Екологічні кризи в історії Стародавнього Єгипту

Ще однією екологічною проблемою в Стародавньому Єгипті були природні явища, які примітивна наука того часу не могла контролювати, але могла передбачити і використати в свою користь. Такі як, наприклад, повені.

 

3.1.Повені

Повінь — це фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в даних кліматичних умовах в один і той самий сезон року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води. Термін настання повені залежить від типу живлення річки і кліматичних умов. На річках із переважанням дощового живлення, як правило, збігається з періодом випадання найбільшої кількості опадів.1

Як правило в Стародавньому Єгипті повені починалися в червні коли на небосхилі засяє зірка Сиріус(єгиптяни називали її «Сотіс»), уже через кілька годин після початку повені рівень води піднімається на 8-10 метрів. Згідно з настінним надписом присвяченим Яхмусу I «…Небо несподівано потемніло, налетів вихор і хлинув дощ. Над горами пролунав гуркіт, і з пролому в скелях ударив потік води, яка затопила o.Kpyiy, зносячи житлові будівлі і зруйнувавши фіванский некрополь з його пірамідами і склепами.» Збиток, заподіяний паводком, судячи з усього, був чималим, оскільки сам Яхмус I разом зі своїми радниками прибув на місце трагедії для надання матеріальної допомоги потерпілим, на яких, згідно напису, не залишилося навіть одягу після того як проявилась «божественна могутність».2

 Річкова вода набуває  спочатку масно – зеленого кольору,а потім буро-червоного і починає бурхливо вирувати. Повінь триває 3 місяці, після чого Ніл знову повертається в свої береги.

Але, було і таке, що не піддавалось контролю.  Такими були, рухливі піщані дюни.

 

3.2.Рухливі піщані дюни

Дюна - пагорб навіяного вітром піску, форми рельєфу пісків, утворених вітровою акумуляцією. Звичайно термін дюни застосовується до всіх піщаних скупчень незалежно від зонально-кліматичних умов. Дюни мають пологий схил повернутий назустріч вітру і має кут схилу 8-20°. Висота дюни від 5 до 30 м і більше.3 Рухливі піщані дюни зазвичай дошкуляли єгиптянам дуже сильно, одна хвиля могла накрити ціле селище та знищити весь урожай.

Широкомасштабне вторгнення пісків в Єгипет пояснювалося посиленням вітрів і значним збільшенням ілового перенесення в результаті висихання Сахари і виникнення на її місці великих площадей, позбавлених рослинного покриву. До кінця Старого царства вітрова ерозія, наприклад, оголила поховання герзейського періоду під Іераконполем у Верхньому Єгипті . Ознаки піщаних заметів, що датуються орієнтовно кінцем Старого, - початком Середнього царств, були виявлені при розкопках гробниці  цариці Мернейт в Абідосі(I династія)Піщані пагорби, що виросли на території староцарського некрополя Гізи, довго потім служили єгиптянам місцем поховання : в цих пагорбах знайдені впускні могили пізніших епох.

Приблизно з 2350 по 500 рр. до н. э. долина Нілу страждала від нашестя піщаних утворень, які К. Бутцер назвав "старими дюнами"(altere Dünen), - на відміну від "молодших дюн"(jüngere Dünen), турбувавших Єгипет в 1200-1450 рр. і з 1700 р. н. е. 4

Передбачаючи стихійні лиха єгиптяни створили на цій підставі  власний календар. У Стародавньому Єгипті рік за офіційним календарем ділився на 3 сезони по 4 місяці кожен:

- Час повені (ахет) - з середини липня до середини листопада.

- Час сходів (перет) - з середини листопада до середини березня.

- Час посухи (шему) - з середини березня до середини липня.

Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, оскільки негативні зміна в природі оцінюються щодо умов існування людини. Населення Стародавнього Єгипту було не виключенням. але також вони були жертвами не контрольованої сили природи.

Отже, щоб долина Нілу перетворилася в одну з найродючіших країн світу, потрібно прикласти чимало зусиль. В результаті праці багатьох поколінь країна була покрита мережею насипів, що відгороджували землеробські ділянки. Про хід цих подій у Нільської долині ми можемо судити тільки імовірно, на підставі даних, відомих про життя інших народів. Не викликає сумніву той факт, що в Єгипті подібний процес відбувався дуже рано, оскільки для водоспоруди й обробки мулистого ґрунту і для одержання з нього досить високих врожаїв тут було достатнє і самих простих знарядь. Але вплив на природу не проходить безкарно і за все доводиться відповідати.

 

 

_________________

1. Повінь// http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%8C
2. Прусаков Д.П. "Природа и человек в Древнем Египте " С.152
3. Дюна// http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BD%D0%B0
4. Прусаков Д.П. Указ. соч. С.169

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ:

 

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

Першим завданням нашого дослідження було висвітлити в яких кліматичних умовах створювалась Єгипетська цивілізація.

Приблизно в III - II тисячоліттях до н.е. частина людства зробила гігантський прорив - перейшла від первісності до цивілізації. Стародавні цивілізації, що зародилися на зорі історії людства, деякі вчені називають первинними. Це назва підкреслює, що вони виросли безпосередньо з первісності. Таким  і  був  Стародавній Єгипет.

Єгипетська цивілізація виникла в важких умовах.  По-перше, щоб освоїти дикі простори, єгиптянам довелося працювати не покладаючи рук.  По-друге, природа виявилася надто щедрою для трудівника, вона не змушувала його дбати про технічне удосконалення праці. Завдяки своїй праці Стародавній Єгипет навчилися передбачати і частково  намагатися контролювати природні умови на своїй території. Повільний розвиток змін навколишнього середовища, вплив цих змін на людину та їх зв'язок з надлишком або нестачею продуктів споживання, необхідність врахування змін, що відбуваються і, що особливо важливо, прогнозування часу початку і кінця природного циклу та його деяких кількісних характеристик  призвело до зародження певних екологічних проблем.

Друге завдання передбачало виявлення  екологічних криз та засобів їх передбачення.

У Стародавньому Єгипті, де все життя була пов'язана з Нілом і залежними від нього іригаційними системами, проблема прогнозування термінів повноводдя, обсягів очікуваної води і характеристика мікроклімату для різних зрошуваних посівів мали першорядне значення. І в екологічну свідомість увійшло переконання, що можливо спрямоване вторгнення в природні процеси, перетворення і формування нових мікрокліматичних умов дозволило  б підійти до розуміння кліматичної структури природних процесів. Це в принципі означає, що з'явилася певна  екологічна свідомість, спрямоване на вирішення низки практичних проблем.  Реєстрація та аналіз циклічних змін у природі і залежність добробуту від цих циклів дозволили включити в наукове екологічне свідомість ще одну дуже важливу характеристику - здатність передбачати зміни. Внаслідок цього стало можливим використовувати на благо очікувані зміни або ж завчасно забезпечити захист від цих змін та їх наслідків.

Екологічна свідомість, відображаючи зміни клімату і його зв'язок з продуктивністю скотарства і землеробства, була спрямоване насамперед на збереження необхідного режиму, головним чином водопостачання, і на виявлення періодичності циклів кліматичних характеристик, знання яких необхідно для отримання стійкого врожаю.

На підставі цих висновків ми можемо цілковито заявити, що виконали поставлені перед нами завдання.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИВЧЕНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Джерела:

Геродот. История в десяти книгах. Пер. Мещерський Н.А. Под ред. Старатовского Г.А.// Изд. "Наука" Ленинградское отделение. Ленинград 647с.

Плиний Старший. Естественная история. Пер. Старостин Б.А. //Изд.  «Наука». Москва, 2007

Страбон. Нил и его разливы. Пер .О.В. Кудрявцева//Изд. «Наука». Москва,1950

Література:

Альдред С. Египтяне. великие строители Єгипту// Центрполиграф;

М.; 2004 - 79с.

В.В.Клименко «Климат и история  от Конфуция до Мухаммада» // Вестник Древней истории. 2007. № 1.

Карпюк С.Г. Климатический детерминизм и история климата в работах В.В. Клименко // Вестник Древней истории. 2007. № 1.

Прусаков Д. Природа и человек в Древнем Египте – М: Московский лицей, 1999. – 240 с.

Рогозина З.А. Древнейший Египет//. – Вип.2. – Серия «Краткая всемарная история». – 31с.

 

Інтернет ресурси:

 

Клімат//http://turafisha.ua/ru/country/428&climate=1

Повінь// http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%8C

Дюна// http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%BD%D0%B0