Емпіричне дослідження психологічних чинників сімейно-шлюбних відносин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Галузь: гуманітарні науки

 

 

 

 

Шифр-девіз роботи: « Життя – це не ті дні, які пройшли, а ті, які запам’яталися!»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                         

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН ...........................................5

1. Загальні уявлення про сім’ю та основні підходи щодо її вивчення .......5
2. Теоретичний аналіз досліджень готовності сучасної молоді до сімейного життя ........................................................................................10
3. Фактори, що впливають на успішність шлюбу ......................................13

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН ....................................................................16

      2.1. Організація та об'єм емпіричного дослідження.........................................16

      2.2.  Характеристика комплексу методів дослідження....................................17

      2.3.   Аналіз результатів дослідження................................................................18

ВИСНОВКИ...............................................................................................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................29

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Період кардинальних змін, які відбуваються у соціокультурному просторі України, супроводжується актуалізацією кризових процесів інституту сім'ї: зростанням кількості розлучень на початковому етапі життєдіяльності сім'ї, зниженням якості сімейних взаємин і задоволеності шлюбом, погіршенням адаптивних можливостей подружжя, послабленням захисної функції сім'ї від динамічних процесів суспільства. Все це призводить до дезорганізації шлюбно-сімейних взаємин. Особливо чутливою до змін, що відбуваються у суспільстві, є молода сім'я, в якій ще не сформована стійка рольова структура, не вирішена проблема сімейної влади не актуалізований сімейний сценарій. На думку таких дослідників сім'ї як В.А.Сисенко, Ю.Б. Рюрікова, А.Г.Харчева, Войтович С.О.Смелзер Н.Л.Нерсесян, В.Пушкін, Т.С. Журбицька, Г.С. Хромишенко – розпад багатьох шлюбів обумовлений психологічною і сексуальною неосвіченістю подружжя, яка заважає знайти оптимальний контакт, уникнути конфлікту, адаптуватися до партнера. Характер сексуальних взаємин залежить від гармонії, психології двох статей, сумісності сексуальних установок, поглядів партнерів, сексуальної обізнаності та рівнів сексуальної культури, відповідності сексуальних темпераментів[1; 95]. Тому, наукова робота на тему «Погляди сучасної молодої сім’ї на сімейно-шлюбні відносини» є актуальною та викликає особливий інтерес для дослідження.

Мета дослідження – виявити основні чинники, що впливають на сімейно-шлюбні відносини.

Завдання дослідження:

1. Теоретичний аналіз та узагальнення наукових підходів щодо дослідження сім’ї та готовності сучасної молоді до сімейно-шлюбних відносин.

2. Визначення комплексу методів дослідження.

3. Виявлення основних чинників, що впливають на сімейно-шлюбні відносини.

Об'єкт дослідження – сімейно-шлюбні відносини.

Предмет дослідження – чинники, що впливають на сімейно-шлюбні відносини.

Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань у роботі був застосований комплекс методів, до якого увійшли: теоретичні методи (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, зіставлення психологічних даних з темою дослідження), констатуючий експеримент (визначення основних чинників, що впливають на сімейно-шлюбні відносини), методи математичної статистики. Діагностування чинників, що впливають на сімейно-шлюбні відносини здійснювалось за допомогою авторського комплексу методик, а саме: 

1. Методика «РОП» (рольові очікування і домагання подружжя) О.Волкова, Трапезнікова Г.
2. Тест-опитувальник «Задоволеність шлюбом» В. Століна, Т.Романова та Г.Бутенко.
3. Анкета для виявлення рівня успішності шлюбом.

База дослідження: дослідження проводилось у «Центральному палаці одруження» Харківської міської ради народних депутатів м. Харкова. В дослідженні взяли участь 15 молодих сімей віком від 18-30 років.

Структура роботи: Наукова робота складається зі вступу, розділу № 1, розділу № 2, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Загалом наукова робота складається із 30 сторінок. У вступі висвітлюється актуальність теми, мета, предмет, об’єкт та завдання. У розділі № 1 можна ознайомитися із загальною характеристикою сім’ї, основними підходами щодо дослідження шлюбу; сімейно-шлюбних відносин та психологічною готовністю до шлюбу та сімейного життя. У розділі № 2 висвітлюється методи дослідження, результати дослідження, висновки. Загальний висновок складає 2 сторінки. Список використаних джерел налічує 25 найменувань. Завершується наукова робота додатками.

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН

 

1. Загальні уявлення про сім’ю та основні підходи щодо її вивчення

 

              Сім’я – це головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності – через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство – людина. Сім'я не формується сама собою, вона створюється зусиллями обох членів подружжя, об'єднаних спільним почуттям і прагненням. Молоді люди, котрі беруть шлюб, повинні володіти певними знаннями й умінням в родинному житті, щоб створити щасливу сім'ю.

            Благополуччя і стабільність шлюбу залежать від багатьох факторів, наприклад від підготовленості молодят до родинного життя, від їхньої фізіологічної, психічної та духовної сумісності та від їх бажання народити дітей [14; 12].

Для щасливого родинного життя кожний із подружжя має бути носієм певних духовних цінностей – кохання, вірності, відповідальності, почуття власної повноцінності, терпимості, з повагою ставитися до членів своєї сім'ї, бути завжди готовим допомогти у складній життєвій ситуації.

Шлюб – це союз, укладений між чоловіком і жінкою на офіційних правових засадах, які закріплюють їх матеріальні й особисті інтереси. Поняття правильного вибору при укладанні шлюбу закладено в українському слові «шлюб», що походить від давньослов'янського «слюб», «слюбиться». У слові «брак» є ще й додатковий сенс: давньоруське слово «брачити» в буквальному перекладі означає відбирати, вибирати краще з того, що доступно.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану[6; 15].

Для укладення шлюбу законодавством встановлені певні умови. До таких умов відносяться взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення певного віку. Взаємна згода на вступ до шлюбу передбачає вільне волевиявлення жінки і чоловіка на реєстрацію шлюбу, тобто відсутність при цьому будь-якого насильства фізичного або психологічного, погрози з боку батьків, родичів та інших осіб. Другою умовою вступу до шлюбу є досягнення певного шлюбного віку. У статті 16 Конституції України шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок [11; 12].

Мета шлюбного союзу – створення сім'ї. Сім'я – це соціально-активна група людей, пов'язаних кровною чи шлюбною спорідненістю на основі взаємної спільності мети, інтересів і моральної відповідальності, які ведуть самостійну господарсько-економічну діяльність, дотримуючись законів і правил, прийнятих у державі [10; 9].

Поняття сім’я не слід плутати з поняттям шлюб. Сім’я являє собою більш складну систему відносин, чим шлюб, тому що вона поєднує не тільки людей, а й їхніх дітей, інших родичів [13; 52].       

          У загальній системі сімейних відносин існують 2 основні типи сімейної структури: нуклеарна сім’я, яка складається з дорослих батьків і дітей, що від них залежать; розширена сім’я  (на відміну від першого типу сімейної структури) включає нуклеарну сім’ю  і багатьох родичів, наприклад дідуся і бабусю, онуків, дядька, тітку, двоюрідних братів і сестер. У більшості суспільств нуклеарні сім’ї вважаються важливим, а інколи й основним соціальним об'єднанням.

Структура сім 'ї є сукупністю стосунків між її членами, включаючи, крім стосунків родинності, системи господарських та духовно-моральних стосунків, у тому числі владних, авторитету тощо. Структура сім'ї та її внутрішня організація залежать від багатьох чинників, визначальним серед яких є тип подружжя.

В історичній ретроспективі відомі подружжя двох видів: Моногамія — це шлюб між одним чоловіком і однією жінкою. Полігамія — це шлюб одного чоловіка з кількома жінками, а різновидом полігамії є поліандрія — це шлюб однієї жінки з кількома чоловіками [7; 17]

Залежно від сфери вибору чоловіка або жінки шлюби поділяють на: ендогамнi, тобто такі, які укладаються в межах власної, але більш широкої спільноти, наприклад у межах соціального класу чи касти; екзогамні, що укладаються між партнерами, які належать до різних соціальних груп.

За ієрархією престижу та влади у сім'ї виділяється: патріархальна сім 'я, де батько здійснює владу і користується найвищим авторитетом; матріархальна сім 'я, де влада належить матері.

Існують також сім'ї егалітарні; переважно у сучасних суспільствах. Окрім того, сім'ї поділяються на: матрілінеальні, в яких успадкування прізвища, майна, престижу і соціального становища відбувається по лінії батька; матрілінеальні, в яких успадкування відбувається по лінії матері.

І, нарешті, розрізняються шлюби: патрілокальні, які характеризуються тим, що молоде подружжя після шлюбу переходить у дім батьків чоловіка;  матрілокальні, коли молоде подружжя оселяється у домі батьків жінки.

Разом з тим зазначимо, що типи структур сім'ї змінюються з часом. Вони залежать від історичної епохи, узвичаєного віросповідання та законодавства, рівня цивілізаційного розвитку суспільства тощо.

Для дослідження різних соціальних процесів, що відбуваються в сучасній сім'ї, дуже важливими є аналіз і значення її функцій, що й визначило власне можливість виділити та розглянути цю категорію окремо.

Під функціями слід розуміти способи вияву активності, життєдіяльності сім'ї та окремих її членів. Відомий польський соціолог Я. Щепанський наголошує, що особливе значення сім'ї випливає з двох її основних функцій, які вона виконує в рамках суспільства: 1. Полягає в тому, що сім'я — це єдина соціальна група, яка збільшується не завдяки прийому нових членів ззовні, а завдяки народженню дітей. Отже, це група, яка підтримує біологічну безперервність суспільства. 2. Її основна функція полягає в передачі культурної спадщини суспільства від одного покоління до іншого.

При аналізі функцій сім'ї виокремлюють функції суспільства стосовно сім'ї, стосовно суспільства, а також функції сім'ї стосовно особистості і особистості стосовно сім'ї.

Таким чином, типологія функцій сім'ї виділена з огляду найважливіших сфер її життєдіяльності й включає репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, емоційну, первинного соціального контролю, дозвільну, соціально-статусну, матеріального забезпечення, сексуальну, опікунську, рекреаційну, представницьку, організаційну та виробничо-економічну функції [7; 10] При цьому для суспільства особливо важливим є ефективне здійснення репродуктивної та виховної функцій, оскільки лише в сім'ї підтримується біологічна безперервність суспільства і початкове формування особистості.

Для ефективного виконання сім'єю своїх функцій вкрай важливою є суттєва допомога і підтримка її з боку держави, оскільки духовно й морально здорова сім'я — запорука соціального здоров'я всього суспільного організму.

Будь-яка культура (і її субкультури) породжує певну нормативну модель сім'ї. Структура нормативної моделі включає в себе елементи нормативних членів сім'ї, кожний з яких характеризується певним статусом, тобто позицією з певними правами та обов'язками, з якими пов'язана очікувана поведінка. Крім елементів, структура сім'ї визначається через відносини, її змісту та динаміки. Більш звичний, повсякденний термін «нормальна сім'я» — поняття дуже умовне. В. Дружинін вважає що «нормальна сім'я» – це така сім'я, яка забезпечує необхідний мінімум потреб її членів, або сім'я, яка дає необхідний добробут, соціальний захист членам сім'ї, створює умови для соціалізації дітей до досягнення ними психологічної зрілості. З точки зору М. Мід, «нормальна сім'я» – це така є сім'я, де відповідальність за неї як ціле несе батько. Усі інші типи сімей, де це правило не виконується, потрапляють до розряду аномальних.

Ідеальну сім'ю можна вважати нормативною моделлю, тобто такою, яка сприймається суспільством, відображена у колективних уявленнях, моральних цінностях, культурі суспільства, в тому числі – у релігійній культурі.

В. Дружинін виділяє три види взаємовідносин, які характеризують модель сім'ї: Домінування — підпорядкування; Взаємовідповідальність; Емоційно-психологічна близькість [5; 146].

Відношення «домінування — підпорядкування» має соціокультурну природу. Соціальні психологи пов'язують домінування з прийняттям соціальної відповідальності за дії «групи». Домінуючий член групи відповідає за успішність виконання загального завдання і, крім того, несе відповідальність за збереження відносин між членами групи. Завдання домінуючої особистості — забезпечення безпеки групи, координація дій її членів для досягнення групових цілей, визначення перспектив життя і розвиток групи, вселення віри в майбутнє. Домінування одного в подружжі є необхідною умовою стабільності сім'ї. Задоволеність шлюбом виникає також і за умови паритетних відносин і проведення спільного дозвілля.