Лексичні, граматичні та стилістичні особливості перекладу науково-популярних текстів

При перекладі  таких речень рекомендується графічно визначити структурні граматичні елементи, а лише потім здійснювати переклад.

Приклад 2: При перекладі підрядних умовних речень не виникають труднощі, якщо сполучники wenn “якщо” та falls “у випадку якщо” вводять підрядні речення. Трудність у процесі розпізнавання, співвіднесення та пе- рекладу виникає у випадку, якщо сполучники wenn і falls відсутні, внаслідок чого змінюється структура головного та підрядного речення, яка може бути схематично представлена таким чином: Wenn (falls ) …, so… .

Wenn Glasplatten bleihaltig sind, sind sie weniger durchlässig. Sind Glasplatten bleihaltig, so sind sie weniger durchlässig.

 Якщо в складі пластинок є свинець, то вони менш проникні.

Приклад 3: Однією з особливостей наукового спеціального тексту є ви користання граматичних структур, до складу яких входить Parfizip ІІ в якос-ті означення. Часто виникає трудність щодо визначення лексичного значення слова. Пропонується така схема послідовності перекладу: переклад речення без означення, визначення лексичного значення дієслова, переклад означення, введення означення в структуру перекладеного речення з визначенням його місця в реченні. При необхідності змінюємо граматичну структуру речення, вводячи у варіант перекладу підрядне означальне речення.

1. Marie Curie begann nach einer stark strahlenden Substanz zu suchen.

2. Trotz ihrer angegriffenen Gesundheit arbeitete Marie Curie unermüdlich weiter.

1. Марія Кюрі почала шукати сильно випромінюючу субстанцію. (Варіанти: субстанцію, що давала сильне випромінювання; субстанцію з високим рівнемвипромінювання).

Незважаючи  на своє здоров’я, що руйнувалося, Марія  Кюрі продовжу-вала невтомно працювати. (В даному випадку використання підрядного речення є єдиноможливим варіантом при перекладі означення).

Приклад 5: Переклад Parfizip І і ІІ в якості означення  часто стає завданням підвищеної трудності, якщо дієслівна форма утворює разом з пояснювальними словами, що стоять перед нею, поширене означення (daserweiterte Attribut). В більшості випадків не важко здійснити власне переклад речення після того, як правильно визначена дана граматична структура, що іноді перешкоджає розумінню змісту речення в цілому при першому читанні. Сформована граматична навичка щодо вміння аналізувати речення з точки зору граматичних структур, що входять до нього, та розрізняти ці граматичні структури за граматичними “сигналами” допомагає долати цю перешкоду. Переклад здійснюється за алгоритмом, запропонованим в попередньому прикладі.

Das von Mendelejew aufgestellte Periodensystem war eine anschauliche Verallgemeinerung des Materials, das über alle zu jener Zeit bekannten Elemente vorlag. Періодична система, розроблена Менделєєвим, була наочним узагальненнямматеріалу, який включав відомі на той час елементи.

Приклад 6: Значну трудність при перекладі спеціальних  текстів складають речення з граматичною структурою lassen + Infinitiv iншого дієслова. Такі речення потребують ретельного аналізу щодо змісту (лексичного) та точного перекладу, так як вони, крім основної, мають ще й важливу додаткову інформацію (модальне значення) щодо процесу, який описується.

 Розглянемо  приклади.

Durch die Anwesenheit freier Elektronen läßt sich auch die hohe Wärmeleitfähigkeit der Metalle erklären.

 Завдяки наявності вільних електронів можна пояснити також високу тепло-провідність металів.

Дослідження доводять, що розуміння тексту не гарантує вербалізацію одержаної інформації в процесі перекладу. Досягнутий певний рівень прагматикона й тезауруса вимагає достатньо розвиненого лексикону для перекладу термінологічних сполучень, складних граматичних структур. [2: 79]

Переклад тісно  пов’язаний з такими компонентами комунікативної компетенції як мовна компетенція (лексична, граматична) та мовленнєва компетенція (читання, письмо), а також фахова компетенція (вміння розрізняти в тексті, перекладати термінологічні лексичні одиниці, співвідносячи їх з еквівалентами в рідній мові).

Типовою помилкою при здійсненні перекладу є те, що надається першочергове значення визначенню лексичного значення слова та власне перекладу речення, а не попередньому аналізу граматичних структур. Ще до власне перекладу здійснюється шлях первинного сприйняття та осмислення думки автора на рівні речення або частини тексту (визначення синтагм у реченні, головних та другорядних членів речення, аналіз морфологічних елементів). Таким чином, процес перекладу постійно супроводжується процесами вивчаючого читання та узагальненням думки автора текстового матеріалу.

 

 

 

ВИСНОВКИ

У ході нашого дослідження  ми проаналізували специфіку використання прийомів перекладу порівняльних конструкцій у науково-популярних текстах. Відповідно до поставлених задач, зроблено такі висновки:

Переклад –  це засіб міжмовної комунікації, при якому на перекладній мові (target-language) створюється текст, комунікативно-рівноцінний оригіналу, причому його комунікативна рівноцінність виявляється в його ототожненні рецепторами перекладу з оригіналом у функціональному, змістовному і структурному відношенні. Виділяються такі основні форми лексико-граматичних трансформацій, застосовуваних при перекладі, як дослівний переклад, перестановка, додавання, вилучення та заміна (генералізація, конкретизація, антонімічний переклад, інтерпретація вислову). Головні труднощі у перекладі виникають не у зв’язку з перекладом окремих термінів, які уже зафіксовані у термінологічних словниках, а з відтворенням змісту фрази. Для того,щоб уміти визначити адекватне значення слова, необхідно навчитися використовувати контекст. Слово поза контекстом не піддається адекватному та остаточному перекладу.

         Певні труднощі виникають при відтворенні неологізмів та безеквівалентної лексики. Терміни та реалії, якими так насичена науково-популярна література, найчастіше потрапляють до цієї групи. Безеквівалентні терміни виникають у результаті такого очевидного факту, коли наукові відкриття, технічні удосконалення, технологічні інновації відбуваються та виникають спочатку в одній країні, а потім стають надбанням інших. Тому і відповідне збагачення понятійного апарату в тій або іншій сфері відбувається нерівномірно: на певних етапах одна мова випереджає іншу.

          Результатом активного розвитку термінологічної лексики у рамках англійської мови є прошарок спеціальної лексики – поширені системи наукової термінології.

          Отже, за об’єкт перекладу було взято науково-популярну літературу, форма і зміст якої залежить від рівня наукового прогресу. Цілком логічним є висновок, що перекладач стискається й буде стискатися з певними труднощами під час перекладу, що є результатом постійного еволюційного процесу взагалі та розвитку науки зокрема. Як вище було зазначено, лексична система мови виявляється більш схильною до змін.

           Переклад стилістичних прийомів у науково-популярних текстах часто викликає труднощі через національні особливості стилістичних систем різних мов. Усі лінгвісти підкреслюють необхідність збереження образу оригіналу в перекладі, справедливо враховуя, що насамперед, перекладач повинен бути спрямований відтворити функцію прийому, а не сам прийом.

Існують три види стилістичних помилок, які позбавляють текст ясності: зсув логічного наголосу в реченні, утворення «паразитних» зв’язків між словами, аморфність речень. Переборовши ці слабкі сторони, перекладач досягає однозначності і ясності при перекладі.

Що стосується граматичних труднощів, то можна їх відокремити у такі групи:

• Розбіжності у будові англійської та української мов, що належать до різних структурних типів, у наборі їхніх категорій, форм та конструкцій, які, наприклад, зумовлюють відсутність в українській мові артиклів, складних підметових, додаткових, каузативних, абсолютних конструкцій тощо, що викликає особливу зацікавленість перекладачів, зокрема перекладачів текстів різних функціональних стилів;
• певні відмінності у побудові речення;
• граматичні явища мови оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики: наприклад, форми однини і множини іменника наявні і в українській, і в англійській мовах, однак форми конкретних іменників можуть не збігатися;
• граматичні явища, що мають різні частотні характеристики в англійській та українській науково-популярній літературі.

Дослідження доводять, що розуміння тексту не гарантує вербалізацію одержаної інформації в процесі  перекладу. Досягнутий певний рівень прагматикона й тезауруса вимагає достатньо розвиненого лексикону для перекладу термінологічних сполучень, складних граматичних структур. Переклад тісно пов’язаний з такими компонентами комунікативної компетенції як мовна компетенція (лексична, граматична) та мовленнєва компетенція (читання, письмо), а також фахова компетенція (вміння розрізняти в тексті, перекладати термінологічні лексичні одиниці, співвідносячи їх з еквівалентами в рідній мові). Таким чином, процес перекладу постійно супроводжується процесами вивчаючого читання та узагальненням думки автора текстового матеріалу.

Таким чином, найбільш широко вживаними прийомами перекладу  при передачі науково-популярної інформації засобами перекладної мови, згідно даних нашого дослідження, є дослівний  переклад та конкретизація як найбільш вдалий спосіб зробити інформацію першоджерела доступною для широкої читацької аудиторії при збереженні хоча б мінімальної її подібності до наукового стилю викладення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов,

- М., 1969, с. 381

2. Баранов О.С. Передмова навчання повного письмового перекладу в умовах факультету в технічному вузі // Методика викладання іноземних мов. Вип. 21. – К., 1992. – С. 76-78.
3. Бархударов. Л.С. Язык и перевод. - М., 1975. - 240 с.
4. Бреева Л. В. Лексико-стилистические трансформации при переводе / Л. В. Бреева, А. А. Бутенко. Электронные данные. http:// /narod.ru/Trad/trasform01/htm
5. Валгина Н.С. Теория текста: Учебное пособие.- М.: Логос, 2004. – 280с.
6. Гон О., Гулик В., Мірам Г., Морозов В., Голованчук Л. Практикум з усного перекладу. Мультимедійний формат. Англо-америкарський політичний дискурс. — К. : Факт, 2007. — 136 с.
7. Гречина Л.Б. До проблем лексичних труднощів перекладу науково-технічної літератури//Вісник Житомирського державного університету. – 2011. – № 57.
8. Данилова З. В., Гулкевич С. П. Теоретичні основи перекладу. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. — 47 с.
9. Зінукова Н. В. Ділова документація англійською мовою: складання та переклад. — Д.: ДУЕП, 2006. — 68 с.
10. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем. – М.: Академический Проект, 2003. – 304с.
11. Казакова Т.А. Практические основы перевода. English – Russian. – Серия: Изучаем иностранные языки. - СПб.: «Издательство Союз», - 2001, - 320 с.
12. Калашник Н. Г., Гетьман Н. О Теорія та практика перекладу. — Запоріжжя: ВАТ 'Мотор-Січ', 2004. — 314 с.
13. Каплун В.Г.  (голов.ред.). Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. праць та доп. Всеукр. наук. конф., 12-13 травня 2005 року, м.  — Хмельницький: ХНУ, 2005. — 320 с.
14. Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. – Вінниця, 2001. – 303с.
15. Карабан В. І., Борисова О. В., Колодій Б. М., Кузьміна К. А. Попередження інтерференції мови оригіналу в перекладі (вибрані граматичні та лексичні проблеми перекладу з української мови на англійську). — Вінниця: Нова Книга, 2003. — 208 с.
16. Колесникова Н. И. От конспекта к диссертации: Учебное пособие. – М.: Флинта; Наука, 2003. – С. 22.
17. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М., 1990. – 247с.
18. Лавриненко В.Н.. Психологія і етика ділового спілкування: Підручник/ М., 1997г..
19. Латышев Л.К. Курс перевода// Л.К. Латышев. – М.: Международные отношения, 1984. – 248с.
20. Мірам Г. Е., Дайнеко В. В., Тарануха Л. А. Основи перекладу. — К.: Ніка-Центр, 2005. — 277 с.
21. Микитюк О. До проблеми розвитку української термолексики//Вісник Нац. ун-ту „ Львів. політ. ” – 2002. – №453.
22. Петрова Т. І. Англійська мова. Науковий переклад: Конспект лекцій. — К.: КНУБА, 2002. — 39 с.
23. Прозоров В. Г., Основы теории и практики перевода с англ.яз. на русский / В. Г. Прозоров М.. 1998.
24. Сенкевич М.П. Стилістика наукової мови і літературне редагування наукових творів.
25. Федоров А.В. Основы теории перевода. - СПб, 2007. - 410
26. Шпак В. К., Дєгтярьова Л. П., Могілей І. І. Основи перекладу: граматичні та лексичні аспекти. — К.: Знання, 2007. — 310 с.
27. http://uk.wikipedia.org/wik

 

ДОДАТКИ

Прикладом науково-популярної літератури, на яку  варто насамперед звернути увагу, є  та, що дістала найпрестижніші премії, або витримала багато перевидань.

Наприклад, загальновизнаною найпрестижнішою премією за науковий твір (англомовний) є Royal Society Prizes for Science Books – премія Королівського товариства (Національної академії наук Великої Британії) за наукові книги (для неспеціалістів), деколи згадувана як Букерівська премія за науковий твір.

Премії Королівського  товариства за наукові книги – щорічна винагорода за найкращу наукову книгу (загалом) і найкращу наукову книжку для дітей. До розгляду приймають будь-які книги, видані англійською мовою попереднього  календарного року, яку можна купити у Великій Британії. Дві групи оцінювання, одна для загальної премії (для найкращого загального наукового твору) і одна для Юнацької премії (найкращий науковий твір для молодих людей до 14-річного віку) оцінюють твори і вибирають довгий список з приблизно 12 книг і потім кінцевий список з 6 книг. Загальна група премії тоді вибирає переможця. Переможця Юнацької премії визначають групи дітей шкільного віку (загалом 800 в 75 групах для премій 2005-го року). Переможець в кожній категорії отримує 10 000 £. 1000 £ надають авторам з кінцевого списку.