Оподаткування підприємства

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ

 

Розділ 1. Податки, їх сутність, роль та значення в умовах

                 ринку

 

1.1. Податки, їх економічний  зміст та місце в 

       формуванні  доходів банку

 

1.2. Огляд законодавчо-нормативної  бази та літературних 

       джерел  з питання механізму оподаткування прибутку

       банків

 

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика

                 акціонерного поштово-пенсійного  банку  "Аваль"

 

Розділ 3. Механізм прибуткового оподаткування банків

 

3.1. Основні види податків  і зборів, що справляють

        банки

 

3.2. Механізм перерахування  і сплати до бюджету 

       і  позабюджетних фондів

 

3.3. Використання ПК  при оподаткуванні банків

 

Висновки

 

Перелік використаної літератури

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У недавньому минулому комерційні банки займали особливе положення в економіці західних країн. Державні органи завжди підтримували банки у разі кризи ліквідності або при загрозі банкрутства, щоб гарантувати стабільність фінансової системи. При цьому фінансове законодавство обмежувало сферу діяльності комерційних банків, точно визначаючи що і як вони можуть робити, і одночасно оберігало банки від появи конкурентів. Банки при цьому грали традиційну роль посередника між вкладниками і позичальниками і забезпечували функціонування платіжної системи, відносно мало думаючи про застосування  нових методів і технологій. 

Однак остання чверть віку була періодом глибоких змін в  банківській справі, численних новин  в організації, методах управління банками і формах обслуговування корпоративних і індивідуальних клієнтів. Ці процеси в різній мірі і з різною інтенсивністю торкнулися всіх країн, включаючи Україну. Підкреслюючи значимість виникаючих змін,  експерти нерідко називають їх “фінансовою революцією". Прийоми і методи банківської діяльності ускладнюються, приймаючи нові межі. У той же час виникають абсолютно нові види операцій і послуг, що не мали аналогів в світовій практиці і що стали можливими завдяки складному поєднанню причин, що впливають на попит і пропозицію грошового капіталу. У цих умовах з актуальністю звучить питання оподаткування прибутку комерційних банків.

Прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою  у формуванні доходів бюджету  мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою  є система прибуткового оподаткування. Адже в умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигла сформуватися досить сильна податкова служба, котра могла б надійно і всебічно контролювати доходи громадян і підприємств. Невизначеність законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності.

На Заході податок на прибуток корпорацій (тобто  акціонерних товариств) має високий  рівень розвитку. При приватній формі  власності як до власника, так і до найманих робітників та службовців застосовується індивідуальний прибутковий податок (відповідно об'єктом оподаткування виступають прибуток власника і заробітна плата робітників та службовців.). Із розвитком акціонерної форми власності прибуток стає важливою складовою доходу, а тому потребує особливих форм оподаткування. Звісно при цьому враховується його подальший поділ на дивіденди та прибуток, що спрямовується на розвиток корпорацій чи в резервні фонди. Як правило, виключається подвійне оподаткування і загальної суми прибутку, й дивідендів.

Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні  має значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний час за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їх прибуток має явні ознаки колективного доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, їх прибуток уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про необхідність створення чіткої системи прибуткового оподаткування, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше. Це зовсім нова форма оподаткування, яка повинна базуватися на відповідних їй принципах і засадах.  Система прямих податків регулює насамперед доходи  юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і непрямі податки скорочують споживання, впливаючи тим самим на баланс попиту й пропозиції.

Метою дипломної роботи стало дослідження  наступних питань – податків, їх сутності, ролі та значення в умовах ринку, організаційно-економічної характеристики акціонерного поштово-пенсійного  банку  "Аваль", механізму прибуткового оподаткування банків.

Для досягнення поставленої мети дипломної  роботи у першу чергу використовувалася  нормативно-правова база. Також були використані окремі наукові праці, зокрема: Василика О.Д.  “Державні фінанси України”, Савлука М.І. “Вступ до банківської справи”, Колєснікова В.І., Проливецької Л.П., Александрова Н.Т. “Банковское дело”, Костюченко О.А. “Банківське право”, Максимової Т.І. “Економічний  аналіз  прибутку”, Мороза А.Н. “Коммерческие банки: финансовая устойчивость коммерческого банка” та ряд інших.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Загальний об’єм дипломної роботи складає 76 сторінок. В дипломній роботі вміщено 3 рисунки і __ додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Податки, їх сутність, роль та значення в умовах ринку

 

1.1. Податки,  їх економічний зміст та місце  в формуванні доходів банку

 

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві  і як форма фінансових відносин виникають  одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки — це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Обов'язкові платежі перераховуються  в бюджет держави, а також в інші цільові державні фонди. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі різні автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції — фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.

Фіскальна функція є  дуже важливою для характеристики податків, їх суспільного призначення. Для здійснення цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів.

 

 

Рис. 1. Схема впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємства

 

З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання (рис. 1). Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:

1. Визначення  об'єкта оподаткування. Згідно з чинним законодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.

2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (при стягненні податків за землю, на транспортні засоби, на прибуток, на нерухоме майно); собівартість (відрахування на соціальні потреби в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата акцизного збору, податку на додану вартість, мита).

3. Установлення  розміру ставок податків і  методики їх розрахунку. Ставки податків є дуже складною проблемою оподаткування. Вони істотно впливають на прояв регулюючої функції податків. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування, а також у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).

4. Установлення  термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську діяльність важливе значення має запобігання іммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.

5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на прояв регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.

6. Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності банків: собівартість продукції, прибуток від реалізації, балансовий прибуток, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів.

Система оподаткування  — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава  формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань.

Становлення системи  оподаткування в Україні почалося з прийняттям 25 червня 1991 р. Закону «Про систему оподаткування». У ньому були визначені принципи побудови і призначення системи оподаткування, перелік податків, зборів (обов'язкових платежів), платники та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

Ураховуючи зміни в  податковій політиці держави, необхідність подальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було прийнято другий варіант  Закону «Про систему оподаткування». Третій варіант цього закону Верховна Рада України прийняла 18 лютого 1997 р.

В останньому варіанті закону дається більш повне і чітке  визначення принципів побудови системи оподаткування; поняття системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків. зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Система оподаткування  — це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних  цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Законом «Про систему  оподаткування» визначено такі важливі  принципи її побудови:

— стимулювання підприємницької  виробничої діяльності та інвестиційної активності;

— стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

— обов'язковість;

— рівнозначність і пропорційність;

— рівність, недопущення  будь-яких проявів податкової дискримінації;

— соціальна справедливість;

— стабільність;

— економічна обгрунтованість;

— рівномірність сплати;

— компетентність;

— єдиний підхід;

— доступність.

На жаль, не всі з  перелічених принципів реалізуються в сучасній податковій політиці, у  практичній реалізації законодавчих актів щодо окремих податків.

У системі оподаткування  можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

На рис. 2. зображено  підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 р., а також пізніших доповнень до нього.

 

 

Рис. 2. Підсистема оподаткування суб'єктів  підприємницької діяльності (підприємств) в Україні

 

Підприємства — суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори.

Загальнодержавні податки і збори включають:

— прямі податки - податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість);