Контроль та приймання топографо – геодезичних та картографічних робіт

Співвідношення між плато і схилами складають 1:17. Північно-східні схили протяжні, до 2,5 км, слабо пологі (1-3), південно-східні короткі (100-250 м), пологі (3 - 5).

Південна частина землекористування характеризується добре вираженим грядково-горбистим рельєфом, унаслідок близького залягання до поверхні щільних порід. Гряди витягнуті з сходу на захід, мають гребеневидні вершини, похилі схили, що змиваються. Міжрядкові пониження вузькі, 50 - 90 м. Гряди складені вапняками і пісковиками, міжрядкові пониження - сланцем. Панування схилів даної частини землекористування викликає великий поверхневий стік, а отже і великий ступінь водної ерозії (промоїни, яри).

 

 

 

                                                                                                                    17

По території району протікають річки: Лугань, Біла, Лозова, Камишеваха, які відносяться до басейну річки Сіверський Донець, також протікаючого по території району.

Заплави річок двосторонні, в середньому завширшки від 100 до 2000 м. Основну роль в живленні річок грають талі снігові води, що дають близько 60% річного стоку. Вельми істотну роль в живленні річок складають також ґрунтові води.

Характерною в режимі річок є яскраво виражена весняна повінь, низька літня межень, що переривається в окремі роки дощовими наводками і дещо підвищене стояння рівнів восени через дощі, а взимку унаслідок відлиги. Вода річок придатна для зрошування. Характеристика річок приведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Характеристика малих річок Слов'яносербського району

 

Найменування річок	Куди впадає	Загальна довжина,	Відстань від гирла до місця впадання	Довжина по району, км	Ухил, м/км	Площа водозбору, м2	Заліснена %
Лугань	Сів. Донец	196	299	77,9	13	3670	2
Біла	Лугань	88	39	3,6	31	755	2
Лозова	Лугань	46	74	17,4	4,3	282	2
Камишеваха	Лугань	23	115	15,2	4,4	15	2

Територія району розташована в степовій зоні. У минулому тут переважала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, у складі якої переважали вузьколисті злаки (типчак, ковила), бобові і пристосовані до посушливих умов трави. Така рослинність мала вирішальне значення на формування чорноземів району. Ліси в районі

 

 

                                                                                                          18

займають меншу площу, ніж степова рослинність. Розміщені вони в основному на схилах річкових долин, балок, ярів. Найпоширеніші ліси байрачного типу. Розміщені вони на балках. Переважають тут такі породи як дуб, ясен, клен, берест, липа, дика груша. На піднесених піщаних місцях борової тераси річок Сіверського Донця, ростуть соснові ліси. Степова рослинність збереглася по схилах і днищах балок.

У складі рослинних асоціацій переважають злаки і посухостійкі представники різнотрав'я. Проекційне покриття ділянок (за даними геоботанічного обстеження) схилів складає 50-65 %. в місцях виходів порід і на збоях воно складає 15-30%. Рослинність представлена різнотравно злаковими, злаково-різнотравними, бобово-злаково-різнотравними і різнотравно-типчаковими асоціаціями. В їх складі зустрічаються злаки: типчак, мятлик цибулинний, калерія струнка, багаття м'яке, мятлик вузьколистий, зубрівка запашна, пирій кореневищний, пирій повзучий, житняк широколистий. З різнотрав'я переважають деревій звичайний, подорожник ланцелистий, волошка польова, блощичник, полин австрійський, дивосил шорсткий, пупавка собача і інші. З різнотрав'я 5-7% доводиться на грубостебелинні: коров'як, цикорій дикий, синьоголовник польовий. Якість корму цих асоціацій погіршують шкідливі і отруйні трави: гикавка сіра, молочай лозний, полин гіркий, молочай Сегиера. Проекційне покриття степових пасовищ схилів на щебенистих ґрунтах з близьким заляганням щільних карбонатних порід 45-50%, врожайність 12-15 ц/ га зеленої маси.

Територія району розташована в провінції Північного Донецького степу, в Лисичанско-Луганському і Шахтерсько - Стахановсько-Краснодонському агрогрунтових підрайонах. Зональними ґрунтами тут є чорноземи звичайні на льосовидних породах. Грунти даної групи займають вершини і схили водорозділів. Це найродючіші ґрунти району.

 

 

                                                                                                     19

До групи оподзолених суглинних ґрунтів входять чорноземи намиті балочні оподзолені на делювіальних відкладеннях. Вони сформувалися на схилах і по вузьких днищах балок залісень.

Чорноземи суглинні на корених рихлих піскуватих породах сформувалися на третинних піскуватих породах, які приурочені до вододільних і прибалочних схилів переважно південних, південно-західних і південно-східних експозицій.

Чорноземи супіщані на старовинноаллювиапьних піскуватих відкладеннях приурочені до піднесень, складених старовинноаллювиальними піскуватими відкладеннями, заплави річки Сіверський Донець. Ґрунти ці безструктурні, при підсиханні піддаються слабій цементації.

Чорноземи суглинні на елювії і делювії карбонатних щільних порід приурочені до водорозділових і прибалочних схилів, вузьких ерозійно-небезпечних плато, де геологічною ерозією голі крейдо-мергельні і малокарбонатні мергелевидні породи.

Чорноземи солонцюваті суглинні і глинисті формуються на ділянках, де в результаті дії геологічної ерозії в минулому відбулося оголення засолених материнських порід. Це водорозділові схили південних і південно-східних експозицій, а також терасуючи схили і прогинання вододілів.

Лугові могутні суглинні ґрунти на алювіальних відкладеннях представлені луговим могутнім солончаковим ґрунтом. Поширений він в заплаві річки Сіверський Донець на сучасних алювіальних відкладеннях в умовах майже щорічного відкладення дрібноземлистого матеріалу при близькому (2-2,5 м) заляганні ґрунтових вод.

Лугові шаруваті і лугово-болотяні суглинні ґрунти на алювіальних відкладеннях сформувалися в заплаві річки Сіверський Донець на сучасних алювіальних відкладеннях при близькому (0,5-2,0 м) заляганні ґрунтових вод.

Болотяні суглинні ґрунти на делювіальних відкладеннях залягають в місцях вибивання ґрунтових вод клина по вузьких днищах балок,

                                                                                                                  20

формуються вони під впливом надмірного зволоження. Використовувати їх можливо тільки після проведення меліоративних робіт по осушенню.

Дернові еродовані суглинні ґрунти приурочені до схилів балок, ярів, гряд, горбів і міжгрядкових понижень. Від середньо і сильно змитих ґрунтів відрізняються різким переходом в грунтоутворюючу породу з більш високим вмістом гумусу.

Мочаристі і мочарно-глинисті і суглинні ґрунти є гігроморфними ґрунтами, що сформувалися на водорозділі в умовах періодичного підтоплювання ґрунтовими водами, для яких водоупором є малокарбонатні мергелевидні породи.

На ділянках рельєфу (плато і слабовкриті схили), що вирівнюються, основною грунтоутворюючою породою є лессовидні породи, на яких сформувалися найпродуктивніші чорноземні ґрунти.

Лессовидні суглинки однолесової тераси характеризуються більш легким механічним складом. Для них характерна опісчаненість, що негативно позначається на воднофізичних властивостях цієї породи.

Алювій сучасний глинистий і суглинний поширений в заплавах річок Сіверський Донець, Лугань, Біла, Лозова, Камишеваха. Алювіальні відкладення являють собою перевідкладений водними потоками матеріал, знесений з водорозділів.

В прирусловій частині заплави відкладення більш грубі, піщані наноси з ясно вираженою шаруватістю.

В центральній частині заплави відкладається тонкий, мулистий, багатий органічними речовинами і елементами живлення рослин матеріал. Тут сформувалися родючі лугові і лугові могутні ґрунти.

Стародавньоаллювіальні піщані відкладення поширені на боровій терасі. Вони утворилися водними потоками і можуть мати прошарки різного механічного складу. В основному це супіщані або глинисто-піщані відкладення. Підвищені ділянки борової тераси практично не мають ґрунтового зволоження. Вони не задерновані рослинністю, піддаються

 

                                                                                                          21

перевіванню. Ґрунти, що утворилися на цих породах, бідні дрібноземом, гумусом у зв'язку з чим характеризуються низькою родючістю.

Делювіальні відкладення грунтоутворюють по днищах і схилах балок. Вони являють собою переміщений зі схилів гумусистий дрібноземлистий матеріал. Ця ґрунтоутворююча порода гумусована, має рихле складання із сприятливими водно-фізичними властивостями.

Сланці - піщано-глинисті породи характеризуються дуже тонкою шаруватістю. Сланці і їх елювій багаті мікроелементами і магнієм, що нерідко є причиною фізичної солонцюватості ґрунтів.

Пісковики грунтоутворюють на грядах, гривах, валах, горбах. Пісковики найбільш стійкі до руйнування породи.

Вапняки менш поширені, ніж сланці і пісковики. Вони мають невелику потужність (до 3 м) і виходять на поверхню у вигляді гряд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                    22

ІІ. Загальні відомості, підготовчі роботи

Земельно-кадастрова інвентаризація земель під інженерними комунікаціями здійснюється на підставі вимог Положення по земельно-кадастровій інвентаризації земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 26 серпня 1997р. №85.

Метою проведення інвентаризації земель є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Перед початком проведення робіт по інвентаризації земель районний відділ земельних ресурсів затвердив порядок, обсяги, черговість і строки проведення робіт по інвентаризації земель під об΄єктами ЛЕП  на території Валуйської  ЛЕП сільської  ради Станично - Луганського району Луганської області

Фінансування робіт щодо інвентаризації земель під інженерними комунікаціями – ЛЕП здійснює Луганське енергетичне об΄єднання згідно договору.

Призначенням інвентаризації земель під об΄єктами ЛЕП є:

• визначення кількісного складу земель;
• отримання даних для виготовлення технічної документації щодо оформлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичній особі;
• одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально;
• вирішення питань щодо розбіжності місцерозташування, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться в користуванні, та ділянки, які раніше були надані у користування;
• аналіз фактичного використання земельних ресурсів;
• одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;

                                                                                                                              23

• надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати обліковим об΄єктам в даному випадку є земельні ділянки під кожним окремим об΄єктом ЛЕП, що знаходяться у користуванні юридичної особи – Луганського енергетичного об΄єднання.

Виконавцями робіт щодо інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт. В даному випадку роботи виконані Луганським філіалом Інституту землеустрою академії аграрних наук.

Підставою для виконання робіт є лист-замовлення землекористувача про проведення інвентаризації, договір, укладений землекористувачем з підприємством-виконавцем робіт, і технічне завдання (копія технічного завдання на розробку технічної документації з інвентаризації земель під об’єктами ліній електропередач, затвердженого замовником і погоджене з виконавцем знаходиться серед технічної документації і вкладено в додатки до даної роботи ).