Лекции по "Земельному праву Украины"

Посадові особи, винні  в порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену  чинним законодавством.

Стаття 27. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями.

Закон У. «Про оренду землі»

Стаття 31. Відповідальність сторін за невиконання зобов'язань  за договором оренди землі та порушення  земельного законодавства

1. За невиконання зобов'язань  договору оренди земельної ділянки,  у тому числі за зміну або  розірвання договору в односторонньому  порядку, сторони несуть відповідальність  згідно з законами України  та договором. 

2. Орендодавець несе  відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були обумовлені ним у договорі оренди, але які суттєво перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки.

3. У разі виявлення  таких недоліків орендар має  право: 

1) вимагати зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків земельної ділянки;

2) утримувати певну  суму понесених ним витрат  на усунення таких недоліків  із орендної плати, попередньо  повідомивши про це орендодавця; 

3) вимагати дострокового  розірвання договору.

4. Орендодавець не  несе відповідальності за наслідки, які виникли в результаті недоліків  переданої в оренду земельної  ділянки, якщо про такі недоліки  земельної ділянки зазначено  в договорі оренди.

5. Орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно з законами України.

 

35. Система органів державного управління в галузі використання, відтворення і охорони земель.

Згідно зі ст. 94 Кодексу  контроль за використанням і охороною земель здійснюється радами, а також Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством екології та природних ресурсів України, іншими спеціально уповноваженими органами.

Спеціально уповноваженим  державним органом, на який законодавством покладене здійснення контролю за використанням і охороною зем ресурсів, є Держкомзем України. Для виконання цієї функції і функції моніторингу в структурі центрального апарату Держкомзему створено Управління моніторингу земель. На місцях контроль покладений на обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів та районні відділи зем ресурсів. Голова держкомзему, начальники обласних, Київського, Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів є головними держ інспекторами по використанню та охороні земель відповідно У., областей, міст Києва і Севастополя, а їх заступники –заступниками відповідних держ інспекторів. Начальники рай відділів – є інспекторами по вик земель районів, а їх заступники- заступниками держ інспекторів по використанню та охороні земель районів.

Контроль який здійснює Мінекології є надвідомчим. Для  здійснення контрольної функції  в структурі Мінекології було створено Державну екологічну інспекцію. До складу Державної екологічної  інспекції входять Головна екологічна інспекція, інспекція охорони Чорного і Азовського морів та екологічна інспекція відповідних тер органів Мінекології АРК, областей, міст Києва і Севастополя.

Певні контрольні повноваження надвідомчого характеру в сфері  земельних відносин мають також  органи інших міністерств, зокрема органи державного санітарного нагляду Міністерства охорони здоров’я України (в частині дотримання саніт зак-ва при використанні зем ділянок); органи Держбуду (в частині контролю за забудовою територій міст…); органи Міністерства аграрної політики (в частині контролю за охороною грунтів с/г використання); органи Держлісгоспу (використ. Лісового фонду); органи Держ комітету водного господарства У (в частині контролю якості зрошуваних і осушуваних земель) та деякі інші.

 

36. Повноваження органів управління в галузі використання, відтворення і охорони земель.

Держкомзем здійснює держ контроль за: 1)раціональною організацією території та використанням зд вланиками землі і землекористувачами відповідно до умов їх надання; 2)поверненням самовілбно зайнятих ділянок у стані придатному для використання; 3)виконанням комплексу заходів, передбачених умовами надання зд, нормативними документами та зтв-ми проектами щодо захисту земель від водної та вітрової ерозії, заболочення, засолення, висушування.. 4)рекультивацію порушених земель, зніманням, використанням і збереженням родючого грунту при проведенні робіт, пов’язаних із порушенням земель і приведенням земель у стан, придатний до використання за призначенням; 5)збереженням протиерозійних, гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень, встановленням і збереженням межових знаків; 6)наданням достовірних даних про наявність, стан, використання зем угідь, з питань державного зем кадастру, а також про наявність земель запасу;7)виконанням заходів щодо запобігання і ліквідації псування земель.

Державна екологічна комісія має право: 1)обстежувати  всі види підприємств, а також  об’єкти оргнів внутрішніх справ  і державної безпеки в будь-який час роботи з метою перевірки  додержання вимог екологічної безпеки, виконання захлдів щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального землекористування; 2)пред’являти вимоги щодо здійснення відповідних заходів щодо раціонального використання та охорони земель, організації лабораторного контролю, давати обов’язкові приписи з питань, що віднесені до її компетенції; 3)обмежувати, припиняти будівництво, реконструкцію, що здійснюються з порушенням природоохранного законодавства; 4)складати акти перевірок і протоколи про виявлені порушення зем зак-ва; 5)розглядати справи про адмін право-ня у сфері земельних правовідносин; 6)подавати позови про відшкодування збитків і витрат, заподіяних внаслідок порушення землеохоронних норм зак-ва; 7)зупиняти або забороняти проведення робіт на територіях природно-заповідного фонду, у курортних зонах і містах відпочинку, не передбачених режимом охорони;8)отримувати безкоштовно статистичні і інші додаткові та інформаційні матеріали, необхідні для визначення стану використання і охорони природних ресурсів…

Певні контрольні повноваження надвідомчого характеру в сфері земельних відносин мають також органи інших міністерств, зокрема органи державного санітарного нагляду Міністерства охорони здоров’я України (в частині дотримання саніт зак-ва при використанні зем ділянок); органи Держбуду (в частині контролю за забудовою територій міст…); органи Міністерства аграрної політики (в частині контролю за охороною грунтів с/г використання); органи Держлісгоспу (використ. Лісового фонду); органи Держ комітету водного господарства У (в частині контролю якості зрошуваних і осушуваних земель) та деякі інші.

 

37. Компетенція  ВР України в галузі регулювання  земельних відносин.

До відання України  у галузі регулювання земельних  відносин належить:

1) законодавче регулювання  земельних відносин;

2) розпорядження землями загальнодержавної власності України;

3) установлення порядку  і середніх ставок плати за  використання землі, граничних  розмірів орендної плати за  землю; 

4) організація і здійснення  державного контролю за використанням  та охороною земель та їх моніторингу;

5) розробка і виконання  разом з Республікою Крим, місцевими  Радами народних депутатів державних  програм щодо раціонального використання  земель, підвищення родючості грунтів,  охорони земельних ресурсів у  комплексі з іншими природоохоронними заходами;

6) встановлення основних  положень землеустрою і порядку  ведення державного земельного  кадастру, організація їх здійснення;

7) вирішення інших  питань у галузі регулювання  земельних відносин.

 

38. Компетенція  ВР АРК в галузі регулювання  земельних відносин.

(ст.13 ЗК)

До відання Республіки Крим у галузі регулювання земельних  відносин належить:

1) розпорядження землями  державної власності в межах  Республіки Крим, за винятком  земель загальнодержавної власності; 

2) розробка і вдосконалення  земельного законодавства Республіки Крим;

3) організація ведення  земельно-кадастрової документації;

4) організація і здійснення  державного контролю за використанням  та охороною земель та їх  моніторингу; 

5) розробка і здійснення  разом з місцевими Радами народних депутатів республіканських програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами;

6) організація землеустрою; 

7) вирішення земельних  спорів;

8) вирішення інших питань у галузі регулювання земельних відносин.

 

39, Компетенція  обласних рад в галузі регулювання  земельних відносин. (ст. 12 ЗК)

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить:

1) надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу;

2) вилучення земель  відповідно до статті 31 цього  Кодексу; 

3) організація ведення  земельно-кадастрової документації;

4) здійснення державного  контролю за використанням і охороною земель та їх моніторингу, додержанням земельного законодавства;

5) сприяння створенню  екологічно чистого середовища  і поліпшенню природних ландшафтів, охороні пам'яток історії та  культури;

6) розробка і виконання  разом з районними та міськими Радами народних депутатів обласних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земельних ресурсів;

7) організація землеустрою; 

8) видача висновків  про надання або вилучення  земельних ділянок, яке провадиться Верховною Радою України;

9) координація діяльності  місцевих землевпорядних органів; 

10) вирішення земельних  спорів у межах своєї компетенції; 

11) вирішення інших  питань у галузі земельних  відносин у межах своєї компетенції. 

 

40. Компетенція органів  місцевого самоврядування в галузі регулювання земельних відносин.

Цьому питанню присв’ячена  ст. 33 Закону У. “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. та ст. 9,10, 11 Земельного Кодексу України.

1) передача земельних  ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

2) реєстрація права  власності, права користування  землею і договорів на оренду  землі; 

3) вилучення (викуп)  земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;

4) справляння плати  за землю; 

5) ведення земельно-кадастрової  документації;

6) погодження проектів  землеустрою; 

7) здійснення державного  контролю за використанням і  охороною земель, додержанням земельного  законодавства; 

8) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів;

9) припинення права  власності або користування земельною  ділянкою чи її частиною;

10) видача висновків  про надання або вилучення  земельних ділянок, яке провадиться  вищестоящою Радою народних депутатів; 

11) погодження будівництва  жилих, виробничих, культурно-побутових  та інших будівель і споруд  на земельних ділянках, що перебувають  у власності або користуванні;

12) вирішення земельних  спорів у межах своєї компетенції; 

13) вирішення інших  питань у галузі земельних  відносин у межах своєї компетенції. 

 

41. Земля, як  об’єкт права власності.

З прийняттям у 1992 р. нової  редакції Земельного кодексу України  держава перестала бути єдиним, монопольним суб’єктом права власності на землю та інші природні ресурси. Згідно з цим Кодексом земля може бути об’єктом права не лише державної, а й комунальної, колективної і приватної власності. Конституція У. 1996 р. проголосила землю та інші природні ресурси об’єктом права власності Українського народу (ст. 13), а також громадян, юридичних осіб і держави (ст. 14). Юридично право власності народу України на свою землю було закріплено в Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 р., законі У. “Про власність” та в Конституції У. Земля як об’єкт надбання Ккраїнського народу пов’язана з правом на всю територію, яку займає Україна і яка обмежена кордонами з іншими країнами, з правом територіального верховенства народу від імені якого виступає держава. Конституція України (ст. 13) відображає ставлення Українського народу до землі, як до території і закріплює право тер верховенства народу як вираз політичного панування держави над певною частиною земної кулі. Конст. норма про землю як об’єкт права власності Укр народу засвідчує тер-ний поділ держави на регіони: Автономна республіка Крим, області, міста, селища і села. Право територіального верховенства Укр народа на землю, право на землю органів державної влади та органів місцевого самоврядування є інститутом конституційного, державного права, норми якого відносяться до публічного права.

У зв’язку з встановленням  в У. різних форм власності на землю  і поділом земель за цільовим призначенням на категорії землі мають різний правовий режим. Земля як єдиний державний земельний фонд або ж землі відповідних категорій можуть розглядатися як об’єкт державного суверенітету, тобто як територія держави чи місцевого адміністративного формування. З метою забезпечення цільового і рац. використання на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іст.-культ. Призначення забороняється діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на якісний стан земель (глава 10 ЗК України).