Мисцеве самоврядув

Спільні риси:

— органи держави, як і  органи самоврядування, здійснюють спільні  функції по управлінню суспільством шляхом встановлення і гарантування діяльності суб'єктів; їх повноваження конкретизуються законами та підзаконними актами;

— органи держави та самоврядування передбачені конституційно;

• вони відповідно до наданих повноважень приймають рішення нормативного характеру, що у разі їх протиріччя Конституції можуть бути відмінені;
• органи держави, як і органи самоврядування, мають чітко визначену компетенцію у відповідній сфері та форми і методи здійснення повноважень;
• рішення, що приймаються цими органами, мають владний характер, певним чином забезпечуються і гарантуються;
• органи держави і органи самоврядування формуються у встановленому законом порядку шляхом обрання чи призначення; функціонують на основі принципу розподілу повноважень та певним чином взаємодіють у процесі здійснення своїх повноважень [10, c.233].

Таким чином, органи держави  та органи місцевого самоврядування в Україні є взаємодіючими структурами, що забезпечують найбільш доцільний рівень упорядкування суспільних відносин та забезпечення функціонування суспільства як певним чином організованої соціальної системи. Особливе значення ця взаємодія має за умови формування громадянського суспільства.

Відмінності [10, 233c.]:

4.Гарантії  місцевого самоврядування 

Здійснення місцевого  самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій, які виступають необхідною умовою найбільш повного  і ефективного функціонування місцевого  самоврядування, його становлення і розвитку. Під гарантіями місцевого самоврядування розуміють сукупність умов і засобів, які забезпечують реалізацію і захист прав місцевого самоврядування.

У науковій літературі до гарантій місцевого самоврядування відносять загальні й спеціальні (юридичні).

Загальні  гарантії – це економічні, політичні, духовні засади суспільства і держави, що створюють реальні можливості для стимулювання, розвитку і виконання завдань та функцій місцевого самоврядування.

В якості економічних  гарантій виступають закріплена Конституцією України економічна система суспільства, в основі якої лежить принцип свободи економічної діяльності, рівноправності форм власності, рівного правового захисту державної і комунальної власності.

До політичних гарантій відноситься закріплення в Основному Законі принципу гарантування місцевого самоврядування, а також принципу народовладдя, який здійснюється через органи державної влади і органи місцевого самоврядування, розмежування компетенції органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Ст.7 Основного Закону закріплює, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі, є специфічною формою реалізації належної народові влади, що випливає зі ст. 5 Основного Закону України.

Підтримка державою і  органами місцевого самоврядування істо-ричних, культурних, національних і місцевих традицій свідчить про  наявність духовних гарантій.

Спеціальні (юридичні) гарантії – це правові засоби забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування, закріплені в законодавстві, а також статутах громади і актах органів місцевого самоврядування. До них відносяться:

1. Гарантії, які забезпечують організаційно-правову самостійність місцевого самоврядування.

2. Гарантії, які забезпечують фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування:

3. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування:

Ст.145 Конституції закріплює  право місцевого самоврядування на судовий захист.

1.Гарантії, які забезпечують організаційно-правову самостійність місцевого самоврядування:

По-перше, сюди відноситься  чітке конституційне розмежування двох систем органів публічної влади.

По-друге, це самостійність  формування населенням громади системи  органів місцевого самоврядування. Згідно із законодавством представницькі органи місцевого самоврядування, сільський, селищний, міський голова обираються виключно шляхом місцевих виборів, а органи самоорганізації населення створюються тільки за ініціативою жителів. Територіальна громада у випадках, вказаних у законодавстві навіть може брати участь у визначенні системи місцевого самоврядування на підвідомчій території. Адже згідно з ч.2 ст.5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» громада самостійно може прийняти рішення про утворення районних в містах рад, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону – про нестворення у сільських радах виконавчих органів (якщо громада налічує до 500 жителів).

Важливою гарантією  організаційно-правової самостійності  місцевого самоврядування є заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені законодавством до їх повноважень, крім випадків виконання делегованих радами повноважень та в інших випадках, передбачених законом, що закріплює ст. 71 вищевказаного Закону. Таким чином, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

До гарантій цієї групи  також відноситься право громади мати самостійну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає її історичні, культурні, соціальні та інші місцеві особливості, традиції й статут, який виступає необхідним елементом правової основи місцевого самоврядування та забезпечує організаційну відокремленість у системі управління.

При вирішенні питань про зміну кордонів громади, найменування, перенайменування населених пунктів  враховується думка населення відповідної  території (наприклад, шляхом проведення консультативного референдуму), що є  певною гарантією організаційно-правової самостійності.

2. Гарантії, які забезпечують  фінансово-економічну самостійність  місцевого самоврядування:

Однією з передумов  формування повноцінної системи  місцевого самоврядування є наявність  матеріально-фінасової бази, самостійність якої гарантовано, по-перше, положенням Конституції про те, що сільські, селищні, міські громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування управляють комунальною власністю, затверджують місцеві бюджети і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, мають право випускати місцеві позики, лотереї, цінні папери ы створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи.

Другою гарантією виступає законодавче закріплення права  створення і самостійного управління органів місцевого самоврядування комунальними підприємствами, установами, організаціями. Причому вони визначають цілі, умови, порядок діяльності вказаних підприємств, затверджують їх статути, заслуховують звіти керівників про їх діяльність.

Створення самостійної  матеріально-фінансової основи, а саме мінімального бюджету місцевого  самоврядування, забезпечується державною  фінансовою підтримкою, яка згідно із законодавством надається для  збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів у вигляді дотацій, субсидій і субвенцій.

Гарантією ефективного  здійснення органами місцевого самоврядування делегованих органами виконавчої влади  повноважень є те, що згідно зі ст. 143 Основного Закону України держава  фінансує у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету або шляхом віднесення у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає відповідні об’єкти державної власності.

3. Гарантії щодо захисту  прав місцевого самоврядування:

Ст.145 Конституції закріплює право місцевого самоврядування на судовий захист, яке деталізується в п.4 ст.71 Закону «Про місцеве самоврядування»- «органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування». Ці положення повною мірою узгоджуються з Європейською хартією про місцеве самоврядування, в якій підкреслюється, що органи місцевого самоврядування повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених конституцією і законодавством країни принципів місцевого самоврядування.

Необхідно, однак, зазначити, що органи місцевого самоврядування не можуть самі звертатися за захистом до Конституційного Суду України, і  така процедура може бути порушена тільки тоді, коли до нього в інтересах  місцевого самоврядування звернеться Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, народні депутати у кількості не менше 45 осіб чи Уповноважений Верховної Ради з прав людини.[11;10]

Висновки і  пропозиції

Можна в цілому узагальнити  основні результати даного дослідження, а саме:

Правовий   статус   місцевого   самоврядування  в  Україні визначається Конституцією України, Законом України «Про повноваження органів місцевого самоврядування»  та іншими нормативно-правовими актами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише  на  підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами  України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами  Верховної Ради  і Ради  міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Конституція України  остаточно закріпила принцип, за яким в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Державний механізм в  Україні діє та розвивається не ізольовано від інститутів громадянського суспільства. Його взаємодія з органами місцевого самоврядування, які не належать до системи органів державної влади, має дві правові підстави. Вони виходять із спільності завдань у сфері економічного та соціального розвитку. Разом з тим закон допускає можливість наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями.

Аналізуючи перші кроки  державної влади в Україні  на шляху до створення самостійного інституту місцевого самоврядування в нашій державі необхідно, на мою думку, необхідно :

• законодавчо закріпити принцип повсюдності місцевого самоврядування, яке має здійснюватися на всій території України без будь-яких обмежень.
• обґрунтувати положення про чіткий розподіл сфер компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами державної влади різного територіального рівня на основі дотримання принципу субсидіарності, який означає, що зі сфери компетенції органів виконавчої влади мають бути вилучені та передані до відання місцевого самоврядування повноваження, які можуть бути ефективно реалізовані на рівні територіальної громади;
• законодавчо закріпити пропозицію про те, що адміністративна реформа на місцевому і регіональному рівнях має здійснюватися на конституційних принципах децентралізації управління, субсидіарності, партнерства органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантії прав територіальних громад;
• робимо висновок, що для ефективного функціонування конституційних принципів місцевого самоврядування необхідно здійснити комплексне законодавче забезпечення Концепції державної регіональної політики, державної програми підтримки місцевого самоврядування, місцевого та регіонального розвитку, на основі принципів унітаризму та регіоналізму;
• необхідно затвердити положення, про те, що зміцнювати правові гарантії місцевого самоврядування слід шляхом встановлення чітких механізмів і прозорих процедур судового захисту прав та законних інтересів територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
• рекомендовано закріпити право органів місцевого самоврядування (територіальних громад) звертатися до Конституційного Суду з конституційним поданням .