Організація бухгалтерського обліку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДЧИКАМИ…………………………………………7

1. Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками …………………………………………………………………………..7
2. Огляд літературних джерел…………………………………………………………..12

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………………………16

2.1.  Організаційно-економічна характеристика  ТОВ «МЕБЛІ БУМ»………………...16

2.2. Облікова політика підприємства…………………………………………………….21

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДЧИКАМИ ………………………………………………………………………...30

3.1. Значення,  зміст та особливості  організації обліку процесу постачання……….…30

3.2.  Основні види та форми розрахункових відносин …………………………………37

3.3 .Організація документування  господарських операцій за розрахунками  з постачальниками та підрядчиками  на підприємстві…………………………………….47

3.4. Організація синтетичного та  аналітичного обліку розрахунків  з постачальниками та підрядчиками …………………………………………………………………………...53

3.5.Узагальнення інформації з  обліку розрахунків з постачальниками  та підрядчиками в облікових  регістрах та фінансовій звітності…………………………………………...60

 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………………….63

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………67

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………………....72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Діяльність кожного господарського суб’єкта у сучасних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені у позитивних результатах його функціонування.

Розвиток України на сучасному етапі характеризується подальшим розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин, виникнення акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні й внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Розвиток ринкових відносин, створення підприємств різних форм власності, необхідність визначення і відображення фінансових результатів їхньої діяльності вимагали кардинальних змін в організації і методології бухгалтерського обліку в Україні. Можливості виходу українських підприємств на ринки капіталу безпосередньо залежать від прозорості і достовірності фінансової звітності, на підставі якої інвестор міг би прийняти рішення про доцільність і обсяг інвестицій, здійснювати контроль за їх ефективним використанням.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку й фінансову стабільність суб’єктів господарювання.

У процесі господарської діяльності та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідношення з іншими суб’єктами господарювання, які виникають в наслідок кругообігу господарських засобів і називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг. У зв’язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

В процесі господарської діяльності у підприємства може виникнути і кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість - це найбільш “вагома” частина зобов’язань підприємства, до яких тепер включаються довгострокові і поточні зобов’язання, забезпечення і непередбачені зобов’язання, які раніше не враховувалися [50].

Актуальність даної теми полягає в тому, що порядок і форми розрахунків між постачальниками та замовниками визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов’язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці. Розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов’язань. У випадку здійснення передплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості [48].

Метою курсової роботи є дослідження організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками підприємства в сучасних умовах, встановлення достовірності даних щодо наявності зобов’язань перед кредиторами і дебіторами,та шляхи підвищення їх ефективності.

Цільове спрямування роботи обумовили постановку наступних завдань:

• вивчити законодавчі та нормативні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками підприємства;
• оглянути навчальну, монографічну та періодичну літератури з обраної теми;
• розглянути організаційно-правовий статус досліджуваного підприємства та ознайомитись з обліковою політикою цього підприємства;
• дослідити стан організації процесу бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками;
• виявити проблемні питання щодо організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками на досліджуваному підприємстві;
• запропонувати напрямки вдосконалення обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками.

Об’єктом курсової роботи є організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками в товаристві з обмеженою відповідальністю «МЕБЛІ БУМ».

Предметом дослідження в даній роботі виступає первинний, аналітичний та синтетичний облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками, пропозиції та шляхи підвищення ефективності розрахунків з постачальниками та підрядчиками на даному підприємстві.

При написанні курсової роботи були використані наступні методи: метод спостереження, методи аналізу та синтезу, монографічний метод, діалектичний метод, метод порівняння, методи індукції та дедукції, а також метод узагальнення.

Теоретичною та методологічною основою написання курсової роботи є джерела навчальної, монографічної та періодичної літератури з обраної теми, а також нормативно-правові документи присвячені організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками. Практична частина курсової роботи виконана на базі внутрішніх нормативних документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку та іншої документації  ТОВ «МЕБЛІ БУМ».

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДЧИКАМИ

 

1. Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з  

      постачальниками і підрядчиками

 

Бухгалтерський облік на підприємствах з різною формою власності базується виключно на основі нормативних документів, а саме: в-першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов та директив Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства фінансів України та Головної податкової адміністрації України.

Нормативні документи, які регулюють розрахунки підприємства з постачальниками та підрядниками наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

 

Нормативно-законодавча база обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

Документ	Зміст документа	Де використовується
1	2	3
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV, зі змінами та доповненнями [49].	Регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.	Забезпечення  діяльності  підприємства
2. Господарський кодекс  України від 16.01.2003р.  № 436-IV, зі змінами та  доповненнями [12].	Визначає основні засади  господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та  здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин у  сфері господарювання.	Забезпечення  діяльності  підприємства

 

Продовження табл. 1.1

1	2	3
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [31]	Цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.	Організація обліку податків при процесі постачання та надання послуг, регулює відносини між підприємством та податковими органами
4. Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні:  Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІV [16].	Визначає правові засади  регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Дає визначення зобов"язання, як заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.	Організація  бухгалтерського  обліку, в т. ч. обліку розрахунків з постачальниками та  підрядчиками та  складання фінансової  звітності
5. План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій. Затверджено наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 [29].	Перелік рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності  (кореспонденція рахунків) у бух. обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків  (рахунків другого порядку).	Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів  бухгалтерського обліку, в т. ч. пов’язаних із розрахунками з постачальниками та підрядчиками. Планом рахунків передбачено 6 клас рахунків який має назву "Поточні зобов"язання" . На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов’язань,

Продовження табл. 1.1

1	2	3
		короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядчиками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з  оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів
6. Інструкціє про застосування  Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [22].	Встановює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ).	Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення  єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції  (кореспонденція рахунків першого порядку).
7. Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99  р. № 87 [30].	Цим  Положенням (стандартом)  визначаються мета, склад і принципи  підготовки  фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів	Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності та визначають мету, склад, елементи, принципи складання фінансової звітності та звітний перід.
8. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” [36].	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.	Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).