Контроль та приймання топографо – геодезичних та картографічних робіт

Положення любої пікетної точки визначається кутом, виміряним від сторони теодолітного ходу (яка приймається за полярну вісь)і віддалю, від точки теодолітного ходу, яка приймається за полюс, до пікетної точки.

Для зйомки полярним методом встановлювали теодоліт над точкою теодолітного ходу і орієнтували його лімб за напрямком на попередню (або наступну точку хода. Орієнтували лімб – це значить розмістити лімб теодоліта, встановленого над точкою таким чином, щоб при візуванні на сусідню точку ходу вілік по лімбу дорівнював би 0 ˚00'

При виконанні зйомки поворотом алідади , наводять трубу послідовно на всі точки, що визначаються, роблячи кожний раз відліки по горизонтальному кругу теодоліта з точністю до 1'. Ці дії виконують при одному лівому положенні вертикального круга. Таким чином, відліки по лімбу при візуванні на кожну точку будуть горизонтальними кутами відносно сторони теодолітного ходу.

Віддалі до пікетних точок , вимірювались світловіддалеміром. Перевагою полярного способу є незалежне визначення місцезнаходження кожного об’єкта зйомки, завдяки чому не виникає накопичування похибок вимірювань.

При виконанні знімання на одній окремій точці послідовність робіт при вимірюванні полярним способом була наступною:

• встановлювали комбінований прилад(теодоліт 2Т5К з прикріпленим до нього світловіддалеміром СТ5”Блиск”) на точку зйомочної основи: приводять прилади в робоче положення -  центрують, горизонтують, орієнтують відносно базисної лінії:

 

                                                                                                                                 50

• виконують набір реечних точок: пікети набирають теодолітом при крузі ліво;
• всі дані вимірювань заносять в журнал теодолітної зйомки, паралельно із журналом ведуть абрис.

При кадастровій зйомці необхідно додержуватися правила:

Знімати інструменти з точки стояння і переходити на наступну станцію можна лише після того, як встановлено що горизонт замкнений і замекання горизонту складає не більше 30", зворотні відстані від прямих відрізняються на допустиму величину, яка визначається відносною похибкою вимірювання ліній – 1 : 2000.

Журнали теодолітної кадастрової зйомки з результатами польових вимірів і абриси в них приводяться в додатках до даної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                 51

 5. Камеральні роботи при оформленні землевпорядної документації при приватизації земельних ділянок та передачі їх в оренду.

Камеральна обробка теодолітної контурної кадастрової зйомки, полягає в побудові плану, на якому відображаються земельні ділянки. Камеральна обробка матеріалів включає:

1. обробку результатів лінійно – кутових вимірювань, яка складається з перевірки і оформлення польових журналів, вирахування координат планового геодезичного обґрунтування і точок повороту межі земельної ділянки:
2. вирахування по абрисах і на основі координат точок повороту межі площі земельної ділянки;
3. складання плану зовнішніх меж земельної ділянки з описання суміжностей
4. складання кроків прив’язки зовнішніх меж земельної ділянки;
5. складання плану експлікації земельної ділянки;
6. складання кадастрового плану теодолітної зйомки:
7. складання ситуаційного плану щодо розміщення на місцевості ( по плану) земельної ділянки;
8. складання інформації про об’єкт та суб’єкт власності;
9. формується технічний звіт про інвентаризацію земельних ділянок в такій послідовності :

титульний лист;

зміст звіту;

пояснювальна записка.

● копія замовлення або виписка з рішення Ради про проведення робіт по складенню документації відведення земельної ділянки на право приватної власності чи в оренду;

● технічне завдання;

● вихідна земельно – кадастрова інформація :- відомості про земельну ділянку;

 

                                                                                                                            52

● умови відведення земельної ділянки; довідка про склад земельних бугідь земельної ділянки;

● копії рішень про надання і узгодження земельних ділянок;

● акт встановлення і узгодження меж землекористування ;

● схема побудови геодезичного планового обґрунтування;

● каталог координат геодезичного обґрунтування;

● відомості врівноваження полігонометричних, теодолітних ходів;

● висновки районного відділу земельних ресурсів, управління містобудування і архітектури, рай санепідемстанції, Державного управління екологічної безпеки, органу охорони пам’яток культурної спадщини складений в такому об’єму проект землеустрою відправляється в органи обласної державної землевпорядної експертизи і при задовільних результатів цієї експертизи приймається рішення місцевою радою про затвердження проекту землеустрою. Копії приложені до даної роботи – знаходяться в додатках.

       В пояснювальній  записці технічного звіту проекту  землеустрою в розділі “ Загальні  відомості “ обґрунтовано приводиться  інформація про земельну ділянку  і землекористувача; інформація  отримана на етапі підготовчих  робіт, з посилкою на копії підтверджуючих документів.

В розділі “Методика виконання робіт” описується технологія виконаних землевпорядних і топогеодезичних робіт, приводяться технічні характеристики.

Описання супроводжується посилками на ілюстрацій ний матеріал.

 В розділі “Висновки і пропозиції” по результатах аналізу правовстановлюючих документів і результатів робіт робляться висновки про використання землі ( використовується за цільовим призначенням – використовується не за цільовим призначенням і інш.)і його правовому статусі ( вм межах відведененя, або з самозахопленням “за межами відведення”), даються рекомендації п правовим діям відносно землекористувань ( надати в користування, вилучити, надати в користування в порядку відведення та інш.)

                                                                                                                               53

Всі вказані вище матеріали, що складають зміст трьох проектів землеустрою приложені до даної роботи ( в додатках) .

     Аналізуючи  їх, можна прийти до висновку, що документи, які складають кістяк звіту, складено змістовно – в них є основні необхідні дані, що складають основу документів щодо приватизації землі і передачі земельних ділянок в оренду на різні строки.

Обробка полігонометричного, теодолітного ходу виконувалась в такому порядку – окремо врівноважувались спочатку кути, а потім сторони, тобто врівноваження теодолітного ходу виконувалась спрощеним способом.

Обробка кутових вимірювань полягала в обчисленні суми теоретичної, практичної, визначення кутової нев’язки – одержаної і допустимої.

Теоретична сума кутів обчислювалась за формулою:

 

                            ∑βm = αк - αn + 180˚ · n ;

                     

                      де       αк – дирекційний кут кінцевої лінії;

                                  αn – дирекційний кут початкової лінії;

                                  n – кількість виміряних  в  ході кутів.

Формула має місце в тому випадку, коли вимірялись в полігонометричному ході ліві по ходу, як це було в нашому випадку.

Допустима нев’язка визначається за формулою :

   t  √ n  , де   

 t – точність інструмента,  n – кількість кутів.

Приростки координат по осі   “Х”  і “У” – визначались по формулах :

                          ΔХ = S · соs α , ΔУ = = S ·sin α, де

                          S – горизонтальне положення ліній.

Нев’язка в ході дорівнює алгебраїчної сумі приростків однойменних координат мінус різниця координат кінцевого і початкового вихідного пункту. Щоб судити про допустимість нев’язка визначалась абсолютна і відносна нев’язка :

 

                                                                                                                            54

 

ƒвід.=

;

де ΣS – загальна довжина ходу, що врівноважується.

   Після врівноваження  приростків приступили до визначення  координат точок теодолітних  ходів.

Вихідні точки – початкова і кінцева  - це пункти державної геодезичної мережі, їх координати відомі – виписуються з каталогу координат в системі координат 1963 року, тобто в державній системі координат ( в даній роботі координати точок і пунктів приводяться в умовній – місцевій системі координат).

Таким чином хід прив’язаний до пунктів державної геодезичної мережі (варіанти прив’язки до умовної системи координат недопустимі, забороняється використовувати).

До координати початкового вихідного пункту алгебраїчно додавались ув’язані приростки координат і отримали координати всіх точок теодолітного ходу. Контролем обчислення координат являється одержання координат кінцевого вихідного пункту.

Аналізуючи результати врівноваження нашого полігонометричного ходу, проложеного по території с Родаково від пункту тріангуляції Белая Зап до пункту тріангуляції  Родакові 2 можна зробити такі виводи:

• загальна довжина ходу склала –4128, 102м;
• одержана кутова нев’язка ходу в хвилинах + 27";
• допустима кутова нев’язка - ± 33" ;
• абсолютна лінійна нев’язка – 0, 682м
• відносна нев’язка – 1 : 6050

    Врівноваження  теодолітного ходу виконувалось автоматизовано з використанням персональних електронно – обчислювальних машин (ПЕОМ) – комп’ютерної техніки, так як і весь процес оформлення землевпорядної документації проекту землеустрою, що приводиться в додатках даної роботи.

                                                                                                                                 55

Обробка ходу виконувалась з використанням меню – орієнтованої системи “ІНВЕНТ – ГРАД” ( АРМ Інженера – Геодезиста – АРМІГ). Ця система представляє програмне забезпечення геодезичних робіт третього, поки що останнього рівня.

Новим для останніх версій системи ИНВЕНТ-ГРАД є введення в обробку даних поняття "проект". Проект є інтегральною характеристикою сукупності файлів, які мають бути створені на етапах вводу даних, їхньої обробки та графічної інтерпретації. При цьому до проекту можуть бути включені дані обробки різних типів геодезичної інформації. Наприклад, в одному проекті можуть бути файли обробки мережі полігонометрії, файли нівелювання геодезичних пунктів, файли земельно-кадастрової зйомки тощо.

Для створення того чи іншого об'єкту проекту користувач може звернутися до пункту головного меню "Файл", де він мусить вибрати потрібну опцію. В цьому разі на екрані монітора буде відкрито вікно створення об'єкту. В цьому вікні користувач вибирає один з запропонованих типів об'єктів (технічне нівелювання, нівелювання ІУ класу, лінійно-кутова мережа, мережа полігонометрії, квартал, каталог креслень). Для кожного з цих об'єктів також діє система відповідних меню, за допомогою яких користувач керує процесом обробки даних.

При обробці окремих теодолітних ходів треба в кожному випадку створити такий об'єкт, як "Мережа полігонометрії". Це вікно зроблено в формі блокноту, що має макі закладки, як "Загальний опис", "Вихідні пункти", "Ходи", "Каталог пунктів", "Схема мережі". На початку врівноваження відкриваємо закладку "Вихідні пункти" і вибираємо потрібні пункти з каталогу пунктів або, якщо вони там відсутні, ввести інформацію по цих пунктах у таблицю вікна. Після того відкриваємо закладку "Загальний опис". У загальний опис включені дані, які є спільними для всієї цієї мережі полігонометрії

(наприклад, шифр робіт, найменування  робіт, клас мережі, метод вимірювання ліній тощо).

 

                                                                                                                              56