Правові засади управлінської діяльності

   До позашкільних  закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої,  юнацької творчості, учнівські  та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним закладам освіти надаються спортивні об´єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

   Професійно-технічна  освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації. Правові, організаційні та фінансові засади її функціонування і розвитку визначає Закон України від 10 лютого 1998 p. "Про професійно-технічну освіту".

   Професійно-технічна  освіта громадян здійснюється  на базі повної загальної середньої  освіти або базової загальної  середньої освіти з наданням  можливості здобувати повну загальну  середню освіту.

   Громадяни,  які потребують соціальної допомоги і реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.

   Професійно-технічними  закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію. Вони можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об´єднання.

   Підготовку, перепідготовку і підвищення  кваліфікації громадян професійно-технічні  заклади освіти здійснюють як за державним контрактом, так і за угодами з підприємствами, об´єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами. Вони можуть мати одне або декілька базових підприємств, об´єднань, організацій, для яких готують робітничі кадри. Відносини між базовими підприємствами, об´єднаннями, організаціями і професійно-технічними закладами освіти регулюються відповідно до укладених угод.

   Громадяни  можуть також одержати професію, підвищити кваліфікацію, пройти  перепідготовку безпосередньо на  виробництві.

   Вища  освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну  підготовку, здобуття громадянами  освітньо-кваліфікаційних рівнів  відповідно до їх покликань,  інтересів і здібностей, удосконалення  наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вона здобувається на базі повної загальної середньої освіти у вищих закладах освіти.

   Вищий  заклад освіти забезпечує громадянам  України та громадянам інших  країн, особам без громадянства  можливість отримати вищу освіту  на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені.

   Державному  вищому закладу освіти за особливі  досягнення в роботі відповідно  до Указу Президента України  від 16 червня 1995р. "Про Положення  про національний заклад (установу) України" може надаватися статус національного.

   Підготовка  фахівців у вищих закладах  освіти може проводитися з  відривом (очна), без відриву від  виробництва (вечірня, заочна), шляхом  поєднання цих форм, а з окремих  спеціальностей — екстерном.

   Прийом  громадян до вищих закладів  освіти проводиться на конкурсній  основі відповідно до здібностей  незалежно від форми власності  закладу освіти та джерел оплати  за навчання.

   Умови  прийому студентів до вищих  закладів освіти розробляє Міносвіти  і затверджує після попереднього розгляду їх Віце-прем´єр-міністром України. Згідно з цими Умовами кожен вищий заклад освіти розробляє власні правила прийому, які затверджує Міносвіти. Порядок затвердження правил прийому до вищих закладів освіти встановлює Міносвіти.

   В Україні  діють такі види вищих закладів  освіти:

   1) університет  (класичний університет) — багатопрофільний  вищий заклад освіти, який здійснює  підготовку фахівців з вищою  освітою з широкого спектра  природничих, гуманітарних, технічних  та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

   Можуть  створюватися технічні, технологічні, економічні, медичні, сільськогосподарські та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку фахівців з вищою освітою у відповідній галузі;

   2) академія  — вищий заклад освіти, який  здійснює підготовку фахівців  з вищою освітою за освітньо-професійними  програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

   3) інститут — вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, провадить наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал;

   4) консерваторія  (музична академія) — вищий заклад  освіти, який здійснює підготовку  фахівців з вищою освітою за  освітньо-професійними програмами  всіх рівнів у галузі культури і мистецтва — музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

   Навчання  в консерваторії передбачає всебічну  теоретичну і практичну підготовку  музикантів до професійної виконавської  і педагогічної діяльності;

   5) коледж  — вищий заклад освіти або  структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу;

   6) технікум (училище) — вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

   Відповідно  до освітньо-кваліфікаційних рівнів  підготовки студентів, способів  реалізації освітньо-професійних  програм та соціальних функцій  у системі освіти можуть діяти  вищі заклади освіти таких  рівнів акредитації:

   - вищі  заклади освіти першого рівня акредитації (технікум, училище та інші прирівняні до них за результатами акредитації вищі заклади освіти), які готують фахівців: на основі повної загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста; на основі базової загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;

   - вищі  заклади освіти другого рівня  акредитації (коледжі та інші  прирівняні до них за результатами  акредитації вищі заклади освіти), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій молодшого спеціаліста, бакалавра;

   - вищі  заклади освіти третього і  четвертого рівнів акредитації  (університети, академії, інститути,  консерваторії та інші прирівняні до них за результатами акредитації вищі заклади освіти), які готують: фахівців на основі повної загальної середньої освіти — з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра; на основі вищої освіти — з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора наук у встановленому порядку.

   Вищі  заклади освіти у встановленому  порядку можуть створювати різні  типи навчально-науково-виробничих  комплексів, об´єднань, центрів,  інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

   Вищим закладам освіти третього і четвертого рівнів акредитації, які працюють за спільними навчальними планами і об´єднані в комплекс із закладами освіти першого і другого рівнів акредитації, надається право зараховувати випускників цих закладів освіти для продовження навчання за спеціальними програмами із скороченим терміном підготовки спеціалістів або на II—IV курси для поповнення академічних груп. Умови фінансування такої підготовки визначаються керівництвом вищого закладу освіти за погодженням з міністерством чи відомством, у підпорядкуванні якого перебуває заклад.

   Головними  завданнями вищого закладу освіти  є:

   1) провадження  освітньої діяльності, яка включає  навчальну, виховну, наукову, культурну,  методичну;

   2) забезпечення  умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціальне зрілої, творчої особистості; виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свою долю, долю суспільства, держави і людства; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги у стосунках між працівниками, викладачами та студентами;

 

   3) забезпечення  набуття студентами знань у певній галузі, підготовка їх до професійної діяльності;

   4) забезпечення  виконання умов державного контракту  та інших угод на підготовку  фахівців з вищою освітою;

   5) проведення  наукових досліджень або творчої,  мистецької діяльності як основи  підготовки майбутніх фахівців та науково-технічного і культурного розвитку держави;

   6) підготовка  молоді до самостійної наукової, викладацької або мистецької  діяльності;

   7) інформування  абітурієнтів і студентів про  ситуацію, що склалася на ринку  зайнятості;

   8) перепідготовка  та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність.

   Державні  органи управління освітою, у  підпорядкуванні яких перебувають  вищі заклади освіти, мають забезпечувати:

   1) створення  нормативно-правової бази для  діяльності вищого закладу освіти;

   2) установлення  вимог до змісту, рівня і обсягу  освіти;

   3) проведення  державної акредитації вищого  закладу освіти;

   4) здійснення  інформаційного забезпечення освітньої діяльності;

   5) соціальний  захист учасників навчально-виховного  процесу;

   6) установлення  нормативів матеріально-технічного  та фінансового забезпечення;

   7) формування  державного замовлення;

   8) отримання  або придбання нерухомого майна та обладнання, не обхідних для провадження освітньої діяльності, згідно з установленими нормативами.

   Вищий  заклад освіти має право:

   1) визначати  зміст освіти з урахуванням  державних стандартів та освітньо-професійних  програм, установлених для вищих закладів освіти відповідних рівнів акредитації;

   2) визначати  форми та засоби проведення  навчально-виховного процесу відповідно  до ліцензованої освітньої діяльності;

   3) готувати  фахівців за державним замовленням  і замовленням галузевих міністерств, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій та за договорами з громадянами;

   4) розробляти  та запроваджувати власні програми  наукової діяльності;

   5) створювати в установленому порядку структурні підрозділи;

   6) отримувати  кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, обладнання, транспортні  засоби тощо) від органів виконавчої  влади, підприємств, установ, організацій,  громадян і благодійних фондів;

   7) укладати угоди про спільну діяльність з підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами для виконання статутних завдань відповідно до чинного законодавства;

   8) розвивати  власну соціальну базу, мережу  спортивнооздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних закладів;

   9) здійснювати  капітальне будівництво, реконструкцію  та капітальний ремонт основних  фондів;

   10) користуватися  пільгами, встановленими чинним  законодавством для вищих закладів  освіти;