Зіставлення економічних термінів в англійській та українській мовах

Предмет дослідження – особливості передачі англійських економічних термінів українською мовою.

 

Об’єкт дослідження – економічна термінологія, що використовується при складанні документів, написанні літератури економічної тематики.

 

Практична цінність роботи пов'язана із формуванням навичок роботи зі словниками, причому не лише загальними, але й спеціальними, довідниками, посібниками, законодавчими документами. А також навички перекладу економічних звітів, тощо.

 

Теоретична значущість даної курсової роботи полягає у повному аналізі способів передачі англійських економічних термінів на українську мову, а також у визначенні загального поняття «термін» та його ролі в тексті.

У процесі вивчення матеріалу  широко застосовувався метод дефініціонного аналізу, який дозволив встановити понятійно-зумовлені зв'язку між англійськими і російськими термінами. Також використовувався метод контекстуального аналізу, оскільки дефініція не завжди дозволяє отримати повне уявлення про значення терміна, в цьому випадку потрібно аналіз вузького чи широкого контексту. При визначенні термінологічних відповідностей застосовувався метод зіставлення і протиставлення понять, а також метод суцільної вибірки.

 

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури, який нараховує тридцять джерел.

У першому розділі  «Особливості економічної терміносистеми»  проаналізовано поняття про термін та його функції та ряд класифікацій економічної термінології.

Другий розділ, під назвою «Шляхи передачі англійських економічних термінів українською мовою» включає в себе основні методи перекладу економічних термінів та запозичення з англійської мови в сучасній українській економічній термінології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ

 

1.1. Поняття «термін» та функції термінологічної лексики

Лексика економічної  сфери – це та частина словникового складу мови, до якої входять поняття, що позначають назви предметів, явищ, процесів соціально-економічного життя. Вона пов’язана з відповідними науками та сферами економічного життя ― менеджментом, маркетингом, фінансами, людськими ресурсами, правом, виробництвом, оподаткуванням, статистикою, страхуванням тощо.

Термін - емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Передача англійських термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та економічної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова [18;58].

Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.

Таким чином, термін являє собою слово, що характеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю в системі лексики на означення понять якоїсь окресленої галузі знань [18;55].

Нерозривний зв'язок економічних понять і відповідних їм термінів виявляється в тім, що упорядкування економічної термінології неможливо без досить глибокої наукової розробки економічних понять, їхнього логічного аналізу і точного визначення.

Якщо економічні поняття визначені недостатньо ясно, про точну, зроблену термінологію не може бути і мови. Як відзначав академік В.В. Виноградов, усякі «спроби упорядкування термінів без попереднього аналізу понять, що ними виражаються, залишаються безрезультатними» [8;87].

Отже, економічний термін буває і багатозначним, хоча одним з вимог до терміна є саме його однозначність, адже законодавець повинний дати екномічному термінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі істотні з його погляду ознаки, тобто такі, котрі носять регулюючий характер, мають правове значення.

Наявність у терміна декількох різних законодавчих дефініцій веде до нечіткості, розпливчастості правового регулювання, породжує непорозуміння і помилки, як правило, з боку тих, на кого поширюється дія законодавчого акта.

 

1.2. Види та класифікація економічних термінів

 

В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

Нерозривний зв'язок економічних понять і відповідних їм термінів виявляється  у тому, що упорядкування економічних  термінів неможливе без досить глибокої наукової розробки економічних понять, їхнього логічного аналізу і  точного визначення. Якщо економічні поняття визначені недостатньо ясно, про точну термінологію не може бути і мови. Економічний термін буває і багатозначним, хоча одним з вимог до терміна є саме його однозначність, адже законодавець повинний дати економічному термінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі істотні з його погляду ознаки, тобто такі, котрі носять регулюючий характер, мають правове значення.

Економічні терміни  – це переважно складні терміни  або терміни-словосполучення.

Відповідно до положень «Енциклопедичного економічного словника» економічні терміни поділяються на три різновиди по ознаці «зрозумілості» тієї або іншої частини населення:

• загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів відносяться, наприклад:сучасник(accomplice), акредитація(accreditation).
• спеціально-технічні терміни відбивають область спеціальних знань - техніки, економіки, медицини і т.д. (ці терміни повинні бути зрозумілі економістові, що є ще і фахівцем в іншій області) наприклад: недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, non-patentable, nuclear-free [21;175].

Термінів, що мають відповідники у загальновживаній лексиці (пор. загальновживані слова, додаток, формула і терміни — економічний додаток, економічна формула, тощо ), в сучасній мові відносно небагато. Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальні поняття з різних галузей людських знань, в даному випадку в економічному.

Терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі [27;67].

У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких загальним є їх належність до класу предметів або до класу процесів, властивостей і т.д.

Окремі терміни утворюють термінолексику як складову частину загального складу мовної лексики. Якщо терміни об’єднуються одним фахом або ділянкою науки, то вони складають номенклатуру – певну системну схему, що криється за називанням понять.

 Точки зору на те, чи система найменувань взагалі необхідна, що вона має означати і які терміни охоплювати, досить різні – від тих, що схиляються до будь-яких імен, взятих принагідно, до тих, які потребують описових, належним чином відокремлених і фонетично відповідних термінів.

Вимоги до терміну такі:

1. Термін має бути по можливості коротким і точним.

Вдалий термін – не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати характеристики поняття

2. Специфічність.

Ця ознака – дуже бажана якість для терміна у кожній галузі науки, в особливості в економічній. В ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах  економічної термінології і не мати синонімів.

Від терміна також вимагають, щоб він не мав емоційно-експресивного забарвлення, був цілеспрямованим на об’єкт у системі або ряді та відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом від терміна вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише у межах своєї системи.

Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов’язані з перекладом термінології.

 

1.2.1. Лексико-семантична  класифікація фінансово-економічної  термінології

На сучасному етапі  розвитку економічну термінологію можна поділити на такі лексико-тематичні групи:

а) назви осіб, що займаються економічною діяльністю: акціонер(shareholder), маклер(broker, stockbroker), менеджер(manager), брокер(broker), інвестор(investor), кредитор(creditor, lender, loanor);

б) назви математичних показників: коефіцієнт покриття(liquidity ratio), коефіцієнт використання обладнання(machine utilization), індекс вартості життя(cost-of-living index , index of cost of living), індекс заробітної плати(index of wages, wage index),  індекс цін(price index, price index number), людино-година(man-hour);

в) назви організацій, що займаються фінансово-економічною діяльністю: Світовий банк(The World Bank), Європейський інвестиційний банк(European Investment Bank);

г) назви економічних процесів: інфляція(inflation), кредитування(crediting; lending), інкасація(collection, encashment),, холдинг(holding company);

ґ) назви фінансових паперів: вексель(bill of credit, paper), акція(action , operation, share, stock , stock certificate, capital stock), облігація(stock , loan securities);

д) назви банківських та фінансових політик і систем: валютна політика(international monetary policy , exchange rate policy),, кредитно-грошова політика(monetary policy), фіскальна політика(discretionary fiscal policies;

е) назви грошових одиниць країн світу: гривня (grivna), долар (dollar);

 

1.2.2. Структурні  типи фінансово-економічної термінології

 

За будовою економічні терміни не є однорідними. Їх можна поділити на такі групи:

а) однослівні: каса(bank, desk, cash office, pay-office, cashier's office, payment office), бізнес(business), аванс(advance, advance money), імпорт(import), лотерея(lottery), внески(contribution, (в банк) deposit, (грошей в банк), концерн(concern, trust), ціна(charge, cost, figure, market, price, quotation, rate, term, worth), кредит(accommodation, bank loan, credit, tick, trust, credit accommodation), пеня(fine, surcharge, mulct, interest for default, penalty interest, penalty tax);

б) лексичні одиниці, утворені шляхом аппозитивного складання: рахунок-фактура(invoice), бланк-ваучер(voucher apron);

в) терміни-словосполучення: двокомпонентні: ножиці цін(price discrepancy), фінансова

криза(financial crisis), "відмивання" грошей(money laundering);

трикомпоненті: карткова система рахівництва(card system of accounting);

Серед економічних термінів нерідко можна зустріти й такі, що мають більшу кількість компонетів. За досліженнями мовознавців, терміносполучення є одним з основних способів термінологічної номінації, їх кількість у фінансовій галузі становить понад 78% [18;170].

 

1.2.3. Лексико-семантичні процеси в межах економічної терміносистеми

Властивими економічній  термінології є і такі явища, як полісемія, метафоризація, омонімія, антонімія, синонімія.

Фінансові терміни, як і  загальновживані слова, розвиваються й можуть поступово набувати нових значень, одне з яких залишається первинним, а на його основі створюються інші значения - переносні. Так, термін "ваучер", по-перше, означає грошовий підтверджувальний документ (наприклад, оплачені рахунок-фактура, рахунок або квитанція), розписка; по-друге, документ, що засвідчує надання кредиту, оплату; по- третє, державний приватизаційний цінний папір; по-четверте, контрольний талон [18;101]. Це явище називається полісемією і є загалом небажаним для термінологічної лексики, оскільки призводить до плутанини.

Окремо можна  виділити досить численну на сьогодні групу метафоричних найменувань, характерними для якої є такі терміни: "гроші гарячі"(fiat money), гроші "дешеві"(cheap money), жива праця(direct labour, living labour, direct labor), паперове золото(paper gold) тощо.

Явище омонімії трапляється  дуже рідко. Наприклад, омонімами є  терміни кредит - права сторона бухгалтерского рахунка і кредит - передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.

Антонімами є такі слова, як дебет (ліва сторона бухгалтерского рахунка)( debit) і кредит (права)( credit), експорт(export) – імпорт(import) тощо.

 

1.2.4. Словотвірні  особливості сучасної економічної  термінології

З давніх часів до кінця XX ст. лексико-семантичний спосіб термінотворення поступово втрачає продуктивність; набуває ваги синтаксичний спосіб термінотворення, поширення якого дає змогу точніше передати видові термінологічні поняття: акцизний збір(excise (duty)), дати в позику (lend deposit).

Серед інших словотворчих засобів у термінотворенні значною активністю відзначається морфологічний спосіб (суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний), суть якого полягає в поєднанні афіксальних морфем з мотивованою основою слова. У кожній галузевій термінології української мови складається певна система словотворчих засобів, яка, з одного боку, відповідає загальним нормам словотвору, а з іншого - має свою морфологічну спеціалізацію. У фінансово-економічній термінології морфологічна спеціалізація виражається в регулярності передачі однотипних понять за допомогою однотипних словотворчих засобів і моделей. Наприклад, для найменування ознак та властивостей предметів і явищ при термінотворенні використовують суфікс -ість (ліквідність(liquidity, cash position)), для утворення назв дій і процесів уживаються суфікси -ння (страхування(assurance, insurance,)) й -ація (інкасація(collection, encashment)).

Словотвірні засоби термінологічної  номінації поширюються й на композитні термінологічні утворення, проте такі термінологічні одиниці в українській фінансовій терміносистемі фіксуються досить рідко.

Таким чином, у сучасній економічній термінології простежуються певні тенденції подальшого розвитку. Спробуємо охарактеризувати найпомітніші з них.

Сьогодні українська економічна думка, дедалі природніше вписуючись у світові інтеграційні процеси, потрапляє під англомовні термінологічні впливи, запозичуючи (інколи досить механічно й недоцільно) разом з відповідними поняттями та категоріями їхню словесну форму. Дехто з науковців, виробників, економістів і фінансистів-практиків, журналістів вважає, що, інтернацюналізуючи таким чином нашу термінологію, ми збагачуємо її, полегшуючи собі шлях до економічного прогресу. На жаль, таким чином ми втрачаємо більше, ніж знаходимо.