Загальна характеристика договору лізингу

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

1.  Поняття та особливості укладення договору найму…………………………..6

1.1. Поняття договору  майнового найму…………………………………………..6

1.2. Права та обоє язки сторін  договору найму…………………………………..11

1.3. Припинення договору найму………………………………………………….15

1.4. Різновиди договору майнового  найму………………………………………..19

2. Договір оренди державного  та комунального майна…………………………22

2.1. Поняття договору оренди……………………………………………………..22

2.2. Форма договору, порядок укладення договору……………………………...24

2.3. Суборенда, орендна плата, обов’язки сторін………………………………...26

3. Загальна характеристика договору лізингу…………………………………….34

Висновок…………………………………………………………………………….39

Перелік   літератури………………………………………………………………..42

 

ВСТУП

Актуальність обраної теми “Загальна характеристика договору найму” можна пояснити тим, що наша країна вийшла на загальносвітові економічні підходи господарювання, тому такі питання як договір оренди, договір лізингу і т.п. є досить важливими для України.

Закон про оренду регулює організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їхніх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна. Оренда майна інших форм власності регулюється положенням Закону про оренду, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди.

Відповідно до Закону про оренду об’єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств або їхніх структурних підрозділів (філіалів, цехів, дільниць), окреме індивідуально визначене майно, наприклад: окремі будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструменти, інші матеріальні цінності.

Законодавством встановлюються види цілісних майнових комплексів підприємств, які за характером своєї діяльності не можуть бути об’єктами оренди. Наприклад, діяльність по виготовленню і реалізації наркотичних засобів, військової зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї. Не можуть бути об’єктом оренди транспортні підприємства, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, підприємств, діяльність яких пов’язана з видобутком дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів, виготовлення та реалізація виробів з їх використанням та інша діяльність. Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992р. затверджений Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається. До них належать радіотелевізійні передавальні центри та об"єкти, що становлять загальнодержавну систему зв’язку, а також об’єкти, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади, магістральні лінії електропередачі, магістральні трубопроводи та інші об’єкти.

В даній роботі ставлю перед собою мету дослідити в першу чергу такі питання як поняття договору майнового найму, права та обов’язки сторін такого найму, окремими питаннями розглянути особливості укладення та дотримання договорів оренди та лізингу.

 

1.  Поняття та особливості укладення договору найму

1.1. Поняття договору майнового  найму

Договором визнається угода двох і більше осіб, яка спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.

Договір є однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань.

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.

Найм (оренду) регулює гл.58 ЦК. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк1.

Договір найму (оренди) — це договір, за яким одна сторона (наймодавець, орендар) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві, орендатору) майно в користування за плату на певний строк, а наймач (орендатор) зобов'язується вчасно вносити плату і повернути майно після закінчення строку договору.

Договір найму іменується також орендою. Кожний із різновидів договору найму (оренда, прокат тощо) має свої особливості.

Відмінність договору найму від інших договорів:

1) наймач одержує майно не  у власність, а лише в тимчасове  користування. За цією ознакою  договір відрізняється від договору  купівлі-продажу, за яким покупець майна стає його власником. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна, то після спливу строку договору або у разі його дострокового розірвання він зобов'язаний повернути взяте у найм майно наймодавцеві у справному вигляді;

2)  предметом договору найму  можуть бути лише індивідуально-визначені, неспоживні речі (нежилі приміщення, обладнання, машини тощо), що не  знищуються в процесі їх використання, адже здане в найм майно  підлягає поверненню. За цією  ознакою договір найму (оренди) відрізняється від договору позики, за яким позичальник придбаває майно у власність і він зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості;

3)  сплатний договір — за  цією ознакою він відрізняється  від договору позички.

Характеристики договору — двосторонній і сплатний. Згідно з новим ЦК може бути як консенсуальним, так і реальним.

Предмет договору найму. Коло майна, що може бути предметом найму, визначене у ст.760 ЦК. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути також майнові права.

Сторони в договорі. ЦК не містить спеціальних вимог до сторін договору найму — його учасниками можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Наймодавцями можуть бути як власники майна, так і уповноважені ними особи. Наймачами можуть бути як юридичні особи різних організаційно-правових форм і форм власності, так і дієздатні фізичні особи.

2До форми договору найму застосовуються загальні правила про форму правочинів.

Строк договору. Згідно зі ст.763 ЦК договір найму укладається на строк, встановлений договором. Стаття не встановлює граничних строків договору майнового найму. Це дає сторонам можливість укладати договір на будь-який строк, що визначається ними. Разом з тим передбачено, що законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Отже, зобов'язання за договором найму, укладеним на невизначений строк, може бути припинене на розсуд наймодавця або наймача в будь-який час із попередженням контрагента про відмову від договору за певний строк. Сторона, яка бажає відмовитися від договору, зобов'язана попередити про це іншу сторону завчасно з метою запобігання збитків, які можуть виникнути у зв'язку з несподіваним розірванням договору.

Попередження про розірвання договору найму має бути зроблене у письмовій формі, яка забезпечує можливість доведення у разі спору, що таке попередження було зроблено. Строки попередження про відмову від договору найму обчислюються з дня відповідного повідомлення контрагента або з дня, коли він міг про це дізнатись.

Відповідно до ст.764 ЦК якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За змістом цієї норми, продовження користування майном після закінчення строку договору можливе без повторного його укладення, тому що за відсутності заперечень наймодавця договір вважається поновленим на певний строк. У разі заперечення наймодавця проти автоматичного продовження дії договору він зобов'язаний про це повідомити наймача. Однак це не виключає права сторін згодом відмовитися від такого договору на їх розсуд із попереднім попередженням одна одну в строки, передбачені законом.

Тобто підставою припинення договору є сплив строку дії договору за умови, що наймодавець вимагає повернення йому майна. За відсутності такої вимоги договір не припиняється. У законі у цьому разі йдеться про поновлення, тобто про продовження на новий строк колишнього договору, а не про укладення нового. Однак у договір можуть бути внесені уточнення, наприклад, про ремонт майна, строки внесення плати за користування тощо3.

Таким чином, відповідно до загальних правил, закріплених у ЦК, продовження користування майном після закінчення строку договору пов'язується з відсутністю заперечень наймодавця, поновлення договору відбувається на певний строк, а відмова однієї із сторін від договору обумовлена попередженням іншої сторони за один місяць (нерухомого майна — за три місяці).

Піднайм. Стаття 774 ЦК містить диспозитивне правило, передбачаючи, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, виходячи зі змісту ЦК, наймач за згодою наймодавця може здати найняте ним майно іншій особі в піднайм, уклавши з такою особою договір піднайму.

За договором піднайму наймач зобов'язується передати піднаймачеві майно в користування за плату. Сторонами договору виступають наймач І піднаймач, причому наймач виконує функції наймодавця. Піднаймач у правових відносинах з наймодавцем не перебуває. Наймодавець має права і несе обов'язки лише щодо наймача. У свою чергу наймач відповідає перед ним за виконання всіх обов'язків за договором, у тому числі й за піднаймача. Наприклад, він зобов'язаний відшкодувати збитки наймодавцю у разі пошкодження або знищення майна, навіть якщо це відбулося з вини піднаймача.

Відносини піднайму мають похідний характер, залежний від відносин найму. Умови договору піднайму залежать від умов договору найму. Тому піднаймач може користуватися майном лише відповідно до призначення, визначеного у договорі найму. Строк договору піднайму не повинен перевищувати строк договору найму. Припинення договору найму спричиняє припинення договору піднайму .4

Передання майна в піднайм допускається лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом. Така згода може бути надана при укладенні договору найму, і тоді окремої згоди наймодавця на передання майна в піднайм не потрібно

Плата за користування майном. На відміну від ЦК 1963 р., який не визначав розміру, форми такої плати, порядок її внесення, новий ЦК містить детальні правила щодо цієї плати.

Згідно зі ст.762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися на вибір сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Отже, договором може бути передбачено, що плата за користування майном вноситься щоквартально, після закінчення визначеного часу тощо.

Одне з правил стосовно плати за користування майном, що міститься в ч.4 ст.762 ЦК, стосується можливості її зменшення — наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном Істотно зменшилася.

Отже, право наймача вимагати зменшення плати за користування майном виникає за умови погіршення майна, що настало не з його вини, якщо таке погіршення перешкоджає використанню майна або утруднює користування ним. Це можливо, наприклад, у зв'язку із зносом майна або пошкодженням його внаслідок стихійного лиха.

 

1.2. Права та обоє язки  сторін договору найму 

Новий ЦК не містить спеціальної статті з переліком обов'язків наймодавця, однак їх можна визначити зі змісту гл.58 ЦК, що регламентує найм.

Обов'язки наймодавця:

-   передати наймачеві майно  у користування негайно або  у строк,   встановлений  договором   найму  (ст.765   ЦК).   Передання  майна наймачеві має бути зроблене вчасно, тобто у строк, передбачений договором, а якщо в договорі строк не зазначений, то на першу вимогу наймача.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право на свій вибір: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

-  передати наймачеві річ  у комплекті і стані, що відповідають  Умовам договору найму та її  призначенню (ст.767 ЦК). Наприклад, залізниця, здаючи вагони в оренду, повинна очистити їх від залишків вантажу, вагони мають бути технічно справними. Наймодавець

не відповідає за недоліки майна, що були ним застережені при укладенні договору.

Умова договору найму, яка закріплює обов'язок наймодавця передати наймачеві річ у стані, що відповідає договору і призначенню майна, є істотною умовою. Без неї договір не може вважатися укладеним. Наданням речі вважається не тільки її передання в користування наймачеві, а й допуск його до користування нею.

Майно має бути надане наймачеві у такому стані, щоб це не перешкоджало його використанню для тих цілей, що були обумовлені договором, а якщо такі цілі не були зазначені, то для звичайного використання відповідно до призначення майна. Інакше наймач вправі вимагати інше майно, що відповідає умовам договору, чи зниження плати за користування майном, або розірвання договору і стягнення збитків, завданих неналежним виконанням наймодавцем зобов'язання.