Місцеві фінанси

 

Зміст

1. Система місцевих фінансів та їх роль в економічній системі держави;
2. Бюджет місцевого самоврядування: теоретичні основи організації та функціонування;
3. Конституційні гарантії з надання громадських послуг органами місцевого самоврядування в Україні; 
4. Правова база формування цільвих фондів місцевих рад;
5. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів;
6. Проблеми розвитку житлово-комунального господарства в Україні.

Реферат

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Система місцевих фінансів та їх роль в економічній системі держави

Місцеві фінанси  — це система формування, розподілу  і використання грошових та інших  фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань як власних, так і делегованих.

Як система  місцеві фінанси складаються з 7 елементів:

1. Видатки:

За економічним призначенням:

• поточні або адміністративні;
• розвитку (капітальні, інвестиційні);

 

Залежно від завдань, фінансуються:

 

• на фінансування власних повноважень;
• на фінансування делегованих повноважень;

 

За функціональним поділом:

 

• обов'язкові, тобто видатки, спрямовані на виконання обо'язкових завдань, покладених на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабі всієї країни;
• факультативні.

2. Доходи:

За економічною природою:

власні - це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципальних) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позик;

передані - це доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня;

закріплені - це одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі. Це особливо слід підкреслити, оскільки в літературі радянського періоду вони фактично ототожнювалися;

регульовані - це також одна з форм доходів, що передаються центральною владою місцевим органам влади або з бюджетів територій вищого адміністративного рівня до бюджетів територій нижчого адміністративного рівня. Порядок передачі та розміри регульованих доходів в Україні щороку встановлюються Законом "Про Державний бюджет", а також їх визначено БКУ. Порядок регулювання доходів місцевих бюджетів визначається також рішеннями органів влади вищого територіального рівня щодо органів влади нижчого територіального рівня;

За джерелами надходження:

податкові;

неподаткові - платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу), доходи за рахунок кредитів та позик, а також трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.

3. Способи формування доходів:

• місцеві податки і збори;
• частки загальнодержавних податків;
• комунальні платежі;
• доходи від майна та землі, що належить місцевій владі;
• доходи комунальних підприємств;
• кредити;
• комунальні позики;
• трансферти.

4. Місцеві фінансові інститути:

• громадські послуги;
• самостійні місцеві бюджети;
• комунальна форма власності;
• позабюджетні валютні, цільові фонди;
• фінанси комунальних підприємств.

5. Суб'єкти:

• територіальні громади;
• міські, селищні, сільські ради;
• голови міст, селищ і сіл;
• обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації;
• обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі ради;
• Рада Міністрів АРК;
• Верховна Рада АРК;
• Міністерство фінансів України;
• Кабінет Міністрів України;
• Верховна Рада України.

6. Об'єкти:

• фінансові ресурси у фондовій формі;
• фінансові ресурси у нефондовій формі.

7. Взаємовідносини:

• між суб'єктами системи;
• між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави.

Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки. Саме з видатків слід розпочинати аналіз фінансових систем цих органів влади. Видатки є точним відображенням функцій та завдань, що покладаються на місцеву владу.

Стан і рівень доходів місцевих органів влади значною мірою визначаються способами формування їх. Важливою складовою вчення про фінанси місцевих органів є дослідження способів формування доходів, виявлення закономірностей розвитку таких способів.

Аналіз засвідчує, що в способах формування доходів місцевих органів влади є певні закономірності, властиві всім країнам, в економічній системі яких функціонують фінанси місцевих органів влади.

З видатками, доходами та способами формування доходів тісно пов'язане функціонування певних фінансових інститутів. Дослідження цих інститутів, виявлення закономірностей становлення та розвитку їх є також важливою складовою вчення про фінанси місцевих органів влади. Під інститутами в системі місцевих фінансів, з одного боку, слід розуміти сукупність норм права, звичаїв, традицій, культурних зразків. З іншого — це сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування місцевих фінансових систем.

Окреслимо основні форми  впливу місцевих органів влади. їхніх  фінансів на економіку та соціальну сферу держави.

По-перше, до фінансових систем місцевих органів влади мобілізується значна частина валового внутрішнього продукту. Через ці системи здійснюється розподіл і перерозподіл цієї частини ВВП. По-друге, місцеві фінанси є фіскальним інструментом. Це дає можливість забезпечувати ресурсами розв'язання завдань, що покладаються на місцеві органи влади. По-третє, фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення громадських послуг. Місцеве самоврядування, як і держава, є інститутом, який надає громадські послуги. По-четверте, місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного зростання. Забезпечення економічного зростання — це також одна з форм соціально-економічного регулювання. По-п'яте, форми впливу на економіку та соціальну сферу пов'язані з виконанням делегованих (агентських) повноважень центральної влади. У цій сфері — проблеми громадської безпеки, охорони правопорядку, оборони, дотримання законності, державного нагляду і державної реєстрації та ін. У цій сфері місцеві органи влади є продовженою на місцях рукою центральної влади.

2. Бюджет місцевого самоврядування: теоретичні основи організації та функціонування

Потенційні можливості місцевих бюджетів для впливу на процеси суспільного розвитку полягають в їх економічній природі. Економічна сутність місцевих бюджетів випливає з поняття фінансів і визначається функціями місцевої влади.

У даний час загальновизнаний підхід до розгляду фінансів у якості економічної категорії, яка є економічною формою реальних, об'єктивних розподільчих відносин . Місцевим бюджетам, крім якостей, які відрізняють категорію фінансів узагалі, властиві деякі специфічні риси .

Місцеві бюджети є особливою  формою розподільчих відносин, пов'язаною з виокремленням частини вартості суспільного продукту у фондах грошових засобів місцевих органів влади  і її використання в основному  на задоволення різнобічних соціально-культурних та комунально-побутових потреб членів суспільства, тобто у визначеній мірі на розширене відтворення. Місцеві бюджети передбачені для перерозподілу вартості між територіями, галузями народного господарства, секторами економіки і сферами суспільної діяльності. При цьому пропорції і форми бюджетного розподілу визначаються потребами суспільного виробництва і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі розвитку.

Отже, місцеві бюджети - це сукупність економічних (грошових) відносин, що виникають у зв'язку з утворенням та використанням фондів грошових засобів  місцевих органів влади в процесі  перерозподілу національного доходу з метою забезпечення розширеного  відтворення та задоволення соціальних потреб суспільства. За своїм складом, місцеві бюджети - це цільові фонди грошових засобів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади, які в сукупності із коштами муніципальних підприємств, позабюджетних валютних фондів, іншими грошовими доходами і накопиченнями, являють собою фінансові ресурси місцевого самоврядування .

Реалізація об'єктивних передумов  використання місцевих бюджетів у суспільному  відтворенні залежить від конкретних організаційно-правових форм, у яких проходить функціонування бюджетних  відносин. Завдяки організаційним формам стає можливе використання місцевих бюджетів як активного інструменту управління територіальною економікою. Правильне розуміння співвідношення між об'єктивною і суб'єктивною сторонами функціонування місцевих бюджетів дає можливість найбільш ефективно використовувати їх для комплексного соціально-економічного розвитку територій. У найбільш загальному вигляді це співвідношення можна представити за допомогою діалектичної взаємодії (табл. 4).

Ця взаємодія включає  в себе як вплив різних компонентів  змісту на форму, так і активний вплив  на зміст місцевих бюджетів у рамках об'єктивно існуючої субординації .

Таблиця 4

Діалектична взаємодія  змісту та форми бюджетних відносин у сфері місцевих бюджетів

Зміст	Форма
Економічна категорія	Суб'єктивна форма функціонування місцевих бюджетів
Базисні відносини	Надбудова
Природна реальність	Соціальна реальність
Характеризується властивостями, які відображають внутрішню природу  даного явища, має відповідні економічні форми (доходи, витрати, міжбюджетні  взаємозв'язки) і специфічні способи  вираження сутності в дії: розподільчу  і контрольні функції	Характеризує зовнішню організацію  місцевих бюджетів і являє собою  реальний спосіб існування місцевих бюджетів на даному історичному етапі, проявляється через конкретні види надходжень, призначення витрат, методи міжбюджетного збалансування і т.д.
Відображає формально-логічний підхід до пізнання істини	Відображає конкретно-історичний підхід до пізнання істини

Таким чином, розвиток місцевих бюджетів необхідно розглядати як типовий  результат взаємовідносин діалектичних протилежностей та подолання протиріч між ними шляхом зміни старої форми  та виникнення нової форми, адекватної змісту місцевих бюджетів на сучасному  етапі .

Визначення напрямів удосконалення  системи бюджетів місцевого самоврядування повинно ґрунтуватись на таких методологічних підходах: 1) на генетичному, тобто дослідженні об'єкту, що вивчається, в розвитку і русі; 2) системно-структурному, що дозволяє виявити здійснювані даною системою процеси управління - форми передачі інформації від одних її підсистем до інших та способи взаємодії і впливу одних частин системи на інші .

Використовуючи цю методологію  дослідження, зупинимося на організаційній структурі системи бюджетів місцевого самоврядування, оскільки властивості останньої визначаються не стільки підсумком властивостей окремих елементів, скільки властивостями її структури. Структура системи місцевих бюджетів характеризується бюджетним устроєм країни. Бюджетний устрій визначає організаційні принципи її побудови та взаємозв'язок об'єднаних нею бюджетів. Структура будь-якої системи (в тому числі і бюджетної) в загальному вигляді являє собою логічні взаємовідносини рівнів управління, які побудовані таким чином, щоб їхня форма і структура давали можливість найефективніше досягати поставлених завдань .