Лексичні, граматичні та стилістичні особливості перекладу науково-популярних текстів

Граматичним аспектам англо-російського перекладу взагалі  приділено достатню увагу в посібниках та монографіях багатьох теоретиків перекладу, таких як І.С. Алексєєва, М.О. Аполлова, Л.С. Бархударов, Е.В. Бреус, В.В. Виноградов, Н.Ф. Гладуш, А.Ґ. Ґудманян, Т.А. Казакова, В.Н. Комісаров, В.Н. Крупнов, Л.К. Латишев, Т.Р. Левицька, А.М. Фітерман та ін. Серед україномовних перекладознавчих праць найяскравіше граматичні аспекти перекладу висвітлено в роботах М.С. Зарицького, В.І. Карабана, С.П. Ковганюка, В.В. Коптілова, І.В. Корунця, О. Кундзіча та ін., а також у дисертаціях О.В. Борисової, О.С. Грабовецької, Б.М. Колодій, З.Г. Коцюби, К.А. Кузьміної, Н.М. Рудницької та інших науковців. Граматичний аспект розглядався також і у працях зарубіжних перекладознавців [12, 106].

Граматичні особливості у контрастивному аспекті на матеріалі текстів англійської та української науково-популярних текстів не досліджувалися, хоча окремо граматичні проблеми науково-популярного, на відміну від художнього перекладу, представлені досить широко у посібниках і монографіях у галузі теорії та практики перекладу з англійської мови на українську (російську). У дослідженні, взят за основу науково-популярний переклад та опора на праці В.І. Карабана, А.В. Коваленко, Ю.Н. Марчука, Р.Ф. Проніної, А.Л. Пумп’янського, С.Я. Докштейна, В.А. Судовцева, А.М. Єрогової, Л.К. Латишева, Л.Л. Нелюбіна, О.І. Федоренко, Г.П. Ятеля та інших науковців.

Як зазначалося  вище, метою моєї курсової роботи є вивчення та порівняння перекладу граматичних явищ науково-популярних текстів. Здійснений мною аналіз прикладів науково-популярних перекладів дозволив виокремити серед граматичних явищ англійської мови ті, що, по-перше, становлять значний інтерес для перекладачів через малодослідженість особливостей їх перекладу саме українською мовою; по-друге, це явища, що вивчалися лише у площині науково-популярного перекладу, по-третє, становлять одні з основних складних випадків передачі у перекладі граматичних елементів, форм та конструкцій, що складають окремі групи граматичних труднощів перекладу [22, 15].

Першу групу  труднощів спричиняють розбіжності  у будові англійської та української  мов, що належать до різних структурних  типів, у наборі їхніх категорій, форм та конструкцій, які, наприклад, зумовлюють відсутність в українській мові артиклів, складних підметових, додаткових, каузативних, абсолютних конструкцій тощо, що викликає особливу зацікавленість перекладачів, зокрема перекладачів текстів різних функціональних стилів.

Друга група  труднощів перекладу пов’язана  з певними відмінностями у  побудові речення: на відміну від  української мови, де група підмета  нерідко може міститися після  групи присудка, в англійській  мові порядок головних членів речення  значно фіксованіший, але для комунікативно-логічного виділення певного члена речення в англійській мові застосовуються інверсійні конструкції, конструкції логічної емфази, прийоми відтворення яких становлять малодосліджену проблему сучасного перекладознавства.

Третю групу  граматичних проблем перекладу  складають ті граматичні явища мови оригіналу, що мають відмінні від  відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики: наприклад, форми однини і множини  іменника наявні і в українській, і в англійській мовах, однак форми конкретних іменників можуть не збігатися; функції англійських прислівників передано за допомогою інших частин мови тощо. Особливо яскраво такі відмінності у функціонуванні тих самих за характером граматичних елементів висвітлюються при зіставленні текстів різних стилів.

І ще одна група граматичних труднощів перекладу складається з тих граматичних явищ, що мають різні частотні характеристики в англійській та українській науково-популярній літературі. Так, у стилі наукової літератури потреба повноти викладу та точності позначення явища приводить до широкого використання препозитивних означень, а саме великої кількості багатокомпонентних атрибутивних груп, які характеризуються переважно дво- та трикомпонентними словосполученнями, що, безумовно, відбивається на способах їх перекладу [26, 112].

Подолання труднощів  перекладу вищезазначених граматичних (морфологічних та синтаксичних) явищ, безперечно, набуває особливого значення у світлі зіставлення особливостей їх відтворення у перекладі текстів різних функціональних стилів, зокрема текстів науково-популярної літератури.

Таким чином, серед  морфологічних труднощів перекладу науково-популярних текстів, що викликають одні з найбільших труднощів перекладу, є особливості відтворення у цих видах перекладу форм числа англійських іменників, передачі у перекладі контекстуальних значень означеного та неозначеного артиклів, відтворення українською мовою англійських прислівників на -ly та форм наказового способу англійського дієслова.

Першим наголосив на проблемі відтворення форм числа англійських іменників українською мовою В.І. Карабан у своїй ґрунтовній праці “Переклад англійської науково-популярної літератури”, висловивши думку, що у більшості випадків перекладу форми числа англійських та українських іменників збігаються. Однак існують випадки, коли такої відповідності форм числа немає, наприклад:

1.1. Quantum computation can therefore operate simultaneously on a combination of seemingly incompatible inputs. – Отож квантові розрахунки можуть проводитись одночасно на комбінації, здавалось би, несумісних вхідних даних.

Порушив це питання  також і Ю.О. Жлуктенко, зазначаючи особливості перекладу українською  мовою “низки традиційно вживаних у формі множини іменників, які  не можуть бути об’єднаними на основі якоїсь спільної ознаки”.

Загалом же висновки щодо прийомів та способів передачі у  перекладі форм числа англійських  іменників зроблено, спираючись на власний аналіз прикладів перекладу  з текстів англомовної науково-популярної літератури.

Актуальність дослідження особливостей передачі у перекладі контекстуальних значень означеного та неозначеного артиклів випливає з положень, висвітлених В.І. Карабаном, стосовно того, що англійська та українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша – до германської, друга – до слов’янської), а й до різних структурних типів мов: перша – переважно аналітична мова, де граматичні відношення передаються вільними граматичними морфемами, а друга – флективна мова, де граматичні значення й відношення передаються за допомогою зв’язаних граматичних морфем – флексій.

Саме розбіжностями  в будові цих мов, у наборі їхніх  граматичних категорій, форм та конструкцій  зумовлені деякі граматичні труднощі перекладу українською мовою  англомовних науково-популярних текстів. Так, в українській мові відсутні неозначений та означений артиклі, що вживаються в англійській мові не тільки як певні означення, а й сигналізують особливості розподілу інформації в англійському реченні. У цій роботі автор також пропонує найбільш частотні прийоми та способи передачі артиклів у науково-технічному перекладі. Так, наприклад, неозначений артикль може перекладатися числівником “один” (приклад 1.2), прикметниками “певний”, “відомий” (приклад 1.3), вказівними займенниками “той”, “такий” (приклад 1.4) тощо [13, 108].

1.2. The reaction resulted in a complex molecule. – Внаслідок реакції утворилася одна складна молекула;

1.3. It is just a form of coding. – Це просто певна форма кодування;

1.4. It is a world that by its very definition we hardly know how to describe. – Це такий світ, який за визначенням нам важко зрозуміти і описати.

Означений артикль, як пропонує В.І. Карабан, може бути відтворено займенниками “цей”, “(ось) такий” (приклад 1.5), займенником “всі” (приклад 1.6) тощо:

1.5. The argument is unconvincing. – Цей аргумент непереконливий;

1.6. This is true if the p’s are complex. – Це правильно в тому випадку, коли всі р – комплексні.

За словами Т.М. Ніколаєвої, функція категорії означеності/неозначеності як однієї з категорій семантики висловлення полягає в актуалізації та детермінізації імені, демонстрації його єдності в ситуації, що описується (означеність) або у вираженні належності імені до класу подібних йому феноменів (неозначеність). Засоби вираження категорії означеності/неозначеності властиві всім мовам, але типологія цих засобів неоднакова.

Як відомо, англійський  артикль не має безпосереднього  відповідника в українській мові та у більшості випадків перекладу  він вилучається. Проте крім вираження  означеності/неозначеності, англійський артикль може мати низку додаткових значень, які обов’язково мають бути передані у перекладі, інакше постраждає смисл перекладного речення.

Питання відтворення  артиклів розглядав і А.В. Федоров, згідно з думкою якого змістова роль неозначеного артикля може бути відтворена у перекладі за допомогою постановки підмета в кінець речення, що є одним із засобів його актуального членування. Сама постановка підмета після присудка вказує на відому несподіваність, тим самим на неозначеність дійової особи. Але в реченні, де на першому місці стоїть підмет, відтворення порядку слів оригіналу є передачею значення означеності, певної відомості, що виражається означеним артиклем.

На думку  О.М. Мороховського, в сучасній англійській  мові артикль розглядається як аналітичний формант, що приєднується до іменників та надає їм значення неозначеності та новизни (рематичне значення) у випадку вживання неозначеного артикля, та значення означеності та неновизни (тематичне значення) у випадку вживання означеного артикля. Таким чином, між артиклем та іменником створюється семантичний зв’язок, що впливає на значення іменника та уточнює смислові відтінки останнього. [8, 17]

Відтворення у  перекладі прислівників на -ly, що характеризуються функціями обставини та детермінанта в реченні, є наразі малодослідженою проблемою, проте актуальною саме при зіставленні текстів різних стилів, у нашому випадку науково-популярних текстів:

Належність  слова до класу прислівників у  функції обставини або детермінанта, та, отже, його значення можна визначити за його позицією в реченні. У наступних прикладах “generally” на початку речення є детермінантом (приклад 1.7), а перед прикметником – прислівником у ролі обставини (приклад 1.8):

1.7. Generally he made himself agreeable. – Як правило, він намагався бути приємним;

1.8. He made himself generally agreeable. – Він намагався бути приємним в усіх відношеннях.

Ю.О. Жлуктенко зазначає, що утворення з суфіксом -ly є основним структурним типом прислівників способу дії, що відзначається високою продуктивністю в сучасній англійській мові. У реченні такі прислівники виконують в англійській та українській мовах функції обставини способу дії, чи, точніше, обставинного означення, вказуючи на ознаку дії чи іншої ознаки. На важливості дослідження особливостей функціонування та відтворення якісних прислівників на -ly також наголошує у своїй дисертації Н.І. Лопатюк.

Стосовно прислівників у функції детермінанта, якими  характеризуються і англійська, і  українська мови, І.К. Білодід зазначає, що поряд із членами речення, які входять до складу загальної внутрішньо-синтаксичної структури речення, в рамках простого речення можуть виявитися повнозначні частини висловлення, які, хоч і належать до речення за своїм змістом, синтаксично не пов’язуються з жодним членом такого речення і, таким чином, залишаються поза синтаксичними зв’язками між членами речення. Такі лексичні компоненти речення у вигляді окремих слів не можуть бути віднесені до жодного з типів речення і тому взагалі не можуть вважатися членами речення: найдоцільніше назвати їх синтаксично ізольованими частинами речення .

Точніше пояснює  функціонування детермінантів наступне твердження: “Детермінант не підлеглий  будь-якому члену речення. Однак  це не означає відсутності його зв’язку  з реченням в цілому: він пов’язаний з реченням вільним приєднанням. Звичайною граматичною позицією детермінанта є позиція на абсолютному початку речення, але він може і змінювати своє місце під впливом правил словорозташування, що визначаються актуальним членуванням”.

Докладно відтворення прислівників на -ly на прикладі науково-популярного перекладу описав В.І. Карабан, виділивши прийоми та способи перекладу таких прислівників залежно від їхньої синтаксичної функції – детермінанта чи обставини.

В.І. Карабан  також порушує проблему відтворення у перекладі форм наказового способу дієслова, поділяючи їх на синтетичні (приклад 1.9.) та аналітичні (приклад 1.10):

1.9. Remove ice by application of hot water. – Усуньте лід, застосовуючи теплу воду;

1.10. Let me conclude with a dew observations concerning adequate laboratory facilities. – Дозвольте мені закінчити кількома спостереженнями щодо належного лабораторного устаткування.

Розглянемо ще випадки, що викликають труднощі при перекладі спеціальних текстів науково-популярного характеру.

Приклад 1.: Визначення граматичної структури та переклад речень, в яких відносні займенники der, die, das, die вводять означальне підрядне речення. Причиною трудності є неспівпадання родових значень відповідних іменників в різнихмовах.

1. In dieser Zeit veröffentlichte Mendelejew seine Arbeit über spezifische Volumina, in der er die Ergebnisse seiner Untersuchungen zusammenfasste. 2. Er arbeiteteim Labor von Bunsen und Kirchhoff, die damals eine Metode fanden, mitderen Hilfe man die Zusammensetzung der Stoffe untersuchen konnte.

1.В цей час опублікував Менделєєв свою роботу про специфічні об’є-

ми, у якій він узагальнив результати своїх останніх досліджень.

2. Він працював в лабораторії Бунсена таКірхгофа, які на той час визна- чилиметод, за допомогоюякогоможна було досліджувати склад речовин.