Зіставлення економічних термінів в англійській та українській мовах

Другою, не менш помітною тенденцією еволюції економічної терміносистеми є зміни способів номінації спеціальних понять: від переважно лексико-семантичного способу творения термінологічних одиниць до утворення складених термінів на сучасному етапі розвитку української мови. Складені терміни як лексико-граматична єдність характеризуються функціональною стабільністю і цілісністю їх семантичної структури.

Останнім часом спостерігається  активне використання іншомовних морфем у сполученні з українськими коренями й навпаки - використання іншомовних слів як базових похідних, утворених за допомогою питомих морфем; унаслідок цих процесів утворюються гнізда однокореневих слів - тінь, тінізацфя, тіньовик; бартер, барте- ровий, бартеризація; біржа, біржовий, біржовик; валюлюта, ватний, валютник. Узагалі, засвоєння українською мовою іншомовних слів відбувається активно, що вказує на ширше, ніж у попередні часи, функціонування літературної мови, її активне вживання.

Отже, на основі проведеного  дослідження можна зробити висновок про те, що з інтенсивним розвитком новтніх інформаційних технологій економічна термінологія перебуває в стані постійного розвитку й вдосконалення, і з огляду на це вимагає систематичного й детального опрацювання.[18;96]

ВИСНОВКИ ДО  РОЗДІЛУ  І

Щодня відбувається збільшення людських знань. Відповідно зростає і словниковий запас мови. Кожне наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів. У словниковому складі мови велике місце належить термінологічній лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі слова, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни.

Термін - емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Передача англійських термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою.

В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

Нерозривний зв'язок економічних понять і відповідних їм термінів виявляється  у тому, що упорядкування економічних  термінів неможливе без досить глибокої наукової розробки економічних понять, їхнього логічного аналізу і  точного визначення. Якщо економічні поняття визначені недостатньо ясно, про точну термінологію не може бути і мови. Економічний термін буває і багатозначним, хоча одним з вимог до терміна є саме його однозначність, адже законодавець повинний дати економічному термінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі істотні з його погляду ознаки, тобто такі, котрі носять регулюючий характер, мають правове значення.

Економічні терміни  – це переважно складні терміни  або терміни-словосполучення. У межах  економічної термінології виділяється значний відсоток термінів, утворених синтаксичним способом. За кількістю компонентів можна виділити: двокомпонентні; трикомпонентні; полікомпонентні.

Переклад термінів вимагає  знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. Важливе значення має взаємодія терміну з контекстом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

 

3. Запозичення з англійської мови в сучасній українській економічній термінології

 

Термін ’’запозичення’’  вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І.О.Бодуен де Куртене, Л.Блумфільд, Л.А.Булаховський). Цей термін також позначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу – запозичене слово, лексему (І.М.Обухова).

 В українському  мовознавстві проблема збагачення лексики іншомовними словами розглядається у багатьох дослідженнях, серед яких слід виділити роботи О.Потебні, І.Огієнка, С.Семчинського, Ю.Жлуктенка, Б.Ажнюка. Майже до кінця ХІХ ст. питання про доцільність чи недоцільність запозичення розглядалося з позиції проблеми чистоти мови: вчені та громадські діячі того періоду прагнули довести можливість заміни будь-якого запозиченого слова українським. І.Огієнко, І.Нечуй-Левицький та Б.Грінченко особливо наполягали на необхідності звільнення рідної мови від чужоземних запозичень. Одним із перших, хто переконливо обґрунтував необхідність іншомовних запозичень, був І.Франко.

 Актуальність процесу  запозичення іншомовної лексики  в українську мову привернула  увагу до нього з боку багатьох  дослідників в останнє десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Зокрема, освоєння іншомовних запозичень у наукових терміносистемах досліджують О.Лисенко, Г.Сергєєва; Д.Мазурик, О.Стишов розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови; лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів в українській мові аналізує В.Симонок.

 Хоча вже у ХХ  ст. виділялись причини іншомовних  запозичень, але, по-перше, не було  розмежування екстралінгвальних  та лінгвальних причин, по-друге,  не було достатньої зорієнтованості на встановлення зв’язку причин запозичення з процесом освоєння слова у мові-рецепторі, і, по-третє, не виділялись окремо причини запозичення економічних англомовних термінів.

 Загалом можна виділити  дві великі групи причин запозичення  економічих термінів: екстралінгвальні (позамовні) та внутрішньолінгвальні (власне мовні). До екстралінгвальних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації.

 Внутрішньолінгвальними  причинами запозичень є такі:1) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;

2) тенденція до використання  одного запозиченого слова замість  звороту в українській мові, напр.: clearing – укр. кліринг – система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін;

3) прагнення до підвищення  чіткості терміна, яке виражається  у вилученні полісемії або  омонімії в запозиченій мові, напр.: factoring – укр. факторинг – різновид торговельно-комісійної операції, поєднаної з кредитуванням оборотного капіталу клієнта.

 Засвоєння мовою  запозичуваних термінів – складний  діахронічний процес, у якому  тісно переплітаються зв’язки  й відношення, з одного боку, мови-позичальниці  та мови-донора, а з другого,  – внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О.Д. Пономарева).

 У момент запозичення  будь-якого іншомовного терміна  його значення й значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного із елементів, які існують у власній мові. Наприклад, термінологічне ядро маркетингової лексики формують назви осіб за видом діяльності. Для порівняння:

 Агент – посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників (принципала-хазяїна) при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від імені та за рахунок принципала. В англійській мові слово агент має ширше значення: Agent – 1) general: an individual authorized to act in behalf of another person, the principal (представник, довірена особа, що виконує від імені принципала-хазяїна різні доручення, завдання). 2) marketing: a middleman, who does not take title to the goods he or she sells (посередник, котрий укладає угоди не за свій рахунок і збуває чужі товари). 3) wholesaler: a wholesaling intermediary who does not take title to merchandise but serves primarily to bring buyers and sellers together and facilitate exchanges (оптовий торгівець, котрий представляє інтереси виробників, робить все для полегшення обміну товарами).

 Брокер – оцінювач, комісіонер – особа або фірма, що спеціалізується на посередницьких біржових операціях; за посередництво одержують винагороду у формі певного відсотка від суми угоди. В англійській мові це слово має таке значення: Broker – 1) a person who prepares contracts with third parties, as with a freight broker and customs broker, on behalf of a principal (особа, яка готує угоди від імені інших сторін, найчастіше від імені хазяїна). 2) a wholesaling intermediary whose primary function is supplying market information and establishing contacts to facilitate sales for clients (оптовий торгівець, котрий володіє маркетинговою інформацією і встановлює контакти для полегшення продажу для клієнтів).

Дистриб’ютор – незалежний оптовий посередник, який закуповує товари з метою їх продажу роздрібним фірмам для кінцевого споживання. Англійське: Distributor – 1) an intermediary that distributes products primarily to commercial or professional users (особа, котра поставляє товари комерційним або професійним користувачам). 2) an individual who buys and sells goods to retailers and other users but does not sell in significant amounts to the consumer (особа, яка купує і продає товари роздрібним торговцям, але не продає у значних сумах для споживачів).

 Як бачимо, в англійській мові ці слова мають ширше значення, що можна пояснити й етимологією слів, адже вони мають англійське походження. В українській мові вони закріпились зі зміною початкового значення.

Для запозичень в українській економічній термінології в останнє десятиліття характерними є два процеси: 1) збільшення кількості англомовних за походженням слів; 2) розширення актуальності слів англійського походження, що функціонували в українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах. Так, наприклад, значення слів „менеджер” і „бізнес” до початку 90-х років ХХ ст. було негативно забарвлене, що підкреслювало конфліктні відносини у капіталістичному суспільстві. Такі слова, як брокер, бестселер, боді-арт, бос, дисконт, інвестор, концерн, маркетинг, продюсер, рекет стали тепер загальновживаними, вони позначають вже реалії сучасного життя нашої країни і переважно мають нейтральне чи позитивне значення.

 Англомовні запозичені  терміни в економічній терміносистемі  української мови поділяються  на декілька типів:

― запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо);

― суто англомовні слова, які часто використовуються в  мовленні, виходять за межі професійної  сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд);

― варваризми – рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються  питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій  мові почути їх майже неможливо [16;115], напр.: дисперсія – відхилення (бухг., фін.), ажіо – премія, винагорода (марк., стр.), ануїтет – щорічний дохід, щорічна рента (фін.), леверидж – платоспроможність (фін).

― інтернаціоналізми  – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах [16;164], напр.: holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва, суть якого полягає у придбанні контрольного пакету акцій різних компаній з метою контролю за їхньою діяльністю й отримання дивідендів; Leasing – англ., Das Leasing – нім., лизинг – рос., лізинг – укр. – довгострокова оренда обладнання, машин, споруд виробничого призначення.

 Основна причина  іншомовних запозичень полягає,  передусім, у суперечностях між  вимогами точності терміна, з одного боку, й практичної лаконічності, – з другого. Проте, існує велика кількість випадків, коли термін запозичується для позначення старого поняття, для якого в українській мові вже існує термін або описовий зворот. Таким чином, у мові співіснують різні за походженням номінативні одиниці, які позначають те саме явище, тобто синонімічні пари. Вони бувають двох типів:

а) англомовне запозичення  – однокомпонентний український  еквівалент: дайджест – огляд; дилер – посередник, представник; дисконт – знижка; консалтинг – консультування; менеджер – керівник; офшорний – іноземний;

б) англомовне запозичення  – багатокомпонентний український еквівалент: траст – довірче товариство; форс-мажор – непередбачені обставини; ріелтер – агент з продажу нерухомості

 За спостереженнями,  англіцизми використовують частіше,  ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні  англіцизмів, що належать до першої групи, відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним. У другій групі вища частотність англіцизмів порівняно з українськими відповідниками пояснюється прагненням мовців до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).

Економічна термінологія постійно змінюється й оновлюється, отже варто пильніше ставитися до тієї лексики, що стає характерною для  вжитку, інакше існує ризик переобтяження  терміносистеми іншомовними прямими запозиченнями й калькуваннями. Інколи складається враження, що ми більше піклуємось про міжнародність термінології, про те, щоб вона була сприйнята представниками тих націй, із мов яких відбувається запозичення, ніж про власну мову, простоту й зручність термінів у ній. Задля збереження мови кращим варіантом є введення в обіг питомо українських термінів за умови їх наявності або реальної можливості утворення.

 

4. Основні методи перекладу економічних термінів

Фахові терміни, як мовні  знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладів з огляду на свою неоднозначність, відсутність у мові перекладу відповідників нових термінів, а також певні відмінності  процесу термінотворення в англійській та українській мовах.

Переклад спеціальної  галузевої термінології, в тому числі  й  економічної, здійснюється різними  способами, а саме за допомогою таких  міжмовних трансформацій: лексичних, лексико-семантичних та  лексико-граматичних. Головне завдання перекладача  полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше  передати значення кожного терміна.