Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2013 в 22:50, курсовая работа
Курсова робота складається зі вступної частини, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступній частині формулюється актуальність даної теми, мета та завдання роботи.
В першому розділі висвітлюється питання про лексичне значення слова, процеси метафоризації, метонімізації та питання про синекдоху, як першооснови фразеологізмів, а також питання про фразеологізми як стійкі мовні вирази та їх класифікацію.
Вступ…………………………………………………………………………………….5
Розділ 1: Лінгвістичні засади дослідження…………………………………………..9
1.1. Основні типи лексичних значень слова…………………………………………9
1.2. Прямі й переносні, первинні і вторинні значення слів………………………..10
1.3. Багатозначність слова, переносне значення і переносне вживання слова………………………………………………………………………………………...14
1.4. Розвиток лексичного значення слова…………………………………………..14
. Фразеологія……………………………………………………………………….15
Розділ 2: Лексичний і фразеологічний склад гімну………………………………...20
2.1. Текст Гімну України……………………………………………………….20
2.2. Класифікація лексики Гімну України за частинами мови………………24
2.3. Лексичні значення слів Гімну України…………………………………...26
2.4. Типи фразеологізмів Гімну………………………………………………..33
Висновки………………………………………………………………………………37
Список літератури…………………………………………………………………….39
Бій, бою, ч. 1. Дія за знач. битися 2; бійка. 2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін [ 179, 10, т. І]
Браття, збірн., заст.Товариство, братія ( в 1 знач.). [ 231, 11, т. І]
Воля, і, ж. 1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. // Прагнення досягти своєї мети, рішучість. 2. Бажання, хотіння. [735, 11, т. І ]
Воріженьки, рідко вороженьки, ів, мн., пар. – поет. від вороги. [738, 11, т. І ]
Ворог, а, е. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким – небудь; недруг, супротивник. // чого. Примушовий противник чого – небудь. [739, 11, т. І ]
Гімн, у, ч. 1. Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності. 2. Урочиста хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-, чог – небудь. 3. перен. Захоплена хвала кому-, чому – небудь. [ 70, 11, т. ІІ]
Дід, а, ч. 1. Батьків або материн батько. 2. Чоловік похилого віку// заст. Убогий, безпритульний чоловік похилого віку; старець. 3. заст. Сторож ( у садку, на баштані і т. ін.)// тільки мн. Люди минулих поколінь: предки. 5. перен., розм. Те саме, що тінь. [ 299, 11, т. ІІ]
Доленька, и, ж., нар. – поет. Пестл. до доля . [ 358, 11 т. ІІ]
Доля, і, ж. 1. Стан у якому перебуває або перебуватиме що – небудь: майбутнє чогось. 2. рідко. Частина чого – небудь. // Належна комусь частина; чого – небудь; пай. [ 360, 11, т. ІІ]
Душа, і, ж. 1. Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварин. * Образно. Душа в душу: а) у повній згоді, дружно. Душею і тілом – повністю, цілком. Душею і тілом був ( Глухенький) відданий артілі ( Гончар, Новели, 1954, 139); Душею наложити ( накласти) – загинути, умерти. [ 445, 11, т. ІІ]
Завзяття, я, с.1. Запальна наполеглевість, енергійність, жадоба діяльності, якої – небудь дії , запал. // до чого. Захоплення чим – небудь, пристрасть до чого – небудь. 2. чого, рідко.Запал, напруження. [ 45, 11, т. IІІ ]
Край, ю, ч. 1 . Лінія, що обмежує поверхню чого – небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець. * Образно. // Верхній зріз стінок посудини, яких – небудь заглиблень і т. ін. // Найвіддаленіша від центру частина якої- небудь місцевості; околиця. [ 320, 11, т. IV]
Пісня, і ж. 1. Словесно – музичний твір, признач. для співу. // Мелодійні звуки пташиного співу. [ 544, 11, т. VІ ]
Праця, і, ж. 1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. // Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил .// Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат // Робота думки, пам’яті // чого. Про рух, перебування в дії чого – небудь. // перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. [ 522, 11, т. VІІ ]
Рід, роду, ч. 1. Форма спільності людей за первісно – общинного ладу, господарське і соціальне об’єднання кровних родичів. 2. Ряд поколінь, що походить від одного предка. // збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. // Уживається на позначення належності за народженням до якої – небудь соціальної групи, національності і т. ін. // рідко. Яка – небудь порода. [ 554, 11, т. VІІІ ]
Роса, и, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. [ 881, 11, т. VІІІ]
Свобода, и, ж. 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно – політичному житті якого – небудь класу або всього суспільства ; воля. // Державний суверенітет [ 98, 11, т. ІХ ]
Слава, и, ж. 1. Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті і т. ін. // кого. Відомість кого – небудь у певній сфері.; // Доблесні діла, героїчні подвиги. // чого, чия. Той, ким пишаються, хто своїми заслугами, талантом і т. ін. приніс широке визнання, відомість кому-, чому – небудь. [ 344, 11, т. ІХ ]
Сонце, я, с. 1. Центральнее небесне світило сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. [ 458, 11, т. ІХ ]
Степ, у, ч. Великий, безлісий, вкритий, трав’янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. [ 686, 11, т. ІХ ]
Сторінка, и, ж. Пестл. до сторона 1, 3. [ 737, 11, т. ІХ ]
Сторона, и, ж. 1. Простір, місцевість, розташовані в якому – небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок [ 739, 11, т. ІХ ]
Тіло, а, с. 1. Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі. // мат. Частина простору, обмежена з усіх боків; те, що має довжину, ширину і глибину. Геометричне тіло. 2. Організм людини або тварини в цілому з його зовнішніми і внутрішніми проявами. // тільк одн. Умовна назва матеріальної оболонки людини як протилежності її духовному, психічному світу; останки померлої людини; мрець. [138, 11, т. Х ]
Гучний, а, е. 1. Який дзвінко лунає, якого далеко чути, дзвінкий, голосний. // Який утворює або здатний утворювати голосні, дзвінкі звуки. 2. Те саме, що бучний. 3. Який став широко відомим; який набув великого розголосу. 4. перен. Пишномовний, багатообіцяючий. [ 200, 11, т. ІІ]
Козацький, а, е. Прикм. До козак 1-3. // Належний козакові, козакам. // Який походить із козаків. Козацький рід; // Який носили козаки ( у 1, 2 знач. ). // Власт. Козакові, козакам. [ 210, 11, т. IV ]
Кривавий, а, е. 1. Прикм. до кров 1. // Змішаний з кров’ю // З якого тече, виступає кров. 2. Залитий кров’ю, закривавлений. 3. перен. Який має колір крові; червоний, багряний. 4. Пов’язаний із пролиттям крові, жертвами; кровопролитний. // Який здійснив багато вбивств, заплямував себе пролиттям крові. // перен. Який відзначається нелюдською жорстокістю; жорстокий, теранічний, немилосердний. [ 337, 11, т. IV]
Рідний, а, е. 1. Який має кровну спорідненість, кровний зв’язок із ким – небудь. // Власт. людині, яка має кровну спорідненість, кровний зв’язок із ким – небудь. // Який належить тому, хто має таку спорідненість, такий зв’язок із ким – небудь. // Який перебуває у шлюбі з ким – небудь ( про чоловіка стосовно дружини і навпаки). // Який складається з кровно опоріднених осіб. [ 557, 11, т. VІІІ ]
Щирий, а, е. 1 . Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. // Який охоче приймає кого – небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. // Уживається у підписах для вираження сердечної прихильності до кого – небудь. // Який є виявом доброго, сердечного ставлення ( про вітання, подяку і т. ін.). // Пройнятий сердечною теплотою, відвертістю. // Який виражає справжні, непідробні почуття, думки. // Сповнений ласки, доброти, душевності; привітний. // Сповнений життєвої правди; правдивий. 2. Справжній, дійсний. // Який по – справжньому вірить, дотримується чого – небудь. // Безпосередній і глибокий ( перев. про почуття// Значний за ступенем вияву; щедрий. // Без домішок, непідробний, чистий. [ 585, 11, т. ХІ]
Відбивати, аю, аєш, недок., відбити, відіб’ю відіб’єш; мин. ч.відбив, била, ло ; 1. Ударами відокремлювати частину від цілого. // Ударами відокремлювати що – небудь прикріплене, прибите ; відкривати. // чим безос. Віддаляти кого-, що небудь від певного. [ 554, 11, т. І]
Відбиватися, аюся, аєшся, недок., відбитися, відіб’юся, відіб’єшся; мин. ч. відбився, билася, лося; наказ. сп. відбийся; док. 1. Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2. Захищаючись від когось, завдавати ударів. // перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень. 3. Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада. // Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін. // Утрачати зв’язок з товариством. // Віддалятися, відходити від певного місця. [ 554, 11, т. І]
Давати, даю, даєш; мин. ч. давав, давала, ло; наказ. сПп. давай; недок., Дати, дам, даси, дасть; дамо, дасте, дадуть; мин.ч. дав, дала, ло; наказ. сп. дай; док. 1. перех. Передавати від однієї особини до іншої// Надавати в чиєсь користування. // Платити, виплачувати. // Повідомляти, передавати ( адресу, телефон). // Пропонувати, звільняти ( місце). [ 202, 11, т. ІІ]
Доказувати, ую, уєш, недок., Доказати, ажу, ажеш, док. 1. перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що – небудь, доводити розповідь до певної межі. 2. перех. І неперех., з спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого – небудь фактами, незаперечними доводами; доводити. // перев. кому. Переконувати кого – небудь у чомусь. Свого доказувати – зробити по – своєму, довести свою правоту. 3. неперех. Повідомляти кому – небудь про щось. 4. тільки док., перех., розм., перев. з не. Змогти, зуміти розказати, пояснити. 5. неперех., на кого, заст. Доносити. 6. неперех., кому, діал. [ 350, 11, т. ІІ]
Запановувати, ую, уєш, недок., Запанувати, ую, уєш, док. 1. тільки док., перев. над чим. Почати правити, управляти ким, - чим – небудь, одержувати владу над кимсь, чимсь. // Стати самостійним, незалежним; стати господарем. 2. перен. Наставати, наступати, встановлюватися. // Ставати переважаючим, витискувати, перекривати собою все інше. 3. над ким – чим. Підкоряти собі, своїй волі, владі. // ким, чим і над ким – чим. Повністю охоплювати, оволодівати ( перев. про почуття, думку і т. ін. ). [ 245, 11, т. IІІ ]
Згинути і рідко ізгинути, ну, неш; наказ. сп. згинь; док. 1. Умерти, загинути. // Перестати існувати внаслідок реформи, знищення, руйнування і т. ін. 2. Стати невидимим, нечутим, сховатися, згинути. [ 512, 11, т. ІІІ ]
Зрадіти, ію, ієш, док., без додатка, кому, чому, з кого – чого, розм. ким чим.Відчути радість. [ 697, 11, т. IІІ ]
Наспівати, аю, аєш, недок., наспіти, ію, ієш і діал.наспінути, ну, неш, док. 1. неперех. Ставати спілим, достиглим ( про плоди, злаки і т. ін.). 2. неперех. Надходити, наближатися, розпочинатися, наступати прочас, пору і т. ін. 3. неперех., розм. Приходити, прибувати куди – небудь, з’являтися десь ( перев. своєчасно, в потрібні момент). [ 195, 11, т. V ]
Панувати, ую, уєш, недок., над ким – чим, у кому – чому. 1. Мати владу над ким-, чим – небудь. // перен. Все охоплювати, заповнювати собою ( про пори року, сили, явища природи і т. ін.). // перен. Підкоряти собі ( природу, сили, стихії). // перен. Переважати в людській свідомості, суспільних стосунках і т. ін. // перен. Охоплювати, володіти ( про людські почуття або відчуття). [ 52, 11, т. VІ ]
Показувати, ую, уєш, недок., Показати, ажу, ажеш, док. 1. перех. Давати можливість бачити , розглядати, роздивлятися кого -, що-небудь.// Виявляти перед кимсь своє вміння робити що – небудь. // Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. // Домагатися певних результатів ( у змаганнях, спорті і т. ін.). // з ким – чим, над ким –чим. Витворяти, виробляти з кимсь, чимсь що – небудь. // Знайомити з чим – небудь, даючи пояснення. // Робити, виконувати що – небудь з метою навчати когось; наочно навчати. // заст. Давати вказівки, вказувати. // Переконувати кого – небудь у чомусь на прикладах: доводити щось. // Давати для перегляду, ознайомлення, перевірки, оцінки і т. ін. // Пред’являти які – небудь документи. // Знайомити кого – небудь з кимсь. // Давати можливість зробити медичний огляд. // Робити видним кого, - що – небудь, відкриваючи, освітлюючи і т. ін. // Являти кого,- що - небудь [ 11, 11, т. VІІ ]
Положити, ложу, ложиш, док., перех. 1. у що. Помістити щось у що – небудь. // на, у що, на чому. Помістити кого – небудь десь у лежачому положенні. // на що, на чому. // Скласти, розмістити щось у повному порядку; аккуратно покласти. // Перестати користуватися чим – небудь, відкласти, залишити щось// Помістити щось біля чого – небудь; прикласти. // Додати у їжу якихсь інших продуктів для смаку. // Налити чи накласти їжі у посудину в якій кількості; насипати. // Внести на збереження до ощадної каси, банку тощо ( гроші). Положити голову ( душу, життя) за кого – що і без додатка – загинути, умерти, віддати своє життя за кого- , що – небудь. Положити сили ( силу, здоров’я) – віддати свої сили, збавити здоров’я задля кого-, чого – небудь. 2. перен. Витратити на якісь потреби. 3. Надати місце для спання, відпочинку тощо. [ 91, 11, т. VІІ ]
Розлягатися, аюся, аєшся, недок., розлягтися. аажуся, яжишся; мин. ч. розлігся, ляглася, лося; док. 1. Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежати на чому – небудь// розм. Вільно, зручно сідати на що – небудь; розсідатися. 2. перен., розм. Розноситися внавколишньому просторі ( про дрібні частинки чогось, запахи і т. ін.). 3. перен. Голосно звучати, дзвінко лунати в навколишньому просторі. // Ставати широко відомим; поширюватися, розповсюджуватися ( про новини, чутки, ноголоски і т. ін.). [ 732, 11, т. VІІІ ]
Ставати, стаю, стаєш, недок., стати, стану, станеш, док. 1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги ( про людину, тварину); вставати. // Підніматися догори ( про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. [ 624, 10, т. ІХ ]
Умирати ( вмирати), аю, аєш, недок., Умерти ( вмерти), умру, умреш, док.1. Переставати жити, існувати; протилежне жити. // за кого – що.Гинути, захищаючи, відстоюючи кого-, що – небудь. [ 438, 11, т. Х]
4) займенники:
Ми, нас, займ. особ. 1 ос. Мн. 1. Уживається дляназивання двох чи багатьох осіб разом з тим, хто говорить. // Уживається на позначення групи людей, звязаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець. [ 699, 11, т. IV ]
Наш, а, е, займ. присв. 1 . Який належить нам, яким ми користуємося. // Який перебуває в родинних, дружніх, близьких стосунках з нами. // у знач. ім. наші, ших, мн., розм. Близькі нам люди ( родичі, друзі). // Який належить до одного з нами коллективу, товариства; який складається з нас. // Який належить до однієї з нами держави, армії і т. ін.; радянський. // у знач. ім. наші, ших, мн. Ті, що належать до однієї з нами держави, армії і т. ін. // Який належить до того ж середовища, що й ми, близький до нас своїми поглядами, переконаннями, уподобаннями. // Уживається в авторській мові – мій і моїх читачів, слухачів. // Власт. нам. // Здійснюваний, виконуваний і т. ін. нами. [ 238, 11, т. V]
Ніхто, нікого, нікому ( з прийм. Ні з ким, ні до кого, ні про кого ), займ. запереч. Уживається для вираження повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії. [ 429, 11, т. V ]
Свій, своя, своє, займ., присв. 1. Який належить собі, який є у себе. // Стос. до себе. // у знач. ім. своє, свого, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. // Власт. собі. // Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою, особисто, самостійно. // Який є особистим майном, власністю; власний. [ 82, 11, т. ІХ ]
Серед лексики Гімну України можна виділити певну групу стійких словосполучень, які називаються фразеологізмами. Їх можна поділити на власне фразеологізми і фразеологічні вирази.
До власне фразеологізмів належить з усіх стійких сполучень слів лише душу й тіло положити, що означає «загинути» та свого ще докаже, що означає «довести свою правоту». Саме таке визначення дає тлумачний словник: «Положити голову ( душу, життя) за кого – що і без додатка – загинути, умерти, віддати своє життя за кого- , що-небудь. Чи він занедужав та вмер, чи на війні свою голову положив.., - так вона й досі нічого не знає ( Мирний, ІV, 1955, 355); - Хіба ти мене не знаєш, що я рад душу за тебе положити? ( Кв. – Осн., ІІ, 1956, 357); Ви любіть Свою окрадену родину. – Я за неї сили до загину І навіть душу положіть! ( Стар., Пост.Тв., 1958, 48); І всяк ту мить Готов був всі свої достатки, Життя за волю положить ( Фр., Х, 1954, 308); - Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! Хотілось би чоловікові.. положити живот ( життя) за віру християнську, а лукавий підлізе та й уплутає не знать у які тенета ( П. Куліш, Вибр., 1969, 149)». [ 91, 11, т. VІІ ]