Регіональні особливості розміщення природно-заповідного фонду світу

 

 

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

 

 

 

 

Кафедра готельно - ресторанного та

                                    туристичного бізнесу

                                    (Кафедра міжнародної економіки)

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з географічних дисциплін в туризмі

 

на тему : « Регіональні особливості розміщення природно-заповідного фонду світу»

 

 

 

 

Виконала студентка

1 курсу , 9 групи

ФРГТБ

Денна форма навчання                                  Кузьміна Анна Дмитрівна

 

 

Науковий керівник

Доцент кафедри

Кандидат економічних наук                           Артамонова Галина   

                                                                           Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………стр.3-4

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ СВІТУ

1.1 Сутність, значення природно-заповідного фондів світу………….стр. 5-14

    

 2.2 ………………………………………………………………стр14-21

 

РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ФОНДІВ СВІТУ

    

 2.1 Характерні риси, розміщення природно-заповідного фонду України…………………………………………………………………. стр.21- 28

 

 2.2 Характерні риси, розміщення, природно-заповідного фонду Австралії………………………………………………………………….стр.28-33

 

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ФОНДІВ СВІТУ

   3.1 Проблеми природно-заповідного фонду………………………..стр.33-34

   

3.2.Перспективи природно-заповідного фонду………………………стр.34- 40

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………..стр.41-42

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..…………………стр.43-44

 

ДОДАТКИ

 

 

ВСТУП

 

На Землі лишилося небагато місць, які не використовуються людиною для задоволення своїх численних і постійно зростаючих потреб і які зберегли свій первісний вигляд. З розвитком людської техногенної цивілізації та глобальними наслідками її господарської діяльності (вирубування лісів, культурна трансформація ландшафтів, опустелювання, парниковий ефект, тощо) виникла потреба у збереженні первозданної природи нашої планети.

Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство.Для цього у світі в багатьох країнах виділені певні ділянки суходолу та акваторії, які оголошені територіями, де господарська діяльність людини обмежена або взагалі заборонена. Цим територіям надано заповідний статус.

Складовими елементами здійснення екологічної політики та адміністративної реформи є організація і ведення заповідної справи, формування цілісної мережі заповідних територій і об’єктів, організація функціонування сучасної системи органів державної влади, місцевогосамоврядування. Тому з урахуванням стабільного широкомасштабного промислового використання природних ресурсів, їх поступового виснажування і руйнування дедалі більше зростає роль заповідної охорони навколишнього природного середовища, науково обґрунтованого використання та відтворення запасів природної сировини.

Заповідні території мають представляти типові ландшафти певної природно-географічної зони світу, країни. Найголовнішою є вимога, щоб території заповідників мали достатні площі, аби забезпечити саморегуляцію всіх природних процесів, які відбуваються, без негативного впливу сусідніх районів, де наявний антропогенний тиск.[8]

Актуальність теми - збереження природного біологічного різноманіття світу та України, різноманіття її ландшафтів - одне з найважливіших завдань природоохоронної діяльності. Основним напрямком у збереженні природного біологічного різноманіття України, світу та різноманіття її ландшафтів є формування репрезентативної, науково обґрунтованої мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).

 

Мета і завдання дослідження. Метою даної курсової роботи є аналіз природно-заповідного фонду України та світу. Для досягнення мети потрібно вирішити такі завдання: 
проаналізувати теоретичні основи природоохоронної діяльності; 
охарактеризувати природно-заповідний фонд України; 
дати аналіз раціонального використання природно-заповідного фонду. 

Об'єкт дослідження - природно-заповідний фонд України та світу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОТКУ СВІТУ

      1.1 Сутність, значення природно-заповідного фонду

 

Природно-заповідні території є основою збереження генофонду рослинного і тваринного світу, типових і рідкісних ландшафтів, підтримання сприятливих екологічних умов. Провадяться дослідження, які дають можливість вирішувати проблеми природокористування, розробки наукових основ охорони природи.

Значення природно-заповідних територій у вирішенні проблем агроекології дуже суттєве. Водоохоронну, ґрунтозахисну, водорегулюючу роль заповідників важко переоцінити. У зв’язку з відсутністю цін на природні ресурси — землю, воду, повітря — поки що немає правильного уявлення про істинну цінність заповідних територій, які частково або повністю вилучені з господарської діяльності. Існуюча в Україні мережа природно-заповідних територій створювалася в основному для охорони рідкісних рослин, тварин і ландшафтів. Однак у світі сучасного бачення проблеми стає зрозумілим, що вона не повністю забезпечує вирішення актуальних завдань охорони і потребує критичного аналізу, перегляду і розширення, в тому числі й з точки зору екологізації аграрного виробництва.

Нині території та об’єкти природно-заповідного фонду України мають таку класифікацію.

Державний заповідник створюють для збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них і для розробки наукових основ охорони природи.

Ділянки землі, її надр і водних просторів з усіма природними об’єктами, що знаходяться в їх межах, вилучають з господарської експлуатації і передають у безстрокове користування державному заповіднику.

Державний природний національний парк створюють для збереження природних комплексів, що мають особливу екологічну, історичну та естетичну цінність у зв’язку із сприятливим поєднанням природних та культурних ландшафтів і використанням їх у рекреаційних, освітніх, наукових та культурних цілях.

Ділянки землі, її надра та водні простори з усіма природними об’єктами, що знаходяться в їх межах, вилучають з господарської експлуатації і передають у користування державному природному національному парку. Його територія може включати також ділянки землі та водні простори інших земле-користувачів.

Державний заказник республіканського значення. Територія, виділена з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох компонентів найбільш цінних типових чи унікальних комплексів на час, необхідний для виконання поставлених перед заказниками завдань, та для підтримання загального екологічного балансу. Створюють його, насамперед на території (акваторії), в межах якої зустрічаються види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.

Державний заказник місцевого значення. Територія, виділена з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох цінних для регіону компонентів природи на період, необхідний для виконання поставлених перед заказниками завдань та підтримання загального екологічного балансу.

Залежно від характеру, мети організації та необхідного режиму охорони ці заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, полеонтологічні та геологічні.

Державний пам’ятник природи республіканського значення. Територія або окремий природний об’єкт, що мають особливу цінність і є унікальними або типовими для України. Беруть під охорону для збереження в природному стані в наукових, культурно-оcвітніх та естетичних цілях.

Державний пам’ятник природи місцевого значення.Територія або окремий природний об’єкт, що мають особливу цінність і є унікальними або типовими для одного регіону.

Беруть під охорону для збереження в природному стані в наукових, культурно-освітніх та естетичних цілях. Залежно від характеру, походження та необхідного режиму охорони поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Державний ботанічний сад створюють з метою збереження, вивчення та збагачення у спеціально створених умовах різноманітних рослин для їх найбільш ефективного наукового, культурного і господарського використання. Земельні ділянки надають державним ботанічним садам у безстрокове користування.

Державний дендрологічний парк створюють з метою збереження, вивчення та збагачення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників для їх найефективнішого наукового, культурного і господарського-використання. Земельні ділянки передають державним дендрологічним паркам у безстрокове користування.

Державний зоологічний парк створюють з метою збереження та вивчення у спеціально створених умовах об’єктів дикої фауни для науково-освітніх, пізнавальних і науково-дослідних цілей. Земельні ділянки передають державним зоологічним паркам у безстрокове користування.

Державний парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва республіканського значення. Найвизначніші зразки паркового будівництва беруться під охорону в естетичних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Державний парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення. Цінні зразки паркового. будівництва беруться під охорону в естетичних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Державне заповідне урочище. Лісові, степові та інші природні комплекси, що мають велике наукове, природоохоронне і естетичне значення. Виділені для їх збереження в природному стані.

Природно-заповідні території залежно від цілі їх створення (і відповідно категорії) мають різний режим охорони — від повного захисту до відповідного його обмеження. При цьому досягається збереження або всіх компонентів в екосистемі, або тих, які визначаються найбільш цінними. Однак, виступаючи полігонами вивчення природних змін екосистем або місце знаходження компонентів екосистеми, природно-заповідні території, не підпадаючи активному господарському впливу, одночасно є місцями збереження природних ресурсів — біотичних і абіотичних.

Серед природних ресурсів (а мало бути і ресурсів на природно-заповідних територіях) є поновлювані й непоновлювані. До поновлюваних належать ресурси рослинного і тваринного світу, до непоновлюваних — ресурси абіотичних компонентів екосистеми. По відношенню до відновлюваних ресурсів можливий режим оптимального використання і відновлення, до невідновлюваних — режим консервації або збережної експлуатації.

В Україні серед непоновлюваних запасів на природно-заповідних територіях найчастіше є запаси води, ґрунту, торфу, деяких порід і мінералів.

Поновлювані запаси ресурсів цих територій рослинного і тваринного походження нині інтенсивно вивчаються. Особливо це стосується лікарських і ягідних рослин.

Лікарські рослини — одна з груп рослин, що найбільш активно використовується. Сировиною до 40% загальної кількості лікарських препаратів є дикорослі рослини. Масові заготовки цих рослин в Україні викликають тривогу за збереженість їх запасів.

Крім об’єктів природно-заповідного фонду певний режим охорони існує на об’єктах інших груп — це зелені зони міст, ліси першої групи тощо. Вони також повинні розглядатися в певних аспектах при з’ясуванні ролі територій, що охороняються.

Заповідні території України

————————————————————————————————————————————————————————————————

|                                 |       |         Площа       |

 |                                 |  Кіль-|—————————————————————|

|   Категорія                     |  кість| тис.га |% до терито-|

 |                                 |       |        |рії країни  |

|—————————————————————————————————+———————+————————+————————————|

 | Природні заповідники            |     12|  119,5 |    0,2     |

| Біосферні заповідники           |      3|   88,1 |    0,14    |

| Національні природні парки      |      4|  176,7 |    0,29    |

| Регіональні ландшафтні парки    |      5|   81,3 |    0,12    |

| Заказники:                      |   1936|  829,7 |    1,35    |

|  загальнодержавного значення    |    227|  330,0 |    0,55    |

|  місцевого значення             |   1709|  499,7 |    0,8     |

| Пам'ятки природи:               |   2850|   17,5 |    0,028   |

 |  загальнодержавного значення   |    123|    4,9 |    0,008   |

|  місцевого значення             |   2727|   12,6 |    0,02    |

| Заповідні урочища               |    737|   83,4 |    0,14    |

| Ботанічні сади загально-        |     17|    1,9 |    0,002   |

|  державного значення            |       |        |            |

| Дендрологічні парки:            |     21|    1,2 |    0,002   |