Мисцеве самоврядув

6) утворення за  поданням  сільського,  селищного,  міського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

8) заснування засобів масової інформації  відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування  звіту  сільського,   селищного,   міського голови про діяльність виконавчих органів ради;

10) прийняття рішення про недовіру  сільському,  селищному, міському голові;

11) заслуховування  звітів  постійних   комісій,   керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування  повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради,  які не відповідають   Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради,  прийнятим у межах її повноважень;

16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського,  селищного,  міського  голови у випадках, передбачених цим Законом;

17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття   відповідно   до   законодавства рішень  щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття рішень  про наділення органів самоорганізації населення  окремими  власними  повноваженнями  органів   місцевого амоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

21) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій,  інших форм добровільних  об'єднань  органів  місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку  відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

23) затвердження  місцевого бюджету,  внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

24) встановлення  місцевих  податків  і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

25)  утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

26) прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

27) прийняття рішень  щодо  отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел,  а також щодо передачі коштів  з  відповідного місцевого бюджету;

28) прийняття рішень  щодо  надання відповідно  до  чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

29) встановлення для підприємств,  установ та організацій, що належать   до  комунальної власності  відповідних  територіальних громад,  розміру частки  прибутку,  яка  підлягає  зарахуванню  до місцевого бюджету;

30) прийняття рішень щодо  відчуження  відповідно  до  закону комунального майна;  затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності,  які не  підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів  права  комунальної  власності;  вирішення   питань   про придбання  в  установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у   процесі   приватизації,   договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у  концесію  об'єктів  права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та  організацій  комунальної  власності відповідної територіальної громади. Реорганізація  або  ліквідація  діючих комунальних дошкільних навчальних  закладів,  а  також  дошкільних  навчальних  закладів, створених   колишніми   сільськогосподарськими   колективними   та державними    господарствами,    допускається лише за згодою територіальної  громади (загальних зборів) села, селища, міста або на  підставі результатів місцевого референдуму;

31) прийняття рішень  про передачу  іншим органам окремих повноважень щодо  управління майном,  яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади,  визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

32) створення  у  разі  необхідності  органів  і  служб для забезпечення  здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного  фінансування (утримання) комунальних   підприємств,   установ  та  організацій,  визначення повноважень цих органів (служб);

33) вирішення   відповідно   до   законодавства   питань  про створення   підприємствами    комунальної    власності    спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

34) вирішення відповідно  до   закону   питань   регулювання земельних відносин;

35) затвердження  відповідно  до  закону  ставок   земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад;

36) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого  значення, а також про скасування такого дозволу;

37) прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що  підлягають   особливій   охороні;   внесення   пропозицій до відповідних  державних  органів щодо оголошення природних та інших об'єктів,  що мають екологічну,  історичну,  культурну або наукову цінність,   пам'ятками   природи,   історії   або   культури,  які охороняються законом;

38) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на  території села,   селища,  міста нових   об'єктів, сфера екологічного  впливу  діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

39)  створення відповідно до закону міліції, яка утримується за  рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;

 40)  заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їх  діяльність  щодо  охорони  громадського порядку на відповідній   території,  порушення  перед  відповідними  органами вищого  рівня  питання  про  звільнення  з  посади  керівників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною;

41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

42) затвердження    в    установленому    порядку    місцевих містобудівних програм,  генеральних планів  забудови  відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

43) затвердження договорів,  укладених сільським,  селищним, міським головою від імені ради,  з питань,  віднесених  до її виключної компетенції;

44) встановлення  відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території  населеного  пункту,  забезпечення  в  ньому чистоти   і   порядку,  торгівлі  на  ринках,  додержання  тиші  в громадських місцях,  за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

45) прийняття у межах,  визначених законом,  рішень з  питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

45-1)   визначення  територій,  на  яких  можуть  проводитися потенційно  небезпечні  заходи  в умовах  присутності цивільного населення  за  участю особового складу Збройних Сил України, інших військових  формувань  та  правоохоронних  органів з використанням озброєння   і  військової  техніки; 

46) прийняття рішень,  пов'язаних  із створенням спеціальних вільних та інших зон,  змінами в статусі цих зон,  внесення  до відповідних органів пропозицій  з цих питань;  надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

47) прийняття рішення про дострокове  припинення  повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

48) затвердження статуту територіальної громади;

49) затвердження відповідно до закону  Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

50) вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада,  її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;

51) надання   згоди на  передачу об'єктів з державної у комунальну  власність  та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної  у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної  власності; 

52)   створення   відповідно   до  законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

53)   затвердження  відповідно   до   закону  Положення про помічника-консультанта   депутата   ради   та   опису посвідчення помічника-консультанта  депутата  ради. [14, c.147]. 

З огляду на розглянуті вище нами повноваження місцевих рад, можемо зробити висновок про те, що влада в Україні робить перші кроки назустріч створенню сильного місцевого самоврядування, що становить фундамент побудови розвинутої соціально-демократичної держави в Україні.

 

3. Співвідношення  органів державної і місцевої  влади: стан і перспективи в  Україні

 

Державний механізм в  Україні діє та розвивається не ізольовано від інститутів громадянського суспільства. Його взаємодія з органами місцевого  самоврядування, які не належать до системи органів державної влади, має дві правові підстави. Вони виходять із спільності завдань у сфері економічного та соціального розвитку. Разом з тим закон допускає можливість наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями. Взаємодія механізму держави з органами місцевого самоврядування сприяє розширенню демократичної основи державної влади, а реалізація конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами пов'язується з їх діяльністю в органах самоврядування [7, 579c.].

Для громадянського суспільства  та механізму держави ключовою проблемою є довіра та підтримка населення.

Місцеве самоврядування є особливим видом управління, що забезпечує реалізацію права територіальних спільно та постійно вирішувати питання місцевого значення, виходячи з інтересів громадян та ґрунтуючись на положеннях закону.

Як  інститут громадянського суспільства, місцеве самоврядування:

—має децентралізований  управлінський характер, оскільки не передбачає наявності ієрархічної  структури;

— здійснює публічну владу  на певній територіальній одиниці з  метою прийняття та реалізації рішень місцевого характеру;

— є інститутом народовладдя, що забезпечує реалізацію питань місцевого  значення самим суб'єктом самоврядування;

— здійснюється представниками населення, що мешкає на певній території, які обираються;

— є самостійним Інститутом, що організаційно відокремлений від державних структур і має недержавний характер;

— несе відповідальність за свою діяльність перед населенням і державою у разі невиконання чи порушення повноважень [14, c.141].

Самоврядування — тип соціального управління, за якого об'єкт і суб'єкт управління збігаються, що надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації. Це — одна з форм організації людського співіснування, що базується на принципах свободи, рівності і безпосередньої участі в управлінні.

Самоврядування характеризується, по-перше, наявністю особливих суб'єктів, які є передусім суб'єктами не державної влади, а громадянського суспільства. По-друге, воно має особливості щодо обсягу,та правової природи об'єктів впливу. Місцеве самоврядування становить політико-правовий інститут, у межах якого здійснюється управління місцевими справами через самоорганізацію місцевого населення та за згодою і за підтримки держави. В Україні згідно з Конституцією місцеве самоврядування визнається і гарантується (ст. 7 КУ).

Конституція України  визнає і гарантує місцеве самоврядування як інститут соціального управління та громадянського суспільства. Вона закріплює  можливість представництва місцевих інтересів у органах самоврядування, встановлює власну матеріальну, фінансову та організаційно-правову базу місцевого самоврядування.

До представницьких  органів місцевого самоврядування Конституція України відносить  сільські, селищні і міські ради та їх виконавчі комітети; обласні та районні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 140).

Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» систему місцевого самоврядування складають: територіальна громада; сільська, селищна, міська рада; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення (ст. 5). Цим же Законом визначені повноваження органів самоврядування у галузі бюджету, фінансів та цін (ст. 28); управління комунальною власністю (ст. 29); житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку (ст. 30); будівництва, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту (статті 31, 32); соціального захисту (ст. 34) та інші.