Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти складання та методика заповнення форми фінансової звітності «Баланс» сільськогосподарськи

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ 1.Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти складання та методика заповнення форми фінансової звітності «Баланс» сільськогосподарськими підприємствами 6

1.1.Правове регулювання та особливості складання Балансу приватними сільськогосподарськими підприємствами 6

1.2. Теоретичні аспекти формування, узагальнення та відображення інформації у структурі Балансу сільськогосподарських підприємств 9

Розділ 2. Характеристика статей балансу ПСП «Корона» Баштанського району, структурні зміни показників (якісні, кількісні) за досліджуваний період 14

2.1. Розміри, спеціалізація та ресурсний потенціал підприємства 14

2.2. Характеристика фінансового стану підприємства 18

Розділ 3.Перспективи вдосконалення організації бухгалтерського обліку, складання та подання фінансового звіту на ПСП «Корона» Баштанського району 24

3.1. Характеристика статей балансу ПСП "Корона" Баштанького району, структурні зміни показників (якісні, кількісні) за досліджуваний період…24

3.2. Заходи щодо покращення облікового процесу, його вплив на формування  фінансового звіту 39

3.3. Обґрунтування можливостей підприємства щодо впровадження запропонованих заходів 46

ВИСНОВКИ 49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 51

ДОДАТКИ 54

 

 

 

ВСТУП

Управління бізнесом в  ринковій економіці характеризується багатьма особливостями, серед яких домінуюче значення мають фінансові  ресурси, пошук джерел фінансування і оптимізації інвестиційної  політики. В цих умовах обґрунтованість  прийнятих управлінських рішень в значній мірі визначається якістю фінансово-економічних розрахунків щодо діяльності підприємства.

Господарський процес завжди віддзеркалюється багатьма явищами, які  мають об’єктивний і суб’єктивний характер і їх вплив може проявлятися  і враховуватися в управлінському процесі по різному. Окремі явища  миттєво відображаються у складі майна і зобов’язань підприємства, інші можуть змінити їх лише потенційно, а деякі явища можуть ураховуватися  в залежності від низки обставин, так, у практиці бухгалтерського  обліку і аудиту нерідко використовуються введення критеріальних значень  для окремих показників, наприклад, критичні величини відхилень звітних  даних від даних, отриманих за результатами інвентаризації або аудиторської перевірки. Якщо за даними перевірки виявлено відхилення, але воно незначне, тобто менше встановленої границі, то зміни у складі активів і зобов’язань будуть відображені, проте це не вплине на прийняття управлінського рішення.

Іншими словами, формування ринкових відносин вимагає від кожного  учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення  щодо інвестування своїх ресурсів в  суб’єкти господарювання з метою  одержання доходу. Крім того оцінювання фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб’єктів ринку:

• підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;
• інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ризиковості інвестування своїх коштів;
• кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;
• партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії та ін.);
• сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки – у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату, благодійні організації – у потенційній спроможності підприємства допомагати).

В системі економічної  інформації особливе місце займає вивчення показників фінансової звітності підприємства, серед якої баланс посідає центральне місце і є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства на визначену дату.

Методичні підходи до складання  бухгалтерського балансу, аналізу  його структури обумовили вибір  теми курсової робити: "Особливості складання та методика заповнення форми фінансової звітності «Баланс» сільськогосподарськими підприємствами".

Об’єктом дослідження є ПСП «Корона» Баштанського району Миколаївської області.

Метою виконання курсової роботи є дослідження особливостей порядку формування бухгалтерського  балансу, призначення, структури, змісту та методики заповнення форми №1 «Баланс» приватними сільськогосподарськими підприємствами.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні положення щодо принципів і концепцій формування бухгалтерського балансу.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану  на підприємстві є форми фінансової звітності господарства, зокрема:

- форма №1 «Баланс»,

- форма №2 «Звіт про фінансові результати»,

- форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»,

- форма №4 «Звіт про власний капітал»,

- форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності»,

- форма №6 «Додаток до приміток до річної фінансової звітності», а також форма №50 с-г «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» та інші форми статистичної звітності.

Курсова робота складається  з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг 40 стор., в роботі представлено 16 таблиць.

 

Розділ 1

Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти складання та методика заповнення форми фінансової звітності «Баланс» сільськогосподарськими підприємствами

1.1.Правове регулювання  та особливості складання Балансу приватними сільськогосподарськими підприємствами

 

На підставі Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 986-ХІУ [1] та Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою КМ України від 28.02.2000 № 419 [2], річну фінансову звітність підприємства (крім зведеної та консолідованої) подають органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством — іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних із державного бюджету, — органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — фінансовим відділам місцевих органів виконавчої влади не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Конкретні терміни подання  фінансової звітності для державних  сільськогосподарських підприємств у межах зазначеного вище терміну встановлює Міністерство аграрної політики та продовольства України. Фінансову річну звітність подають до Мінагрополітики у такому складі:

- баланс (форма № 1);

- звіт про фінансові результати (форма № 2);

- звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

- звіт про власний капітал (форма № 4);

- примітки до фінансової звітності (форма № 5). Також передбачено і статистичну звітність, а саме:

- форму № 50-с.-г. «Основні показники роботи сільгосппідприємств за звітний рік», затверджену наказом ДержкомстатуУкраїни від 01.07.02 № 254;

- звіт про фінансові результати та дебіторську і кредиторську заборгованість (форма № 1-Б).

Заповнюючи форми № 1-5, керуються положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими  наказами Міністерства фінансів України, національним положенням бухгалтерського обліку 1 [3], Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності [4] та Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.01 № 132 [5].

Щоб забезпечити достовірність  показників фінансових звітів, перед  їх складанням усі підприємства зобов'язані  провести інвентаризацію активів і  зобов'язань — перевірити і документально  підтвердити їх наявність, стан та оцінку.

Виконують це згідно з Інструкцією  з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом  Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 [6]. Інвентаризують усі активи та зобов'язання підприємства (у тому числі й ті, що йому не належать і обліковуються на позабалансових рахунках), крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризацію яких проводили після 1 жовтня звітного року.

Особливості інвентаризації грошових коштів у касі підприємства викладено в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженому постановою Правління НБУ від 19.02.01 № 72 [7].

За погодженням з Державним  комітетом статистики України у  формах фінансової звітності та формі № 50-с.-г., а також у зведених звітах вартісні показники вказують у тисячах гривень з одним десятковим знаком, натуральні — в центнерах, людино-години — в тисячах.

При складанні фінансових звітів підприємства можуть визначати  склад статей, за якими розкривається  інформація, а саме можуть не наводити статей, які передбачені у формах фінансової звітності, затверджених національними  положеннями (стандартами), у разі якщо за ними відсутня інформація до розкриття (крім випадків, коли така інформація була в попередньому звітному періоді), а  також включати до фінансових звітів додаткові статті у порядку, визначеному  Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні  вимоги до фінансової звітності», у  разі якщо стаття відповідає таким  критеріям:

- інформація є суттєвою;

- оцінка статті може бути достовірно визначена.

Метою складання балансу  є надання користувачам повної, правдивої  та неупередженої інформації про  фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал  підприємства. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Актив відображається в балансі  за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, який не може бути відображений в балансі, включаються  до складу витрат звітного періоду.

Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням  активів або зобов’язань, які  призводять до його зміни.

Таким чином, особливості  складання форми 1 «Баланс (Звіт про  фінансовий стан)» викладено у  Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені 28.03.2013 року, наказом №433 Міністерства фінансів України.

1.2. Теоретичні аспекти формування, узагальнення та відображення інформації у структурі Балансу сільськогосподарських підприємств

 

В умовах ринкової економіки  фінансова звітність стає публічною  та значно розширюється коло її користувачів.

Звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал характеризує баланс. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 «Баланс».

Срібняк О.М. стверджує, що баланс підприємства є основною формою фінансової звітності, в якій відображаються активи, зобов'язання та власний капітал, інформацію про їх склад, структуру на звітну дату. Інформація балансу є умовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу для визначення ступеня фінансових ризиків [8]

В статті Кучеренко Т. і  Шайко О. наголошується на те, що групування статей в активі балансу  здійснюється за ступенем ліквідності (оборотності) таких активів. Так, перший розділ активу «Необоротні активи» об'єднує такі активи, ступінь ліквідності яких невисокий. До них належать: нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи, а також довгострокові фінансові інвестиції, ліквідність яких може бути високою, але термін їх обігу більше одного року з дати придбання або необмежений [9].

В II розділі активу балансу  «Оборотні активи» узагальнюється інформація про високоліквідні активи, даний розділ активу містить такі статті: запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.

У третьому розділі активу балансу відображають витрати майбутніх  періодів, які здійснюються підприємством у звітному періоді, але будуть включені у витрати у наступних звітних періодах відповідно до принципів обачності та нарахування й відповідності доходів і витрат.