Міліція як суб’єкт системи правоохоронних органів держави

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2013 в 01:31, курсовая работа

Краткое описание

Мета курсової роботи полягає у тому, щоб на основі аналізу системи адміністративно-правового регулювання та практики його реалізації визначити місце, призначення та подальші напрями і перспективи діяльності міліції в системі правоохоронних органів держави.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
сформулювати поняття та принципи організації і функціонування системи правоохоронних органів держави;
з’ясувати особливості адміністративно-правового статусу міліції;

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. МІЛІЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТ СИСТЕМИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ
Поняття, завдання та структура міліції……………………………….6
1.2 Характеристика обов’язків, які виконує міліція……………………11
1.3 Головні функції міліції як суб’єкта правоохоронних органів……...16
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА……….19
РОЗДІЛ 3. ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ
3.1 Сутність та сучасний стан нормативно-правової бази діяльності системи МВС України, шляхи її удосконалення……………………………....28
3.2 Аналіз правового і соціального захисту працівників міліції та заходи щодо його покращення………………………………………………….34
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...42
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….46

Вложенные файлы: 1 файл

2 курс. Адмін право.docx

— 84.68 Кб (Скачать файл)

Для забезпечення виконавчої функції  міліція зобов'язана виконувати в межах своєї компетенції  кримінальні покарання та адміністративні  стягнення, а також прийняті в  установленому законом порядку  рішення прокурора, слідчого, суду.

Забезпечуючи кримінально-процесуальні функції, міліція зобов'язана здійснювати  досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання, а також слідство у межах, визначених кримінально-процесуальним законодавством;  проводити криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати у встановленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчих діях.

Здійснюючи охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю, міліція, керуючись нормами кримінально-процесуального законодавства, виконує функції  дізнання; порушує кримінальні справи, провадить невідкладні слідчі дії  щодо встановлення та закріплення слідів злочину — огляди, обшуки, виїмки, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих, свідків. Це регулює  відношення міліції з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями  та громадянами, адже у таких випадках міліція виступає як орган дізнання і в межах своєї компетенції  бере участь у розслідуванні злочинів [21, с. 99].

Розглянуті напрями роботи міліції  становлять окремі сторони єдиної діяльності міліції щодо охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю, охорони  власності, профілактики правопорушень, які тісно взаємозв'язані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 

Громадянське суспільство передбачає, що головною діючого особою в суспільстві  є громадянин, як автономна особистість, тобто суб’єкт, який бачить себе вільним  і рівноправним членом суспільства, наділений правами і обов’язками, відчуває свою відповідальність перед  суспільством. Громадянське суспільство  – самоврегульована система взаємовідносин громадян з метою задоволення власних інтересів за допомогою потреб інших, яка базується на праві приватної власності й захищена законом і державою від прямого втручання у свою життєдіяльність.

Громадянське суспільство –  явище складне. Деякі автори зазначають, що це суспільство з розвиненими  економічними, політичними, духовними  та іншими відносинами i зв’язками, яке  взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії та права [12]. Інші автори зміщують акцент на особистість i стверджують, що громадянське суспільство – це суспільство людей з високою суспільною свідомістю, суспільно вільних, відповідальних i незалежних, що вимагають дотримання своїх людських та громадянських прав i вміють користуватися цими правами [19].

 Незалежно від зміщення акцентів  та різниці в перерахуванні  складових елементів громадянського  суспільства усі автори підкреслюють, що реалізація прав i свобод людини i громадянина становить основу  правової держави [15, с.157–158]. Немає потреби доводити, що без певних державних інститутів громадянське суспільство існувати не зможе. Згідно з напрямком роботи, визначимо місце i роль у такому суспільстві міліції як правоохоронного органу держави.

Виконання найважливішої соціальної функції держави (охорона громадського порядку) передбачає співпрацю міліції  з різними державними і недержавними органами і організаціями, зокрема  органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в  Україні", органи місцевого самоврядування наділяються владними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність. Крім того, їм можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними  відповідним органам виконавчої влади [3].

 Можна класифікувати та аналізувати  напрямки діяльності міліції  щодо вирішення завдань, притаманних  місцевому самоврядуванню, так:

1. Діяльність міліції державного  масштабу.

Забезпечення особистої безпеки  громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням  та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і  розкриття злочинів, розшук осіб, які  їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних  посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам.

Забезпечення особистої безпеки  громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів здійснюється працівниками міліції на всіх рівнях влади.

 Запобігання правопорушенням  та їх припинення, виявлення і  розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захист власності  від злочинних посягань реалізуються  на таких рівнях:

По-перше, на державному і регіональному  – розробка, організація і реалізація програм, спрямованих на боротьбу зі злочинністю та ліквідацію причин і  умов, що сприяють вчиненню злочинів та адміністративних правопорушень, а  також прогнозування тенденцій  розвитку злочинності з метою  поліпшення форм і методів боротьби з ними [6].

По-друге, на місцевому рівні –  безпосередня діяльність міліції, регламентована нормами кримінально-процесуального та адміністративного права, спрямована на попередження, припинення і розкриття  злочинів та адміністративних правопорушень, а також виявлення й усунення обставин, що сприяють їх реалізації.

Охорона і забезпечення громадського порядку, участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам реалізується працівниками міліції лише на місцевому  рівні і регламентована також  Законом України "Про місцеве  самоврядування в Україні".

2. Діяльність міліції місцевого  масштабу.

Міліція сприяє в межах своєї  компетенції органам державної  влади, підприємствам, установам і  організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Сприяння означає кооперацію сил, засобів і методів, спрямованих  на ефективне вирішення проблем, які забезпечити лише силами окремих  державних органів, підприємств, установ  чи організацій було б не можливо.

Міліція допомагає органам місцевого  самоврядування у вирішенні питань місцевого значення. Вивчення наукової літератури щодо даного питання свідчить про неоднозначність підходів його вирішення.

Так, Г.А. Туманов розглядає міліцію в цілому як систему "масового обслуговування" [27, с.205].

 Міліція допомагає органам  місцевого самоврядування у вирішенні  питань місцевого значення щодо  охорони об'єктів муніципальної  власності на основі договорів,  контролю за дотриманням громадянами  та іноземцями правил реєстраційного  обліку, в'їзду і виїзду на територію  України, допомоги депутатам і  кандидатам у депутати, посадовим  особам місцевого самоврядування, представникам громадських об'єднань  у реалізації їх законної діяльності, якщо їм спричиняється протидія  або загрожує небезпека, сприяють  в охороні громадського порядку [2]. Міліція зобов'язана надавати виборчим комісіям, за їх запитами, відомості про наявність не знятої або непогашеної судимості зареєстрованих кандидатів у депутати або на виборні посади до органів державної влади та органів місцевого самоврядування [2]. Міліція (насамперед – позавідомча охорона) укладає угоди з органами місцевого самоврядування щодо охорони належного їм майна. Даний перелік не є вичерпним.

За таких обставин можна говорити про сприяння органів внутрішніх справ органам місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення за такими формами:

а) спільні громадські пункти охорони  порядку;

б) спільні наради і семінари, науково-теоретичні й науково-практичні конференції;

в) поточні робочі зустрічі;

г) планування спільних заходів;

д) спільний (комплексний) аналіз криміногенної  обстановки;

е) взаємний обмін інформацією;

є) обмін досвідом;

ж) прийняття спільних (регіональних) нормативних актів;

з) спільне укладення договорів  по охороні громадського порядку;

и) надання взаємної допомоги;

і) взаємне використання сил і  засобів; мобілізація коштів;

ї) спільний аналіз матеріалів преси, скарг та інших звернень громадян, прийняття відносно них узгоджених рішень.

Міліція сприяє органам місцевого  самоврядування під час проведення мирних зборів або інших масових  заходів; виконує функцію охорони  з метою підтримки громадського порядку під час проведення місцевих виборів і референдумів (охорона  виборчих дільниць, перехід міліції  на посилений режим роботи, охорона  кандидатів у депутати, а також  осіб, відповідальних за організацію  і проведення виборів з метою  припинення можливого тиску на них).

Одним із напрямків спільної роботи міліції та органів місцевого  самоврядування могло б стати  створення молодіжних центрів і  клубів за інтересами. Наприклад, центр  підготовки молодих помічників міліції, головним завданням якого було б зниження злочинності та інших правопорушень серед дітей та молоді.

Важливим і новим чинником зміцнення  зв'язків міліції із населенням є  формування і врахування громадської  думки, яка базується на високому рівні правової і політичної культури, направлена на пошук компромісів  з проблемних питань у сфері правоохорони. При вирішенні таких проблем повинні бути оголошені, розглянуті і враховані всі існуючі в суспільстві точки зору. Система прийняття рішення "за" і "проти" призводить до конфронтації, оскільки не врахована думка меншості, а це, в свою чергу, є ігноруванням принципу справедливості. Принцип соціальної справедливості є одним із найголовніших в діяльності системи МВС України.

 Протягом останніх років  у нашій державі здійснюються  перші кроки в напрямку відродження  громадських формувань з охорони  громадського порядку. Згідно  із Законом України "Про  участь громадян в охороні  громадського порядку і державного  кордону" від 22 червня 2000 р.  громадяни України мають право  створювати в установленому Законом  порядку громадські об'єднання  для участі в охороні громадського  порядку і державного кордону,  сприяти органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та іншими  органам виконавчої влади, а  також посадовим особам у запобіганні  та припиненні адміністративних  правопорушень і злочинів, захисті  життя і здоров'я громадян, інтересів  суспільства і держави від  протиправних посягань, а також  у рятуванні людей і майна  під час стихійних лих та інших надзвичайних обставин [4].

Право громадян на об’єднання визначено  одним з найважливіших конституційних прав людини в Україні.

 Указом Президента України  від 23 лютого 2007 р. № 139 "Питання  Ради громадськості" затверджено  положення про Раду громадськості,  яка є дорадчим органом при  Президентові України. Головними  завданнями такої Ради є сприяння  реалізації громадянами конституційного  права брати участь в управлінні  державними справами; обговорення  найбільш значущих політико-правових, соціально-економічних, культурних та інших проблем суспільного життя, підготовка та внесення Президентові України пропозицій щодо шляхів їх розв'язання; забезпечення врахування громадської думки, в тому числі представників політикуму, вчених, фахівців, у процесі проведення консультацій, обговорення та підготовки проектів найважливіших рішень глави держави, а також під час розробки проектів законів, що передбачаються для внесення Президентом України до парламенту.

Взагалі, під взаємодією міліції  із населенням розуміють діяльність працівників міліції з членами  територіальної чи професійної громади  з метою забезпечення ефективного  виконання покладених на спеціальні правоохоронні органи функцій.

 Сьогодні практично у всіх  провідних службах органів внутрішніх  справ є штатні працівники, на  яких покладено обов'язок вести  роботу щодо взаємодії із засобами  масової інформації та населенням.

 Їх основними завданнями  є:

 І. Розроблення та здійснення  комплексу заходів, спрямованих  на реалізацію інформаційної  політики міністерства, формування  позитивного іміджу міліції України  шляхом упровадження в практику  діяльності органів внутрішніх  справ гласності як одного  з основних принципів діяльності  міліції.

II. Організація взаємодії із  засобами масової інформації, населенням, трудовими колективами, громадськими  організаціями з метою інформування  про стан правопорядку в державі,  заходи органів внутрішніх справ  щодо його зміцнення, формування  позитивного іміджу міліції України.  Відповідно до програми "Населення  і міліція – партнери", керівники  обласних управлінь і управлінь  на транспорті, ректори вищих  навчальних закладів зорієнтовані  на посилення взаємодії з депутатами  всіх рівнів, громадськістю, представниками  ЗМІ, на всебічне поліпшення  іміджу органів внутрішніх справ.

Информация о работе Міліція як суб’єкт системи правоохоронних органів держави