Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти складання та методика заповнення форми фінансової звітності «Баланс» сільськогосподарськи

У пасиві балансу узагальнюється інформація про власний капітал  і зобов'язання підприємства на звітну дату.

Послідовність розміщення розділів пасиву балансу відображає їх актуальність як для власників, так і можливість інвесторів, кредиторів [10].

Баланс, який є джерелом зведеної інформації про фінансові результати діяльності, займає особливе місце  в управлінні підприємством як системою. Він концентрує дані, що характеризують якісний стан підприємства. Так, Біла Л.М. зазначає, що здатність балансу виконувати функції, передбачені системою управління, забезпечується, як мінімум, двома важливими рисами: з одного боку, відображенню у ньому результатів діяльності підприємства, а, з іншого можливістю здійснення оцінки ефективності раніше прийнятих рішень, на підставі використання сформованих у балансі даних [11].

Слід мати на увазі, що фінансова  звітність може подаватися органам  державної статистики разом з  довідкою про наявність згоди  надання органам державної влади  даних з фінансової звітності  підприємства. У разі відсутності такої згоди така довідка органам державної статистики не подається [12].

При складанні форми фінансової звітності в обов'язковому порядку необхідно заповнити коди ЄДРПОУ, КОАТУУ, СПЛДУ, ЗКГНГ, КВЕД, вказати фактичну адресу підприємства та телефон головного бухгалтера. Звіт повинен бути підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером. Подання фінансової звітності супроводжується листом за підписом керівника підприємства, в якому зазначають перелік форм фінансової звітності і інших додатків до неї [13].

Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної  передачі її за належністю, а в разі надсилання її поштою — дата її одержання  адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

У разі, якщо дата подання  звітності збігається з вихідним (святковим) днем, терміном подання  є перший робочий день після вихідного (святкового) Дня.

За неподання звітності  передбачена адміністративна відповідальність (ст. 1642КУпАП) у вигляді штрафу, в розмірі від 8 до 15 НМДГ, а при повторному порушенні протягом року - від 10 до 20 НМДГ [14].

На думку Маренич Т.І. звітність повинна бути основним джерелом інформації, яка необхідна  для посилення рівня управління економічними методами спеціалістам і керівникам сільськогосподарських підприємств. При цьому така звітність і система її показників є важливим інструментом контролю за господарською діяльністю підприємства в умовах ринку, та можуть сприяти підвищенню її ефективності [15].

Баланс підприємства, як один з основних форм фінансової звітності, заповнюється на основі бухгалтерських даних про залишки на рахунках обліку активів, зобов'язань, капіталу та господарських операцій після закриття відповідних балансових рахунків і проведення інвентаризації.

О.Бірюкова в своїй праці наголошує, що вступне сальдо балансу за звітний період (графа 3) переноситься з балансу за попередній рік (графа 4). В разі невідповідності зазначених граф в пояснювальній записці до Звіту необхідно детально пояснити причини розбіжностей. У рядках балансу, які не мають показників, ставиться прочерк. Показники, які при визначенні підсумків вираховуються у балансі, наводяться в дужках [16].

В. Пархоменко зауважує, що при заповнені статей балансу у звітному році потрібно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала місце на підприємстві. Тут слід урахувати, зокрема, організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення таких , виявлених у звітному році помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Отже, в графі 3 «На початок року» Балансу наводиться скоригована на зазначені зміни величина відповідної статті балансу станом на 31.12 попереднього року, а в графі 4 балансу - показник (сальдо) відповідного рахунка (субрахунка) бухгалтерського обліку станом на кінець звітного періоду [17, 18].

При складанні балансу  А.Харитонова рекомендує звернути увагу  на те, що згортання статей активів  і зобов'язань у балансі не допустиме (виняток - для випадків, передбачених П(С)БО 17 «Податок на прибуток». Наприклад, не можна згортати дебіторську і кредиторську заборгованість:

- за продукцію, товари, роботи, послуги;

-    за різними видами податків, зборів.

Проте склад статей балансу  суб'єктів малого підприємництва передбачає об'єднання деяких статей в одну статтю, зокрема:

-  основні засоби та нематеріальні активи;

-  виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво;

-  готова продукція та куповані товари [19].

Грошова сума, за якою має  визначатися і відображатися  дебіторська заборгованість, на думку  В. Костюченко та Г. Шаповалової, визначається з урахуванням таких чинників:

-  оцінки дебіторської заборгованості у поточному обліку;

-  оцінки дебіторської заборгованості у фінансових звітах.

Оцінка дебіторської заборгованості ґрунтується на первісній вартості, яка визначається відповідно до норм П(С)БО 10 і змінюється залежно від ряду чинників:

1)  надання покупцю торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;

2)  надання покупцю знижок після реалізації;

3)  повернення товарів від покупців [20].

При виведенні об'єктів  основних засобів з експлуатації за договором фінансового лізингу  балансова вартість відповідної  групи основних фондів зменшується  на вартість основних фондів у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоутримувач повинен збільшити балансову  вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів [21].

Бондар В.П., Корілько М.Д. визначають чисті активи як активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань. Інакше кажучи, чисті активи – це не що інше, як власний капітал підприємства [22]. В.П. Бечко, зазначає, що забезпечення підприємств аграрного сектора економіки джерелами оборотних засобів є важливою ділянкою їх роботи.

Підприємствам слід здійснювати постійний контроль за раціональним співвідношенням між власними та позиченими джерелами формування оборотних засобів, що сприятиме більш ефективному їх управлінню.

Основною статтею власного капіталу є статутний капітал. По цій статті відображають зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників та учасників до капіталу підприємства [23].

Л.М. Братчук зазначив, що в фінансовій звітності підлягає розкриттю інформація про передачу й отримання майна в операційну оренду та формування її результатів у формах №1 «Баланс» і №2 «Звіт про фінансові результати».

Отже, Баланс є основним фінансовим звітом підприємства та служить для  аналізу структури активів, зміни  окремих статей (зменшення чи збільшення за відповідний період), зобов'язань  і власного капіталу.

 

Розділ 2

Характеристика статей балансу  ПСП «Корона» Баштанського району, структурні зміни показників (якісні, кількісні) за досліджуваний період

2.1. Розміри, спеціалізація  та ресурсний потенціал підприємства

 

Приватне сільськогосподарське підприємство «Корона» розташоване в Миколаївській області, у місті Баштанка, що віддалене на 75 км від обласного центру, 3 км від залізничної станції. Тут же знаходиться елеватор, комбінат хлібопродуктів, які відіграють велику роль у реалізації та споживанні продукції, виробленої на підприємстві.

Згідно з агрокліматичним  районуванням Миколаївської області, господарство відноситься до другого ( південно - агрокліматичного ) району, який характеризується відносно жарким, посушливим літом помірно холодною, малосніжною зимою, середньорічною температурою приблизно -15 °С взимку та +12 °С влітку. Що стосується геологічної  характеристики, то досліджуване нами господарство знаходиться на рівнинній  території, землі якої збагачені  високородючими чорноземами.

Наявність переважної кількості тривалого малодощового і жаркого літа вимагає додаткового зволоження ґрунту. Перехід середньодобової температури, через 5 °С є ознакою початку вегетаційного періоду, який  триває біля  215 – 220 днів. Тривалість без морозного періоду 160 – 185 днів, а основні весняні приморозки можливі третьої декади квітня.

Землі господарства розташовані в Баштанському аграрному  районі, де ґрунтоутворення  проходило в умовах рівнинно – хвилястого  рельєфу  на  карбонатних  масових  породах  під   впливом   посушливого  клімату  і  степової   рослинності.

Майже вся територія  розорюється , природна  рослинність  збереглася тільки на схилах , не досяжних  місцях, балках. Базовим  ресурсом  є  земля,  бо саме вона  визначає  формування  інших  ресурсів. Вона є головним  засобом  виробництва:  предметом і засобом  праці, а отже  визначає  темпи  розвитку  і  ефективність аграрного  виробництва.

Також необхідно  розглянути розмір виробництва в  ПСП «Корона», що свідчать про рівень концентрації виробництва ( табл. 2.1 ).

Таблиця 2.1

Розмір виробництва  в ПСП «Корона» Баштанського району

Показники	Роки				Відхилення у 2012 р., %
	2009	2010	2011	2012
					2009	2010	2011
Вартість валової продукції  сільського господарства (в поточних цінах 2010 р.), тис. грн	1670,4	2486,0	2347,6	…	…	…	…
Виручка від реалізації сільськогосподарської  продукції, тис. грн	5053,8	6715,0	6078,0	7169,0	141,9	106,8	117,9
Середньорічна чисельність  працюючих, осіб	37	27	37	…	…	…	…
Площа сільськогосподарських  угідь, га	2704	2288	2309	…	…	…	…
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис.грн	1323,5	1271,0	1154,5	1037,5	78,4	81,6	89,9
Середньорічна вартість активів, тис. грн	3332,5	3249,5	4068,5	5301,0	159,1	163,1	130.3

*Розраховано автором з використанням форм №1, 50-сг ПСП «Корона» Баштанського району

Аналізуючи показники  розвитку виробництва, з’ясовуємо, що ПСП «Корона» є невеликим господарством, про що свідчать дані про величину виробленої валової продукції. На підприємстві зайнято в середньому 32 працівники. У 2012 році відбулося зростання виручки від реалізації сільськогосподарської продукції, порівняно з 2011 роком на 17,9 %, при цьому протягом усього періоду дослідження спостерігається позитивна тенденція. За досліджуваний період відбулося зростання середньорічної вартсоті активів, а саме на 30,3 % у 2012 році порівняно з 2011 роком, що свідчить про зростання кількості контрольованих ресурсів ,використання яких у майбутньому, як очікується, приведе до отримання економічних вигод, проте спострегається зношеність основних виробничих фондів, оскільки у 2012 році значення показника скоротилося порівняно з 2011 роком на 10,1 %, що свідчить про необхідність оновлення основних засобів.

Для подальшої характеристики якісного боку сільськогосподарського виробництва ПСП «Корона» доцільно проаналізувати його виробничу спеціалізацію, що дасть можливість виявити розвиток окремих галузей у виробництві  товарної продукції. Найбільш раціональною спеціалізацією для господарства є та, яка дозволяє за даних конкретних умов виробляти максимальну кількість продукції з найменшими витратами праці та коштів і ефективно використовувати наявні виробничі ресурси.

Виробничу спеціалізацію  досліджуваного підприємства визначимо, проаналізувавши розмір та структуру  грошових надходжень від реалізації товарної сільськогосподарської продукції  та продуктів її переробки, робіт, послуг за видами, що надаються, та в цілому по господарству за останні 3 роки (табл. 2.2 ).

Таблиця 2.2

Склад та структура  грошової виручки від реалізації в ПСП «Корона» Баштанського району, тис.грн*

Галузі та види продукції	Роки, тис. грн			У середньому за 3 роки, тис. грн	Структура, %
	2009	2010	2011		По с.-г. продукції	По госпо-дарству
Зернові та зернобобові, з них:	2702,3	1916,6	3394,5	2671,1	50,1	51,0
пшениця озима	1613,6	1208,4	2160,8	1660,9	31,2	31,2
ячмінь озимий	716,5	622,3	1195,9	844,9	15,9	15,9
ячмінь ярий	328	58,0	-	193,0	3,6	3,6
просо	44,2	27,9	37,8	36,6	0,7	0,7
Соняшник	2281.2	3499,0	1604,0	2551,5	47,9	47,9
Інша продукція рослинництва	70,3	180,4	66,6	105,8	2,0	2,0
Всього по рослинництву	5054.0	5596,0	5065,1	5330,6	100,0	100,0
Всього по господарству	5054,0	5596,0	5065,1	5238,4	Х	100,0