Лекции по "Земельному праву Украины"

требуют от всех субъектов  права землепользования использовать предоставленные им земельные участки  рационально, эффективно и строго по целевому назначению.

33. Методи земельного права України.

Земельное право как  самостоятельная отрасль правовой системы имеет присущий ему метод  правового регулирования земельных  отношений. Метод ЗП представляет собой  соответствующие характеру зем  отношений способы и приемы воздействия на участников этих отношений. Он складывается из установленных зем-правовыми нормами прав и обязанностей у

их совершение, зем-правовые нормы определяют модель поведения  участников земельных отношений. В  зависимости от содержания зем отношений  их правовое регулирование осущ либо на основе императивного, организационного воздействия посредством обязательных предписаний и запретов, либо на основе диспозитивного воздействия посредством определения лишь пределов поведения участников отношений и предоставления им возможности свободно и самостоятельно регулировать свои взаимоотношения в рамках установленных пределов.

34. Місце і роль земельного права в системі національного права України.

Все отрасли права  составл сист права Украины. Сущность сис-мы лежит в наличии упорядоченности совокупности правов норм и правов институтов, каждый элемент которых в этой совокупности занимает определенное место.

ЗП явл самостоятельной  комплексной отраслью права в  правовой сист Украины. Нормами ЗП регул-ся специфические зем отнош, кот составляют предмет зем-правового рег-ния. Система ЗП явл подсистемой системы права Украины и рассматривается в совокупности с сист отрасли земельного зак-ва, а также с сист науки ЗП как учебной дисциплины.

ЗП включает в себя исторически сложившуюся систему земельно-правовых институтов, существование которых обусловлено необходимостью правового закрепления земельных отношений в обществе. Систему ЗП необходимо рассматривать как систему, состоящую из различных по своему характеру выполненным функциям и значимости в регулировании земельных отношений, институтов. Наиболее важные из них, кот. отражают суть ЗП как отрасли права, образуют общие институты, а те земельно-правовые нормы, которые призваны регулировать отдельные стороны или виды зем отношений, - специальные институты.

35. Система і принципи земельного права України.

Под системой зем. права как отрасли следует  понимать научно обоснов. последоват. расположения институтов и образующих их норм в зависимости от их значимости, роли и содержания, обусловленного характером регулируемых общественных отношений. Система зем.права сост. из Общей части, содержащ. правовые нормы и положения, относящиеся ко всей отрасли в целом (гос регулир зем отнош; право собств на землю, аренда зем, компетенция местн советов в сфере регул, зем процесс, юрид ответств за наруш зем зак-ва и т.д.) и Особенной части, охватывающей нормы, регулирующие отдельные виды зем.отношений (правовой режим земель: - с/х назнач; - насел пунктов; - промышл-ти, транспорта, связи; земель лесного, водного фонда и т. д.).

Под принципами ЗП понимают закрепленные в действующем зем  зак-ве основпагающие руководящ  начала, выражающ сущность норм ЗП и  главные направления в области  правов регулирования общ отнош, связанных с рациональным использ  и охраной земель. Выделяют спец принципы ЗП: 1) Приоритет экологического благополучия внешней среды в процессе использования земель; 2) приоритет интересов украинского народа как субъекта права собственности на землю; 3) целевое и рациональное использование земель; 4) госуд контроль за использованием и охраной земель; 5) установление особенного правового ржима земель соотв-щих категорий; 6) приоритетность земель с/х назанчения по сравнению с другими; 7) гарантированность прав субъектов зем правоотн; 8) принцип платности землевладения и землепользования; 9) принцип экологизации зем права.

36. Співвідношення норм земельного права з нормами інших галузей національного права України.

Самая тесная и  ограниченная связь у зем. права - с конституционным правом, нормы  которого определяют основополагающие конституц-ые принципы всех отраслей правовой системы. Связь зем. права с административным правом имеет место в сфере госуд-ного управления земельным фондом, привлечения к админ-ной ответств-сти лиц, виновных в совершении адм -но-правовых нарушений зем-ного зак-ва. Большое значение для зем.права имеет его связь с гражданским правом. Будучи основанным на праве собственности на землю и являющиеся по своему характеру имущественными земельные отношения родственны гражданским отношениям. Земельное право очень близко по своему содержанию к аграрному и экологическому праву. Эта близость опр-ся общностью форм и методов воздействия правовых норм на с-му общ. отнош., явл-ся источниками их правового регулирования. В основе А. З. и Э. права зачастую находятся единые правовые принципы, свойственные их правовым институтам, что является определяющим для объединения их в единую научную специальность в системе юридических наук. Тесная связь существует между зем. правом с водным, лесным, горным правом и правовой охраной природы.

37. Особливості та класифікація джерел земельного права.

Джерела права є зовнішня форма вираження правотворчої діяльності держави. Наявність відповідних  джерел права, що регулюють ті чи інші суспільні відносини, є свідченням існування відповідної самостійної галузі права. Джерелами ЗП є прийняті уповноваженими державою органами нормативно-правові акти, які містять правові норми, що регулюють суспільні земельні відносини відповідно до земельної політики держави. Важливою особливістю ЗП Укр є наявність кодифікованого систематизуючого законодавчого акта – Зем кодексу Укр, головним завданням якого є встановлення принципових положень правового регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення зем ресурсів, забезп екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської та інш діяльності на зем фонд і.т.і. Нормативно-правові акти як джерела ЗП знаходяться в суворій ієрархічній послідовності: 1) в залежності від питомої ваги зем-правових норм у н-п актах: - спеціалізовані, де переважна більшість прав норм спрямована на регулювання зем відн (ЗКУ, ЗУ “Про оренду землі”…); - інші, що регулюють інші суспільні відносини (госп, еколог, адмін), але містять прав норми, щодо регул певних зем відн (ЗУ “Про основи містобудування”, ЗУ “Про селянське (фермерське) госп-во”…). 2)поділяються дж: - закони; - підзаконні акти 3) акти органів: -законод; -викон влади; -місцевого самовряд і т.і.

38. Закони, як джерела земельного права України.

Среди всех законов  есть основной - КОНСТИТУЦИЯ Украины, предусматривающая основы конституцион. строя, права и свободы человека и гражданина, гос. устройство, полномочия главы гос-ва, законодат-ых, исполнительных и судебных органов власти, являющихся самостоятельными, и органов местного самоуправления. Конституц-ые положения явл. отправными для других отраслей права, в том числе для земельного. При этом нормы Конституции можно условно разбить на 2 большие группы: 1- непосредственно посвященная земельным отношениям, 2-непосредственно участвующая в регулировании земельных отношений.

Закон- это нормативн. акт, принимаемый в особом порядке  и направленный на регулирование  наиболее важных общественных отношений. В Законе содержатся юридические  нормы- общие правила поведения, рассчитанные на неопределенное кол-во случаев применения. Верховенство закона означает: 1) что все другие правовые акты должны исходить из законов и не противоречить им, в случае расхождения закона и подзаконного акта приоритет имеют нормы закона 2) законы принимаются, как правило, высшим законодательным органом государства – Верх Советом Укр – и не подлежат утверждению каким-либо другим органом гос-ва; 3) никто не вправе заменить или отменить закон, кроме органа, который утвердил его.

После Конституции  в иерархии законов как источников ЗП становится Земельный кодекс, Законы У «Про оренду землі” “Про плату за землю”, “Про природно-заповідний фонд” і.т.і.

39. Підзаконні акти, як джерела земельного права України.

Основным источником зем. права, как отраслей права, являются подзаконные нормативные акты. К ним относятся указы Президента У, постановления КМУ, нормативно-правовые акты министерств и ведомств, решения местных гос администр и решения органов местного самоуправл., а также законы АРК. Особенное место среди норм-правов актов органов исполн власти, кот явл источниками ЗП, занимают обязательные для исполнения нормативные указы Президента У: Указ «Об Основных направлениях развития агропромышленного комплекса Украины», «Об аренде земли», «О защите прав владельцев земельных участков (паев)» и т.д. Широкий круг вопросов в сфере использования и охраны зем ресурсов регламентируется постановлениями и распоряжениями КМУ. КМУ принимает норм-правовые акты для развития и исполнения Конституции и законов Украины, а также указов Президента Украины. Нормативные акты министерств и др центральных органов гос исп власти, хозяйственного управления и контроля, являясь источниками ЗП, предназначены для поддержания одинакового и правильного понимания и применения действующих норм-правов актов, принятых ВС, КМ и През У, путем детализации общих положений, кот содержатся в нормах данных норм-правов актов.

40. Види земельних правовідносин.

Земельне правовідношення  в теоретичному плані розглядається  як інститут зем права, за нормами  якого виникають, здійснюються і  припиняються конкретні з-п відносини. Як інститут зем права зем правовідн поділяються на матеріальні, процесуальні, регулятивні, охоронні і спеціальні правовідн. Зем матеріальні п/в виникають і здійснюються згідно із зем-прав нормами, якими встановлюється, визначається право на землю чи зем ділянку, обов’язки щодо землі та зем ділянок. Зем процесуальні п/в складаються у відповідності з нормами, якими встановлюється порядок виникнення, зміни, припинення і здійснення зем матеріальних п/в, спосіб їх реалізації. Спеціальні правовідн можуть бути як матеріальними так і процесуальними. Охоронні правовідносини поділяються на організаційно-охоронні і відносини, що пов’язані з юридичною відповідальністю. Земельні правовідн можуть бути загальними і застосовуватись до всіх інститутів ЗП і конкретними, що застосовуються до конкретних видів зем правовідн.

41. Структура земельних правовідносин.

Структура зем п/в обумовлюється  особливостями правового режиму земель, як предмета зем п/в, сукупності прав та обов’язків суб’єктів зем  п/в та особливостями правового регулювання кожного з їх видів, а також особливостями юридичної відповідальності у п/в, що виникають у зв’язку з порушенням зем зак-ва.

Для будь-якого зем  правовідн обов’язковим об’єктом є земля як засіб виробництва  чи як просторовий базис; для всіх суб’єктів зем п/в визначається комплекс прав та обов’язків, що мають універсальний х-р; у зем п/в приймають участь не будь-які особи, а лише ті, які в установленому законом порядку можуть бути визнані суб’єктами зем п/в (н-д суб’єктами права приватної власності на зем ділянку за зак-вом України можуть бути лише громадяни Укр). Стр-ра зем п/в відрізняється в залежності від конкретного їх виду (так, змістом конкретного зем п/в буде сукупність правомочностей громадянина, якому зем ділянку передана у власність за цільовим призначенням для ведення селянського госп-ва; дещо інший зміст правомочностей буде у громадянина, якому зем ділянка передана у власність для будівництва; специфічною сукупністю прав та обов’язків наділяються члени колективного с/г підприємств; певна сукупність обов’язків щодо обмеження зем прав випливає із спеціального правового режиму особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико-культ об’єктами, оскільки згідно зі ЗКУ не допускається їх вилучення для державних і громадських потреб).

42. Класифікація земельних правовідносин.

Класифікують  зем п/в за видами, виходячи з класифікації норм зем права.

Як інститут зем права  зем правовідн поділяються на матеріальні, процесуальні, регулятивні, охоронні і спеціальні правовідн. Земельні матеріальні правовідносини: - п/в, які виникають і здійснюються щодо реалізації прав та обов’язків, передбачених нормами права про віднесення земель до певної категорії (с/г приз. Насел пунктів, історико-культ призн, лісового, водного фондів, запасу) – відносини права власності на землю чи зем ділянку (державної, комун, колект, приватн); - відн права землекористування (постійного і тимчасового, в т.ч. оренди) – відн щодо реаліз права на спадщину, заставу, зем пай та ін.; - п/в приватизації, - п/в щодо плати за землю. До зем процесуальних п/в належать відн, що складаються у відповідності з нормами права, якими встановлюється порядок: - переведення земель з однієї категорії до іншої; - проведення приватизації зем ділянок, тобто зміни права держ власності на право приватної чи колективної; - передачі у колективну власність земель КСП. С/г кооп-в, с/г АТ, садівницьких товариств; - передачі зем ділянок у приватну власність громадян Укр; - надання земель у постійне чи тимчас використання, в т.ч. на умовах оренди; - припинення права власності та права користування зем ділянкою; - справляння плати за землю; - вирішення зем спорів. П/в, що виникають у процесі реалізації права на використання земель відповідної категорії, відносяться до спеціальних зем п/в. Зем п/в об’єктом яких є: - зем угіддя і зем ділянки с/г призначення; - землі насел пунктів, - землі транспорту, зв’язку та інш призначення; - землі, що відн до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іст-культурн призначення; - землі, що відн до категорії земель лісового та водного фонду. Охоронні правовідносини поділяються на організаційно-охоронні і відносини, що пов’язані з юридичною відповідальністю. Земельні правовідн можуть бути загальними і застосовуватись до всіх інститутів ЗП і конкретними, що застосовуються до конкретних видів зем правовідн.

43. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.

Підставою виникнення, зміни  чи припинення земельних правовідносин  є юридично значимі обставини, з якими пов’язується виникнення право на землю (власності, постійного чи тимчасового користування), на цільове використання земельної ділянки, відповідальності за конкретні порушення земельного законодавства. Такими обставинами є юридичні факти, які підрозділяються на правовстановлюючі (закони та інші н-п акти, якими встановлюється поділ земель і землекористування, угоди про придбання зем ділянки у власність, угоди про передачу зем ділянки в оренду, акти органів держ влади і місц самовряд про пиватиз землі, передачу її у приватну чи колективну власність. Юридичні факти, на підставі яких виникають зем правовідносини, також поділяються на події і дії (вчинки, поведінку). Події можуть бути такі, що вчинюються як поза волею людини (н-д припинення права власності громадян на зем ділянку у зв’язку з стихійним лихом), так і в наслідок того чи іншого втручання людини у природні властивості землі. Поведінка у сфері зем правовідносин проявляється у діях чи бездіяльності громадян, посадових осіб, юрид осіб, органів держ влади і місц самоврядування.), правозмінюючі (н-д перехід права власності чи користування на зем ділянку має місце в разі продажу будинку, зміни в установленому порядку цільового призначення землі; в процесі зем реформи проводиться приватизація землі, яка полягає у зміні держ форми власності на колективну чи приватну) і правоприпиняючі, що приводять до припинення зем правовідносин (юр факти: смерть власника землі чи землекористувача, рішення органів місц саморяд про викуп (вилучення) зем ділянки для громадських потреб, рішення суду про припинення права власності в разі нераціонального використання зем ділянки..)