Контрольна робота з «Інвестиційний менеджмент»

         - монопольні права і привілеї

         - престиж фірмових знаків;

        - патенти і ліцензії;

         - інтелектуальна власність.

         Під час аналізу нематеріальним активів, крім їх структури, аналізується зміна їх суми в динаміці.

         Основні засоби є матеріальному  активами оскільки вони мають  фізичну форму. До основних засобів банку належать: земля; будівлі; .устаткування; комп’ютерна та обчислювальна техніка; обладнання; меблі; транспортні засоби інструменти; інвентар та інші матеріальні цінності зі строком користування більше року

         За функціональним призначенням  розрізняють операційні та неопераційні основні засоби.

         Операційні засоби — це засоби, що беруть безпосередню повторну або часткову участь у банківській діяльності чи сприяють виконанню.

         Неопераційні основні засоби  - це засоби, що не беруть безпосередньої участі у банківській діяльності Наприклад: основні засоби, придбані для здачі у фінансовий лізинг.

         Аналіз матеріальних активів  комерційного байку проводиться  аналізу цих активів на інших підприємствах:

        - являється їх склад, рух, якісний склад, початкова і залишкова вартість; .

        - простежується динаміка за звітний період;

        - з’ясовується сума додатково нарахованої амортизації за рахунок прибутку банку в разі вибуття не повністю з амортизованих основних засобів;

        - визначаються коефіцієнти реальної вартості основних: засобів і накопичення амортизації.

         Нагадаємо, що останній показник  являє собою співвідношення нарахованого зносу та початкової вартості майна, що аналізується. Коефіцієнт накопичення амортизації свідчить про інтенсивність вивільнення відвернених у капіталізовані активи коштів.

         Якщо банк вкладає кошти в  капітальні вкладення, окремо аналізується структура капітальних вкладень. При цьому аналіз структури вкладень можна проводити за такими напрямами:

        1. Вкладення в будівництво

         — житла;

         — службових приміщень; .

         — об’єктів соціально-культурного  призначення;

        2. Придбання будинків

         — виробничого призначення;

         — житла;

         — соціально-культурного призначення;

        3. Придбання інвентарю та устаткування

         — виробничого призначення;

         — невиробничого призначення.

         Для аналізу ефективності використання  необоротних активів можна використати такі показники:

        1. Фондовіддача = Дохід банку / Середня  вартість основних фондів

        2. Фондоозброєність = Вартість основних  фондів / Середньооблікова чисельність  працівників банку

        3. Захищеність капіталу = Вартість  основних фондів / Середня вартість власного капіталу

        4. Питома вага амортизаційних  відрахувань = Амортизаційні відрахування / Витрати банку 

2. Ефективність  інвестиційного проекту залежить від:

       в) галузевої приналежності проекту.

       Інвестиційна  привабливість галузей — інтегральна  характеристика окремих галузей економіки з позиції перспективності розвитку, доходності інвестицій та рівня інвестиційних ризиків. Інвестиційна привабливість окремих галузей оцінюється під час розробки інвестиційної стратегії компанії (фірми) та галузевої диверсифікації її інвестиційного портфеля.

       Таким чином, інвестиційна діяльність - це послідовна сукупність дій її суб´єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій з метою одержання доходу або  прибутку. Кожна держава як суб´єкт  інвестиційної діяльності визначає правові, економічні і соціальні умови цієї діяльності в своєму законодавстві. У вужчому тлумаченні цього поняття застосовують термін «інвестиційний процес». Це поняття звичайно пов´язується з обґрунтуванням і реалізацією інвестиційних проектів.

       Значні  широкомасштабні проекти мають  велику кількість стадій їх використання. Інвестиційні процеси в державі  з ринковою економікою і при адміністративно-регулюючій системі господарювання суттєво  розрізняються.

       На  нашу думку, найбільш характерними стадіями інвестиційного процесу є наступні: мотивація інвестиційної діяльності, прогнозування і програмування інвестицій, обґрунтування доцільності інвестицій, страхування інвестицій, державне регулювання інвестиційного процесу, планування інвестицій, фінансування інвестиційного процесу, проектування інвестиційного процесу, проектування і ціноутворення, забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами, освоєння інвестицій, підготовка до виробництва продукції, попередня задача і приймання в експлуатацію, кінцева задача об´єкта в експлуатацію.

       Звичайно  інвестиційний процес розпочинається з мотивації інвестиційної діяльності (рис. 1.1)

         
 
 
 
 
 
 
 

       1.1. Ринкова модель організації інвестиційного процесу 

       Основним  мотивом такої діяльності є надлишок певних коштів у суб´єкта господарювання або приватної особи, яких не влаштовують відсотки за банківськими депозитами. Інвестор, що є власником цих нагромаджень (збережень) прагне придбати на інвестиційному ринку фінансові активи або інвестиційні товари (реальні активи), тобто здійснити інвестиції.

       Мотивів займатися інвестиційною діяльністю це замало, щоб опанувати якийсь певний інвестиційний проект, як правило, власникові нагромаджень дуже важко зупинитися на якомусь конкретному проекті, оскільки у нього немає впевненості в тому, що інвестиції принесуть прибуток, крім того вони взагалі можуть бути втрачені.

       З метою забезпечення охорони інвестицій при виборі проекту проводиться ціла низка передінвестиційних досліджень: вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяться маркетингові дослідження, оцінюються напрямки інвестування. Обґрунтування доцільності інвестицій потребує розгляду якомога більшої кількості інвестиційних проектів з метою вибору найкращого. Звичайно в цій справі інвестору допомагають інші учасники (посередники) інвестиційного процесу.

       Як  правило, для здійснення інвестиційного процесу, особливо великого, інвестору не вистачає власних коштів і він прагне одержати позичковий, або залучений капітал, тобто використати інші джерела фінансування, крім власних. Визначення джерел фінансування (інвестиційних ресурсів), обґрунтування їх структур і передує інвестуванню, воно необхідне для переконання і залучення до проекту інших учасників інвестиційного процесу.

       Ресурсне  забезпечення проекту здійснюється також за допомогою інших учасників діяльності, як правило, на конкретних засадах.

       Освоєння  інвестицій означає їх капіталізацію, тобто створення фінансових та реальних активів. Введенням в експлуатацію не закінчується реалізація інвестиційного проекту. В процесі експлуатації проект потребує нових інвестицій для підтримки виробництва і його розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 

       

3. Задача

       Індивідуум  розміщує к 01.01.2001 року 10 тис.грн. на ощадний  рахунок, на котрий нараховуються відсотки з розрахунку і=4%. Починаючи з 01.01.2002р. до 01.01.2020р. включно він щорічно вносить на рахунок по 4 тис.грн. Чому буде дорівнювати його капітал к 01.01.2020р.?

       Відповідь:

       Нарощування вартості (процес компаундирування)–  представляє собою процес поетапного збільшення суми вкладу шляхом приєднання до первісного вкладу суми відсотка. Наглядно процес нарощування може бути зображено наступним чином:

         

       Отже, вважається, що інвестиція здійснена  на умовах простого відсотку, якщо вкладена сума грошових коштів щорічно збільшується на величину (Р * і), де Р – інвестована сума грошових коштів, i – процентна ставка

       При використанні схеми простих відсотків  може бути визначено:

       Майбутня  вартість вкладу(FV):

       FV = PV*(1+i*n)

       Де i – процентна ставка, n – кількість  інтервалів , по яких здійснюється розрахунок процентних платежів в загальному обумовленому періоді часу.

       В даному випадку вираз (1+i*n) називається  множник нарощування суми простих  відсотків.

        Теперішня (приведена) вартість вкладу(PV):

       В даному випадку вираз   називається дисконтним множником суми простих відсотків.

       Сума простого відсотку в процесі нарощування(І):

        І = Р*і*n

       Сума  дисконту (D):

Период	Платеж (грн)	Будущий капитал (грн)	Процентная  ставка (%)
01.01.2001	10000,00	10400,00	4
01.01.2002	4000,00	14976,00	4
01.01.2003	4000,00	19735,04	4
01.01.2004	4000.00	24684,44	4
01.01.2005	4000,00	29831,18	4
01.01.2006	4000,00	35184,42	4
01.01.2007	4000,00	40751,79	4
01.01.2008	4000,00	46541,86	4
01.01.2009	4000,.00	52563,53	4
01.01.2010	4000,00	58826,07	4
01.01.2011	4000,00	65339,11	4
01.01.2012	4000,00	75112,67	4
01.01.2013	4000,00	82277,18	4
01.01.2014	4000,00	85568,27	4
01.01.2015	4000,00	93151,00	4
01.01.2016	4000,00	101037,04	4
01.01.2017	4000,00	105078,52	4
01.01.2018	4000,00	113441,66	4
01.01.2019	4000,00	122139,32	4
01.01.2020	4000,00	131184,89	4

 

       Відповідь: На 01.01.2012р капітал буде складати 131184,89грн. 
 

       Література:

       1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, 1999. – Т 1. – 592 с.

       2. Корягіна С.В. Маркетингові стратегії у життєдіяльності підприємства/ Торгівля, комерція, підприємництво: Зб.наук.пр. Львівської комерційної академії.-Львів: ЛКА, 2003.-С.185-190.

       3. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія. - КНЕУ, 2002. - 245 с.

       4. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

       5. http://anti-school.ru/ Аннуитеты: виды и параметры, формулы и примеры расчетов.