плугатарем), запатентований у 1731 р., майже не використовувався до 1870 р. Аж до 1830 р. ціп, серп та коса залишались звичайними знаряддями на англійських фермах. Було також підраховано, що нові культури, включаючи турнепс, розповсюдились зі швидкістю, що не перевищувала 1 милю на рік від місця своєї появи.[7, 83 c.]

Тож беззаперечні успіхи англійського землеробства випливали не стільки з використання машин чи чудових культур, скільки з нових форм використання ґрунтів, повторних заорювань, ротації культур, що були націлені одночасно й на знищення парів, і на  покращення  скотарства,  корисного  джерела  добрива,  а  отже,  й  засобу  уникнути знесилення ґрунтів. Крім того, приділялася увага селекції насіння та порід овець і великої рогатої худоби, що збільшила виробничість. Все це привело до так званого високого сільського господарства. Один з пізніх спостерігачів відзначає: «Це – мистецтво дуже важке, що має як міцну опору лише довгу ланку спостережень. Землі, огороджені та дуже розриті надмірно частими оранками, що щедро добрились гноєм гарної якості та по  черзі  засівались  рослинами,  що  послаблювали  та  відновлювали  плодючість,  без парів… зі зміною зернових рослин зі стрижневими коренями, які послаблюють ґрунти, витягуючи  свої  речовини  з  великої  глибини  та  нічого не  повертаючи  землі,  трав’янистими  рослинами  з  коренями,  що  стелються,  які покращують  ґрунти  та  знаходять свою субстанцію з поверхневих шарів» [8, с. 318].