Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 21:39, курсовая работа
Законодавством встановлюються види цілісних майнових комплексів підприємств, які за характером своєї діяльності не можуть бути об’єктами оренди. Наприклад, діяльність по виготовленню і реалізації наркотичних засобів, військової зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї. Не можуть бути об’єктом оренди транспортні підприємства, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, підприємств, діяльність яких пов’язана з видобутком дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів, виготовлення та реалізація виробів з їх використанням та інша діяльність. Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992р. затверджений Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається.
Вступ………………………………………………………………………………….4
1. Поняття та особливості укладення договору найму…………………………..6
1.1. Поняття договору майнового найму…………………………………………..6
1.2. Права та обоє язки сторін договору найму…………………………………..11
1.3. Припинення договору найму………………………………………………….15
1.4. Різновиди договору майнового найму………………………………………..19
2. Договір оренди державного та комунального майна…………………………22
2.1. Поняття договору оренди……………………………………………………..22
2.2. Форма договору, порядок укладення договору……………………………...24
2.3. Суборенда, орендна плата, обов’язки сторін………………………………...26
3. Загальна характеристика договору лізингу…………………………………….34
Висновок…………………………………………………………………………….39
Перелік літератури………………………………………………………………..42
· Лізингоотримувач - особа, яка отримує майно по договору лізингу для провадження підприємницької діяльності. Йому належить право вибору об'єкту лізингу і продавця лізингового майна. Отримане в лізинг майно лізингоотримувач використовує лише з підприємницькою метою.
Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем.
Порядок укладання лізингової угоди:
· Лізингоодержувач звертається до лізингодавця із запитом на отримання у лізинг потрібного йому майна.
· Лізингодавець, переконавшись у тому, що з даним лізингоодержувачем можна укласти угоду ("добре ім.'я, фінансовий стан, законність намірів), знаходить виробника (виробників, посередників) потрібного майна і на основі контракту придбаває майно з метою передачі його в лізинг.
· Після завершення поставки майна лізингоодержувачу та запуску його в роботу, лізингодавець і лізингоодержувач підписують протокол прийому, який підтверджує придатність майна (наприклад, обладнання). Після цього лізингодавець повністю розраховується з постачальником (виробником, посередником) за поставлене майно і стає його власником, а лізингоодержувач починає комерційну експлуатацію майна і, таким чином договір лізингу вступає в силу.
Майно, передане в лізинг, із згоди лізингодавця може бути викуплене у нього лізингоодержувачем.
Види лізингу:
Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю;
Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Ця ж стаття визначає форми лізингу:
Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до цього Закону, законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.
Лізингові платежі за структурою і величиною повинні бути економічно обгрунтовані. Плата за лізинг повинна відшкодовувати вартість засобів виробництва, процент за капітал, залучений для реалізації угоди, операційні витрати лізингодавця і стимулювати підприємницьку діяльність. Власник майна (об'єкту лізингу) за рахунок лізингових платежів повертає вартість майна з відсотками. Форма і періодичність виплат встановлюється за згодою сторін і закріпляються договором. Лізингові платежі включаються у собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодержувачем. Метод і порядок розрахунків лізингових платежів визначають самі учасники угоди і фіксують їх у лізинговому договорі15.
Інвестиційні витрати лізингоотримувача складаються з витрат, пов'язаних з придбанням і запуском лізингового обладнання, і включає в себе, зокрема: вартість предмету лізингу; витрати на розмитнення; оплату торговому посереднику; витрати на транспортування, зберігання, страхування по перевезенню, монтаж, запуск-налагоджування, навчання персоналу, інші витрати.
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Договір є однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань.
За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.
Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.
Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або договором.
Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати; або розірвати договір (стаття 270 цього Кодексу) і стягнути збитки, завдані його невиконанням.
Порядок і строки укладання договору оренди залежить від об"єкту оренди, а також від особи заявника. В разі подачі заяви про оренду цілісних майнових комплексів орендодавець в п"ятиденний строк після дати реєстрації заяви направляє копії проекту договору та інших документів в орган, уповноважений управляти державним майном.
Відповідно до Закону про оренду орендареві забезпечується захист його прав на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, установленим цивільним законодавством щодо права власності. Він може вимагати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, заподіяної майну всіма особами, включаючи орендодавця. Орендар може захистити свої права шляхом подання віндикаційного і негаторного позрву, а також позову про відшкодування збитків (шкоди).
Суть лізингу - надання на умовах оренди засобів виробництва (майна) підприємцям-виробникам на короткотерміновий, середньотерміновий і довготривалий періоди.
Предмет лізингу - рухоме і нерухоме майно, яке використовується для підприємницької діяльності: транспортні засоби, обладнання, технології, ліцензії, ноу-хау, програмні засоби, будівлі тощо. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також майно, для якого встановлений особливий порядок звернення. Майно, передане в лізинг, протягом усього терміну лізингу є власністю лізингодавця.
Гадаю, що в даній роботі мені вдалося висвітлити обрану тему для дослідження. Однак, на майбутнє, ця тема потребує подальшого вивчення та аналізу.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1 Цивільний кодекс України // Кодекси України. - № 1, 2009. – З. 3-137.
2 Цивільне право України. Підручник у двох книгах / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., 2009
3 Цивільне право України: Підручник / Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. - К.: Істина, 2005. - 776 с.
4 Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. -К., 2008
5 Цивільний кодекс України // Кодекси України. - № 1, 2009. – З. 3-137.
6 Саниахметова Н.А. Договір найму:проблеми укладення: 5-е изд. — Харьков, 2004. — С.393-465.
7
8 Утка В. Аренда предприятия как имущественного комплекса // Хозяйство й право. - 2009. - №2. - С.74-77.
9 Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: 2-е вид. — К., 2004.
10 Мороз М. Припинення і розірвання договору оренди майна державних підприємств // Вісник Академії правових наук України. -2009. - №3. - С.94-103.
11 Половко С. Проблеми правового регулювання оренди державного майна // Право України. — 2008. — №3. — С.51.
12 Рябко Л. Правовая природа договора лизинга // Право України. - 2000. - №1. - С.70-73.
13 Кисіль С. Проблемні аспекти лізингових угод // Предпринимательство, хозяйство й право. — 2009. — №7. — С.9-13.
14 Руденко М. Существенные условия договора финансового лизинга // Предпринимательство, хозяйство й право. -- 2009. -№11. - С.16-21.
15 Кисіль С. Лізинг як специфічний вид цивільно-правових зобов'язань // Предпринимательство, хозяйство й право. — 2009. -№4. - С.21-27; №5. - С.22-30; №6. - С. 12-15.
Информация о работе Загальна характеристика договору лізингу