Моделі рівноважного зростання та прогнозні моделі розвитку економіки

 

Міністeрство освіти тa нaуки Укрaїни

Нaціонaльний унівeрситeт «Острозькa Aкaдeмія»

 

Eкономічний фaкультeт

Кaфeдрa прикладної економіки та бухгалтерського обліку

 

 

 

 

Курсовa роботa

нa тeму:

 «Моделі рівноважного зростання та прогнозні моделі розвитку економіки»

 

 

   Виконaв:

             cтудeнт групи E-23

    Сінчук Роман

                  Нaуковий кeрівник:

                       викл. Ковальчук В.М.

 

 

 

 

 

Острог, 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ   ОСНОВИ    ЕКОНОМІЧНОГО  ЗРОСТАННЯ

1.1. Економічне зростання  і його типи………………………………………………......5

1.2. Ресурси економічного  росту …………………………………………………….…..7

1.3. Основні показники  економічного росту, їх характеристика………………….…...9

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ РІВНОВАЖНОГО ЗРОСТАННЯ 

2.1. Загальні особливості побудови рівноважних макроекономічних моделей ..…...13

2.2. Неокласична модель росту Солоу та модель економічного зростання Харода—Домара……………………………………………………………………………………15

2.3. Прогнозування - необхідна умова економічного зростання……………………..20

РОЗДІЛ 3

ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТА ОЦІНКИ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ПРОГНОЗНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1. Сучасні чинники економічної  динаміки, показники зростання економіки……..29

3.2.  Середньостроковий прогноз ефективності соціально-економічного розвитку України 2012-2015 роки, Національного інституту стратегічних досліджень………34

3.3.Особливості формування інноваційної моделі розвитку економіки України…………………………………………………………………………………...40

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….…..43

СПИСОК ВИКОРИСТAНИХ ДЖEРEЛ…………………………………………..…....48

ДОДAТКИ………………………………………………………………………………..50

 

 

 

 

ВСТУП

В національній економіці постійно відбуваються кількісні  і якісні зміни, які торкають усіх її сфер — виробництва, розподілу, обміну і споживання. Вирішальними при цьому  стають зміни в виробництві національного  продукту. Говорять, що, коли в процесі  відтворення відбувається зростання  обсягу чи якості національного продукту, то здійснюється економічне зростання.

Вивчення  сутності такого макроекономічного  поняття як економічне зростання  є дуже важливим та цікавим завданням. Існує чимало розроблених моделей  економічного зростання, які мають  змогу роз’яснити ти чи інші практичні  політики-економічні напрямки суспільства  щодо досягнення бажаного збільшення економічного розвитку країни, а саме тому і добробуту кожного її громадянина.

Кемпбелл Р. Макконнелл та Стенлі Л. Брю визначають економічне зростання як «…збільшення виробничих можливостей, що проходить зі збільшенням кількості використовуваних факторів виробництва або вдосконаленням техніки і технології» . Аналогічний підхід застосовують Рудігер Дорнбуш та Стенлі Фішер, які стверджують, що «економічне зростання - це зростання реального ВВП»

Актуальність  обраної теми курсової роботи не викликає сумніву, адже лише економічне зростання  дає можливість більш повного  задоволення суспільних і особистих  зростаючих проблем, зростання національного  продукту і доходу, а на цій основі — підвищення добробуту нації. Недарма  перед Україною зараз гостро стала  необхідність в зростанні темпів економічного зростання у зв’язку  з низькою ефективністю національної економіки. Пошук шляхів його досягнення є одним з пріоритетних проблем для нашої країни.

Всe цe визнaчaє aктуaльність тeми моєї курсової роботи.

Мeтa досліджeння полягaє у визнaчeнні пeрспeктив розвитку показників економічного зростання в Укрaїні нa основі вивчeння тeорeтичних тa оцінки прaктичних aспeктів дaної проблeмaтики.

Для досягнeння постaвлeної мeти нeобхідно виконaти тaкі зaвдaння:

• охaрaктeризувaти економічне зростання і його типи;
• охaрaктeризувaти ресурси економічного росту;
• розглянути основні показники економічного росту, їх характеристика;
• дослідити загальні особливості побудови рівноважних макроекономічних моделей;
• розглянути неокласичну модель росту Солоу та модель економічного зростання Харода—Домара;
• охарактеризувати прогнозування , як необхідну умову економічного зростання;
• проaнaлізувaти сучасні чинники економічної динаміки, показники зростання економіки;
• розглянути середньостроковий прогноз ефективності соціально-економічного розвитку України 2012-2015 роки, Національного інституту стратегічних досліджень;
• охарактеризувати особливості формування інноваційної моделі розвитку економіки України.

Предметом досліджeння є моделі економічного зростання та прогнозні моделі росту економіки.

Об’єкт дослідження -  економічне зростання та сталий економічний розвиток.

У процeсі досліджeння було використaно тaкі мeтоди, як aнaлітичний, стaтистичний, порівняння, узaгaльнeння, тaбличний, грaфічний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ   ОСНОВИ    ЕКОНОМІЧНОГО  ЗРОСТАННЯ

 

1.  Економічне зростання і його типи.

Економічне зростання  – це збільшення обсягів реального  ВВП в одному періоді порівняно  з іншим. Економічне зростання являє  собою зростаючу здатність економіки  до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.[8]

На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна  визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів, а має місце й виробництво  нових товарів і послуг з використанням  нових технологій порівняно з  минулим періодом.

Економічне зростання  переважно характеризує цілі економічні системи, наприклад господарство країни, групи країн, тобто належить в  основному до макрорівня. Головна  увага приділяється таким показникам, як валовий продукт, національний доход, зайнятість, суспільний капітал тощо. Вони характеризують абсолютні результати господарської діяльності макроекономічних об'єктів. Такі показники також необхідні  для зіставлення макроекономічних об'єктів, що мають різні якісні характеристики, наприклад національних економік, які  знаходяться на різних рівнях розвитку, або суспільств, які відрізняються  структурою своїх продуктивних сил.

Економічне зростання  означає регулярне, стійке розширення масштабів діяльності даної господарської  системи, яке виявляється у збільшенні розмірів застосованої суспільної праці  і виробленого продукту — товарів  і послуг. При розгляді економічного зростання головною стає проблема кількісного  та якісного розвитку виробництва і поліпшення його структури[1].

Механізм економічного зростання  розглядають у чистому вигляді, абстрагуючись від конкретних соціально-економічних  відносин виробництва. Крім території  та природних ресурсів можна назвати  такі загальні фактори економічного зростання: народонаселення, заощадження і науково-технічний прогрес. Так, самодіяльна частина населення формує ринок робочої сили і є головною продуктивною силою суспільства. Динаміка народонаселення безпосередньо впливає на загальні розміри трудових ресурсів, їх склад, а також на зайнятість. Разом з тим населення в цілому є елементом сукупного попиту і споживання; зміни в ньому впливають на структуру й динаміку національного ринку і споживання, а через них — на виробництво[9].

Розрізняють два основних типи економічного зростання — екстенсивний та інтенсивний — залежно від  того, за рахунок чого досягається  розширене відтворення.

Екстенсивний тип економічного зростання — це розширення виробництва  на основі кількісного збільшення його функціонуючих факторів при збереженні попередніх техніко-технологічних  і кваліфікаційних параметрів їх. Це розширення виробництва за рахунок  збільшення кількості тих самих  засобів і предметів праці, робочої  сили тієї самої кваліфікації при  практично незмінних економічних  виробничих відносинах. За таких умов продуктивність праці та ефективність її залишаються фактично незмінними.

Інтенсивний тип економічного зростання — це розширення виробництва  на основі якісного поліпшення його функціонуючих  факторів при вдосконаленні організаційно-економічних  відносин виробництва (поділ праці, спеціалізація та кооперування виробництва  тощо). Таке зростання досягається  за рахунок підвищення кваліфікації працівників, розвитку їх професіоналізму, застосування принципово нових засобів  і предметів праці, раціональнішого  використання виробничого потенціалу. При цьому зростають продуктивність праці та їх ефективність.

Основними джерелами інтенсивного економічного зростання є, по-перше, підвищення ефективності живої праці, її продуктивності; 
по-друге, підвищення ефективності праці на основі зростання віддачі функціонуючої техніки, технології, засобів праці в цілому, їх принципового оновлення та зниження витрат предметів праці на одиницю виробленого продукту. Особлива роль у процесі інтенсивного економічного зростання належить НТП.

Кожний з типів економічного зростання на практиці не існує в  чистому вигляді. Тому в реальному  житті існують переважно екстенсивний або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Збільшення ролі і частки інтенсивного типу економічного зростання називається інтенсифікацією економіки. Відбуваються якісні зміни у взаємовідносинах суспільства і природи, гострішою стає проблема природо охорони як особливої сфери діяльності суспільства. Для виживання людства стало необхідним формування єдиної економічної системи відтворення. Розв'язання економічних проблем можливе через використання досягнень НТР та соціальний прогрес людства в умовах миру і міжнародної безпеки.

Поняття економічного зростання  відображає передусім характер використання продуктивних сил суспільства. Поряд  з характером використання продуктивних сил суспільства воно включає  також еволюцію економічної системи  в цілому, зокрема всіх підсистем  економічних виробничих відносин, у  тому числі й соціально-економічних, як суспільної форми існування продуктивних сил. Під час зміни, вдосконалення  виробничих відносин відповідно до вимог  розширеного відтворення створюються  умови для економічного зростання.

 

1.2. Ресурси економічного  росту .

До основних факторів (ресурсів) економічного росту відносяться  праця, земля та капітал. У свою чергу, кожний з них — сукупність факторів «другого порядку». Так, капітал —  це будинки, спорудження, устаткування, сировина, паливо тощо, які по різному  впливають на створюваний ВНП. До капіталу можна віднести і НТП, вплив  якого на величину і структуру  ВНП постійно зростає. Безумовно, до числа зовнішніх факторів економічного росту треба віднести і сукупний попит суспільства, тому що саме він  виступає «основним локомотивом» економічного росту як у кількісному, так й  в структурному і якісному аспектах. Очевидно, усі фактори, за винятком сукупного попиту, відносяться до факторів пропозиції[7].

Кожний з ресурсів постійно змінюється в залежності від інших  ресурсів, а також від соціально-економічного розвитку суспільства, і виконує  різні функції у впливі на економічний  ріст. Він виміряється різними  показниками — ціннісними і натуральними (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Ресурси економічного росту  і їхньої характеристики

Фактори зростання	Кількісні показники  фактора	Заходи повного  використання та підвищення ефективності	Показник ефективності використання
1. Природні ресурси	Показник для кожного  конкретного виду	Комплексна і глибока  переробка	Ресурсомісткість продукції
2. Трудові ресурси	Чисельність населення в  працездатному віці	Підвищення рівня освіти, поліпшення здоров’я вдосконалення  організації праці	Продуктивність праці
3. Основний капітал	Вартість	Вдосконалення організації  виробництва	Фондовіддача
4. Науково-технічний прогрес	Витрати на нову техніку, технології тощо	Розвиток сфери наукових досліджень та дослідницько-конструкторських розробок, впровадження їхніх результатів	Підвищення ефективності суспільного виробництва

До факторів економічного зростання  належать три основні групи:

1) фактори пропозиції - фізичні  можливості зростання економіки  (природні і трудові ресурси,  технології, обсяги капіталу);